Ухвала суду № 66895877, 16.03.2017, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2/760/3352/17

Справа №760/4837/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/про залишення позовної заяви без руху/

16 березня 2017 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Усатова І.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа: Публічне акціонерне товариство "Дочірній банк Сбербанку Росії" про визнання права власності на майно та зняття з нього арешту -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання права власності на майно та зняття з нього арешту та просить:

1. Визнати право власності на речі, які належать позивачу, а не боржнику, а саме:

п.1 Акту опису та арешту майна від 21.08.2015р. - меблі «Соната Гербор» (шафа для взуття);

п.2 Акту опису та арешту майна від 21.08.2015р. - банкетка кована металічна;

п.3 Акту опису та арешту майна від 21.08.2015р. - меблі для кабінету «Капрі Гербор» (стіл приставний, стіл журнальний, шафа з секретером, шафа для одягу, дві тумби, підставка під телевізор);

п.4 Акту опису та арешту майна від 21.08.2015р. - крісло шкіряне офісне;

п.5 Акту опису та арешту майна від 21.08.2015р. - диван «Тедді»;

п.6 Акту опису та арешту майна від 21.08.2015р. - кухня вбудована із вмонтованою технікою;

п.7 Акту опису та арешту майна від 21.08.2015р. - стіл кухонний;

п.8 Акту опису та арешту майна від 21.08.2015р. - стільці із штучного ротангу 2 шт.;

п.9 Акту опису та арешту майна від 21.08.2015р. - крісла із штучного ротангу 2 шт.;

п. 10 Акту опису та арешту майна від 21.08.2015р. - кований набір до каміну;

п. 11 Акту опису та арешту майна від 21.08.2015р. - стіл кавовий із скла;

п. 12 Акту опису та арешту майна від 21.08.2015р. - спліт системи Panasonic Inverter 10 шт.;

п. 13 Акту опису та арешту майна від 21.08.2015р. - комп'ютер ASUS на чотирьох ядерному Pentium 2,66 гГЦ, 4 ГБ, SSD 256 ГБ, HDD 2+3 ТБ з монітором Philips Brilliance Ultra Wide 21:9, 29" з дротовими та бездротовими клавіатурами та мишами Logitech;

п. 14 Акту опису та арешту майна від 21.08.2015р. - музичний центр в складі монітор LG FLATRON IPS231P, медіаплеєр Popcorn Hour С-200, процесор PS Audio Ultralink, два підсилювачі Microtecnica OH POT. W20, фонопідсилювач, кабелі;

п. 15 Акту опису та арешту майна від 21.08.2015р. - телевізор LG 39LA620S.

2. Зняти арешт з майна, яке належить позивачу, а саме:

п.1 Акту опису та арешту майна від 21.08.2015р. - меблі «Соната Гербор» (шафа для взуття);

п.2 Акту опису та арешту майна від 21.08.2015р. - банкетка кована металічна;

п.3 Акту опису та арешту майна від 21.08.2015р. - меблі для кабінету «Капрі Гербор» (стіл приставний, стіл журнальний, шафа з секретером, шафа для одягу, дві тумби, підставка під телевізор);

п.4 Акту опису та арешту майна від 21.08.2015р. - крісло шкіряне офісне;

п.5 Акту опису та арешту майна від 21.08.2015р. - диван «Тедді»;

п.6 Акту опису та арешту майна від 21.08.2015р. - кухня вбудована із вмонтованою технікою;

п.7 Акту опису та арешту майна від 21.08.2015р. - стіл кухонний;

п.8 Акту опису та арешту майна від 21.08.2015р. - стільці із штучного ротангу 2 шт.;

п.9 Акту опису та арешту майна від 21.08.2015р. - крісла із штучного ротангу 2 шт.;

п. 10 Акту опису та арешту майна від 21.08.2015р. - кований набір до каміну;

п. 11 Акту опису та арешту майна від 21.08.2015р. - стіл кавовий із скла;

п. 12 Акту опису та арешту майна від 21.08.2015р. - спліт системи Panasonic Inverter 10 шт.;

п. 13 Акту опису та арешту майна від 21.08.2015р. - комп'ютер ASUS на чотирьох ядерному Pentium 2,66 гГЦ, 4 ГБ, SSD 256 ГБ, HDD 2+3 ТБ з монітором Philips Brilliance Ultra Wide 21:9, 29" з дротовими та бездротовими клавіатурами та мишами Logitech;

п. 14 Акту опису та арешту майна від 21.08.2015р. - музичний центр в складі

монітор LG FLATRON IPS231P, медіаплеєр Popcorn Hour С-200, процесор PS Audio

Ultralink, два підсилювачі Microtecnica OH POT. W20, фонопідсилювач, кабелі;

п. 15 Акту опису та арешту майна від 21.08.2015р. - телевізор LG 39LA620S.

Зобов'язати державного виконавця відділу примусового

виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 виключити з Акту опису та арешту майна в будинку АДРЕСА_1 від 21 серпня 2015 року та повернути речі, які належать позивачу, а не боржнику, а саме:

п.1 Акту опису та арешту майна від 21.08.2015р. - меблі «Соната Гербор» (шафа для взуття);

п.2 Акту опису та арешту майна від 21.08.2015р. - банкетка кована металічна;

п.3 Акту опису та арешту майна від 21.08.2015р. - меблі для кабінету «Капрі Гербор» (стіл приставний, стіл журнальний, шафа з секретером, шафа для одягу, дві тумби, підставка під телевізор);

п.4 Акту опису та арешту майна від 21.08.2015р. - крісло шкіряне офісне;

п.5 Акту опису та арешту майна від 21.08.2015р. - диван «Тедді»;

п.6 Акту опису та арешту майна від 21.08.2015р. - кухня вбудована із вмонтованою технікою;

п.7 Акту опису та арешту майна від 21.08.2015р. - стіл кухонний;

п.8 Акту опису та арешту майна від 21.08.2015р. - стільці із штучного ротангу 2 шт.;

п.9 Акту опису та арешту майна від 21.08.2015р. - крісла із штучного ротангу 2 шт.;

п. 10 Акту опису та арешту майна від 21.08.2015р. - кований набір до каміну;

п. 11 Акту опису та арешту майна від 21.08.2015р. - стіл кавовий із скла;

п. 12 Акту опису та арешту майна від 21.08.2015р. - спліт системи Panasonic Inverter 10 шт.;

п. 13 Акту опису та арешту майна від 21.08.2015р. - комп'ютер ASUS на чотирьох ядерному Pentium 2,66 гГЦ, 4 ГБ, SSD 256 ГБ, HDD 2+3 ТБ з монітором Philips Brilliance Ultra Wide 21:9, 29" з дротовими та бездротовими клавіатурами та мишами Logitech;

п. 14 Акту опису та арешту майна від 21.08.2015р. - музичний центр в складі монітор LG FLATRON IPS231P, медіаплеєр Popcorn Hour С-200, процесор PS Audio Ultralink, два підсилювачі Microtecnica ОН РОТ. W20, фонопідсилювач, кабелі;

п. 15 Акту опису та арешту майна від 21.08.2015р. - телевізор LG 39LA620S.

Вивченням матеріалів заяви встановлено, що вона не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України, з огляду на наступне.

Згідно з положеннями ст. 8 Конституції України звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції гарантується. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (ч.4 ст.55 Конституції України).

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Дії та бездіяльність державного органу або його працівника (державного службовця) можуть бути оскаржені особою, яка вважає, що її права порушено.

У п. 24 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» роз'яснено, що у справах за скаргами стягувача чи боржника на дії державного виконавця, пов'язані з арештом і вилученням майна та визначенням вартості й оцінки цього майна, суд перевіряє відповідність цих дій положенням ст. ст. 57, 58 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до положень ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» і роз'яснень, викладених у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 серпня 1976 року № 4 «Про судову практику в справах про виключення майна з опису» (з наступними змінами) особа, яка вважає, що майно на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

При цьому, п. 24 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» передбачено, що вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред'явлення ними відповідно до правил судової юрисдикції позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на це майно і зняття з нього арешту. У такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним на законних підставах. Орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може бути залученим судом до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Як вбачається з позову, позивач вказав відповідачем у даній справі Відділ примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції України, однак, беручи до уваги вищенаведені норми законодавства, позивачеві необхідно визначитися з колом осіб, які мають бути залучені до участі у справі, зазначити їх ім`я (найменування), місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, та відповідно до ст. 120 ЦПК України, надати необхідну кількість копій позовної заяви з додатками, в залежності від кількості осіб залучених до участі в розгляду даної справи.

Так, в порушення вимог ч. 2 ст. 119 ЦПК України та п. 2 ч. 1 ст. 80 ЦПК України не визначено ціну позову, і, як наслідок, не було подано належних доказів сплати судового збору в належному розмірі.

Згідно ч. 2 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити ціну позову щодо вимог майнового характеру.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 80 ЦПК України ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна, однак, позивачем не зазначено ціну позову щодо вимог майнового характеру.

Як вбачається з позову, позивачем заявлено три самостійні вимоги - майнова та дві немайнові.

Так, п. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом "Про Державний бюджет України на 2017 рік" установлено на 2017 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня - 1600 грн.

Ст. 4 Закону України "Про судовий збір", який діє на дату звернення з позовною заявою, встановлені ставки судового збору в таких розмірах: за подання позовної заяви немайнового характеру фізичною особою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В п. 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» визначено, що у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру, наприклад, зняття арешту з майна та визнання права власності на це майно. При цьому судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.

В п. 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» визначено, що якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов'язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою).

В п. 15 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» визначено, що пунктами 1 і 2 частини першої статті 80 ЦПК України передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошових коштів та про визнання права власності на майно або витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається згідно з підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір».

При цьому, суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК України такий обов'язок покладається на позивача (у тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у виді повернення майна застосовуються за ініціативою суду, наприклад, при визнанні договору недійсним згідно з частиною п'ятою статті 216 ЦК України).

Таким чином, з метою усунення недоліків позовної заяви, позивачу слід сплатити судовий збір за заявлені ним вимоги відповідно до норм законодавства та надати суду підтвердження відповідної сплати.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

Суддя акцентує увагу позивача на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов'язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору, не буде поданий у строк, установлений судом, - визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві або залишення заяви без розгляду.

Відповідно до ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

При таких обставинах, керуючись ст. ст. 80, 119-121 ЦПК України, суддя -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа: Публічне акціонерне товариство "Дочірний банк Сберканку Росіїї" про визнання права власності на майно та зняття з нього арешту - залишити без руху.

Недоліки позовної заяви мають бути усунуті шляхом подання окремої вмотивованої заяви з врахуванням викладених в даній ухвалі недоліків.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з отримання її копії.

Суддя: