Ухвала суду № 66895376, 29.05.2017, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 530/1870/16-ц Номер провадження 22-ц/786/1441/17Головуючий у 1-й інстанції Должко С. Р. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2017 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого : Обідіної О.І.

Суддів : Бутенко С.Б., Прядкіної О.В.

За участю секретаря : Кальник А.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 7 квітня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Опішнянської селищної ради Зіньківського району Полтавської області, Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про скасування Державного акту на право колективної власності на землю серії ПЛ №26, що зареєстрований за №1 від 7 березня 1996 року на території Опішнянської селищної ради Зіньківського району в частині передачі в колективну власність земельної ділянки площею 0,1780 га, що розміщена за адресою Полтавська області, Зіньківський район, с. Опішня, вул. Нова, 36-г та про визнання права власності на земельну ділянку для обслуговування господарської споруди, а саме нежитлової будівлі (ангару-складу), що розміщена в селищі Опішня, вул. Нова, 36-г,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Зіньківського районного суду Полтавської області від 7 квітня 2017 року в задоволенні позовних вимогах ОСОБА_2 відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати судове рішення та ухвалити нове про задоволення позову, оскільки вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи та судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, що зявились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що остання задоволенню не підлягає, за таких обставин.

Згідно п.1 ч.1 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 на праві власності належить нежитлова будівля (ангар - склад для зберігання зерна та зерносховище), що розташована за адресою: Полтавська область, Зіньківський район, смт. Опішня, вул. Нова, будинок, 36-г, що вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Зазначений обєкт нерухомості складається з бетонного фундаменту, шиферної покрівлі та асфальотобетонної підлоги, загальною площею 843,6 кв.м.

Право власності на вказане нерухоме майно було набуте позивачем на підставі договору купівлі-продажу від 14.10.1999 року та зареєстровано за позивачем 13.05.2015 року.

Як вбачається з технічного паспорту на зазначену нежитлову будівлю, остання знаходиться на земельній ділянці загальною площею 0,1780 га.

Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_2 вказував на те, що з метою оформлення права власності на земельну ділянку, що знаходиться під належною йому будівлею він звернувся до Опішнянської селищної ради, де за результатами розгляду його звернень винесено рішення від 15.04.2015 року «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та Рішення «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без зміни цільового призначення за адресою вул. Нова 36-г, смт. Опішня.

Проте, оскільки земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту, її розпорядником є Головне Управління Держгеокадастру у Полтавській області. Після звернення до вказаного органу з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для введення особистого селянського господарства, 18.10.2016 року листом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області його повідомлено, що вищезазначена земельна ділянка відноситься до земель колективної власності, а також те, що Головне управління не має повноважень щодо розпорядження землями колективної власності. Крім того, спірна земельна ділянка увійшла до державного акта на право колективної власності на землю серія ПЛ № 26, зареєстрованого за №1 від 07.03.1996 року на території Опішнянської селищної ради Зіньківського району Полтавської області.

Вищевикладені факти унеможливлюють набуття права власності в позасудовому порядку, в звязку з чим ОСОБА_2 був вимушений звернутися до суду з позовом, в якому просив скасувати Державний акт на право колективної власності на землю серія ПЛ № 26, зареєстрованого за №1 від 07.03.1996 року та визнати за ним право власності на спірну земельну ділянку в порядку набувальної давності, враховуючи, що він як власник відкрито розпоряджається останньою протягом 18 років.

Відмовляючи в задоволенні позову, місцевий суд дійшов висновку щодо відсутності правових підстав як для скасування Державного акту на право колективної власності, так і для визнання права власності за набувальною давністю.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду.

Як зазначалося вище, ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу №225 від 14.10.1999 року є власником нежитлової будівлі (ангар - склад для зберігання зерна та зерносховище), що розташована за адресою: Полтавська область, Зіньківський район, смт. Опішня, вул. Нова, 36-г, право власності на яке було зареєстровано 13.05.2015 року, про що вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно рішень Опішнянської селищної ради від 15.04.2015 року «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та Рішення «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без зміни цільового призначення за адресою вул. Нова 36-г, смт. Опішня від 13.10.2015 року вирішено надати дозвіл ОСОБА_2 на виготовлення документації щодо відведення земельної ділянки загальною площею 0,1780 га для ведення особистого селянського господарства без зміни цільового призначення із земель для ведення особистого селянського господарства для оформлення права власності та надати дозвіл останньому на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

В звязку з тим, що розпорядником земельної ділянки є Головне Управління Держгеокадастру у Полтавській області, ОСОБА_2 звернувся 08.09.2016 року до управління з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,1780 га для введення особистого селянського господарства на території Опішнянської селищної ради Зіньківського району Полтавської області за межами населеного пункту.

Згідно наданої 18.10.2016 року відповіді, Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області №8688/6-16 повідомило, що спірна земельна ділянка відноситься до земель колективної власності та Головне управління не має повноважень щодо розпорядження землями колективної власності.

Згідно відповіді в.о. начальника відділу Держгеокадастру у Зіньківському районі Полтавської області, вказана земельна ділянка увійшла до Державного акта на право колективної власності на землю серія ПЛ № 26, зареєстрованого за №1 від 07.03.1996 року на території Опішнянської селищної ради Зіньківського району Полтавської області.

Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про колективне сільськогосподарське підприємство» майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам.

Стаття 8 вказаного Закон визначає, що право колективної власності здійснюють загальні збори членів підприємства, збори уповноважених або створений ними орган управління підприємства, якому передано окремі функції по господарському управлінню колективним майном.

Згідно ч. 2 ст. 22 ЗК України до земель сільськогосподарського призначення належать : сільськогосподарські угіддя, (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Відповідно до ст. 30 ЗК України при ліквідації сільськогосподарських підприємств несільськогосподарські угіддя, що перебували у їх власності, розподіляються відповідно до установчих документів цих підприємств або за згодою власників земельних часток (паїв).

Землі загального користування колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів та акціонерних товариств, що ліквідуються або збанкрутіли, передаються у відання відповідних місцевих Рад народних депутатів (ст. 5 ЗК України).

Судом першої інстанції встановлено та ніким не заперечується, що процес розпаювання земель колективної власності КСП «Жовтень» на теперішній час не завершений.

Таким чином, спірна земельна ділянка увійшла до земель, які мають статус колективної власності сільськогосподарського підприємства «Жовтень». Проте на даний час, відсутнє відповідне рішення стосовно розподілу несільськогосподарських угідь після ліквідації самого підприємства, як то визначає ст. 30 ЗК України.

Відповідно до статті 123 Кодексу особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки).

Згідно ч. 5 ст. 116 ЗК України, земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

В ході розгляду справи, позивачем не доведено обставин, які б свідчили про наявність підстав для скасування Державного акту на право колективної власності на землю.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що існує спеціальний порядок, відповідно до якого для передачі у власність спірної земельної ділянки необхідне припинення права власності на цю ділянку в КСП «Жовтень», а лише потім за відповідним рішенням органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування можлива її передача у власність чи користування іншій особі, тому набуття права власності на земельну ділянку у спосіб, зазначений позивачем в своїй заяві, не ґрунтується на законі.

За вказаних обставин, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Так, не заслуговує на увагу твердження апелянта про те, що внаслідок ліквідації самого КСП «Жовтень», якому належали землі колективної власності, в тому числі і спірна земельна ділянка, припинилось і право колективної власності на земельні ділянки, оскільки законодавчо визначена процедура розподілу в подібних випадках несільськогосподарських угідь відповідно до установчих зборів або за згодою власників земельних часток.

Оскільки на даний час визначена ст. 30 ЗК України процедура розподілу несільськогосподарських угідь не здійснена, відповідне рішення з цього приводу відсутнє, то само по собі прийняте судове рішення про визнання за позивачем права власності на спірну земельну ділянку, як на тому наполягає позивач, фактично буде підміняти визначений законом позасудовий порядок вирішення вказаного питання.

За вказаних обставин, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 307, 308, 314, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 7 квітня 2017 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів в касаційному порядку.

Судді: (підписи)

З оригіналом згідно.

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області ОСОБА_1