Постанова № 66894549, 01.06.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/1712/17 Головуючий у І інстанції Криворучко І. В.Провадження № 33/780/523/17 Доповідач у 2 інстанції ДаніловКатегорія 429 01.06.2017

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 червня 2017 року м. Київ

Суддя Апеляційного суду Київської області Данілов О.М., за участю:

представника митниці: Захарова А.О.;

представника особи, яка притягується до відповідальності: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України Київської митниці ДФС на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 травня 2017 року, якою:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина Ізраїлю, місце роботи: лікар, проживає за адресою: АДРЕСА_1;

визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн., вилучені грошові кошти у розмірі 17 747 доларів США - повернуто ОСОБА_3,-

В С Т А Н О В И В:

31 січня 2017 року о 18 год. 50 хв. під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Приліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль», громадянин Ізраїлю ОСОБА_3, який прибув до України з Ізраїлю, м. Тель-Авів, літаком авіакомпанії «МАУ», рейсом № 776, обрав за формою проходження митного контролю проходження (проїзд) через «зелений коридор». Після перетину ним «білої лінії» у ОСОБА_3 було виявлено 27 888 доларів США та 1850 нових ізраїльських шекелів. За протоколом вилучено 17 747 доларів США, решту грошових коштів у сумі 10 141 доларів США та 1850 нових ізраїльських шекелів - пропущено пасажирові.

Зазначені дії, що полягають у переміщенні через митний кордон України громадянином Ізраїлю ОСОБА_3, який формою проходження митного контролю обрав проходження через «зелений коридор», готівки в обсязі, що підлягає обов'язковому письмовому декларуванню відповідно до Постанови Правління НБУ від 27.05.2008 №148, мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 травня 2017 року, громадянина Ізраїлю ОСОБА_3, визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн., вилучені грошові кошти у розмірі 17 747 доларів США - повернуто ОСОБА_3.

В апеляційній скарзі Державна фіскальна служба України Київська митниця ДФС просить скасувати постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 травня 2017 відносно громадянина Ізраїлю ОСОБА_3 в повному обсязі та постановити нову постанову, якою ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні порушення митних правил за ст. 471 МК України, застосувавши до нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 гривень та конфіскації затриманої по справі валюти у сумі 17 747 доларів США.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Оцінюючи на правовій підставі докази, суд першої інстанції виходив із того, що громадянин Ізраїлю ОСОБА_3 своїми діями, які полягали у проходженні митного контролю «зеленим коридором», де передбачено наявність у громадян готівки в сумі, що не перевищує 10 000 євро, або еквівалент цієї суми в іншій валюті, порушив встановлений ст. 366 МК України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, оскільки на момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації не надав, до моменту перетину ним «білої лінії» з приводу декларування до інспекторів митниці не звертався.

На підставі статті ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Суд першої інстанції в повній мірі врахував обставини справи, характер скоєного, особу правопорушника, відсутність обтяжуючих обставин, прийшов до правильного та обгрунтованого висновку, що на правопорушника може бути накладено стягнення у вигляді адміністративного штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян без конфіскації вилученої валюти.

Під час розгляду апеляційної скарги знайшли своє підтвердження наступні обставини.

Відповідно до матеріалів справи ОСОБА_3 працює лікарем в медичному центрі «Кавул», грошові кошти, які переміщував правопорушник є його заробітною платою та власними заощадженнями, що підтверджується належним чином завіреною копією довідки про заробітну плату з перекладом від 28.03.2017 (а.с. 47-53). Відповідно до банківської довідки про рух коштів ОСОБА_3 за період з 05.12.2016 по 05.03.2017 року від 06.03.2017 року, не задовго до вильоту правопорушник зі свого рахунку зняв кошти у розмірі 172 520,00 нових ізраїльських шекелів, що є еквівалентом 45800, 00 доларів США (а.с. 62-66).

Грошові кошти, які переміщував правопорушник призначалися для оплати за навчання, оренду житла та проживання на території України сина ОСОБА_3 - ОСОБА_5, який є студентом «Дніпропетровської медичної академії МОЗ України», що підтверджується довідкою з місця навчання від 09.03.2017 року (а.с. 57) та контрактом про навчання, в якому вказано, що один рік навчання коштує 3400 доларів США (а.с. 58-60).

Виходячи з вищевикладеного, Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо встановлення факту, що вилучені валютні кошти є особистою власністю ОСОБА_3, а саме його заробітною платою та стверджується матеріалами справи та ввозилися на територію України з метою оплати навчання та проживання сина правопорушника.

Суд першої інстанції вірно посилається на п.10 ч. 2 Конвенції про захист заробітної плати № 95, від 1949 року яка ратифікована законом № 2996-IV від 19.10.2005 року, де вказано: «Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї».

Окрім того ОСОБА_3 до адміністративної та кримінальної відповідальності раніше не притягувався, пояснив, що наміру приховати гроші або уникнути декларування в нього не було, все сталось випадково через незібраність та неуважність, свою вину визнає в повному обсязі та щиро розкаюється.

Обтяжуючих відповідальність особи обставин апеляційним судом не встановлено.

Для вирішення питання про конфіскацію певного предмета правопорушення мають значення, зокрема: характеристика безпосереднього предмету правопорушення (чи загалом можливе його законне переміщення через митний кордон України, у тому числі чи підлягають сплаті митні платежі, інші податки, у зв`язку з переміщенням предмета правопорушення через митний кордон; джерело походження безпосереднього предмета правопорушення; причини, які призвели до порушення порядку проходження митного контролю в зонах спрощеного митного контролю; мета переміщення порушником предмета через митний кордон України; наявність завданої державі шкоди; вартість безпосереднього предмета правопорушення; майновий стан порушника.

Висновок про звільнення порушника від додаткового адміністративного стягнення у вигляді конфіскації безпосереднього предмета правопорушення можливий за сукупності умов, а саме: правопорушник здійснив правопорушення з необережності, без приховування предмета, порушив правила проходження (проїзду) через «зелений коридор»; порушник перемістив предмет (грошові кошти) для власного використання (оплати проживання, харчування, лікування), і цей предмет має безсумнівно підтверджене законне походження та загалом може бути законно переміщений через митний кордон України за умови письмового декларування; предмет правопорушення не підлягає обкладенню митними платежами чи іншими податками та зборами; порушення митних правил полягає лише в тому, що предмет не було письмово задекларовано порушником, і жодних інших негативних наслідків порушення не настало - державі не завдано майнової шкоди, збитків у вигляді не сплати митних платежів.

Виходячи з вищевикладеного, враховуючи особу винного, природу походження та мету використання грошових коштів, майновий стан правопорушника, який на даний момент є складним, що стверджується банківською довідкою про заборгованість перед банківською установою у розмірі 11000,03 нових ізраїльських шекелів (а.с. 67-68), враховуючи практику Європейського суду з прав людини, суд приходить до висновку, що застосування конфіскації, предметів порушення митних правил, в даному випадку є порушення положень ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції, тобто є не пропорційним, оскільки покладає на ОСОБА_3 та його родину «індивідуальний надмірний тягар».

Приймаючи до уваги вищевказані обставини та дані, на які послався суд при визначенні стягнення для громадянина Ізраїлю ОСОБА_3, апеляційний суд вважає за можливе погодитись з постановою суду першої інстанції.

Доводи, які зазначені в апеляційній скарзі Державної фіскальної служби України Київської митниці ДФС, апеляційний суд вважає такими, що не впливають на правильність висновків суду першої інстанції та законність прийнятої постанови.

На підставі наведеного та керуючись ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України Київської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 травня 2017 року щодо ОСОБА_3 - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

СУДДЯ