Ухвала суду № 66893323, 02.06.2017, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/1043/15-ц

Провадження №6/639/100/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 червня 2017 року Жовтневий районний суд м. Харкова

у складі: головуючого судді Іванової І.В.

з участю секретаря Тущенко Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові заяву старшого державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_1 про примусове проникнення до житла боржника фізичної особи, суд -

Встановив :

16 травня 2017 року старший державний виконавець Жовтневого ВДВС м. Харкова ГТУЮ у Харківській області ОСОБА_1 звернулася до суду з поданням про надання дозволу на примусове проникнення до житла ОСОБА_2, що належить йому на праві власності, а саме: до квартири АДРЕСА_1, посилаючись на ті підстави, що на примусовому виконанні Жовтневого ВДВС м. Харкова ГТУЮ у Харківській області перебуває виконавче провадження № 49874603 з примусового виконання виконавчого листа виданого Жовтневим районним судом м. Харкова по справі №639/1043/15-ц від 31.12.2015 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 матеріальної шкоди в сумі 2879,42 грн., моральної шкоди в сумі 1000,00 грн. та судового збору в сумі 243,60 грн. 20 січня 2016 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання вищевказаного рішення суду. Рішення боржником у добровільного порядку не виконано. 23 червня 2016 року державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника та направлено на виконання до банківської установи. Згідно відповіді ДПС України, відомості про джерела отримання доходів боржників-фізичних осіб відсутні. Згідно відповіді ПФУ про осіб-боржників, які отримують пенсії відсутні. Згідно відповіді ПФУ про осіб-боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами, про останнє місце роботи, відомості відсутні. Згідно інформаційної довідки БД «АМТ» у боржника відсутні транспортні засоби. Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного державного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна, боржнику ОСОБА_2 на праві приватної власності належить 1/1 частина квартири АДРЕСА_2. 12 лютого 2016 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. 12 травня 2016 року державним виконавцем здійснено вихід у присутності стягувача ОСОБА_3 за адресою вказаною у виконавчому документі, а саме: м. Харків, вул. Соняшникова, 35. Однак перевірити майновий стан боржника не виявилось можливим, оскільки зі слів дружини боржника ОСОБА_4, боржник за вказаною адресою не мешкає, про що складено акт державного виконавця. 9 червня 2016 року державним виконавцем здійснено повторний вихід у присутності стягувача ОСОБА_3 за адресою вказаною у виконавчому документі, а саме: м. Харків, вул. Соняшникова, 35. Однак двері державному виконавцю не відчинили, тому провести виконавчі дії з опису майна боржника ОСОБА_2 не виявилося можливим, про що складено акт державного виконавця. 9 червня 2016 року державним виконавцем у присутності стягувача здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_3, де відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного державного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна, божнику ОСОБА_2, на праві приватної власності належить 1/1 частина квартири, однак перевірити майновий стан боржника не виявилось можливим, оскільки двері державному виконавцю ніхто не відчинив, про що складено акт державного виконавця. 21 квітня 2017 року державним виконавцем здійснено третій вихід за адресою вказаною у виконавчому документі, а саме: м. Харків, вул. Соняшникова,35, однак двері державному виконавцю не відчинили, тому провести виконавчі дії з опису майна боржника ОСОБА_2 не виявилося можливим, про що складено акт державного виконавця. 13 травня 2017 року державним виконавцем здійснено четвертий вихід за адресою вказаною у виконавчому документі, а саме: м. Харків, вул. Соняшникова,35. Двері державному виконавцю відчинила жінка, яка відмовилась представитись і повідомила, що боржника вдома немає. Перевірити майновий стан боржника не виявилось можливим, оскільки до помешкання державного виконавця впускати відмовилися. Державним виконавцем в дверях залишено вимогу про необхідність зявитись на прийом до державного виконавця з метою надання письмових пояснень з приводу несплати боргу, про що складено акт державного виконавця. 15 травня 2017 року боржником ОСОБА_2 було надано письмове пояснення щодо невиконання рішення суду, в якому боржник зазначив, що він на даний час проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, не працює і можливості сплати боргу в повному обсязі у нього немає. Надавати допуск до житла, яке знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Соняшникова, 35 та АДРЕСА_3, для проведення виконавчих дій з опису майна відмовився. Тому, враховуючи вищенаведене, існує необхідність у примусовому проникненні до житла боржника.

У судове засідання старший державний виконавець Жовтневого ВДВС м. Харкова ГТУЮ в Харківській області ОСОБА_1 не зявилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, причина неявки суду невідома.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні подання про надання дозволу на примусове проникнення до житла слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до п. 10 ч. 3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду з поданням про розшук боржника-фізичної особи або дитини чи про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника-фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання.

Частиною першою статті 376 ЦПК України визначено, що питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника-фізичної особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи за поданням державного виконавця.

Зі змісту вказаних правових норм вбачається, що державний виконавець може звернутися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника-фізичної особи у разі, якщо боржник чинить перешкоди його вільному доступу до цього житла чи іншого володіння.

При цьому необхідно враховувати, що недоторканість житла гарантується статтею 30 Конституції України, відповідно до якої не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Таким чином, рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника-фізичної особи має бути вмотивованим і ґрунтуватися на доказах, які підтверджують перешкоджання боржника вільному доступу державного виконавця до цього житла чи іншого володіння.

Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (ч.1 ст. 64 Конституції України). Кожному гарантується недоторканість житла, не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду (ч.1,2 ст. 30 Конституції України).

Конституційна гарантія недоторканості житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема, для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Обмеження права особи на недоторканість житла, яке визначене в Конституції України і міжнародно-правових актах, визнається легітимним втручанням держави в права людини з метою забезпечення загального блага.

Так, в матеріалах справи маються відомості щодо прийняття старшим державним виконавцем Жовтневого ВДВС м. Харкова ГТУЮ в Харківській області заходів по виконанню вищевказаного рішення суду, що передбачено Законом України «Про виконавче провадження».

Старший державний виконавець Жовтневого ВДВС м. Харкова ГТУЮ у Харківській області ОСОБА_1 просить надати дозвіл на примусове проникнення до житла ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_4.

Однак, згідно відомості про обєкт нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_5, вказана форма власності зазначеної квартири приватна спільна сумісна, а тому можуть бути порушені права на житло третіх осіб.

Державним виконавцем на підтвердження подання надано акти , якими начебто підтверджується не можливість останнім описати майно боржника ОСОБА_2, оскільки двері ніхто не відчиняє . Однак суд не може прийняти зазначені акти акти як належний доказ, оскільки в день чи час коли державний виконавець виходив за місцем мешкання боржника, такий міг бути на роботі.

На підставі викладеного, суд не вбачає підстав для задоволення подання про примусове проникнення до житла.

Відмова у задоволені клопотання, не перешкоджає заявнику звернутися до суду з аналогічним поданням

Керуючись ст. 376 ЦПК України, п. 9 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», суд -

Ухвалив:

У задоволенні подання старшого державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_1 про примусове проникнення до житла боржника фізичної особи ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_4 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Іванова