Ухвала суду № 66892805, 02.06.2017, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/933/17

Провадження № 1-кс/352/173/17

У Х В А Л А

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

02 червня 2017 р. м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Тисменицького районного суду

Івано-Франківської області ОСОБА_1

за участю прокурора Боднар Г.Ю.

підозрюваного ОСОБА_2

за участю захисника ОСОБА_3

секретаря Бардюк-Кавецької Л.В.

розглянув клопотання слідчого відділення Тисменицького ВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_4про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, не працюючого, одруженого, раніше неодноразово судимого, останній раз 17.12.2013 року Тисменицьким районним судом за ст. 186 ч.2 КК України до 2 років та 6 місяців позбавлення волі, звільнився 19.12.2014 року по відбуттю строку покарання - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Клопотання надійшло до суду 02 червня 2017 року.

Суд перевіривши надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання, та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора Боднар Г.Ю., підозрюваного ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3,-

в с т а н о в и в :

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК.

Слідчий Тисменицького ВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_4,за погодженням з прокурором Тисменицької місцевої прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_5. Г.Ю. звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2, який підозрюється у вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч.2 ст.186 КК України.

Клопотання слідчий обґрунтовує тим, що ОСОБА_2, будучи раніше неодноразово судимий з корисливі злочини, маючи не погашену та не зняту судимість на шлях виправлення не став, а повторно вчинив корисливі злочини. Так, 31.01.2017 року близько 18 год. 00 год., ОСОБА_6 та ОСОБА_2 через відчинені двері зайшли у приміщення будинку №43, що по вул. Галицька в м. Тисмениця, Івано-Франківської області, у якому знаходилась власниця ОСОБА_7

Перебуваючи у приміщенні будинку ОСОБА_6 за попередньою домовленістю із ОСОБА_2, діючи умисно, з корисливих мотивів, з єдиним умислом на відкрите заволодіння чужим майном та маючи на меті незаконне збагачення, із погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої ОСОБА_7 відкрито викрали: водяний електродвигун іноземного виробництва, бувший у вжитку вартістю 300 гривень, та мобільний телефон марки «Самсунг GT-Е1080 бувший у вжитку, вартістю 200 гривень, із сім-картою оператора «МТС» , вартістю 25 гривень, на якій було на рахунку 20 гривень, ювелірний виріб золоте кільце вагою 1,5 грама, вартістю 1500 гривень. Після чого ОСОБА_6 та ОСОБА_2 із викраденим майном з місця події скрились та розпорядились ним на власний розсуд, чим спричинили потерпілій ОСОБА_7 майнову шкоду на загальну суму 2045 грн. Крім цього, продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_6 та ОСОБА_2 31.05.2017 року приблизно о 21.00 год., перебували у гостях в будинку ОСОБА_8, що в м. Тисмениця, по вул. Данила Галицького, 11. Перебуваючи у приміщенні будинку ОСОБА_6 за попередньою домовленістю із ОСОБА_2, діючи умисно, з корисливих мотивів, з єдиним умислом на таємне викрадення чужого майна та маючи на меті незаконне збагачення, користуючись що за їхніми діями власники будинку не спостерігали, таємно викрали: мобільний телефон марки «Нокіа-1202» бувший у вжитку вартістю 200 гривень із сім-картою оператора «МТС» вартістю 25 гривень, на якій знаходились гроші в сумі 100 гривень.

Після чого ОСОБА_6 та ОСОБА_2 із викраденим майном з місця події скрились та розпорядились ним на власний розсуд, чим спричинили потерпілій ОСОБА_8 майнову шкоду на загальну суму 325 грн.

За сукупністю ОСОБА_2 вчинив кримінальні правопорушення передбачені ч.2 ст. 185 та ч.2 ст. 186 КК України.

У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель ІНФОРМАЦІЯ_2, українець, громадянин України, не працюючий, одружений, раніше неодноразово судимий, останній раз 17.12.2013 року Тисменицьким районним судом за ст. 186 ч.2 КК України до 2 років та 6 місяців позбавлення волі, звільнився 19.12.2014 року по відбуттю строку покарання.

01.06.2017 року ОСОБА_2 затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186 КК України. Час фактичного затримання 12 год. 10 хв.

02.06.2017 року ОСОБА_2 оголошено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 та ч.2 ст.186 КК України.

Вина ОСОБА_2 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме:

-протокол заявою ОСОБА_7, від 01.06.2017 року;

-протоколом огляду місця події від 01.06.2017 року;

-протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7, від 01.06.2017 року;

-протоколом предявлення особи для впізнання від 01.06.2017 року;

-протоколом предявлення особи для впізнання від 01.06.2017 року;

-протокол заявою ОСОБА_8, від 01.06.2017 року;

-протоколом огляду місця події від 01.06.2017 року;

-протоколом допиту потерпілої ОСОБА_8, від 01.06.2017 року;

-протоколом предявлення предметів для впізнання від 01.06.2017 року;

-протоколом предявлення предметів для впізнання від 01.06.2017 року;

-та іншими матеріалами справи в їх сукупності.

З огляду на викладене є достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_2 причетний до вчинення вказаних кримінальних правопорушень.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Обєднаного Королівства» від 30.08.1990 року, «Мюррей проти Обєднаного Королівства» від 28.10.1994 року, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які обєктивно звязують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про обєктивний звязок підозрюваного ОСОБА_2 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.

Кримінальне правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2 вчинений проти власності, згідно ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких, за вчинення якого відповідно до санкції ч.2 ст. 186 КК України передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від 4 до 6 років.

Враховуючи той факт, що підозрюваний ОСОБА_2 будучи раніше судимим, маючи не погашену та не зняту судимість на шлях виправлення не став, а повторно вчинив корисливий злочин, а також характер, час та місце вчиненого правопорушення, тяжкість покарання що загрожує підозрюваному ОСОБА_2, відсутність постійного місця роботи, негативну характеритсику підозрюваного, наявність судимості за вчинення корисливого злочину, яка на даний час не знята та не погашена у встановленому законом порядку, можна вважати, що будучи на волі підозрюваний ОСОБА_2 може в подальшому продовжити свою злочинну діяльність, що підтверджується його стійкою злочинною спрямованістю та незаконно вплинути на потерпілих, у звязку із тим, що йому відомо місце проживання потерпілих осіб.

Застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту стосовно ОСОБА_2 не суперечитиме п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України та правовій позиції ЄСПЛ, що викладена у рішеннях «Бакалов проти Росії» від 09.06.2005, «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 року та «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008 року, оскільки саме такий запобіжний захід дасть можливість уникнути настання перелічених вище ризиків та забезпечить виконання підозрюваним покладених процесуальних обовязків.

Прокурор та слідчий у судовому засіданні подання підтримали.

Захисник та підозрюваний у судовому засіданні заперечили проти задоволення клопотання про взяття під варту, просили обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши думку прокурора, захисника, пояснення підозрюваного, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Зокрема, 01.06.2017 рокувідповідно до вимог КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про виявлення ознак кримінального правопорушення за ст. 185 ч.2, 186 ч.2 КК України у діях ОСОБА_2

02.06.2017 року ОСОБА_2 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч.2 ст. 185 КК України.

Копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу у відповідності до ч.2 ст.184 КПК України надана підозрюваному 02.06.2017 року.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Слідчим суддею встановлено, що по даному кримінальному провадженню досудове слідство не закінчено, оскільки необхідно виконати ряд процесуальних дій передбачених КПК України, зокрема виконати вимоги ст.ст.290-291 КПК України.

Метою і підставою тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.

Слідчим у клопотанні та у доданих до нього документах доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 186, ч.2 ст. 185 КК України.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення в якому підозрюється ОСОБА_2 те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, та приходить до висновку, що докази та обставини на які посилається слідчий і прокурор у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, а для запобігання ризику, яке зазначено у клопотанні та наведено у судовому засіданні, вважає недостатнім застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу.

За таких обставин клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Між тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушення за яке він підозрюється, вважаю за необхідне визначити йому заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_2, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Керуючись ст.29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193,194, 196, 197, 199, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и в :

Клопотання слідчого Тисменицького ВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_4,за погодженням з прокурором Тисменицької місцевої прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186, ч.2 ст. 185 КК України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Обрати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українцю, громадянину України, не працюючому, одруженому, раніше неодноразово судимому, останній раз 17.12.2013 року Тисменицьким районним судом за ст. 186 ч.2 КК України до 2 років та 6 місяців позбавлення волі, звільненому 19.12.2014 року по відбуттю строку покарання - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання, тобто з 12 год. 10 хв. 01 червня 2017 року.

Термін дії ухвали -до 12 год. 10 хв. 01 серпня 2017 року.

Розмір застави визначити у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 33680 (тридцять три тисячі шістсот вісімдесят) грн., у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена, як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: Одержувач:ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, Код:26289647, Банк ДКСУ м. Київ, МФО 820172, р/р37312032002265.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_2, у разі внесення застави наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого відділення Тисменицького відділу поліції ГУНП України в Івано-Франківській області із встановленою періодичністю;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2 без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 01 серпня 2017 року до 12 год. 10 хв.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Тисменицького районного суду Івано-Франківської області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі установи виконання покарань № 12 м.Івано-Франківська.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи виконання покарань № 12 м.Івано-Франківська негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_2 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого Тисменицького ВП ГУНП України в Івано-Франківській області, прокурора Тисменицької місцевої прокуратури та суддю Тисменицького районного суду Івано-Франківської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_2 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Р.Р.Струтинський