Рішення № 66892133, 02.06.2017, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа №200/14825/16-ц

Провадження №2/0203/249/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.2017 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Католікяна М.О.,

при секретарі Дзьомі Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в:

26 серпня 2016 року позивач звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21.04.2006 року між ЗАТ «КБ «ПриватБанк» (правонаступником якого є позивач) та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, за умовами якого відповідачка отримала грошові кошти, зобовязавшись повернути їх у порядку та на умовах, визначених договором. Зобов'язання ОСОБА_1 за кредитним договором були забезпечені договором поруки, укладеним з ОСОБА_2 Відповідачі неналежно виконують свої зобовязання за кредитним договором, що стало причиною звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідачів у солідарному порядку заборгованість у сумі 188 599,90 грн. (в уточненій редакції) з урахуванням процентів за користування кредитними коштами, комісії та неустойки (а.с.а.с. 1, 2, 82, 83).

Ухвалою від 21.10.2016 року справу було передано за підсудністю до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська (а.с. 30).

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, а ОСОБА_2, який одночасно є представником ОСОБА_1, заперечував проти задоволення позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників позивача та ОСОБА_1, ОСОБА_2, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21.04.2006 року між Закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» (правонаступником якого є позивач) та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №DNL0GK03205842, за умовами якого ЗАТ КБ «ПриватБанк» надало відповідачці кредит в сумі 201450,00 грн. з процентною ставкою 1,0% на місяць строком повернення до 21.04.2016 року (а.с.а.с. 12 14).

Того ж дня між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №DNL0GK03205842/1, згідно з яким останній зобовязався солідарно з ОСОБА_1 відповідати за своєчасне повернення нею коштів за укладеним кредитним договором (а.с. 15).

Заборгованість, яка утворилася за укладеним кредитним договором станом на 25.01.2017 року, складає 188599,90 грн. відповідно до наданого позивачем розрахунку (а.с.а.с. 84 88), а саме:

-основна заборгованість 162599,36 грн.;

-проценти 24825,36 грн.;

-комісія 935,00 грн.;

-пеня 240,18 грн.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК) підставою виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори й інші правочини.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

За кредитним договором позивач передав ОСОБА_1 грошові кошти, про що свідчать матеріали справи, отже вказаний правочин, у розумінні статті 1054 ЦК, було укладено.

У відповідності зі статтею 610 ЦК порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Ураховуючи той факт, що ОСОБА_1 дотепер неналежно виконує свої обовязки з повернення кредитних коштів та процентів за ними, таке невиконання (неналежне виконання) є порушенням її зобовязань у розумінні приведеної норми.

За правилами, встановленими частиною першою статті 553 ЦК, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником.

Частинами першою, другою статті 554 ЦК передбачено, що у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Судом встановлено, що основне зобовязання (кредитний договір) було забезпечене договором поруки, укладеним з ОСОБА_2, отже, зважаючи на те, що дотепер боржниця за кредитним договором не виконала свої зобовязання, позивач вправі одночасно (солідарно) звернути свої вимоги й до поручителя.

Зважаючи на те, що відповідачі неналежно виконують свої обовязки за кредитним договором, що полягає у простроченні сплати заборгованості, а також процентів за кредитом, суд вважає обґрунтованим звернення позивача до суду з цим позовом.

Відповідно до частини першої статті 14 ЦК цивільні обовязки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 526 ЦК зобовязання повинні виконуватися потрібним чином згідно з умовами договору та вимогами цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог за звичаями ділового обороту або інших вимог, які звичайно предявляються.

У відповідності зі статтею 611 ЦК у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобовязання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Таким чином, суд доходить висновку про те, що позов необхідно задовольнити.

У порядку статті 88 Цивільного процесуального кодексу України суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь позивача у рівних частках компенсацію судових витрат загальною сумою 2 959,77 грн. (по 1479,88 грн.) (а.с. 22).

Керуючись статтями 4 11, 15, 18, 57 60, 79, 88, 208, 209, 212 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором від 21 квітня 2006 року №DNL0GK03205842 у сумі 188599,90 грн. (основна заборгованість 162599,36 грн., проценти 24825,36 грн., комісія 935,00 грн., пеня 240,18 грн.).

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) компенсацію судових витрат у сумі 1 479,88 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) компенсацію судових витрат у сумі 1 479,88 грн.

Рішення набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 223 ЦПК України, і може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його постановлення. У разі якщо рішення було постановлено за відсутності особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Повний текст рішення складено 02 червня 2017 року.

Суддя М.О. Католікян