Ухвала суду № 66891569, 25.05.2017, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/5057/15-ц

Провадження № 2-п/209/24/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2017 року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Решетник Т.О.,

за участю секретаря Шаповал А.В.,

представника відповідача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 04.02.2016 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 04 лютого 2016 року, ухваленому у справі за вищезазначеним позовом, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк задоволені частково. Стягнуто з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, що зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк, код ЄДРПОУ 14360570, заборгованість за кредитним договором № DNH4КР72310956 від 14.07.2006 року в розмірі 24932,26 грн., яка виникла станом на 12.11.2015 р. та складається з: 532,99 грн. заборгованість за кредитом; 6289,60 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 18109,67 грн. заборгованість за пенею та комісією, а всього 24932 (двадцять чотири тисячі девятсот тридцять дві) гривні 26 копійок. Стягнуто з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк судовий збір у розмірі 1138 (одна тисяча сто тридцять вісім) грн. 22 коп.

13 квітня 2017 року до суду надійшла заява ОСОБА_3, від імені якої за довіреністю діє ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, згідно якої представник відповідача просить скасувати заочне рішення та призначити справу до розгляду в загальному порядку. Заява обґрунтована тим, що 20.11.2015 р. Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив стягнути з ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором № DNH4КР72310956 від 14.07.2006 р. у розмірі 26678,87 грн. та судові витрати у розмірі 1218,00 грн. 04.02.2016 р. Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська винесено заочне рішення, яким частково задоволено вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» і стягнуто з Відповідачки заборгованість за кредитним договором № DNH4КР72310956 від 14.07.2006 р. у розмірі 24932,26 грн., яка складається з наступного: заборгованість за кредитом - 532,99 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом - 6289,60 грн., заборгованість за пенею та комісією - 18109,67 грн., та судовий збір у розмірі 1138,22 грн., а також відмовлено в стягненні штрафів (фіксованої частини і процентної складової). Із таким рішенням відповідач частково не погоджується, оскільки обставини справи встановлені не у повному обсязі. Щодо поважності причин неявки пояснює, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин, а саме на момент підписання кредитного договору і до теперішнього часу вона зареєстрована та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 (до перейменування - пр.ОСОБА_4)АДРЕСА_2, однак про розгляд справи в Дніпровському районному суді м. Дніпродзержинська їй нічого не було відомо. Про наявність судового рішення вона дізналася, коли влаштувалася на роботу і отримала зарплатну картку ПриватБанка, з якої ПриватБанк почав здійснювати списання коштів в рахунок погашення заборгованості за вищезазначеним кредитним договором. Ніяких поштових повідомлень і викликів про необхідність отримати у поштовому відділенні рекомендований лист про виклик в судове засідання не одержувала. Після ознайомлення з матеріалами справи № 209/5057/15-ц стало відомо, що суд по місцю реєстрації відповідачки направляв одну повістку, яка повернулася з поштовою відміткою про закінчення терміну зберігання. Інших відомостей про її виклик в судове засідання в матеріалах справи немає. Вважає, що вона фактично була позбавлена можливості бути присутньою в судовому засіданні та захистити свої права. Відповідач посилається на те, що має докази які мають істотне значення для правильного вирішення справи, а саме розрахунок заборгованості та виписка по рахунку позивача, які є в матеріалах справи, в яких зазначено, що відсотки та пеня стягнуті з відповідачки за період з 21.09.2006 р. по 12.11.2015 р., тобто за 9 років, без урахування спливу строку позовної давності. Через те, що відповідач фактично не була присутня на судових засіданнях, вона не могла надати письмову заяву про застосування позовної давності за вищезазначеним кредитним договором, а також аргументи, докази, відповідні відомості, та захистити свої права. З розрахунку заборгованості та виписки по рахунку, які є в матеріалах справи, стало відомо, що з 02.12.2010 р. по 05.12.2012 р. ПриватБанк провів дванадцять списань коштів з карткового рахунку, який належав відповідачу, в рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту по договору № DNH4КР72310956 від 14.07.2006 р. Всі кошти, які були списані, були зараховані в погашення тільки тіла кредиту. З моменту укладання договору і до подання позовної заяви до суду не було жодного погашення відсотків та пені, ніяких дій щодо визнання свого боргу відповідач не вчиняла. Погашення частини тіла кредиту шляхом списання ПриватБанком коштів з карткового рахунку свідчить про визнання відповідачкою лише певної частини боргу - заборгованості за тілом кредиту, але це не може бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу, а саме: відсотків і пені. Таким чином, стосовно стягнення відсотків та пені сплинув строк позовної давності ще 17.07.2012 р. Відповідно до п.5.5 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам «Розстрочка» (Стандарт), терміни позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки пені, штрафів за даним Договором встановлюється сторонами тривалістю 5 років. Строк дії кредитного договору № DNH4КР72310956 від 14.07.2006 р. закінчився 17.07.2007 р., ПриватБанк звернувся з позовною заявою до суду 20.11.2015 р., вже через три роки після спливу пятирічного строку позовної давності. По кредитному договору № DNH4КР72310956 від 14.07.2006 р. заборгованість за тілом кредиту становить 532,99 грн., а заборгованість за відсотками становить 6289,60 грн., що в 11 разів перевищує вартість кредиту на шкоду споживача, а пеня становить 18109,67 грн., що в 34 рази перевищує вартість кредиту на шкоду споживача. Таким чином, відповідно до Закону України про «Захист прав споживачів» та цивільного законодавства України, є підстави для визнання вищезазначеного кредитного договору недійсним. Вважає, що підстави для скасування заочного рішення існують, викладені в даній заяві обставини будуть також підтверджені іншими доказами під час нового розгляду справи в загальному порядку. З рішенням відповідач ознайомлена 04.04.2017 року, що підтверджується підписом і датою ознайомлення на заяві, яка є в матеріалах справи.

Представник відповідача ОСОБА_3, від імені якої за довіреністю діє ОСОБА_1 в судове засідання зявилася, заяву про перегляд заочного рішення підтримала у повному обсязі, зазначила, що відповідач ОСОБА_3 не знала про винесення рішення, тому не мала можливості подати заяву про застосування строків позовної давності, також наголосила на тому, що розмір заборгованості відповідача згідно розрахунку наданого банком у 34 рази перевищує розмір кредиту, що є суттєвим порушенням прав відповідача.

Представник позивача ПАТ КБ ПриватБанк в судове засідання зявився, заперечував проти задоволення заяви відповідача про перегляд заочного рішення, зазначив, що обставини, викладені в заяві про перегляд заочного рішення не відповідають дійсності оскільки відповідач була повідомлена про судове засідання, але не зявилася, а 18.03.2017 року на адресу відповідача було направлено рішення, яке повернуто за закінченням терміну зберігання, вважає, що права відповідача не було порушено, який в свою чергу порушив умови кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст. 231 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні.

Вивчивши заяву про перегляд заочного рішення, додані до неї документи та матеріали цивільної справи, суд вважає, що заява підлягає залишенню без задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 232 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не зявився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

В заяві про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 04.02.2016 р. відповідач ОСОБА_3 вказує, що судову повістку про розгляд справи вона не отримувала.

Згідно частини 5 ст.74 ЦПК України, судова повістка надсилається фізичним особам за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Тобто, направляючи судові листи на адресу державної реєстрації відповідача на час розгляду справи, а саме: АДРЕСА_3 (а.с. 27 довідка Адресного бюро), суд діяв у відповідності до вимог частини 5 ст.74 ЦПК України і такі повідомлення відповідно до правил вказаної процесуальної норми є врученими належним чином.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» за адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

З поштового конверту, повернутого на адресу суду, вбачається, що він направлявся на адресу реєстрації відповідача (а.с. 30), але адресат для його отримання не зявився з невідомих суду причин, тому поштові відправлення повернуті до суду з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно ч. 8 ст. 76 ЦПК України, у разі відмови адресата одержати судову повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці і повертає її до суду. Особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою.

З наведеного вбачається висновок про те, що не можна вважати відповідача ОСОБА_3 неналежно повідомленою про день і час розгляду справи в суді.

Небажання відповідача надати докази в обґрунтування своїх заперечень, зокрема з причини ухилення її від участі в судовому засіданні, давало суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає положенням ч. 1 ст. 224 ЦПК України.

Крім того, до заяви про перегляд заочного рішення не додані докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, та не були досліджені судом, а також обставин, які могли б вплинути на зміст ухваленого за результатами заочного розгляду справи рішення суду. Так, представник відповідача ОСОБА_3 за довіреністю ОСОБА_1 в обґрунтування заяви посилається на те, що позивач пропустив строк позовної давності для звернення до суду з цим позовом, інших обставин, які б свідчили про неправильність судового рішення, суду не надано, а тому у суду відсутні підстави, визначені уст. 232 ЦПК Українидля скасування заочного рішення.

Позовна давність в своїй суті є строком, а не доказом в його розумінні згідно правил частини 1 ст.232 ЦПК України, у звязку із чим порядок її застосування судом не може бути правовою підставою для перегляду заочного рішення суду.

Суд вважає, що при ухваленні судового рішення судом були з'ясовані усі обставини справи і відповідні їм правовідносини.

З урахуванням наведеного вище, суд вважає, що підстави для скасування заочного рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 04.02.2016 р. відсутні.

Керуючись статтями 231, 232, 208-210 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 04.02.2016 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості- залишити без задоволення.

Роз'яснити заявнику, що відповідно до частини 4 статті 231 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Т.О. Решетник