Ухвала суду № 66889196, 01.06.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/8113/15-ц Головуючий у 1 - й інстанції: Гончарук В.П.

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/7445/2016 Доповідач - Ратнікова В.М.

У х в а л а

01 червня 2017 року суддя Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва Ратнікова В.М., перевіривши виконання вимог ст.ст. 121, 297 ЦПК України за апеляційною скаргою представника позивача Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» Бабенка Андрія Ігоровича на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 03 квітня 2017 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 03 квітня 2017 року позов Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» заборгованість по кредитному договору, в саме: поточну заборгованість - 2 508,08 доларів США; прострочену заборгованість за кредитом - 10 356,67 доларів США; суму поточної заборгованості за процентами по кредиту - 122,44 долари США; суму простроченої заборгованості за процентами по кредиту - 5 759,56 доларів США, а всього стягнуто 18 746,75 доларів США, що по курсу НБУ станом на 03 квітня 2017 року (27,021 грн. за 1 долар) складає 506 555,93 грн..

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» у відшкодування витрат по сплаті судового збору 3 654,00 грн..

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду частково, представник Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» БабенкоАндрій Ігорович подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 03 квітня 2017 року в частині відмови в стягненні пені за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості та трьох відсотків річних від суми простроченої кредитної заборгованості скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким дані позовні вимоги задовольнити.

Також подав заяву про відстрочення сплати судового збору, посилаючись на тяжке фінансове становище апелянта та відсутність можливості сплатити судовий збір. Зазначив, що в Публічному акціонерному товаристві «Родовід Банк» введено тимчасову адміністрацію, а з лютого 2016 року Банк віднесено до категорії неплатоспроможних. Також, посилаючись на положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини, просив прийняти до уваги той факт, що раніше уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб була звільнена від сплати судового збору, а виключення цієї норми з Закону України «Про судовий збір» ускладнило та перешкоджає належному доступу до суду.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши клопотання представника Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» Бабенка Андрія Ігоровича про відстрочення сплати судового збору, вважаю, що дане клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За правилом ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до пункту 23 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» передбачено, що єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

В обґрунтування підстав для відстрочення сплати судового збору, апелянт посилався на те, що Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк» віднесено до категорії неплатоспроможних, має складне фінансове становище, а коштів, передбачених внутрішнім бюджетом Банку, не вистачає для покриття судових витрат.

Так, з матеріалів справи дійсно вбачається, що в Публічному акціонерному товаристві «Родовід Банк» з лютого 2016 року запроваджено тимчасову адміністрацію та делеговано повноваження тимчасового адміністратора уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у АТ «Родовід Банк» Кулішу ВікторуМиколайовичу.

Згідно статті 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом. У своїй діяльності Фонд керується Конституцією України та законодавством України.

Положеннями Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено також право уповноваженої особи Фонду заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 даного Закону, управління поточною діяльністю Фонду здійснює виконавча дирекція Фонду.

Відповідно до п. 4, 5 ч. 5 ст. 12 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері виведення неплатоспроможних банків з ринку: затвердження кошторису витрат Фонду на здійснення тимчасової адміністрації та/або ліквідації банку в межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду та затвердження кошторису витрат банку, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та/або ліквідації банку.

Таким чином, керуючись в своїй діяльністю законодавством України, зокрема і Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», яким передбачено право на звернення Фонду в процесі ліквідації чи тимчасової адміністрації банку до суду, виконавча дирекція Фонду при формуванні проекту кошторису повинна враховувати вказану обставину та передбачити відповідний рядок витрат на сплату судового збору.

Тобто, кошторис витрат банку, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації, є внутрішнім документом, який формується на розсуд управлінського органу Фонду, а тому відсутність в ньому закладених коштів на сплату судового збору не може вважатися винятковою обставиною, що свідчить про тяжкий майновий стан платника.

При цьому, безпідставним є посилання апелянта на положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, так як Протоколом 1 до Конвенції встановлено, що її положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

22 травня 2015 року було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо сплати судового збору», який набрав чинності з 01 вересня 2015 року.

Вказаним законом було виключено з передбаченого Законом України «Про судовий збір» переліку пільговиків осіб у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.

Вказаний закон є чинним, відтак відсутні підстави не застосовувати його положення до існуючих правовідносин.

Крім того, законодавством передбачено право на відшкодування понесених судових витрат у разі задоволення пред'явлених вимог, та Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк» не позбавлене можливості заявляти такі вимоги та компенсувати свої витрати.

З таких обставин, враховуючи, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб з моменту введення тимчасової адміністрації набуває повного і виняткового права управляти Банком, а тому, формуючи кошториси та внутрішні бюджети, повинен передбачати необхідні для забезпечення своєї діяльності рядки витрат, а також приймаючи до уваги те, що з 01 вересня 2015 року Законом України «Про судовий збір» не передбачені пільги зі сплати судового збору особам у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку, не вбачається обґрунтованих підстав для задоволення клопотання про відстрочення апелянту сплати судового збору.

Так як в задоволенні клопотання представника Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» Бабенка Андрія Ігоровича про відстрочення сплати судового збору було відмовлено, вважаю, що апеляційна скарга на рішення суду підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 297 ЦПК України, до апеляційної скарги, у разі несплати суми судового збору, застосовуються положення статті 121 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 6 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується в розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

При цьому, норми Закону України «Про судовий збір» не передбачають зменшення належного до сплати розміру судового збору в залежності від того, оскаржується рішення суду повністю чи частково.

Таким чином, виходячи з фактичних обставин справи та за змістом підпункту 6 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», збір за подання апеляційної скарги на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 03 квітня 2017 року складає 4019,40 грн. (судовий збір за подання позову в розмірі 3654,00 грн. * 110%)

Проте, з матеріалів справи вбачається, що до апеляційної скарги на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 03 квітня 2017 року апелянтом не було долучено оригіналу документу про сплату судового збору в розмірі 4019,40 грн..

Таким чином, вбачається, що апелянтом не виконано вимог ст. 297 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» щодо сплати судового збору при поданні апеляційної скарги.

За наведених обставин, суд пропонує апелянту усунути зазначені недоліки апеляційної скарги шляхом подання на адресу Апеляційного суду м.Києва оригіналу документу про сплату судового збору в сумі 4019 грн. 40 коп. за реквізитами: одержувач - УДКС у Солом'янському районі міста Києва, банк одержувача ГУ ДКСУ у м. Києві, розрахунковий рахунок: 31210206780010, МФО банку: 820019, код отримувача (ЄДРПОУ) 38050812 та/або належні та допустимі докази на підтвердження звільнення апелянта від сплати судового збору.

Керуючись ст. 295, 297 ЦПК України, -

у х в а л и в:

В задоволенні клопотання представника позивача Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» Бабенка Андрія Ігоровича про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 03 квітня 2017 року - відмовити.

Апеляційну скаргу представника позивача Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» Бабенка Андрія Ігоровича на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 03 квітня 2017 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

У разі не виконання вимог ухвали у визначений строк скарга буде вважатись неподаною та повернута.

Суддя: