Ухвала суду № 66889184, 01.06.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 2610/22985/2012 Головуючий у 1 - й інстанції: Малинников О.Ф.

№ апеляційного провадження: Доповідач - Ратнікова В.М.

22-ц/796/2476/2017

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2017 року колегія суддів Судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі :

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Панченка Б.Б.

- Борисової О.В.

при секретарі - Куркіній І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Консоль ЛТД» арбітражного керуючого Венської Оксани Олександрівни на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 12 грудня 2012 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Консоль ЛТД», Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Консоль - Строй» про визнання майнових прав на об'єкт незавершеного будівництва, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 12 грудня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Консоль ЛТД», Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Консоль - Строй» про визнання майнових прав на об'єкт незавершеного будівництва задоволено.

Визнано за ОСОБА_5 майнові права на об'єкт незавершеного будівництва - трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, за договором про дольову участь у будівництві багатоквартирного будинку на земельній ділянці у АДРЕСА_1, від 17 березня 2003 року № 091/322-221 та додатковим договором до цього договору від вересня 2011 року про залучення Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Консоль - Строй» учасником договору по виконанню дій щодо будівництва будинку.

Стягнуто в рівних долях з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Консоль ЛТД» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Консоль - Строй» на користь ОСОБА_5 суму судового збору в розмірі 3 219,00 грн..

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Консоль ЛТД» арбітражний керуючий Венська Оксана Олександрівна подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 12 грудня 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Апеляційну скаргу обґрунтовувала тим, що оскаржуване рішення ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права та при неповному з'ясуванні фактичних обставин справи. Зазначила, що даний спір не підвідомчий судам загальної юрисдикції, так як ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 16 липня 2012 року було порушено провадження у справі про банкрутство відносно Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Консоль ЛТД», а тому, за правилом ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, будь-які спори з майновими вимогами до товариства - банкрута підлягають розгляду господарськими судами. Посилалася на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Консоль ЛТД» про наявність вказаної справи в провадженні суду не було обізнано, повісток про виклик до суду чи будь-яких процесуальних документів від Шевченківського районного суду м. Києва не отримувало, що свідчить про порушення судом першої інстанції норм процесуального законодавства в частині належного повідомлення осіб, які беруть учать у справі, про дату та час судового розгляду. Вважає, що через неналежне повідомлення про розгляд справи відповідач не мав можливості належним чином реалізувати свої процесуальні права, а саме: заперечувати проти позовних вимог та надавати докази на підтвердження своїх заперечень, що призвело до порушення принципу змагальності.

В судовому засіданні представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Консоль ЛТД» в особі ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Консоль ЛТД» арбітражного керуючого Венської Оксани Олександрівни Останіна Ганна Андріївна повністю підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_5 ОСОБА_6 проти доводів апеляційної скарги заперечувала, посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням вимог закону, а доводи апеляційної скарги є безпідставними.

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Консоль - Строй» явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про день та час слухання справи судом повідомлявся у встановленому законом порядку, а тому, колегія суддів вважає можливим розглядати справу у відсутність представника відповідача.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 17 березня 2005 року між ОСОБА_5 та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма «Консоль ЛТД» було укладено договір пайової участі в фінансуванні будівництва № 0911/322-221, відповідно до умов якого сторони, на основі об'єднання своїх пайових вкладів, зобов'язалися спільно діяти для досягнення спільної мети: проектування, будівництва та введення в експлуатацію багатоквартирного житлового будинку за адресою АДРЕСА_1.

Об'єктом пайової участі, згідно умов договору, є трикімнатна квартира будівельний номер АДРЕСА_1, загальною проектною площею 116,8 кв.м., з оздобленням у відповідності до паспорту оздоблення.

Згідно умов п. 3.1 договору, ОСОБА_5 зобов'язувалася в якості свого вкладу по даному договору внести на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Консоль ЛТД» грошові кошти в розмірі, що еквівалентний 245 490,00 доларів США в гривнях по офіційному курсу НБУ на момент внесення, поетапно, а саме: в строк до 30 березня 2005 року - суму, що еквівалента 73 600,00 доларів США, та в строк до 29 квітня 2005 року - суму, що еквівалентна 171 890,00 доларів США.

Відповідно до п. 3.4 договору, орієнтовним строком закінчення будівництва об'єкту є IV квартал 2005 року.

В пункті 3.9 договору було визначено, що доля пайщика вважається прийнятою пайщиком після підписання ним акту про виконання договору фірмою.

Квитанцією від 07 квітня 2005 року на суму 369 250,00 грн., від 02 червня 2005 року на суму 195 000,00 грн., від 02 червня 2005 року на суму 629 920,00 грн., від 24 червня 2005 року на суму 62 181,56 грн., підтверджується факт внесення ОСОБА_5, на виконання умов договору пайової участі в фінансуванні будівництва № 0911/322-221, коштів розмірі 1 256 351,56 грн..

22 березня 2007 року між ОСОБА_5 та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма «Консоль ЛТД» було укладено додаткову угоду до договору пайової участі в фінансуванні будівництва № 0911/322-221 та визначено новий орієнтований строк завершення будівництва - ІІІ квартал 2007 року.

У вересні 2011 року між ОСОБА_5, Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма «Консоль ЛТД» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Консоль - Строй» було укладено додатковий договір про внесення змін і доповнень до договору пайової участі в фінансуванні будівництва № 0911/322-221.

Метою даного додаткового договору є закінчення будівництва багатоквартирного житлового будинку за адресою АДРЕСА_1. (розділ І додаткового договору).

За умовами вказаного договору Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Консоль ЛТД» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Консоль - Строй» прийняли на себе всі зобов'язання перед ОСОБА_5 по договору пайової участі в фінансуванні будівництва № 0911/322-221.

Крім того, у зв'язку із збільшенням кошторисної вартості будівництва об'єкта розмір грошового вкладу збільшився на суму, що еквівалентна 14 981,00 доларів США в гривнях по офіційному курсу НБУ на момент внесення. Вказана сума підлягає внесенню на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Консоль - Строй» щомісячно, частинами, в наступних розмірах: перший, другий та третій місяць - щомісячно еквівалент 2 250,00 доларів США; четвертий, п'ятий, шостий та сьомий місяці - щомісячно еквівалент 1 500,00 доларів США; восьмий та дев'ятий місяці - щомісячно еквівалент 750,00 доларів США; десятий місяць - еквівалент 731,00 долару США. Кошти вносяться не пізніше десятого числа місяця, за який здійснюється платіж. (пункти 3.1.1. та 3.1.2 додаткового договору)

Відповідно до п. 3.1.4 додаткового договору сторони також погодили, що, у зв'язку зі збільшенням кошторисної вартості будівництва об'єкта, для досягнення мети додаткового договору, Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Консоль - Строй» самостійно або за участі Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Консоль ЛТД» вносить свій пай в сумі, що еквівалентна 702 503,00 доларів США в національній валюті по курсу НБУ станом на дату сплати у відповідності з графіком.

Датою введення об'єкта будівництва в експлуатацію визначено 31 липня 2012 року. Зобов'язання по введення будинку в експлуатацію приймають на себе Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Консоль - Строй» та Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Консоль ЛТД» (пункт 3.4)

Згідно п.9.2.2 додаткового договору, обов'язки по оформленню права власності на долю ОСОБА_5 в будинку і реєстрації цього права у встановленому законом порядку приймають на себе Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Консоль - Строй» та Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Консоль ЛТД».

Звертаючись до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Консоль ЛТД», Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Консоль - Строй» про визнання майнових прав на об'єкт незавершеного будівництва, ОСОБА_5 посилалася на те, що нею було виконано всі свої зобов'язання за укладеними з відповідачами договорами, водночас останні покладені на них обов'язки не виконують, у визначені в договорі строки в експлуатацію будинок не ввели, документи, необхідні позивачу для підтвердження прав на профінансовану нею квартиру не надають, а тому, наявні правові підстави для захисту прав позивача шляхом визнання за нею майнових прав на об'єкт незавершеного будівництва - трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, в порядку ст.ст. 328 ЦК України.

Задовольняючи позовні вимоги та, визнаючи за ОСОБА_5 майнові права на об'єкт незавершеного будівництва - трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачами систематично порушувались умови укладених з ОСОБА_5 договорів в частині дотримання встановлених строків закінчення будівництва, у зв'язку з чим майнові права позивача на профінансоване житло порушені відповідачами, а тому позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції відповідає наявним в матеріалах справи доказам та вимогам закону, а доводи апеляційної скарги правильність висновків суду не спростовують, з наступних підстав.

Так, як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_5 вступила в правовідносини зТовариством з обмеженою відповідальністю Фірма «Консоль ЛТД» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Консоль - Строй» на підставі договору пайової участі в фінансуванні будівництва № 0911/322-221 та додаткового договору про внесення змін і доповнень до договору пайової участі в фінансуванні будівництва № 0911/322-221, за якими вона набула права на дольову участь у будівництві (майнові права пайщика), сплативши в повному обсязі пайові внески.

За змістом ст. 190 ЦК України, майном як особливим об'єктом вважаються річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Майновими визнаються будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовою частиною права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права та право вимоги.

Майнове право, яке можна визначити як право очікування, є складовою частиною майна як об'єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.

Захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.

Так, за загальним правилом, встановленим статтею 392 ЦК України, позов про визнання права власності може бути пред'явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує її право власності.

Враховуючи, що за змістом статті 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний механізм, з яким закон пов'язує виникнення в особи суб'єктивного права власності на окремі об'єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен установити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право на спірний об'єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статтею 392 цього Кодексу.

Аналогічна позиція викладена в правових висновках Верховного Суду України, наведених в постанові від 02 грудня 2015 року у справі № 6-1732цс15 та в постанові від 16 березня 2016 року у справі № 6-290цс16.

Позивач ОСОБА_5 виконала свої зобов'язання сторони за договором пайової участі в фінансуванні будівництва № 0911/322-221 та додатковим договором про внесення змін і доповнень до договору пайової участі в фінансуванні будівництва № 0911/322-221 в повному обсязі, сплатила пайові внески та додаткові внески у визначених договорами сумах, у зв'язку чим, за умовами цих договорів, набула майнових прав щодо «долі пайщика», зокрема, права на отримання в подальшому у власність трикімнатної квартири будівельний номер АДРЕСА_1, загальною проектною площею 116,8 кв.м., з оздобленням у відповідності до паспорту оздоблення.

Одночасно, умовами вказаних договорів ряд зобов'язань було покладено також на Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Консоль ЛТД» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Консоль - Строй», які безпосередньо забезпечували організацію та ведення будівництва.

Так, відповідачі Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Консоль ЛТД» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Консоль - Строй», в якості свого вкладу за договорами пайової участі у фінансуванні будівництва, прийняли на себе зобов'язання завершити будівництво будинку за адресою АДРЕСА_1, з подальшим виділенням пайщику його долі в натурі.

Також, саме на відповідачів було покладено зобов'язання щодо документального оформлення прав пайщика на «долю пайщика», якою є профінансована квартира, та видачу інших підтверджуючих документів, що вбачається з сукупного аналізу положень пунктів 3.9, 9.4 договору пайової участі в фінансуванні будівництва № 0911/322-221 та пункту 9.2.2 додаткового договору про внесення змін і доповнень до договору пайової участі в фінансуванні будівництва № 0911/322-221. Факт передачі пайщику його долі повинен документуватися відповідним актом передачі, який посвідчуватиме виконання відповідачами своїх зобов'язань за договором.

Вказаними договорами також встановлюватися строки виконання сторонами своїх договірних зобов'язань.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За правилом ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

В статті 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При підписанні договору пайової участі в фінансуванні від 17 березня 2005 року, Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Консоль ЛТД», будучи вільним в укладенні договору та визначенні його умов, діючи на власний розсуд, визначило строк кінцевого виконання свого зобов'язання до IV квартал 2005 року.

В подальшому, незважаючи на повне і своєчасне виконання пайщиком ОСОБА_5 своїх зобов'язань за договором пайової участі в фінансуванні від 17 березня 2005 року і внесення обумовлених ним сум коштів, Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма «Консоль ЛТД» було продовжено строк виконання свого зобов'язання до ІІІ кварталу 2007 року.

У вересні 2011 року, покладаючи на ОСОБА_5 додаткові зобов'язання по сплаті коштів, які вона своєчасно виконала, відповідачі Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Консоль ЛТД» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Консоль - Строй» знову відтермінували строк виконання свого зобов'язання за договором щодо передачі позивачу в натурі «долі пайщика» до 30 червня 2012 року.

Станом на дату звернення ОСОБА_5 до суду з даним позовом, а саме на вересень 2012 року, незважаючи на сплив останнього визначеного договором строку, зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Консоль ЛТД» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія Консоль - Строй» перед позивачем не виконані, акт передачі пайщику «долі пайщика» не підписано, відповідачі фактично ухиляються від документального підтвердження майнових прав ОСОБА_5, які вона набула щодо об'єкту будівництва - профінансованої нею квартири, за умовами підписаних договорів від 17 березня 2005 року та вересня 2011 року.

За змістом ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Статті 15, 16 ЦК України визначають, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до ст. 1 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Так як умовами укладених між сторонами договору пайової участі в фінансуванні будівництва № 0911/322-221 та додаткового договору про внесення змін і доповнень до договору пайової участі в фінансуванні будівництва № 0911/322-221 передбачалося закріплення за ОСОБА_5 певного обсягу майнових прав щодо частки в об'єкті будівництва - «долі пайщика», але відповідачі свої обов'язки щодо належного документального оформлення прав позивача на профінансоване майно не виконують, систематично відтерміновують строки виконання основного зобов'язання, акт передачі «долі пайщика» між сторонами не підписано, колегія суддів вважає, що позивач обґрунтовано стверджує про невизнання і порушення відповідачами її майнових прав, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що таке майнове право ОСОБА_5 підлягає судовому захисту та правильно задовольнив позовні вимоги.

Доводи апеляційної скарги про те, що цей спір не підвідомчий судам загальної юрисдикції і повинен розглядатися господарським судом, так як ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 16 липня 2012 року було порушено провадження у справі про банкрутство відносно Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Консоль ЛТД», колегія суддів відхиляє, з огляду на наступне.

Згідно положень ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Так, посилаючись на порушення Господарським судом Автономної Республіки Крим 16 липня 2012 року провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Консоль ЛТД», апелянт копії відповідного рішення суду не надає, незважаючи на те, що вказана обставина може бути підтвердженою лише шляхом надання суду належним чином засвідченої копії такої постанови.

Крім того, в постанові Господарського суду Київської області від 04 серпня 2016 року про визнання банкрутом боржника Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Консоль ЛТД», якою і було призначено ліквідатором Венську Оксану Олександрівну, відомості щодо порушеної щодо боржника в 2012 році справи про банкрутство не зазначені, процедура визнання його банкрутом та початок ліквідації провадилися в загальному порядку.

Посилання апеляційної скарги на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Консоль ЛТД» не було обізнане про наявність вказаної справи в проваджені суду, оскільки не отримувало повісток про виклик до суду чи будь-яких процесуальних документів від Шевченківського районного суду м. Києва, колегія судів відхиляє, так як з матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції належним чином повідомляв відповідача про дату та час судового розгляду, шляхом завчасного направлення повісток за юридичною адресою Товариства, які за цією адресою відповідачем отримувалися, на підтвердження чого в матеріалах справи наявні повідомлення про вручення поштового відправлення.

Крім того, з наявної в матеріалах справи на аркуші справи 40 відповіді Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Консоль ЛТД», датованої 11 грудня 2012 року, вбачається, що відповідач був обізнаний про наявність в проваджені суду цієї цивільної справи.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги щодо неповідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Консоль ЛТД» про дату та час судового розгляду, та, як наслідок, обмеження його в можливості реалізації своїх процесуальних прав, зокрема, права заперечувати проти позовних вимог та надавати докази на підтвердження своїх заперечень, є безпідставними.

Додатково, колегія суддів вважає за потрібне зазначити наступне.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Одним із основних принципів, на необхідності дотримання якого наголошує суд Європейського суду з прав людини, є принцип верховенства права, до фундаментальних аспектів якого відноситься принцип юридичної визначеності, який включає в себе принцип остаточності рішень суду.

В національному законодавстві даний принцип закріплений в ст. 129 Конституції України, ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», згідно якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» було наголошено, що право на справедливий розгляд судом, яке

гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до

принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення.

У справі «Науменко проти України» Європейський суд з прав людини також наголошував, що одним з основних аспектів верховенства права є принцип юридичної

певності, який, серед іншого, вимагає, щоб остаточні рішення судів

не могли бути поставлені під сумнів. Правова певність передбачає дотримання принципу res judicata, тобто, принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже раз вирішеної справи. Скасування такого рішення призводить до порушення принципу юридичної певності і "права на суд" відповідно до ст. 6 параграф 1 Конвенції.

У справі «Желтяков проти України» судом було зазначено, що одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів. Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов'язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру.

У вказаному рішенні Європейський суд з прав людини також наголошував, що суд повинен з'ясувати, чи вимагає ситуація грубого втручання у остаточне рішення суду, зокрема, якщо було допущено серйозне порушення процесуальних норм або висновки суду були завідомо неправильними.

В даному випадку, апелянт звернувся до суду з апеляційною скаргою на остаточне судове рішення, ухвалене близько чотирьох років тому.

При цьому, в апеляційній скарзі ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Консоль ЛТД» Венської Оксани Олександрівни не зазначено жодних об'єктивних обставин, які б свідчили про допущені судом першої інстанції серйозні порушення процесуальних норм в ході розгляду справи, або що висновки суду, покладені в основу рішення, є завідомо неправильними.

За таких обставин, виходячи з принципу верховенства права, фундаментальним аспектом якого є принцип юридичної визначеності, які передбачають повагу до принципу остаточності рішень суду, враховуючи необґрунтованість, безпідставність і несуттєвий характер зазначених в апеляційній скарзі доводів, колегія суддів приходить до висновку, що такі доводи не можуть слугувати підставою для скасування остаточного та обов'язкового судового рішення.

Приймаючи до уваги все вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому правові підстави для задоволення апеляційної скарги ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Консоль ЛТД» арбітражного керуючого Венської ОксаниОлександрівни відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Консоль ЛТД» арбітражного керуючого Венської Оксани Олександрівни відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 12 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Судді: