Ухвала суду № 66888387, 31.05.2017, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

31.05.2017 Справа №607/5818/16-к

Провадження № 1-кс/607/4056/2017

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Позняк В.М., розглянувши клопотання заступника начальника першого ВРКП слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Тернопільській області ОСОБА_1, погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Тернопільської області ОСОБА_2, про арешт майна,

В С Т А Н О В И В :

Заступник начальника першого ВРКП слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Тернопільській області ОСОБА_1, за погодженням з прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Тернопільської області ОСОБА_2, звернувся до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області в рамках кримінального провадження №32016210000000018 від 16 березня 2017 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 366 КК України, з клопотанням про накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1) та ПП «Імекс» (код ЄДРПОУ 32295469), а саме грошові кошти на наведених нижче банківських рахунках в частині заборони здійснення видаткових операцій, окрім обов'язкових платежів до бюджету, а саме: №26004700338531 (українська гривня) в ПАТ КБ «Правекс-Банк» (МФО 380838); №26258010101029 (українська гривня) в АТ «Укрсиббанк»; №26207608386126, №26353625120190, №26207608386115, №4149625811851169, №5168742012658518 в ПАТ КБ «Приватбанк»; №26208700036651 (євро), №26200700036671 (долар СІЛА), №26208700364657 (українська гривня), №26207799963684 (українська гривня), №26204309400256 (українська гривня), №26205700364531 (євро), №010Т017237160 (українська гривня), №041Т018593980 (українська гривня), №043Т018938160 (українська гривня) в ПАТ КБ «Правекс-Банк».

Клопотання обґрунтоване тим, що внаслідок злочинної діяльності ОСОБА_3 нанесено матеріальну шкоду державі в особливо великих розмірах, яка на даний час не відшкодована, з метою забезпечення в майбутньому позову про стягнення завданої державним інтересам шкоди у вигляді несплачених податків та відшкодування збитків, а також те, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, санкція якого передбачає конфіскацію майна, виникла необхідність у накладенні арешту на майно підозрюваного та ПП «Імекс».

Слідчий суддя, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Так, слідчий у своєму клопотанні метою арешту майна, в тому числі грошових коштів, які знаходяться на банківському рахунку ПП «Імекс» - №26004700338531 (українська гривня) в ПАТ КБ «Правекс-Банк», вказує необхідність забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) та конфіскації майна, тобто покликається на п.п. 3, 4 ч. 2 ст. 170 КПК України.

Частино 5 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Частиною 6 ст. 170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Клопотання слідчого в частині накладення арешту на майно ПП «Імекс» з метою забезпечення конфіскації майна як виду заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи є необґрунтованим, виходячи з наступного.

Так, виключний перелік підстав для застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру передбачений ст. 96-3 КК України, серед яких:

1) вчинення її уповноваженою особою від імені та в інтересах юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених у статтях 209 і 306, частинах першій і другій статті 368-3, частинах першій і другій статті 368-4, статтях 369 і 369-2 цього Кодексу;

2) незабезпечення виконання покладених на її уповноважену особу законом або установчими документами юридичної особи обовязків щодо вжиття заходів із запобігання корупції, що призвело до вчинення будь-якого із злочинів, передбачених у статтях 209 і 306, частинах першій і другій статті 368-3, частинах першій і другій статті 368-4, статтях 369 і 369-2 цього Кодексу;

3) вчинення її уповноваженою особою від імені юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених у статтях 258-258-5 цього Кодексу;

4) вчинення її уповноваженою особою від імені та в інтересах юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених статтями 109, 110, 113, 146, 147, частинами другою - четвертою статті 159-1, статтями 160, 260, 262, 436, 437, 438, 442, 444, 447 цього Кодексу.

Як вбачається з вказаної норми КК України, за вчинення уповноваженою особою юридичної особи злочинів, передбачених ст. 212 та ст. 366 КК України, заходи кримінально-правового характеру до юридичної особи не можуть бути застосовані.

Щодо клопотання слідчого в частині накладення арешту на майно ПП «Імекс» з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), слідчий суддя враховує наступне.

Так, у клопотанні слідчий зазначає, що даний захід забезпечення кримінального провадження необхідний з метою забезпечення цивільного позову, який може бути заявлений в майбутньому. Тобто, як слідує з клопотання, станом на день звернення до слідчого судді цивільний позов у вказаному кримінальному провадженні не заявлено, і відповідно, до клопотання цивільного позову не долучено, що суперечить вимогам ч. 6 ст. 170 КПК України, згідно якої у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні

Відповідно ч. 3 ст. 172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи вищевикладене, а саме те, що такий захід кримінально-правового характеру як конфіскація до ПП «Імекс» не може бути застосовано, а також на момент звернення до слідчого судді з клопотанням про арешт майна цивільний позов не заявлено, та до клопотання його не долучено, слідчий суддя приходить до висновку, що дане клопотання про арешт майна подане без додержання вимог ст. 171 КПК України, тому на підставі ч. 3 ст. 172 КПК України підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання заступника начальника першого ВРКП слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Тернопільській області ОСОБА_1, погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Тернопільської області ОСОБА_2, про арешт майна - повернути прокурору та встановити строк в сімдесят дві години для усунення недоліків, який рахувати з моменту отримання копії даної ухвали.

Ухвала суду оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під часпідготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_4