Ухвала суду № 66888345, 02.06.2017, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

02.06.2017 Справа №607/6860/17

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Сташків Н.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Августовича, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на частину квартири в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 подала до суду позовну заяву до ОСОБА_5-М. А., ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті її матері ОСОБА_6, яка померла 09 травня 2004 року.

Відповідно до вимог ст. 119 Цивільного процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; ім'я (найменування) позивача і відповідача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; зміст позовних вимог; ціну позову щодо вимог майнового характеру; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; перелік документів що додаються до позовної заяви. До позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Зазначена позовна заява не відповідає вказаним вимогам, оскільки:

Позивачем не викладено ніяких обставин на обгрунтування її позовних вимог щодо визнання за нею права власності в порядку спадкування. Зокрема, в позовній заяві не зазначено, коли ОСОБА_1 зверталася до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 та з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, і чи було нотаріусом їй відмовлено в цьому. Також не зазначено, яким чином відповідачі порушують її права, за захистом яких позивач звертається до суду з даним позовом, хто оспорює її право власності на спірне майно, та чому позивач вважає свої права порушеними, невизнаними чи оспорюваними і в чому полягає таке порушення (оспорювання, невизнання). Жодних доказів на підтвердження таких обставин в позовній заяві не зазначено.

Ціну позову позивачем у позовній заяві зазначено 71035 гривень.

В позовній заяві вказано, що при визначенні ціни позову позивач виходила з вартості спірної квартири, яка визначена в договорі дарування від 21 лютого 2013 року від 29 червня 2016 року.

Однак, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 80 ЦПК України в позовах про визнання права власності на майно ціна позову визначається вартістю майна та згідно з п. 9 ч. 1 ст. 80 ЦПК України в позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві власності, ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна. Дійсної вартості спірної квартири на момент предявлення позову в позовній заяві не вказано, жодних доказів на її підтвердження не зазначено.

З метою встановлення дійсної вартості спірної квартири позивач вправі звернутися до суб'єктів оцінної діяльності.

При цьому суд зазначає, що вартість квартири, визначена в договорі дарування у 2013 році, не може вважатися її дійсною вартість станом на 31 травня 2017 року (день предявлення позову).

Відповідно до розяснень, наданих у п. 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року, розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно визначається з урахуванням вартості спірного майна. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК такий обов'язок покладається на позивача.

Відповідно до п.п. 1 п. 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання позивачем фізичною особою позовної заяви майнового характеру, ставки судового збору встановлюються в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму (640 гривень) та не більше 5 розмірів мінімальної прожиткового мінімуму (8000 гривень).

При пред'явленні зазначеного позову позивачем сплачено 718 гривень судового збору, тобто виходячи з ціни позову, визначеної без урахування дійсної вартості спірного майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 119 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Таким чином позивачу слід виправити зазначені недоліки позовної заяви, зокрема:

1)викласти обставини на обгрунтування позовних вимог щодо визнання права власності в порядку спадкування;

2)зазначити докази на підтвердження цих обставин;

3)визначити та вказати в позовній заяві ціну позову, виходячи з дійсної вартості спірного майна;

4)зазначити докази на підтвердження ціни позову;

5)визначити розмір судового збору з урахуванням ціни позову, визначеної, виходячи з дійсної вартості спірного майна, та з урахуванням викладених вище вимог закону щодо визначення розміру судового збору;

6)доплатити судовий збір у розмірі 1% від ціни позову, визначеної відповіднодо вказаних вимог на розрахунковий рахунок: 31212206700002, код одержувача: 37977726; банк одержувача ГУДКC України в Тернопільській області; одержувач УК м.Тернопіль/м.Тернопіль/22030001, код бюджетної класифікації 22030001; МФО 838012, призначення платежу судовий збір, код 02886692;

7)надати суду оригінал квитанції про сплату судового збору.

Зважаючи на характер та обсяг виявлених недоліків позовної заяви, строк на їх усунення доцільно визначити терміном п'ять днів із дня отримання копії ухвали.

Враховуючи наведене та керуючись ст.121 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Августовича, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на частину квартири в порядку спадкування залишити без руху і надати позивачу строк для усунення виявлених недоліків терміном п"ять днів із дня отримання копії ухвали.

У випадку невиконання вимог даної ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і підлягатиме поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддяОСОБА_7