Вирок № 66884019, 02.06.2017, Лиманський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Краснолиманський міський суд Донецької області)

КП № 236/1182/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.06.2017м. Лиман

Краснолиманський міській суд Донецької області, у складі:

головуючого судді Шаньшиної М.В.,

за участю:

секретаря Журавльової І.О.,

прокурора Тимошенко М.О.,

обвинувачених: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лиман кримінальне провадження (ЄРДР №12016050420000340 від 04.04.2017 року) по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, народженого в с. Новомиколаївка Покровського району Дніпропетровської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, раніше не судимого, на обліку у лікарів нарколога чи психіатра не перебуває, який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України;

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, народженого в с. Шандриголове Лиманського (колишня назва Краснолиманського) району Донецької області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, відповідно до ст. 89 КК України не судимого, на обліку у лікарів нарколога чи психіатра не перебуває, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчинили кримінальне правопорушення за наступних обставин.

01.04.2017 року близько 14 години ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 проходячи вздовж лісосмуги розташованої в східному напрямку від вул. Гутченко в с Шандриголове Лиманського району Донецької області побачили металевий контейнер, який використовується як необслуговуємий регенераторний пункт - НРП С1-4 КЛС що знаходиться на балансі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (код ЄДРПОУ 21560766) з 1998 року та обліковується за інв. №. 120000-401356, після чого по раптово виниклому умислу вирішили ним заволодіти. Реалізуючи спільний злочинний намір та переслідуючи єдиний умисел ОСОБА_1, за попередньою змовою з ОСОБА_3, діючи сумісно та узгоджено групою осіб, пішов до себе до дому за адресою: АДРЕСА_1, звідки приніс сокиру за допомогою якої вони умисно, протиправно, з корисливого мотиву демонтували та викрали вище вказаний металевий контейнер. Заволодівши викраденим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з місця вчинення злочину зникли, викраденим майном розпорядились на власний розсуд, чим спричинили ПАТ «Укртелеком» матеріальну шкоду на суму 1016 грн. 56 коп.

Діяння ОСОБА_1 та ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1, винним себе визнав повністю, не заперечував проти вчинення кримінального правопорушення за обставин, вказаних вище. Пояснив, що 01.04.2017 року близько 14 год. він разом з ОСОБА_2 ходив по кукурудзу, а в лісосмузі поблизу с. Шандриголове Лиманського району Донецької області побачили металевий ящик, який вирішили викрасти. Для цього ОСОБА_1 повернувся додому та взяв сокиру. Повернувшись, він разом з ОСОБА_2 розібрали цей ящик, викинули його вміст, а сам ящик здали на металобрухт, отримавши за нього 50 грн.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2, винним себе визнав повністю, не заперечував проти вчинення кримінального правопорушення за обставин, вказаних вище. Пояснив, що 01.04.2017 року близько 14 год. він разом з другом ОСОБА_1 ходив по кукурудзу, в лісосмузі поблизу с. Шандриголове Лиманського району Донецької області, побачили металевий ящик та вирішили за кукурудзою вже не йти. ОСОБА_1 пішов додому та взяв сокиру, після чого вони разом розібрали металевий ящик, викинули його вміст, а сам ящик здали на металобрухт.

Показання обвинувачених є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченими змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності їх позиції.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Стороною обвинувачення запропоновано здійснювати розгляд справи за скороченого порядку дослідження доказів, обмежитись лише допитом в судовому засіданні обвинувачених, дослідженням матеріалів, які характеризують їх особи, підтверджують наявність та долю речових доказів.

Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не заперечували проти розгляду справи за скороченого порядку дослідження доказів, їм було з достатньою повнотою роз'яснено суть та наслідки такого порядку розгляду кримінального провадження.

З огляду на це, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів, крім дослідження показань обвинувачених в судовому засіданні, даних про особи обвинувачених та про наявність та долю речових доказів.

Враховуючи викладене, допитавши у судовому засіданні обвинувачених та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу кожного обвинуваченого, суд прийшов до висновку, що подія правопорушення мала місце, вину обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у його скоєнні доведено повністю, їх дії вірно кваліфіковано органом досудового слідства за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб.

При призначенні обвинуваченим покарання суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до вимог ст. 12 КК України відносяться до злочинів середньої тяжкості, обставини вчинення злочину, те, що від кримінального правопорушення не настало тяжких наслідків, дані про особи обвинувачених, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у скоєнні інкримінованого йому правопорушення визнав повністю та розкаюється у скоєному, раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не працює, за місцем мешкання характеризується посередньо.

Обвинувачений ОСОБА_2 свою провину у скоєнні інкримінованого йому правопорушення визнав повністю та розкаюється у скоєному, відповідно до ст. 89 КК України судимостей не має, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, не працює.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинувачених суд вважає їх щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні.

Обставин, які обтяжують покарання, згідно зі ст. 67 КК України судом не встановлено.

З урахуванням перерахованих вище обставин, ролі кожного з обвинувачених у скоєнні злочину, приймаючи до уваги досудові доповіді органу з питань пробації з інформацією про соціально - психологічну характеристику осіб обвинувачених, та висновками про можливість їх виправлення без позбавлення або обмеження волі, суд вважає, що обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід обрати покарання у виді у виді позбавлення волі у межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України, але застосувати положення ст. 75 КК України відносно звільнення від покарання з іспитовим строком, що, на думку суду, є необхідним та достатнім для виправлення обвинувачених та попередження нових правопорушень.

Представником Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», яке визнано ухвалою суду від 11.05.2017 року цивільним позивачем у справі, заявлено цивільний позов про стягнення солідарно з цивільних відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укртелеком» в особі Дніпропетровської філії суми майнової шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, у розмірі 2907 грн. 60 коп., що складається з 2013 грн. 69 коп. - вартості викрадених лінійно-кабельних споруд та 893 грн. 91 коп. - вартості відновлювальних робіт.

В судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2, яких визнано ухвалою суду від 11.05.2017 року цивільними відповідачами по справі, цивільний позов визнали у повному обсязі, пояснили, що готові відшкодувати завдану шкоду.

Відповідно до ч. 5 ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Враховуючи, що визнання цивільного позову цивільними відповідачами не суперечить вимогам закону (ст. ст. 16, ч.1 ст. 1166, ст. 1190, ч. 2 ст. 1192 ЦК України), керуючись ч.4 ст.174 ЦПК України, суд приходить до висновку, що цивільний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Запобіжний захід обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не обирався.

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 128, 129, 349, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням тривалістю 1 (один) рік, якщо він під час випробування не скоїть нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього відповідно до ч.1 ст. 76 КК України обов'язки, а саме: не виїжджати за межі України на постійне мешкання без дозволу органу з питань пробації; повідомляти орган з питань пробації про зміну місця мешкання; періодично з'являтися для реєстрації до органу з питань пробації.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням тривалістю 1 (один) рік, якщо він під час випробування не скоїть нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього відповідно до ч.1 ст. 76 КК України обов'язки, а саме: не виїжджати за межі України на постійне мешкання без дозволу органу з питань пробації; повідомляти орган з питань пробації про зміну місця мешкання; періодично з'являтися для реєстрації до органу з питань пробації.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_5, паспорт серії НОМЕР_1, виданий 01 вересня 2007 року Краснолиманським МВ ГУВС України в Донецькій області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1) та ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_7, паспорт серії НОМЕР_2, виданий 18 вересня 2008 року Краснолиманським МВ ГУМВС України в Донецької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2) на користь ПАТ «Укртелеком» в особі Дніпропетровської філії (рахунок: № 26007313058 в АБ «Укргазбанк», МФО 320478, отримувач ПАТ « Укртелеком», код ЄДРПОУ 21560766, ІПН 215607626656) суму майнової шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, у розмірі 2907 гривень 60 копійок.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили не обирати.

Речові докази: задню стінку НРП розміром 0,56х0,4 м з двома бічними стінками розміром 0,56х0,1 м, 2 створки від НРП з надписом «Высокое напряжение», пластину розміром 0,33х0,33 зі зрізами на кутах, навіс текстолітового корпусу, 4 болти пружинних з фрагментами текстоліту, після набрання вироком законної сили - залишити у власності ПАТ «Укртелеком».

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Донецької області через Краснолиманський міський суд Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя -