Вирок № 66883569, 31.05.2017, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

Код суду 233 Справа № 233/5414/16-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2017 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Міросєді А. І.,

суддів Мартишевої Т.О., Сітнікова Т.Б.,

при секретарі Ульянцевій С.А.,

за участю:

прокурора Колмакова А.І., Ющішина А.М.,

захисника Боброва С.В.,

перекладача ОСОБА_2, ОСОБА_3,

обвинуваченого ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області кримінальне провадження (внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 22016050000000071 від 05 квітня 2016 року) за обвинуваченням:

ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Костянтинівка Донецької області, громадянина України, не одруженого, має на утриманні неповнолітніх дітей: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, не працевлаштованого, проживає АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 258-3 КК України, -

в с т а н о в и л а :

На підставі Указу Президента України № 405/2014 від 14.04.2014 року «Про рішення ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» на території Донецької області триває антитерористична операція, спрямована на припинення діяльності терористичної організації «Донецька народна республіка».

В період з січня 2016 року по 14 липня 2016 року ОСОБА_4, діючи умисно на території Донецької області, за власною ініціативою сприяв діяльності терористичної, згідно ст. 1 п.16 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», організації «Донецька народна республіка» («ДНР»), утвореної 07 квітня 2014 року у м. Донецьку, одним із основних завдань якої є зміна меж території та державного кордону України в спосіб, що суперечить порядку, встановленому Конституцією України (а саме - шляхом відокремлення від України території Донецької області в порушення порядку, встановленого Конституцією України, згідно ст.ст. 2, 73 якої територія України є цілісною і недоторканою, а питання про зміну території України вирішується виключно всеукраїнським референдумом), тобто стійкого об'єднання невизначеної кількості осіб (більше трьох), що створене з метою здійснення терористичної діяльності, у межах якого здійснено розподіл функцій, встановлено правила поведінки, обов'язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів, та в якому структурні підрозділи здійснюють терористичну діяльність з відома керівників (керівних органів) усієї організації.

Завідомо для ОСОБА_4 учасники вказаної терористичної організації з моменту її створення систематично вчиняли на території України терористичні акти, здійснювали залякування населення, вбивства громадян, захоплення адміністративних будівель органів державної влади і місцевого самоврядування України, вчиняли інші тяжкі й особливо тяжкі злочини, що призводило до дестабілізації суспільно-політичної ситуації в Україні.

ОСОБА_4 усвідомлював, що основною метою діяльності терористичної організації «ДНР» є насильницька зміна та повалення конституційного ладу, захоплення державної влади в Україні, а також зміна меж території і державного кордону України шляхом створення незаконного державного утворення «ДНР» на території Донецької області в порушення порядку, встановленого ст.ст. 2, 73 Конституції України.

Вказана терористична організація завідомо для ОСОБА_4 є стійкою, має чітку ієрархію та структуру, яка складається з політичного та силового блоків, а також розподіл функцій між її учасниками, на яких покладені відповідні обов'язки згідно з планом спільних злочинних дій.

На керівників блоків покладається керівництво, організація дій та контроль за діяльністю підлеглих їм співучасників злочину за допомогою керівників груп, що були у вказаних блоках.

При цьому на керівників та учасників силового блоку (не передбачених законом збройних формувань) покладається забезпечення стійкості терористичної організації шляхом вчинення збройного опору, незаконної протидії та перешкоджання виконанню службових обов'язків співробітниками правоохоронних органів і військовослужбовцями Збройних Сил України. У свою чергу, на представників політичного блоку покладається організація збору та отримання матеріальної та фінансової допомоги від інших учасників терористичної організації та осіб, лояльно налаштованих до терористичної діяльності, чим також забезпечується існування вказаної терористичної організації.

«ДНР» завідомо для ОСОБА_4 має стабільний склад лідерів вказаної терористичної організації, які підтримують між собою тісні стосунки, централізоване підпорядкування учасників політичного та силового блоку лідерам організації, а також план злочинної діяльності та чіткий розподіл функцій учасників щодо його досягнення.

Так, на учасників політичного блоку, відповідно до плану спільних злочинних дій, покладається наступні обов'язки: створення так званих органів державної влади «ДНР» та організація їх діяльності; видача нормативно-правових актів від імені нелегітимних органів державної влади «ДНР»; організація та проведення незаконного референдуму на території Донецької області про визначення суверенітету незаконного державного утворення «ДНР»; проведення агітаційної роботи серед населення щодо діяльності терористичної організації «ДНР» з метою схиляння їх до участі у вказаній терористичній організації та отримання підтримки власної діяльності серед мешканців східних регіонів України; організація збору, отримання матеріальної та фінансової допомоги від інших учасників терористичної організації та осіб, лояльно налаштованих до їх діяльності, а також її розподілу; налагодження взаємодії з терористичною організацією «Луганська народна республіка» та її керівниками з метою координації дій, спрямованих на повалення конституційного ладу та захоплення державної влади в Україні, а також дій, направлених на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України; налагодження взаємодії з прихильниками злочинної діяльності терористичної організації «ДНР», що перебувають за кордоном з метою координації дій, отримання матеріальної і гуманітарної допомоги та озброєння, а також залучення іноземних громадян для протидії правоохоронним органам України та Збройним Силам України; налагодження взаємодії з місцевими та закордонними засобами масової інформації з метою їх використання для агітацій, висвітлення діяльності «ДНР», дискредитації діяльності органів державної влади України та осіб, задіяних у ході проведення антитерористичної операції та формування думки серед населення про законність власних дій, а також вчинення за їх допомогою закликів до повалення конституційного ладу і захоплення державної влади в Україні та дій направлених на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України; надання матеріальної та організаційної допомоги учасникам силового блоку «ДНР» (не передбачених законом збройних формувань) для забезпечення їх протиправної діяльності; забезпечення учасників «ДНР» транспортом, символікою та агітаційними матеріалами.

На учасників силового блоку (не передбачених законом збройних формувань), відповідно до плану спільних злочинних дій, покладаються наступні обов'язки: організація та ведення збройного опору, незаконної протидії та перешкоджання виконанню службових обов'язків співробітниками правоохоронних органів і військовослужбовцями Збройних Сил України, задіяними у проведенні антитерористичної операції; з метою опору представникам держаної влади та унеможливлення припинення злочинної діяльності правоохоронними органами та Збройними Силами України, організація у групи осіб, які є прихильниками злочинної діяльності учасників «ДНР», озброєння зазначених осіб та керівництво їхніми діями; створення не передбачених законом збройних формувань та участь у їх діяльності; вербування нових учасників до складу силового блоку «ДНР» (не передбачених законом збройних формувань) та керівництво їхніми діями; захоплення населених пунктів, будівель, військових частин та інших об'єктів на території Донецької області; вчинення терористичних актів та диверсій на території України; захоплення зброї чи заволодіння у інший спосіб боєприпасами, вибуховими речовинами, військовою технікою, транспортними засобами, а також будівництво укріплень з метою протидії діяльності осіб, задіяних у ході проведення антитерористичної операції та забезпечення власної злочинної діяльності; викрадення осіб з метою отримання матеріальної вигоди та залякування мешканців, які підтримують діючу легітимну владу в Україні; силова підтримка учасників політичного блоку при проведенні незаконного референдуму на території Донецької області про визначення суверенітету незаконного державного утворення «ДНР», а також укріплення та охорона зайнятих ними будівель та споруд; організація поставок зброї, бойових припасів, вибухових речовин, військової техніки та їх розподіл серед учасників терористичної організації; організація виробництва, налагоджування ремонту деяких видів зброї та бойових припасів, створення військово-промислового комплексу «ДНР».

Достовірно усвідомлюючи всі наведені вище обставини, ОСОБА_4, у вказаний період часу, знаходячись в м. Костянтинівка Донецької області, за власною ініціативою, діючи з метою сприяння злочинній діяльності терористичної організації «ДНР» щодо дестабілізації суспільно-політичної обстановки та втрати авторитету органів державної влади України шляхом надання учасникам цієї терористичної організації відомостей щодо місць дислокації, чисельності та маршрутів пересування підрозділів та військової техніки Збройних Сил України та інших військових формувань України, задіяних у проведенні Антитерористичної операції на території Донецької області, на виконання отриманого ним від учасників терористичної організації «ДНР» відповідного завдання, здійснював цілеспрямований збір деталізованих даних про дислокацію, чисельність, маршрути пересування військовослужбовців та військової техніки Збройних Сил України та інших військових формувань України, які беруть участь у проведенні Антитерористичної операції в районі м. Костянтинівка та Костянтинівського району Донецької області та передачу зазначених даних учасникам терористичної організації «ДНР», зокрема заступнику начальника розвідувального управління штабу 3 ОМСБр 1 АК ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4 (позивний «ОСОБА_18»), який є членом розвідувального підрозділу терористичної організації «ДНР» та на якого покладалися завдання з координації роботи по збору та узагальненню розвідувальної інформації, для подальшого використання учасниками вказаної терористичної організації цієї інформації у ведені терористичної діяльності проти органів державної влади та військових підрозділів України, а саме - у здійсненні артилерійських обстрілів місць дислокації військовослужбовців та військової техніки Збройних Сил України та інших військових формувань України, які беруть участь у проведенні антитерористичної операції в районі м. Костянтинівка та Костянтинівського району Донецької області.

Так, 13 січня 2016 року, ОСОБА_4, перебуваючи в м. Костянтинівка Донецької області, точне місце перебування слідством не встановлено, ініціативно, з власного номеру мобільного телефону НОМЕР_1 о 19:49:29 год. зателефонував начальнику розвідувального управління штабу З ОМСБр 1 АК ОСОБА_9 (позивний «ОСОБА_18») на завідомо для нього використовуваний ним номер мобільного телефону НОМЕР_2, та, з метою подальшого сприяння злочинній діяльності терористичної організації «ДНР», домовився з останнім про надання йому каналу зв'язку та обумовили способи зв'язку.

В той же день, о 20:38:47 год. з номеру мобільного телефону НОМЕР_2, що використовується начальником розвідувального управління штабу 3 ОМСБр 1 АК ОСОБА_9 (позивний «ОСОБА_18») на номер телефону НОМЕР_1, що використовується ОСОБА_4, надійшло SMS-повідомлення з назвою електронної поштової скриньки «АДРЕСА_2», на яку останній, діючи з метою сприяння злочинній діяльності терористичної організації «ДНР» щодо дестабілізації суспільно-політичної обстановки та втрати авторитету органів державної влади України, повинен був передавати інформацію для подальшого її використання представниками терористичної організації «ДНР» у ведені терористичної діяльності проти органів державної влади та військових підрозділів України.

В подальшому, 27 січня 2016 року, ОСОБА_4, перебуваючи за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1, використовуючи домашній комп'ютер обробив отриману ним інформацію щодо переміщення о 08.00 год. 27 січня 2016 року особового складу підрозділів Збройних Сил України в/ч 2970, та в той же день о 17.57 год., діючи умисно, використовуючи зареєстровану ним електрону поштову скриньку «АДРЕСА_3», з метою сприяння діяльності учасникам терористичної організації «ДНР» у реалізації їх злочинних намірів щодо вчинення злочинів відносно військовослужбовців підрозділів Збройних Сил України та інших військових формувань України, задіяних у проведенні Антитерористичної операції, та створення умов, які сприяють цій злочинній діяльності, передавав зазначену інформацію начальнику розвідувального управління штабу 3 ОМСБр 1 АК ОСОБА_9 (позивний «ОСОБА_18») на завідомо для нього використовувану останнім адресу поштової скриньки «АДРЕСА_2».

24 лютого 2016 року, ОСОБА_10, перебуваючи за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1, використовуючи домашній комп'ютер обробив отриману ним інформацію щодо руху трасою Н-20 о 14.00 год. 24 лютого 2016 року колони сил АТО у напрямку з м. Костянтинівка Донецької області до м. Краматорська Донецької області, а саме двох БТР, вантажівок ГАЗ 66 та ЗІЛ, та в той же день о 19.22 год., діючи умисно, використовуючи зареєстровану ним електрону поштову скриньку «АДРЕСА_3», з метою сприяння діяльності учасникам терористичної організації «ДНР» у реалізації їх злочинних намірів щодо вчинення злочинів відносно військовослужбовців підрозділів Збройних Сил України та інших військових формувань України, задіяних у проведенні Антитерористичної операції, та створення умов, які сприяють цій злочинній діяльності, передавав зазначену інформацію начальнику розвідувального управління штабу 3 ОМСБр 1 АК ОСОБА_9 (позивний «ОСОБА_18») на завідомо для нього використовувану останнім адресу поштової скриньки «АДРЕСА_2».

26 лютого 2016 року, ОСОБА_4, перебуваючи за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1, використовуючи домашній комп'ютер обробив отриману ним інформацію щодо розташування о 16.30 год. 26 лютого 2016 року поруч із залізничним вокзалом м. Костянтинівки Донецької області автоколони ЗС України (5 автомобілів та тягач із технікою), та в той же день о 18.28 год., діючи умисно, використовуючи зареєстровану ним електрону поштову скриньку «АДРЕСА_3», з метою сприяння діяльності учасникам терористичної організації «ДНР» у реалізації їх злочинних намірів щодо вчинення злочинів відносно військовослужбовців підрозділів Збройних Сил України та інших військових формувань України, задіяних у проведенні Антитерористичної операції, та створення умов, які сприяють цій злочинній діяльності, передавав зазначену інформацію начальнику розвідувального управління штабу 3 ОМСБр 1 АК ОСОБА_9 (позивний «ОСОБА_18») на завідомо для нього використовувану останнім адресу поштової скриньки «АДРЕСА_2».

03 березня 2016 року, ОСОБА_4, перебуваючи за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1, використовуючи домашній комп'ютер обробив отриману ним інформацію щодо місць дислокації військової техніки та розташувань підрозділів ЗС України у м. Костянтинівка Донецької області, а саме: 1) школа № 7 по пр. Ломоносова м. Костянтинівка Донецької області; 2) гуртожиток технікуму м. Костянтинівки Донецької області; 3) психіатрична лікарня м. Костянтинівки Донецької області, та в той же день о 21.38 год., діючи умисно, використовуючи зареєстровану ним електрону поштову скриньку «АДРЕСА_3», з метою сприяння діяльності учасникам терористичної організації «ДНР» у реалізації їх злочинних намірів щодо вчинення злочинів відносно військовослужбовців підрозділів Збройних Сил України та інших військових формувань України, задіяних у проведенні Антитерористичної операції, та створення умов, які сприяють цій злочинній діяльності,, передавав зазначену інформацію начальнику розвідувального управління штабу 3 ОМСБр 1 АК ОСОБА_9 (позивний «ОСОБА_18») на завідомо для нього використовувану останнім адресу поштової скриньки «АДРЕСА_2».

11 березня 2016 року, ОСОБА_4, перебуваючи за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1, використовуючи домашній комп'ютер обробив отриману ним інформацію щодо місць дислокації військової техніки та розташувань підрозділів ЗС України у м. Костянтинівка Донецької області, а саме: школа № 7 по проспекту Ломоносова (координати НОМЕР_3), та в той же день о 20.57 год., діючи умисно, використовуючи зареєстровану ним електрону поштову скриньку «АДРЕСА_3», з метою сприяння діяльності учасникам терористичної організації «ДНР» у реалізації їх злочинних намірів щодо вчинення злочинів відносно військовослужбовців підрозділів Збройних Сил України та інших військових формувань України, задіяних у проведенні Антитерористичної операції, та створення умов, які сприяють цій злочинній діяльності, передавав зазначену інформацію начальнику розвідувального управління штабу 3 ОМСБр 1 АК ОСОБА_9 (позивний «ОСОБА_18») на завідомо для нього використовувану останнім адресу поштової скриньки «АДРЕСА_2».

26 березня 2016 року, ОСОБА_4, перебуваючи за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1, використовуючи домашній комп'ютер обробив отриману ним інформацію щодо місця дислокації військового шпиталю у н.п. Курдюмівка Костянтинівського району Донецької області (координати НОМЕР_3), та в той же день о 20.10 год., діючи умисно, використовуючи зареєстровану ним електрону поштову скриньку «АДРЕСА_3», з метою сприяння діяльності учасникам терористичної організації «ДНР» у реалізації їх злочинних намірів щодо вчинення злочинів відносно військовослужбовців підрозділів Збройних Сил України та інших військових формувань України, задіяних у проведенні Антитерористичної операції, та створення умов, які сприяють цій злочинній діяльності, передавав зазначену інформацію начальнику розвідувального управління штабу 3 ОМСБр 1 АК ОСОБА_9 (позивний «ОСОБА_18») на завідомо для нього використовувану останнім адресу поштової скриньки «АДРЕСА_2».

07 квітня 2016 року, ОСОБА_4, перебуваючи за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1, використовуючи домашній комп'ютер обробив отриману ним інформацію щодо ввезення та розвантаження 06 квітня 2016 року - 07 квітня 2016 року на Костянтинівській залізниці 15 БМП, а також щодо пересування з м. Костянтинівки Донецької області у напрямку до Часів Яру Донецької області трьох вантажівок із військовослужбовцями ЗС України, та в той же день о 18.12 год., діючи умисно, використовуючи зареєстровану ним електрону поштову скриньку «АДРЕСА_3», з метою сприяння діяльності учасникам терористичної організації «ДНР» у реалізації їх злочинних намірів щодо вчинення злочинів відносно військовослужбовців підрозділів Збройних Сил України та інших військових формувань України, задіяних у проведенні Антитерористичної операції, та створення умов, які сприяють цій злочинній діяльності, передавав зазначену інформацію начальнику розвідувального управління штабу 3 ОМСБр 1 АК ОСОБА_9 (позивний «ОСОБА_18») на завідомо для нього використовувану останнім адресу поштової скриньки «АДРЕСА_2».

21 травня 2016 року, ОСОБА_4, перебуваючи за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1, використовуючи домашній комп'ютер обробив отриману ним інформацію щодо польотів гвинтокрилу МІ-8 в період 19 березня 2016 року - 21 березня 2016 року над територією м. Костянтинівки Донецької області, та в той же день о 20.56 год.., діючи умисно, використовуючи зареєстровану ним електрону поштову скриньку «АДРЕСА_3», з метою сприяння діяльності учасникам терористичної організації «ДНР» у реалізації їх злочинних намірів щодо вчинення злочинів відносно військовослужбовців підрозділів Збройних Сил України та інших військових формувань України, задіяних у проведенні Антитерористичної операції, та створення умов, які сприяють цій злочинній діяльності, передавав зазначену інформацію начальнику розвідувального управління штабу 3 ОМСБр 1 АК ОСОБА_9 (позивний «ОСОБА_18») на завідомо для нього використовувану останнім адресу поштової скриньки «АДРЕСА_2».

05 червня 2016 року, ОСОБА_4, перебуваючи за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1, використовуючи домашній комп'ютер обробив отриману ним інформацію щодо відкриття 05 червня 2016 року в приміщенні ЗОШ № 7 м Костянтинівки Донецької області шпиталю ЗС України (координати НОМЕР_3), та в той же день о 12.03 год., діючи умисно, використовуючи зареєстровану ним електрону поштову скриньку «АДРЕСА_3», з метою сприяння діяльності учасникам терористичної організації «ДНР» у реалізації їх злочинних намірів щодо вчинення злочинів відносно військовослужбовців підрозділів Збройних Сил України та інших військових формувань України, задіяних у проведенні Антитерористичної операції, та створення умов, які сприяють цій злочинній діяльності, передавав зазначену інформацію начальнику розвідувального управління штабу 3 ОМСБр 1 АК ОСОБА_9 (позивний «ОСОБА_18») на завідомо для нього використовувану останнім адресу поштової скриньки «АДРЕСА_2».

Проте злочинні дії ОСОБА_4 були припинені співробітниками Служби безпеки України у зв'язку з його затриманням 14 липня 2016 року.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину не визнав та пояснив, що проживає в АДРЕСА_1, з ОСОБА_11 протягом 15 років, мають двох дітей. Він засвоїв спеціальність столяра і працював сам на себе. Він обізнаний, що у 2014 році утворилася так звана ДНР, в м. Костянтинівці вертоліт висадив десант а потім була перестрілка. У нього був комп'ютер, він купив його бувшим у використанні та відновив, періодично ним користувався. Також з 2015 року користувався мережею «Інтернет». Крім того, користувався мобільним телефоном Н8000 на 2 сім-карти, де була встановлена програма «Вайбер». З громадянином на прізвище ОСОБА_9 він не знайомий, міг телефонувати знайомому на ім'я ОСОБА_9. Будь-яку інформацію не передавав. В січні 2016 року був зламаний його акаунт, він відстежив вхід з Вінниці.

Свідок ОСОБА_11 повідомила у судовому засіданні, що з обвинуваченим вона проживає без реєстрації шлюбу протягом 15 років, працює вона медсестрою в стаціонарі хірургічного відділення, навичками роботи на комп'ютері не володіє. На неконтрольованій території у них друзів і знайомих немає, чоловік не розповідав про факти передачі інформації, переписки. Їх домашній комп'ютер зібрав чоловік у 2010-2011 році, використовували його для перегляду мультфільмів, спілкування в соціальних мережах. С особою на прізвище ОСОБА_9 не знайомі, вдома символіки ДНР не було.

Колегія суддів вважає, що провина обвинуваченого ОСОБА_4 в об'ємі, встановленому вироком, повністю доведена сукупністю наступних досліджених у судовому засіданні доказів, які ретельно перевірені та оцінені з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв'язку для ухвалення даного процесуального рішення, які суд враховує та бере до уваги:

- рапорт заступника начальника відділу контррозвідки УСБУ у Вінницькій області ОСОБА_13 (від 04 квітня 2016 року) щодо отримання даних, котрі свідчать про причетність ОСОБА_4 до збору та надання розвідувальних даних щодо переміщення по території м. Костянтинівка та Костянтинівського району Донецької області підрозділів Збройних сил України, а також координат військових об'єктів;

- запит т.в.о. керівника Об'єднаного штабу ЦУ СБУ в районі проведення АТО ОСОБА_14 (№ 50/1462 від 18 березня 2016 року) про отримання у ході пошукових контррозвідувальних заходів даних стосовно передачі представникам терористичної організації «ДНР» інформації щодо координат об'єктів Збройних сил України та інших підрозділів, задіяних в АТО;

- відповідь начальника штабу - першого заступника керівника АТО на території Донецької та Луганської областей ОСОБА_9 (№ 1862ато від 20 березня 2016 року) на запит т.в.о. керівника Об'єднаного штабу ЦУ СБУ в районі проведення АТО ОСОБА_14 (№ 50/1462 від 18 березня 2016 року), якою частково підтверджено інформацію у запиті стосовно дислокації підрозділів, які задіяні в АТО. Відомості, що передавалися представникам незаконних збройних формувань вказаною у запиті особою, могли нанести шкоди обороноздатності України;

- інформація т.в.о. керівника Об'єднаного штабу ЦУ СБУ в районі проведення АТО ОСОБА_14 (№ 50/2488 від 30 травня 2016 року) про встановлення засобів зв'язку, за допомогою яких ОСОБА_4 здійснює передачу зібраних відомостей представникам терористичної організації «ДНР», а також щодо встановлення особи на псевдонім «ОСОБА_18» - громадянин України ОСОБА_9, який бере участь у діяльності НЗФ т.зв. «ДНР»;

- запит т.в.о. керівника Об'єднаного штабу ЦУ СБУ в районі проведення АТО ОСОБА_14 (№ 50/3638 від 06 липня 2016 року) про підтвердження достовірності отриманої у ході пошукових контррозвідувальних заходів даних стосовно передачі представникам терористичної організації «ДНР» інформації щодо координат об'єктів Збройних сил України та інших підрозділів, задіяних в АТО;

- відповідь начальника штабу - першого заступника керівника АТО на території Донецької та Луганської областей ОСОБА_16 (№ 5062ато від 08 липня 2016 року) на запит т.в.о. керівника Об'єднаного штабу ЦУ СБУ в районі проведення АТО ОСОБА_14 (№ 50/3638 від 06 липня 2016 року), якою частково підтверджено інформацію у запиті стосовно дислокації підрозділів, які задіяні в АТО. Відомості, що передавалися представникам незаконних збройних формувань, могли нанести шкоди обороноздатності України та призвести до інших тяжких наслідків, а саме загибелі мирного населення, військовослужбовців ЗС України, інших військових формувань України, знищення або пошкодження військової техніки, зриву планів бойового застосування ЗС та інших військових формувань та правоохоронних органів України в районі проведення АТО;

- протокол за результатами проведення оперативно-технічного пошукового заходу за контррозвідувальною справою категорії «перевірка» № 167 від 21 червня 2016 року, яким зафіксовано отримання фактичних даних (інформації) щодо спілкування особи на ім'я ОСОБА_4 з м.т. № НОМЕР_1, з якого вбачається, що було отримано дані електронної поштової скриньки АДРЕСА_2 та в період з 13 січня 2016 року по 11 березня 2016 року була отримана та передана інформація щодо переміщення військової техніки сил АТО;

- протокол обшуку від 14 липня 2016 року, яким зафіксовано результати проведеного обшуку будинку АДРЕСА_1, за місцем проживання ОСОБА_4, проведено огляд та вилучено: системний блок персонального комп'ютера; 2 мобільних телефони: «Nokia» чорного кольору та телефон білого кольору на 2 сім-картки; чотири жорстких диски; 5 флеш-накопичувачів;

- протокол від 14 липня 2016 року затримання ОСОБА_4 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 258-3 КК України, згідно якого ОСОБА_4 добровільно надав паспорт громадянина України на його ім'я;

- протокол отримання зразків від 15 липня 2016 року, відповідно до якого у ОСОБА_4 було отримано зразки голосу, які записані на оптичний диск «CD-R»;

- протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 23 червня 2016 року, яким зафіксовано отримання/передачу фактичних даних (інформації) з електронної поштової скриньки АДРЕСА_3, якою користується ОСОБА_4, з електронної поштової скриньки АДРЕСА_2, в період часу з січня 2016 року по 05 червня 2016 року, щодо проведення АТО та координат військових об'єктів, яка міститься на оптичному носії даних;

- висновком комп'ютерно-технічної експертизи № 487 від 13 жовтня 2016 року, згідно якого: інформаційне (файлове) наповнення наданих для дослідження носіїв інформації представляє собою сукупність системних, програмних файлів та файлів користувача. Серед файлів користувача у внутрішній пам'яті мобільного телефону Н8000, на флеш-карті чорного кольору D33B29 8 Гб та на жорстких дисках (Seagate 250 Гб та WD 1 Тб) системного блоку ПЕОМ виявлені файли зображень та відеофайли, інформаційний вміст яких може мати відношення до вказаної у поставлених питаннях інформації; серед відновлених в процесі дослідження раніше видалених файлів на жорсткому диску WD системного блоку ПЕОМ виявлені файли зображень, інформаційний вміст яких може мати відношення до вказаної у поставлених питаннях інформації;

- висновком судової фоноскопічної експертизи № 104/4 від 04 листопада 2016 року, згідно якого: у наданому на дослідження записі телефонної розмови від 13.01.2016 року, час 19:49:29, що міститься у файлі «13_01_2016-19_49_29_вінниця_П_2450091_(СБД)21936965_00.wav», присутні голос і усне мовлення гр. ОСОБА_4. Слова та фрази, що ним промовлені, позначені в завіреній копії протоколу за результатами проведення оперативно-технічного пошукового заходу за контррозвідувальною справою категорії «перевірка» № 167 від 21.06.2016 р. як учасник переговорів «М»; у наданому на дослідження записі телефонної розмови від 08.02.2016 року, час 09:34:41, що міститься у файлі «08_02_2016_09_34_41_вінниця_П_8663474_(СБД)05736299_00.wav», присутні голос і усне мовлення гр. ОСОБА_4. Слова та фрази, що ним промовлені, позначені в завіреній копії протоколу за результатами проведення оперативно-технічного пошукового заходу за контррозвідувальною справою категорії «перевірка» № 167 від 21.06.2016 р. як учасник переговорів «М»; у наданому на дослідження записі телефонної розмови від 05.02.2016 року, час 19:05:47, що міститься у файлі «05_02_2016_19_05_47_вінниця_П_2450091_(СБД)12412238_00.wav», присутні голос і усне мовлення гр. ОСОБА_4. Слова та фрази, що ним промовлені, позначені в завіреній копії протоколу за результатами проведення оперативно-технічного пошукового заходу за контррозвідувальною справою категорії «перевірка» № 167 від 21.06.2016 р. як учасник переговорів «М»; у наданому на дослідження записі телефонної розмови від 11.03.2016 року, час 13:30:03, що міститься у файлі «11_03_2016_13_30_03_вінниця_П_2450091_(СБД)03436160_00.wav», присутні голос і усне мовлення гр. ОСОБА_4. Слова та фрази, що ним промовлені, позначені в завіреній копії протоколу за результатами проведення оперативно-технічного пошукового заходу за контррозвідувальною справою категорії «перевірка» № 167 від 21.06.2016 р. як учасник переговорів «М»; у наданому на дослідження записі телефонної розмови від 04.03.2016 року, час 09:27:03, що міститься у файлі «04_03_2016_09_27_03_вінниця_П_2450091_(СБД)20131354l_00.wav», присутні голос і усне мовлення гр. ОСОБА_4. Слова та фрази, що ним промовлені, позначені в завіреній копії протоколу за результатами проведення оперативно-технічного пошукового заходу за контррозвідувальною справою категорії «перевірка» № 167 від 21.06.2016 р. як учасник переговорів «М».

Кримінальне процесуальне законодавство не містить понять «ключовий» та «похідний» доказ. Напроти, статтею 94 КПК України передбачено, що, зокрема, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Стосовно визнання наданих стороною обвинувачення доказів: протоколу проведення оперативно-технічного заходу за контррозвідувальною справою категорії «перевірка» № 167 від 21 червня 2016 року, та протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 23 червня 2016 року, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 6 ст. 7 Закону України «Про контррозвідувальну діяльність» передбачено, що «Для виконання визначених законом завдань та за наявності підстав, передбачених статтею 6 цього Закону, в ході контррозвідувальної діяльності органи, підрозділи та співробітники Служби безпеки України мають право: 6) виключно з метою попередження, своєчасного виявлення і припинення розвідувальних, терористичних та інших посягань на державну безпеку України, отримання інформації в інтересах контррозвідки здійснювати на підставі відповідної контррозвідувальної справи заходи, визначені частиною третьою статті 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» - лише за ухвалою слідчого судді, постановленою за клопотанням керівника відповідного оперативного підрозділу або його заступника, погодженим прокурором. Нагляд за додержанням законів під час проведення контррозвідувальної діяльності здійснюється Генеральним прокурором України, виконувачем його обов'язків або уповноваженими наказом Генерального прокурора України заступниками Генерального прокурора України».

Частина 3 ст. 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» називає такі заходи - негласне обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи, аудіо-, відеоконтроль особи, аудіо-, відеоконтроль місця, спостереження за особою, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, електронних інформаційних мереж, накладення арешту на кореспонденцію, здійснення її огляду та виїмки, установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу.

Відповідно до п.1 ст. 10 цього ж Закону матеріали оперативно-розшукової діяльності використовуються: 1) як приводи та підстави для початку досудового розслідування. Тобто, зазначені у частині 3 ст. 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» заходи в межах контррозвідувальної справи можуть бути проведені і до початку досудового розслідування, але за ухвалою слідчого судді.

Зі спірних протоколів вбачається, що особа, яка склала протокол, є оперативним працівником контррозвідки СБУ, оперативно - технічні заходи, а саме зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, проводились на підставі Закону України «Про контррозвідувальну діяльність» та ухвал слідчого судді Апеляційного суду м. Вінниці від 21 грудня 2015 року № 0-2951цт, та від 15 лютого 2016 року № 0-304цт, ухвали слідчого судді Апеляційного суду Донецької області від 25 квітня 2016 року № 2267т. Саме за результатами отриманих оперативно-розшукових заходів було почато досудове розслідування.

Аналізуючи викладене, колегія суддів не має жодних сумнівів щодо можливості проведення оперативно - розшукових заходів контррозвідувальними органами до початку досудового розслідування та використання результатів цих заходів для його початку.

Дійсно, суду не було надано ухвали слідчого судді Апеляційного суду м. Вінниці від 21 грудня 2015 року та від 15 лютого 2016 року, слідчого судді Апеляційного суду Донецької області від 25 квітня 2016 року на підставі яких, як випливає із протоколів від 21 червня 2016 року та від 23 червня 2016 року, були проведені оперативно-технічні пошукові заходи. Ці ухвали мають гриф «секретно», тому не можуть бути долучені до матеріалів кримінального провадження без зняття цього грифу.

Даючи оцінку цій обставині, колегія суддів керується як національним законодавством, так і рішеннями ЄСПЛ, зокрема, позицією цього суду, викладеною в рішенні «Мірілашвілі проти Росії» від 11.12.2008 року.

Так, порядок розсекречення матеріальних носіїв інформації щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій встановлено Інструкцією про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх у кримінальному провадженні від 16.11.2012 року. Разом з тим, процедура розсекречення матеріалів проведення оперативно - розшукових заходів із застосуванням оперативно-технічних засобів законодавством не регламентується, тому суд не має правових підстав для перегляду грифів секретності ухвал про надання дозволів на здійснення оперативно-розшукових заходів.

ЄСПЛ в рішенні «Мірілашвілі проти Росії» зазначив, що в таких випадках суд повинен перевірити, чи були причини збереження в таємниці документів відповідними та достатніми. В ситуації, коли документальні докази скриваються із міркувань «національної безпеки», суд застосовує менш суворі норми (п.196).

Крім того, в цьому ж рішенні висловлено міркування, що, вирішуючи питання про дотримання вимог ст. 6 Конвенції, слід співставити зацікавленість заявника в розкритті доказів з суспільним інтересом збереження їх в таємниці, чи має матеріал відношення до позиції захисту, чи мала можливість сторона захисту робити заяви та приймати участь в прийнятті рішень, наскільки це було можливо без розкриття тих матеріалів, які обвинувачення намагається зберегти в таємниці в державних інтересах, а також на важливість нерозкритих матеріалів для сторони захисту.

Є загальновідомим фактом проведення антитерористичної операції на сході України. Тому рішення щодо методів та форм боротьби з тероризмом можуть бути утаємничені і не підлягають розголошенню широкому загалу. Колегія судді визнає, що ухвали слідчого судді Апеляційного суду м. Вінниці та Апеляційного суду Донецької області можуть містити відомості, що стосуються національної безпеки.

Надані стороною обвинувачення докази, в тому числі отримані за результатами проведення негласних розшукових заходів, суд вважає належними та допустимими в розумінні ст.ст. 85, 86 КПК України, оскільки вони отримані в законному порядку та підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні (ст. 91 КПК України), та інші обставин, які мають для даного кримінального провадження значення, свідчать про достовірність та можливість використання інших доказів, зокрема отриманих в порядку ст. 10 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність».

Позиція обвинуваченого щодо проведення процесуальної дії - оперативно-технічних пошукових заходів до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, на думку колегії суддів, не свідчить про порушене право обвинуваченого на захист, а є забезпеченням балансу між не розкриттям стороні захисту ухвал слідчих суддів Апеляційного суду м. Вінниці та Апеляційного суду Донецької області, які мають гриф «секретно» в інтересах національної безпеки та можливістю сторони захисту проводити ефективний захист.

Безпідставним є твердження обвинуваченого про порушення його права на захист під час затримання. Згідно матеріалам кримінального провадження з дня повідомлення обвинуваченого про підозру і його затримання у порядку ст. 208 КПК України, йому був призначений у якості захисника адвокат Кутінов О.М., який потім за інициативою обвинуваченого був замінений на адвоката Боброва С.В.

Твердження обвинуваченого про те, що він не надавав інформацію щодо переміщення сил та техніки АТО, координат розташування об'єктів АТО, спростовуються повідомленням Штабу АТО на території Донецької та Луганської областей, згідно якого передана ОСОБА_4 вищевказана інформація є достовірною, а передача такої інформації терористичній організації «ДНР» могла нанести шкоду обороноздатності України.

З огляду на зазначене, показання обвинуваченого, що він дав під час судового розгляду, в яких заперечує свою вину щодо сприянню діяльності терористичної організації, та доводи захисту щодо відсутності в діях обвинуваченого ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 258-3 КК України, суд розцінює як спосіб захисту і як бажання обвинуваченого уникнути кримінальної відповідальності, та вважає їх повністю спростованими дослідженими доказами.

Зокрема, сам обвинувачений не оспорює обізнаність у тому, що з квітня 2014 року у Донецькій області діє стійке ієрархічне об'єднання - організація, так звана «Донецька народна Республіка», створена всупереч інтересам Держави Україна, учасники якої на території України займаються, залякуванням населення, вбивством громадян, захопленням адміністративних будівель органів державної влади і місцевого самоврядування та скоєнням інших злочинів, що призводить до дестабілізації суспільно-політичної ситуації у державі.

Так, поняття терористичної організації визначено в статті 1 вищевказаного Закону, відповідно до якого терористична організація це стійке об'єднання трьох і більше осіб, яке створене з метою здійснення терористичної діяльності, у межах якого проведено розподіл функцій, встановлено певні правила поведінки, обов'язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів. Організація визнається терористичною, якщо хоч один з її структурних підрозділів здійснює терористичну діяльність з відома хоча б одного з керівників (керівних органів) усієї організації.

Враховуючи вищевикладене, вказана організація «ДНР» підпадає під зазначені ознаки терористичної організації, має стабільний склад лідерів, які підтримують між собою тісні стосунки, централізоване підпорядкування учасників політичного та силового блоку лідерам організації, а також план злочинної діяльності та чіткий розподіл функцій учасників щодо його досягнення.

Водночас в ст. 24 зазначеного закону йдеться про відповідальність організації за терористичну діяльність та наслідки такої діяльності для неї, а також порядок її ліквідації. Зокрема, необхідно зазначити, що відповідальність за вчинення злочину такою організацією дійсно може наставати лише після розгляду судом обвинувального акту по суті за обвинувачення такої організації в злочинах, передбачених ст.ст. 258 - 258-5 КК України. Однак, положення ст. 24 виказаного закону жодним чином не поширюються на порядок надання правового статусу юридичним особам, організаціям, які організовуються для подальшого здійснення терористичних актів.

Крім того, відповідно до постанов Верховної Ради України «Про Звернення Верховної Ради України до Організації Об'єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором» № 129-УІІІ від 27 січня 2015 року; «Про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності та воєнних злочинів вищими посадовими особами Російської Федерації та керівниками терористичних організацій «ДНР» та «ЛНР», які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян», схвалену постановою Верховної Ради України від 4 лютого 2015 року № 145-УІІІ; «Про відсіч збройної агресії Російської Федерації та подолання її наслідків», схвалену постановою Верховної Ради України від 21 квітня 2015 року №337-УІІІ, в яких «ДНР», «ЛНР» визначено терористичними організаціями, референдум, проведений у травні 2014 року, фіктивним, проведеним у неконституційний спосіб, Російську Федерацію визнано державою-агресором, що всебічно підтримує тероризм та блокує діяльність Ради Безпеки ООН, чим ставить під загрозу міжнародний мир і безпеку, а так звані «ДНР» і «ЛНР» визнано терористичними організаціями.

Аналіз кримінального законодавства, рішення Варшавської конвенції 2001 року, Резолюції Ради Безпеки ООН від 28 вересня 2001 року №1373 по боротьбі з тероризмом, а також відповідних положень Закону України «Про боротьбу з тероризмом» показує, що терористична організація виділена, як вид злочинної організації за спеціальною метою - здійснення терористичної діяльності. Так, відповідно до Закону України «Про боротьбу з тероризмом» терористична діяльність - діяльність, яка охоплює: планування, організацію, підготовку та реалізацію терористичних актів; підбурювання до вчинення терористичних актів насильства над фізичними особами або організаціями, знищення матеріальних об'єктів у терористичних цілях; організацію незаконних збройних формувань, злочинних угруповань (злочинних організацій), організованих злочинних груп для вчинення терористичних актів, так само як і участь у таких актах; вербування, озброєння, підготовку та використання терористів; пропаганду і поширення ідеології тероризму; фінансування та інше сприяння тероризму.

Терористичні організації створюються для вчинення діянь, передбачених частинами 1-3 ст. 258 КК України, а також інших злочинів терористичної спрямованості, тобто діянь, направлених на залякування населення з метою спонукання держави, міжнародної організації, фізичної чи юридичної особи до прийняття чи відмови від прийняття будь-якого рішення. При цьому, злочини терористичної організації відрізняються від інших споріднених злочинів саме фактором цілеспрямованості залякування населення як засобу досягнення поставленої мети.

13 квітня 2014 року Радою національної безпеки і оборони України прийнято рішення «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України», яке введено в дію Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» № 405/2014 від 14 квітня 2014 року та відповідно до якого на території України розпочато антитерористичну операцію.

Наказом керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України № 33/6/9 від 7 жовтня 2014 року районами проведення антитерористичної операції визначені території Донецької та Луганської областей. До проведення антитерористичної операції, згідно статті 4 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», залучені військові підрозділи Міністерства оборони України та Міністерства внутрішніх справ України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», антитерористична операція це комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності.

Узагальнюючи вищевикладене, слід прийти висновку, що необхідність у визнанні так званих «ДНР» та «ЛНР» терористичними організаціями будь яким нормативно - правовим актом відсутня та не передбачена чинним законодавством.

Більш того, державою Україна так звані «ДНР» та «ЛНР» визнано терористичними організаціями, що зазначено у вищевказаній постанові Верховної Ради України від 27 січня 2015 року.

Постановою старшого слідчого першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Донецької області від 24 травня 2017 року закрито на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження № 42017050000000292 від 23 березня 2017 року за відсутністю ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 365 КК України щодо перевищення влади або службових повноважень із застосуванням фізичного або психологічного насильства працівниками правоохоронних органів стосовно ОСОБА_4

З урахуванням викладеного, проаналізувавши зібрані по справі докази, колегія суддів прийшла до переконання, що своїми діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, за обставин, викладених у вироку, і його дії суд кваліфікує за ч.1 ст. 258-3 КК України, так як він своїми умисними діями вчинив сприяння діяльності терористичної організації.

Призначаючи покарання, колегія суддів враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, відомості щодо особи обвинуваченого, обставини, що пом'якшують покарання.

ОСОБА_4 раніше не судимий; під наглядом у лікаря психіатра не знаходиться; на обліку у лікаря нарколога не перебуває; за місцем мешкання характеризується посередньо; має на утриманні двох неповнолітніх дітей.

Колегія суддів враховує обставини, що згідно ст. 66 КК України, пом'якшують покарання, істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, якими визнає наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей; відсутність шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Відповідно до положень ч.1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.

Вищезазначене, на думку колегії суддів, є підставою для застосування ч.1 ст. 69 КК України та призначення обвинуваченому покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.1 ст. 258-3 КК України, у виді позбавлення волі, приходячи при цьому до переконання, що його виправлення, в силу тяжкості і обставин вчиненого, з урахуванням даних щодо особи, не можливо без ізоляції від суспільства, і вважаючи, що саме таке покарання буде найбільш відповідати принципам та цілям його призначення і буде необхідним та достатнім для його виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.

При цьому, колегія суддів при призначенні покарання, виходячи не тільки з меж караності діяння, встановлених у відповідній санкції статті Особливої частини КК України, а й із тих норм Загальної частини КК України, в яких регламентуються цілі, система покарань, підстави, порядок та особливості застосування окремих його видів, а також регулюються інші питання, пов'язані з призначенням покарання, що здатні вплинути на вибір (обрання) судом певних його виду і міри, в тому числі й тих положень, що передбачені частиною другою статті 59 КК України, а тому не призначає обвинуваченому додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.

Цивільний позов не заявлено.

Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Документально підтверджені витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні складають: проведення комп'ютерно-технічної експертизи № 487 від 13 жовтня 2016 року - 2639,04 грн.; проведення експертизи відео-звукозапису № 104/4 від 04 листопада 2016 року - 6157,76 грн.

З обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до ч.3 ст. 124 КПК України підлягають стягненню на користь держави судові витрати у виді вартості проведених у провадженні експертиз.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою слід залишити до набрання вироком законної сили, для запобігання ризикам, передбаченим ч.1 ст. 177 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370 КПК України, колегія суддів -

у х в а л и л а :

ОСОБА_4 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 258-3 КК України, та призначити покарання із застосуванням ч.1 ст. 69 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки, без конфіскації майна.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_4 рахувати з 14 липня 2016 року.

Запобіжний захід відносно засудженого ОСОБА_4 залишити до набрання вироком законної сили у вигляді тримання під вартою в Бахмутській УВП (№ 6) УДПтСУ в Донецькій області.

На підставі ч.5 ст. 72 КК України в строк відбування покарання засудженому ОСОБА_4 зарахувати строк перебування його під вартою у якості попереднього ув'язнення з 14 липня 2016 року по 31 травня 2017 року включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експертів в сумі 8796 (вісім тисяч сімсот дев'яносто шість) грн. 80 коп.

Речові докази по справі:

- паспорт громадянина України НОМЕР_4 на ім'я ОСОБА_4, виданий 02 грудня 1999 року Костянтинівським МВ УМВС України в Донецькій області, який зберігається в матеріалах кримінального провадження, - повернути засудженому ОСОБА_4;

- системний блок персонального комп'ютера; чотири жорстких диски; п'ять флеш-накопичувачів; мобільний телефон «Nokia» чорного кольору; мобільний телефон білого кольору на дві сім-картки з двома сім-картками та карткою пам'яті на 16 Гб, які зберігаються у кімнаті речових доказів 3-го відділення (з дислокацією в м. Краматорськ) слідчого відділу УСБУ в Донецькій області, - повернути власнику.

Зняти арешт з нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, накладений ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 20 липня 2016 року (справа № 234/11192/16-к).

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на вирок може бути подана до апеляційного суду Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а засудженим протягом тридцяти днів з моменту отримання копії вироку.

Головуючий

Судді