Рішення № 66883028, 31.05.2017, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/1632/17

Провадження № 2/219/2714/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2017 року м. Бахмут

Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Конопленко О.С.

за участю секретаря Троян Л.К.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі м. Бахмут цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Бахмут Донецької області про встановлення факту проживання однією сім'єю,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Бахмут Донецької області про визнання незаконною постанови та зобовязання виплатити одноразову допомогу у випадку смерті потерпілого, зазначивши, що просить визнати постанову управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Бахмут Донецької області № 0503/1400/1400/1 від 30 листопада 2016 року про припинення страхових виплат особам, які мають на них право у разі смерті потерпілого ОСОБА_4 незаконною та зобовязати управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Бахмут Донецької області виплатити позивачу одноразову допомогу сімї потерпілого у разі його смерті внаслідок нещасного випадку на виробництві у сумі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату.

В подальшому до початку розгляду справи по суті позивач звернувся до суду з уточненою позовною заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що позивач є батьком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження. У звязку з проведенням АТО в Донецькій області та постійними обстрілами Марїнського району Донецької області, позивач разом з дружиною та дітьми були вимушені покинути свій будинок та переїхати до с. Яковлівка Бахмутського району Донецької області, де проживають і по теперішній час. У звязку з тим, що ОСОБА_4 був студентом ІІІ курсу Селидівського гірничого технікуму та навчався за напрямком підготовки «Шахтне підземне будівництво», його було направлено на ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» на виробничу практику на період з 02 травня 2016 року по 26 червня 2016 року, то на сімейній нараді було вирішено, що ОСОБА_4 звернеться до органів УПСЗН Селидівської міської ради за отриманням довідки переселенця саме за місцем проходження практики, тобто у м. Селидове, хоча фактично постійним місцем проживання сина залишилась кватира у с. Яковлівка. На час навчання ОСОБА_4 проживав у будинку разом зі своєю бабусею ОСОБА_5 в м. Селидове, але на вихідні та святкові дні він завжди приїжджав додому, де проживає його сімя. Під час проходження практики, приблизно о 10 годині 25 хвилин 14 червня 2016 року на території ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» стався нещасний випадок внаслідок якого син позивача ОСОБА_4 загинув. У звязку з цим було складено акт № 55а від 28 жовтня 2016 року за формою Н-1 про нещасний випадок, повязаний з виробництвом, а 03 листопада 2016 року також складено акт спеціального розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком за вказаних обставин. Після похорон сина позивач звернувся до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Артемівську Донецької області (далі Фонд) з метою отримати страхову виплату у відповідності до Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування». Згідно листа Фонду від 15 листопада 2016 року за № 06-2159 позивачу було повідомлено, що після вивчення усіх наданих ним документів спеціалісти Фонду дійшли висновку щодо наявності у позивача законних підстав для призначення його та виплати відповідної страхової виплати. Проте 30 листопада 2016 року відповідачем прийнято постанову «Про припинення страхових виплат особам, які мають право на неї у разі смерті потерпілого», згідно якого постановлено з 01 грудня 2016 року припинити виплату позивачу одноразової допомоги в разі смерті потерпілого в розмірі 145000 грн. Причиною припинення цієї виплати стало не підтвердження ним факту спільного проживання із сином. На звернення позивача ОСОБА_6 Виконавчої дирекції Фонду в Донецькій області надало розяснення, що незважаючи на наданий позивачем пакет документів ним не було надано документів, що підтверджують факт його проживання разом з сином у складі однієї сімї. Вказане і стало підставою для звернення до суду із даною позовною заявою. Факт проживання однією сімєю позивача з загиблим сином ОСОБА_4 підтверджується довідкою про склад сімї, виданою Соледарською міською радою, актом про фактичне проживання померлого та показаннями свідків. Просить позов задовольнити.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити. Будучи допитаним з дотриманням вимог ст.ст. 184, 180 Цивільного процесуального кодексу України, позивач пояснив суду, що 14 червня 2016 року під час проходження виробничої практики на території ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» загинув його старший син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідно до вимог Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування» після смерті сина позивач має право на отримання одноразової допомоги в разі смерті потерпілого. Після його звернення до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Артемівську Донецької області йому повідомили про наявність законних підстав для призначення вказаної допомоги, але пізніше Фонд прийняв постанову про припинення страхових виплат у звязку з не підтвердженням факту проживання однією сімєю позивача з сином. З цього приводу позивач повідомив, що його сімя, до складу якої входять: позивач, його дружина ОСОБА_7 та семеро дітей, в тому числі і ОСОБА_4. До початку проведення АТО на території Донецької області родина проживала в ІНФОРМАЦІЯ_2, проте влітку 2014 року, через бойові дії за місцем їх постійного мешкання, сімя переїхала до с. Яковлівка Бахмутського району Донецької області. Андрій також переїхав разом з усіма. Але, враховуючи, що з 2013 року ОСОБА_4 навчався в Селидівському гірничому технікумі, в 2015 році після досягнення ним 18-річчя на сімейній нараді було прийнято рішення, що він зареєструється як переміщена особа в м. Селидове за адресою проживання своєї бабусі ОСОБА_5. При цьому ОСОБА_4, дійсно, по буднях під час навчання в технікумі проживав у ОСОБА_5, але на вихідні та канікули він завжди приїжджав додому до своєї родини, тобто до с. Яковлівка. Всі витрати на утримання ОСОБА_4 несла його сімя. Тому позивач вважає, що фактично ОСОБА_4 проживав разом зі своєю родиною, в тому числі і з позивачем. Просить позов задовольнити в повному обсязі та встановити факт проживання однією сімєю.

Представник позивача ОСОБА_2, який діє на підставах та повноваженнях, перевірених судом, в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, наполягав на їх задоволенні, надав пояснення, аналогічні тим, що викладені у позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позовних вимог та підтримала надані письмові пояснення, з яких вбачається, що після розгляду наданого позивачем пакету документів разом з його заявою про виплату йому страхових виплат у звязку з загибеллю на виробництві його сина відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Бахмут Донецької області листом від 15 листопада 2016 року повідомило ОСОБА_1 про наявність у потерпілого законних підстав для призначення та виплати одноразової допомоги. Проте, під час винесення постанови про призначення страхових виплат та повторного дослідження документів спеціалістами відділу страхових виплат були виявлені суттєві розбіжності у документах, наданих позивачем, а саме не підтвердження фактичного місця проживання загиблого за адресою проживання позивача. У звязку з викладеним 30 листопада 2016 року постановою відділення Фонду у місті Бахмут було припинено призначення одноразової допомоги в разі смерті потерпілого його сімї. Відділення Фонду у місті Бахмут не має повноважень встановлювати факти, які мають юридичне значення, оскільки це є прерогативою суду. Разом з тим, відповідач не заперечує проти встановлення факту проживання ОСОБА_1 та його загиблого сина ОСОБА_8 однією сімєю станом на 14 червня 2016 року за адресою: Донецька область, Бахмутський район, с. Яковлівка, 1/2, але при ухваленні рішення відповідач просить прийняти до уваги пояснення відділення та звернути уваги на те, що встановлення факту проживання однією сімєю позивача з загиблим сином потягне за собою певні юридичні наслідки, а саме: відділення виконавчої дирекції Фонду у місті Бахмут буде зобовязано призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову допомогу у звязку з загибеллю на виробництві його сина ОСОБА_8 у розмірі 145000 грн.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_5 зазначила, що загиблий ОСОБА_4 є сином її померлої племінниці. При цьому пояснила, що з 2013 року ОСОБА_4 навчався в Селидівському гірничому технікумі, тому для зручності навчання по буднях жив за її адресою мешкання в м. Селидове, проте на вихідні, свята та канікули ОСОБА_4 завжди їздив додому до своєї родини, тобто до батька ОСОБА_1, мачухи ОСОБА_7 та братів і сестер, на початку навчання в с. Олександрівка Марїнського району Донецької області, де проживала родина, а після початку проведення АТО в с. Яковлівка Бахмутського району Донецької області, куди переїхала родина ОСОБА_7. Матеріальним забезпеченням ОСОБА_4 також займались його батьки. У звязку з досягненням 18-річного віку ОСОБА_4 для зручності зареєстрували як переміщену особу за адресою проживання свідка, але ОСОБА_5 наполягала в судовому засіданні, що фактичним місцем проживання загиблого сина позивача було місце проживання його багатодітної родини.

Свідок ОСОБА_9 пояснив суду, що є рідним братом матері загиблого ОСОБА_4. Так як свідок проживає в м. Селидове він часто спілкувався з ОСОБА_4, який навчався в Селидівському гірничому технікумі та проживав у звязку з цим в м. Селидове у своєї бабусі ОСОБА_5 по буднях, але кожні вихідні ОСОБА_4 їздив до своїх батьків, які з 2014 року переїхали до с. Яковлівка Бахмутського району Донецької області.

Свідок ОСОБА_7 пояснила суду, що є дружиною позивача з 2008 року та мачухою загиблого ОСОБА_4, який є сином позивача від першого шлюбу, та якого свідок виховувала з 10-річного віку. Свідок разом з позивачем окрім загиблого ОСОБА_4 виховують шістьох дітей. Влітку 2014 року через початок проведення АТО на території Донецької області вся родина виїхала до с. Яковлівка Бахмутського району Донецької області, де і мешкає по теперішній час. Враховуючи, що ОСОБА_4 з 2013 року навчався в Селидівському гірничому технікумі, він по буднях проживав в м. Селидове у родичів, а на вихідні та канікули приїжджав до родини, в якій склалися добрі відносини. Матеріальним утриманням ОСОБА_4 займались позивач та свідок. Після досягнення ОСОБА_4 18-річного віку, після сімейної наради було вирішено, що він зареєструється як переміщена особа в м. Селидове, але це було зроблено лише з метою зручності для навчання, проте фактично ОСОБА_4 все одно проживав зі своєю родиною в с. Яковлівка Бахмутського району.

Суд, заслухавши думку учасників процесу, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, обєктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії І-НО № 007440 (а.с. 21).

Згідно копії трудової книжки серії ВС № 886187 ОСОБА_4 25 травня 2016 року прийнятий учнем гірника підземного з повним робочим днем в шахті на час виробничої практики в ПАТ «Шахтоуправління «Покровське», при цьому 14 червня 2016 року ОСОБА_4 виключений з облікового складу у звязку зі смертю (а.с. 5).

Факт загибелі ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, під час проходження виробничої практики в ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» підтверджується наданими та дослідженими судом копіями: свідоцтва про смерть серії І-НО № 951614 (а.с. 17); акту № 55а від 03 листопада 2016 року про нещасний випадок, повязаний з виробництвом, що стався зі ОСОБА_4 14 червня 2016 року, складеного за формою Н-1 (а.с. 6-10); акту спеціального розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком, який стався 14 червня 2016 року о 10 годині 25 хвилин на ПАТ «Шахтоуправління «Покровське», складеного за формою Н-5 (а.с. 11-16).

З копії листа відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Артемівську Донецької області від 15 листопада 2016 року за вих. № 06-2159, адресованого на імя ОСОБА_1, вбачається, що спеціалісти Фонду після розгляду наданого позивачем пакету документів прийшли до висновку про наявність законних підстав для призначення страхової виплати у виді разової допомоги родині у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві. Також в листі зазначено, що позивачу слід прибути до відділення Фонду в м. Артемівську та написати заяву встановленого зразка для призначення страхових виплат (а.с. 18).

Постановою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Артемівську Донецької області від 30 листопада 2016 року за № 0503/1400/1400/1 припинено виплату особі, яка має на неї право, ОСОБА_1, одноразову допомогу в разі смерті потерпілого в розмірі 145000 грн. Підставою припинення стало не підтвердження факту спільного проживання. Виплата припинена з 01 грудня 2016 року (а.с. 19).

З копії листа управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Донецькій області від 13 січня 2017 року за вих. № 01-04/10-01 вбачається, що ОСОБА_1 розяснено, що згідно наданих ним документів, він з сином зареєстровані за різними адресами, тобто не підтверджено один з основних критеріїв сімї в розумінні ст. 3 Сімейного кодексу України, а тому для вирішення Фондом питання про призначення страхових виплат слід підтвердити факт сумісного проживання однією родиною з сином (а.с. 20).

Відповідно до ч. 3 ст. 10 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підставі ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами. Які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Докази подаються сторонами та іншими особами які беруть участь у справі.

Згідно ст. 15 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обовязку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди…

Згідно з ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України (далі за текстом СК України), сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Дитина належить до сімї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.

За змістом ст. 28 Закону України від 23 вересня 1999 року «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» страхові виплати, які Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку складаються із: 1) страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (щомісячна страхова виплата); 2) страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого); 3) страхової виплати пенсії по інвалідності потерпілому; 4) страхової виплати пенсії у зв'язку з втратою годувальника; 5) страхової виплати дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності; 6) страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.

У відповідності до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпілого мають також дружина (чоловік) або один з батьків померлого чи інший член сімї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли 8-річного віку.

Відповідно до ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування», страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку. Зазначені грошові суми складаються в тому числі із страхової виплати одноразової допомоги потерпілому (членам його сімї та особам, які перебували на утриманні потерпілого).

Згідно ч. 6 ст. 42 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування» у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві виплачується одноразова допомога його сімї у сумі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату.

Звертаючись до суду із позовом про встановлення факту, який має юридичне значення, ОСОБА_1 посилається на те, що за відсутності належного встановлення того, що його загиблий внаслідок нещасного випадку на виробництві син, ОСОБА_4, був членом сімї позивача, останній не може отримати одноразову допомогу в разі смерті потерпілого в розмірі 145000 грн.

Отже зміст позовних вимог направлений на встановлення та підтвердження юридичного факту, який у подальшому може бути підставою для видачі йому матеріальної допомоги як члену сімї померлого сина.

З наданих позивачем довідок, складених в.о. старости Соледарської міської ради 27 січня 2017 року за № 76 (а.с. 24), начальником відділу з реєстрації місця проживання фізичних осіб Соледарської міської ради від 27 березня 2017 року за № 173 (а.с. 99), а також акту від 03 травня 2017 року про фактичне проживання померлого, складеного в.о. старости (а.с. 98), вбачається, що ОСОБА_4, який помер 14 червня 2016 року, на момент смерті проживав за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 у складі сімї: батько ОСОБА_1, мати ОСОБА_7, сестри ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, брати ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15.

Крім того, з наданих суду копій посвідчень ОСОБА_7 та ОСОБА_1 за № 007326, а також ОСОБА_4 № 017082, вбачається, що останній є членом багатодітної родини, поняття якої, у відповідності до ст. 1 Закону України «Про охорону дитинства», розкривається як сімя, в якій подружжя (чоловік та жінка) перебуває у зареєстрованому шлюбі, разом проживає та виховує трьох і більше дітей, у тому числі кожного з подружжя, або один батько (одна мати), який (яка) проживає разом з трьома і більше дітьми та самостійно їх виховує. До складу багатодітної сімї включаються також діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах, - до закінчення навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років.

Факт навчання ОСОБА_4 на третьому курсі Селидівського гірничого технікуму сторонами у справі не оспорювався, а тому в порядку ст. 61 ЦПК України додаткового доведення не потребує і приймається судом до уваги. Таким чином у розумінні ст. 1 Закону України «Про охорону дитинства» ОСОБА_4 на момент смерті був членом багатодітної сімї, до якої відноситься сімя позивача, і вважається таким, що проживав в тому числі і разом з позивачем однією сімєю.

Суд оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позовні вимоги позивача знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, є такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 15, 16, Цивільного кодексу України, ст. 3 Сімейного кодексу України, ст.ст. 28, 33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», ст.ст. 36, 42 «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування», ст. 1 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст. 10, 11, 57, 59, 60, 88, 208, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Бахмут Донецької області про встановлення факту проживання однією сім'єю задовольнити.

Встановити факт проживання однією сімєю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, по день смерті останнього, а саме 14 червня 2016 року, за адресою: Донецька обл., Бахмутський р-н, с. Яковлівка, вул. Ювілейна, буд. 1/2.

Повний текст рішення суду виготовлено 30 травня 2017 року.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Апеляційного суду Донецької області через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.26.05.2017

Суддя О.С.Конопленко