Ухвала суду № 66880643, 01.06.2017, Костопільський районний суд Рівненської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/1044/17

01 червня 2017 року

Слідчий суддя Костопільського районного суду Рівненської обкласті ОСОБА_1,

з участю секретаря судового засідання Вознюк Ю.В. ,

за участю представника заявника адвоката ОСОБА_2,

прокурора Оніщука С.П.,

слідчого СВ Костопільського ВП ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Костопіль клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту майна

В С Т А Н О В И В:

Заявник звернулася до суду з клопотанням про про скасування арешту на майно, а саме автомобіль марки «RENAULT», д.н.з. BK 2315 AM, із напівпричепом, д.н.з. BK 7632 XX, та вантажем (паливною пелетою), який було накладено ухвалою слідчого судді Костопільського районного суду від 24 травня 2017 року, та зобов"язати слідчих СВ Костопільського ВП та процесуального прокурора повернути заявнику транспортні засоби з вантажем. В обгрунтування клопотання покликається на те, що арешт було накладено протиправно, внаслідок чого порушуються його права на вільне володіння належним йому майном. Вважає, що арешт потрібно скасувати, так як арештоване майно не не містить слідів кримінального правопорушення, а заборона власнику розпоряджатися майном наносить йому матеріальну шкоду.

В судовому засіданні представник заявника клопотання підтримала повністю та з аналогічних підстав.

Прокурор та слідчий заперечили щодо скасування арешту, та зазначили що арешт майна було накладено правомірно і відсутні підстави для його скасування. Вважають що заявником та його представником не надано доказів, які б підтверджували, що заявник є власником вантажу, який знаходиться на транспортних засобах. Оскільки, відомості до ЄРДР були внесені за фактом розкрадання майна ТзОВ «Українська Теплоізоляційна Компанія» за ч. 3 ст. 185 КК України, то у випадку якщо транспортні засоби були знаряддям злочину можливе застосування спеціальної конфіскації, а тому арешт на транспортні засоби накладений правомірно для забезпечення можливої конфіскації.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, заслухавши представника заявника та прокурора прийшов до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню.

Згідно ч.1 ст.174 КПК України передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Відповідно до ч. 1, 2, 6 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 98 КПК України передбачено, що речовими доказами є матеріальні обєкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були обєктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

В судовому засіданні встановлено, що в провадженні СВ Костопільського ВП ГУНП в Рівненській області перебуває кримінальне провадження зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № № 12017180150000393 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України по факту викрадення товарно-матеріальних цінностей з території ТзОВ «Українська Теплоізоляційна Компанія».

Належні заявнику транспортні засоби з вантажем (паливною пелетою) були затримані 23.05.2017 року неподалік території ТзОВ «Українська Теплоізоляційна Компанія», що в м. Костопіль, вул. Степанська, 115.

Під час розгляду клопотання про скасування арешту із матеріалів кримінального провадження (а.с. 167) було встановлено, що інвентаризацією проведеною на ТзОВ «Українська Теплоізоляційна Компанія» виявлено недостачу паливної пеллети.

В той же час заявником на підтвердження належності йому вантажу (паливної пеллети) було надано копію контракту 15/02/17, укладений між ФОП ОСОБА_5 та KMP TRADE Sp z.o.o., згідно якого продавець зобовязувалася продати, а покупець прийняти та оплатити пеллету паливну, та копію товарно-транспортної накладної від 21.05.2017 року згідно якої вантажовідправник ФОП ОСОБА_5 відвантажила для вантажоодержувача KMP TRADE пелету паливну.

Оглядом контракту встановлено, що він укладений на українській та англійській мовах. Причому в цих текстах вказана різна дата його укладення 15.02.2017 р. та 15.02.2016 р.

Заявником не надано жодних доказів щодо укладення ним договору перевезення з ФОП ОСОБА_5.

Відповідно до п. 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.97 (з послідуючими змінами) товарно-транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. В звязку з цим, товарно-транспортна накладна не є правовстановлюючим документом, який безперечно стверджує, що його предявник є власником вантажу.

Крім того, встановлено, що надана заявником товарно-транспортна накладна не відповідає вимогам встановленим п. 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні. Зокрема, в ній відсутні місце її складання, вказівки про пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, неповністю вказані найменування (прізвище, імя, по батькові) перевізника, замовника, вантажовідправника.

Інших документів, які б свідчили, що заявник є власником чи володільцем вантажу суду надано не було.

В судовому засіданні не встановлено будь-яких угод між ТзОВ «Українська Теплоізоляційна Компанія» та ФОП ОСОБА_5, які б давали останній право відвантажувати будь-що із території ТзОВ «Українська Теплоізоляційна Компанія».

Слідчий суддя зазначає, що при постановлені ухвали Костопільського районного суду від 24 травня 2017 року у відповідності до вимог ст. 173 КПК України, були враховані наведені в клопотанні слідчого підстави для арешту майна, а саме з метою збереження речових доказів та запобігання можливим фактам подальшого відчуження майна стороннім особам, а його арешт передбачає заборону особам, у володінні яких перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його. Слідчим суддею при накладенні арешту враховано достатність доказів, наданих слідчим, що вказують на можливість вчинення злочину, метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження з метою збереження речових доказів, забезпечення спеціальної конфіскації. Зокрема, було враховано, що безперечні докази належності заявнику вантажу були відсутні, що в звязку з цим потребує проведення перевірки походження цього вантажу.

Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя констатує, що заявник не довів, що в подальшому в застосуванні накладенню арешту на майно відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано, оскільки, транспортні засоби з вантажем мають істотне значення для кримінального провадження і тривають слідчі дії, пов"язані з встановлення дійсного місця її походження вантажу.

За таких обставин клопотання не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-174 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_4 про скасування арешту майна.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддяОСОБА_1