Постанова № 66878813, 01.06.2017, Житомирський районний суд Житомирської області

Справа № 278/3011/16-а

П О С Т А Н О В А

іменем України

01 червня 2017 року, Житомирський районний суд Житомирської області в складі: головуючої судді Зубчук І.В.

за участю секретаря судового засідання Гуцало Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третьої особи Житомирського обласного військового комісаріату про визнання протиправним та скасування пункту протоколу, зобов'язання вчинити дії щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він проходив військову службу в Збройних Силах з 12 квітня 1986 року по 20 травня 1988 року. В період з 12 серпня 1986 року по 20 травня 1988 року проходив службу в Республіці Афганістан та приймав участь в бойових діях. Житомирською обласною МСЕК №2 йому встановлено ІІІ групу інвалідності з 10 травня 2016 року, яка настала внаслідок поранення (контузії) та захворювання повязаних з виконанням обовязків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, а 16 травня 2016 року Управлінням праці та соціального захисту населення Житомирського району позивачу встановлено статус інваліда війни ІІІ групи. Таким чином, позивач вважає, що він, як інвалід ІІІ групи набув право на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на дату встановлення інвалідності. 26 травня 2016 року останній звернувся до Міністерства оборони України через Житомирський обєднаний міський військовий комісаріат із заявою про виплату одноразової грошової допомоги як інваліду ІІІ групи та надав усі необхідні документи. Звідти документи направлено до Міністерства оборони України, але рішенням комісії Міністерства оборони України від 08 липня 2016 року йому відмовлено в призначені одноразової грошової допомоги.

Тому позивач просить визнати протиправним і скасувати пункт 16 протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 08 липня 2016 року №52 рішення Міністерства оборони України про відмову йому в призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому інвалідності ІІІ групи, з 10 травня 2016 року, внаслідок поранення (контузії) та захворювань пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії та зобовязати Міністерство оборони України розглянути питання щодо призначення та виплати йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому інвалідності ІІІ групи внаслідок поранення (контузії) та захворювання пов'язаних з виконанням ним обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, відповідно доПостанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобовязаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві»та статей 16-16-3Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з урахуванням його права на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, а саме 10 травня 2016 року, зобов'язати Міністерство оборони України подати звіт про виконання прийнятої на його користь постанови суду протягом п'ятнадцяти діб з дня набрання постановою законної сили.

Позивач через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи у його відсутність, позов підтримав повністю з підстав, зазначених в ньому (а.с.74).

Представник відповідача у судове засідання не зявився, надіслав на адресу суду письмові пояснення щодо позову, який не визнав і просив відмовити у його задоволенні (а.с.76-80).

Представник третьої особи Житомирського обласного військового комісаріату у судове засідання не зявився, причини неявки суду не повідомив, хоча про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином (а.с. 72).

Згідно ч.1 ст.41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини справи та дослідивши матеріали справи, вважає їх достатніми для прийняття рішення.

Відповідно до ч.1ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно ч.2ст. 8 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцією України.

Стаття 46 Конституції Українипередбачає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно дост.6 КАС Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Судом встановлено, що позивач з 12 квітня 1986 року по 20 травня 1988 року проходив військову службу у Збройних Силах, що підтверджується копією військового квитка серії НК № 5075931 (а.с.16-18).

Відповідно до довідки, виданої військовим комісаром Житомирського обєднаного міського військового комісаріату №182 від 17 березня 2016 року, позивач у період з 12 серпня 1986 року по 20 травня 1988 року проходив військову службу на території Республіки Афганістан, де в той час велися бойові дії (а.с.19).

Позивачу встановлено статус інваліда війни (а.с.20, 26).

Під час проходження служби позивач отримав вогнепальні осколкові поранення голови, шиї (контузія головного мозку 1987 р.), що в подальшому призвело до розвитку: «Залишкових явищ перенесеної ЗСМТ з ураженням ЧМН, у вигляді дисциркуляторної енцефалоратії ІІ-ІІІ ст., змішаної, з вираженим вести було-атактичними, лікворо-динамічними порушеннями, правобічною пірамідною недостатністю, антено-вегетативним синдромом, церебрастенією», так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країні, де велись бойові дії, що підтверджується Витягом з протоколу №1842 засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця від 25 квітня 2016 року (а.с.22) та актом судово-медичного дослідження №1034 від 15 квітня 2016 року (а.с. 23-24).

Позивачу була встановлена ІІІ група інвалідності з 10 травня 2016 року, що підтверджується довідкою медико-соціальної експертної комісії серії 10 ААА № 732386 від 13 травня 2016 року (а.с.25).

26 травня 2016 року позивач звернувся до Житомирського обєднаного міського військового комісаріату із заявою та усіма належними додатками стосовно призначення йому виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням IІІ групи інвалідності, яка пов'язана з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії (а.с.27).

Проте рішенням комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 08 липня 2016 року повернуто на доопрацювання документів (а.с.29).

Згідно частини 1статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Частиною 2статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»встановлено вичерпний перелік підстав, за наявності яких призначається і виплачується одноразова грошова допомога, зокрема, за п. 4 - встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Відповідно до частини 1статті 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та пункту 6 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобовязаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, одноразова грошова допомога призначається, зокрема:

військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обовязків військової служби або внаслідок захворювання, повязаного з виконанням ним обовязків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі:

250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи;

200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи;

150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.

Частиною 2 пункту 3 вищезазначеного Порядку встановлено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Згідно п.11 зазначеного Порядку військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.

До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

Відповідно до пункту 21.21 глави 21 розділу ІІ Положення про військово-лікарську експертизуу збройних силах України, затвердженогоНаказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 року №402(далі - Положення), за наявності тілесних ушкоджень (відсутність кінцівки, дефекти кісток черепа, рубці після поранень, наявність чужорідних тіл) у колишніх військовослужбовців - учасників бойових дій у роки Великої Вітчизняної війни, в інші періодиведення бойових дій, у тому числі при проходженні військової служби в країнах, де велися бойові дії, а також у колишніх військовополонених у разі відсутності даних про їх медичний огляд ВЛК з цього приводу в період військової служби ці особи, незалежно від причини звільнення із Збройних Сил і ступеня придатності до військової служби у даний час, для встановлення характеру і давності тілесних ушкоджень за направленням військового комісара підлягають огляду судово-медичним експертом (за необхідності після обстеження у лікувально-профілактичному закладі). Результати медичного обстеження судово-медичним експертом заносяться в акт судово-медичного дослідження (висновок експерта) за наслідками поранення та разом з довідкою про проходження військової служби і перебування у частинах діючої армії, з посиланням на Перелік країн, посвідченням учасника бойових дій, військово-обліковими і медичними документами направляються до штатних ВЛК для встановлення причинного зв'язку поранення (каліцтва).

Також відповідно до пункту 21.5 глави 21 розділу ІІ Положення, постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях:

в) «Поранення (травма, контузія, каліцтво), одержане в результаті нещасного випадку, пов'язане з проходженням військової служби» - якщо воно одержане за обставин, не пов'язаних з виконанням обов'язків, або одержане внаслідок правопорушення.

г) «Захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії» - якщо захворювання виникло, поранення (контузія, травма, каліцтво) одержане в період перебування в країнах, де велись бойові дії (Перелік країн затвердженоПостановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1994 року № 63 «Про організаційні заходи щодо застосування Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»(із змінами), і військовослужбовець визнаний учасником бойових дій.

Таким чином, право позивача на отримання одноразової грошової допомоги як інваліду ІІ групи виникло з моменту встановлення йому цієї інвалідності з 13.06.2016 року.

При цьому, аналіз наведених норм права дозволяє зробити висновок про те, що особа набуває право на отримання одноразової грошової допомоги в разі встановлення їй інвалідності та не залежить від первинного чи повторного встановлення такої інвалідності.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 18.11.2014 року № 21-446а14 та від 21.04.2015 року № 21-135а15.

Відповідно до ч.1ст.244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Призначення і виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобовязаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, урегульовано Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975, яка набрала чинності 24.01.2014 року.

Згідно п.п.12, 13 Порядку №975, призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

Керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку. Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Отже, розпорядник бюджетних коштів, тобто відповідач, мав прийняти одне з двох рішень - про призначення або про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги.

Прийняття рішень про повернення на доопрацювання документів не передбачено Порядком №975.

Таким чином суд відмічає, про відсутність підстав та повноважень у відповідача для прийняття рішення про повернення на доопрацювання документів про призначення та виплату одноразової грошової допомоги позивачу, атаке рішення відповідача, оформлене протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 08 липня 2016 року №52 є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд враховує той факт, що грошову допомогу по ІІІ групі інвалідності позивач не отримував.

Пунктом 8статті 16-3 Закону № 2011-XIIвстановлено, що особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.

Водночас ст.16-4 Закону встановлений вичерпний перелік підстав коли призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, а саме: якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста є наслідком:

а) вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення;

б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння;

в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);

г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

З наданих до справи доказів вбачається, що поранення і захворювання позивач отримав не внаслідок протиправних дій, а внаслідок виконання обов'язків військової служби під час участі в бойових діях.

Проаналізувавши наведене, суд приходить до висновку,що поданих позивачем документів достатньо для підтвердження його права на отримання одноразової грошової допомоги по ІІІ групі інвалідності, яке виникло з моменту встановлення інвалідності, тому позовні вимоги позивача щодо визнання рішення відповідача протиправним, скасування його та зобовязати розглянути питання щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги є обґрунтованими.

Відповідно до вимогстатті 267 КАС Українисуд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Зазначене свідчить, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов'язком.

Оскільки в позові не наведено жодних обґрунтувань щодо необхідності встановлення судового контролю за виконанням даного судового рішення, суд прийшов до висновку про відсутністьпідстави для витребування звіту про виконання даного судового рішення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 17-19, 69-72, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати пункт 16 протоколу засідання Комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби №52 від 08 липня 2016 року Міністерства оборони України про повернення на доопрацювання документів ОСОБА_1 в призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому інвалідності IIІ групи з 10 травня 2016 року внаслідок поранення, контузії, захворювань, пов'язаних з виконанням ним обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Зобов'язати Міністерство оборони України розглянути питання щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням йому ІІІ групи інвалідності внаслідок поранення і захворювань, пов'язаних з виконанням позивачем обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, в розмірі 150 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення ІІІ групи інвалідності, а саме з 10 травня 2016 року, відповідно до Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975.

У решті позовних вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський районний суд Житомирської області. У разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: І.В.Зубчук