Рішення № 66877531, 31.05.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 22-ц/790/3827/17 Головуючий 1 інст. Гуменний З.І.

Справа № 636/5220/15-ц Доповідач Кружиліна О.А.

Категорія: договірні

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2017 року м. Харків

Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого Кружиліної О.А.

суддів Кіся П.В., Хорошевського О.М.

за участю секретаря Каплоух Н.Б.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «АКБ «БАЗИС»

на рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 25 лютого 2016 року

за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АКБ «БАЗИС» про повернення банківського вкладу, -

в с т а н о в и в :

У листопаді 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду з указаним позовом.

В обґрунтування позовних вимог, посилалась на те, що 9 квітня 2012 року між нею та Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний банк «Базис» (далі - ПАТ «АКБ «Базис») було укладено договір банківського вкладу з видачею депозитного сертифікату. Того ж дня нею було внесено грошові кошти у сумі у сумі 10 000 грн. на рахунок № 33302252380122, 10 000 грн. на рахунок № 33302252380123, 10 000 грн. на рахунок № 33302252380124, а банком було видано ощадні (депозитні) сертифікати. Також на рахунках, відкритих на її ім'я, знаходились кошти: № 26205252380021 - у сумі 152 695 грн. 95 коп., на рахунку № 26203252380023 - у сумі 65 078 грн. 95 коп., на рахунку № 2620425238002 - у сумі 1,47 доларів США.

Постановою Правління Національного банку України від 20 квітня 2012 року № 168 прийнято рішення про призначення тимчасової адміністрації банку строком на 6 місяців, а постановою Національного банку України від 23 серпня 2012 року № 357 відкликана банківська ліцензія та розпочата процедура банкрутства. 10 вересня 2012 року позивачем подано до банку вимогу на суму, що не підлягала відшкодуванню Фондом гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до договору банківських рахунків, які знаходяться у банку, яке Фондом визнано і виплачено частину коштів у сумі 185 380 грн. 85 коп. Однак банком кошти не виплачені у повному обсязі.

З урахуванням зазначеного ОСОБА_1 просила суд стягнути з відповідача 3 % річних за останні 3 роки у розмірі 2 926 грн. 52 коп. та індекс інфляції за 3 роки у розмірі 59 859 грн. 22 коп.

Рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 25 лютого 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Стягнуто з ПАТ «АКБ «Базис» на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором банківського вкладу від 9 квітня 2012 року з нарахованими процентами та з урахуванням індексу інфляції у розмірі 56 859 грн. 22 коп. та 3 % річних від простроченої суми за невиконання грошового зобов'язання у розмірі 2 916 грн. 52 коп., а всього59 775 грн. 74 коп.

Стягнуто з ПАТ «АКБ «Базис» судовий збір у дохід держави у розмірі 5 977 грн. 57 коп.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ПАТ АКБ «Базис» подано апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у позові.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 14 квітня 2016 року рішення суду першої інстанції змінено.

Зменшено розмір стягуваної заборгованості по вкладу з нарахованими процентами та з урахуванням індексу інфляції з 56 859 грн. 22 коп. до 52 497 грн. 38 коп., а загальну суму з 59 775 грн. до 55 413 грн. 90 коп. та судовий збір з 5 977 грн. до 5 541 грн. У решті рішення суду залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 березня 2017 року касаційна скарга ПАТ «АКБ «Базис» задоволена частково, рішення апеляційного суду Харківської області від 14 квітня 2016 року скасоване, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, відповідно до статті 303 ЦПК України перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не надав позивачу належної якості банківські послуги, не виконав свої зобовязання по депозитному договору, не повернув позивачу кошти, вкладені ним на депозитний рахунок банку та відсотки за користування такими коштами, а тому дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивачки заборгованість за договором про банківський вклад від 9 квітня 2012 року з нарахованими процентами та з урахуванням індексу інфляції у розмірі 56 859 грн. 22 коп. та 3 % річних від простроченої суми за невиконання грошового зобов'язання у розмірі 2 916 грн. 52 коп.

Однак з таким висновком суду першої інстанції у повному обсязі погодитись не можна, виходячи з наступного.

Судовим розглядом встановлено, що 09 квітня 2012 року між ПАТ «АКБ «Базис» та ОСОБА_1 був укладений договір банківського вкладу з видачею депозитного сертифікату, згідно з умовами якого вкладник зобовязалась у день підписання договору внести грошові кошти у сумі 10 000 грн. на рахунок № 33302252380122, 10 000 грн. на рахунок № 33302252380123, 10 000 грн. на рахунок № 33302252380124, а банк зобовязаний видати ОСОБА_1 ощадні (депозитні) сертифікати, відповідно до переліку, зазначеному в додатку № 1 до цього договору, і після настання терміну повернення депозиту здійснити платіж проти предявлення сертифіката на умовах та в порядку, встановленому в даному договорі та сертифікаті. Банком позивачу видані сертифікати.

Також установлено, що на рахунках, відкритих на імя ОСОБА_1, знаходились кошти: на рахунку № 26205252380021 - у сумі 152 695 грн. 95 коп., на рахунку № 26203252380023 - у сумі 65 078 грн. 95 коп., на рахунку № 2620425238002 - у сумі 1,47 доларів США, що не заперечувалось сторонами у судовому засіданні.

Постановою правління Національного банку України від 20 квітня 2012 року № 168 прийнято рішення про призначення тимчасової адміністрації відповідача строком на шість місяців, а саме: із 23 квітня 2012 року по 23 жовтня 2012 року.

23 серпня 2012 року Національний банк України прийняв постанову № 357 про відкликання банківської ліцензії відповідача і почав процедуру його банкрутства.

10 вересня 2012 року позивачем подано ліквідатору ПАТ «АКБ «Базис» вимогу про визнання кредиторської вимоги до банку у загальній сумі, яка не підлягає відшкодуванню Фондом гарантування вкладів фізичних осіб у розмірі 32 409 грн 84 коп. відповідно до договору банківського рахунку від 6 листопада 2008 року, які знаходяться на рахунках банку: на рахунку № 26205252380021 у сумі 152 695 грн. 95 коп., на рахунку № 26203252380023 - у сумі 65 078 грн. 95 коп., на рахунку № 2620425238002 - у сумі 1,47 доларів США, що за курсом Національного банку України станом на 28 серпня 2012 року становить 11 грн. 75 коп., з пропозицією перерахувати кошти на особистий рахунок у Харківській філії АТ «Укрексімбанк».

19 листопада 2012 року т.в.о. ліквідатора ПАТ «АКБ «Базис» було визнано вимоги позивача у сумі 32 405 грн. 80 коп. та віднесені до переліку (реєстру) акцептованих вимог за 4 черговістю, про що свідчить повідомлення про акцептування вимог кредитора.

У листопаді 2012 року через Фонд гарантування вкладів фізичних осіб позивачка отримала частину коштів у сумі 185 380 грн. 85 коп.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 серпня 2014 року, яка набрала законної сили 21 жовтня 2014 року, було визнано протиправною та скасовано постанову Національного банку України від 23 серпня 2012 року № 357 «Про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора ПАТ «АКБ «Базис».

Відповідно до пункту 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з пунктом 1 статті 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобовязується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Статтею 1060 ЦК України передбачено, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобовязаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Згідно з частинами 5, 6 статті 1061 ЦК України, банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав. Проценти на банківський вклад виплачуються вкладникові на його вимогу зі спливом кожного кварталу окремо від суми вкладу, а невитребувані у цей строк проценти збільшують суму вкладу, на яку нараховуються проценти, якщо інше не встановлено договором банківського вкладу. У разі повернення вкладу виплачуються усі нараховані до цього моменту проценти.

Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 3 статті 2 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» законодавство про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом при розгляді судом справи про визнання неплатоспроможним (банкрутом) банку застосовується з урахуванням норм законодавства про банки і банківську діяльність.

Згідно з пунктом 6.2 Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 369 від 28 серпня 2001 року (далі - Положення № 369), після відкриття накопичувального рахунку за розпорядженням керівника територіального управління Національного банку залишок коштів із кореспондентського рахунку банку перераховується на накопичувальний рахунок і вживаються заходи щодо закриття кореспондентського рахунку банку.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що з 28 серпня 2012 року по 21 жовтня 2014 року, тобто протягом дії ліквідаційної процедури, усі кошти, надходження яких повязано зі здійсненням ліквідатором ПАТ «АКБ «Базис» ліквідаційної процедури, зараховувались саме на накопичувальний рахунок в Управління національного банку України в Харківській області, ПАТ «АКБ «Базис» не отримував та не користувався грошовими коштами у період з листопада 2012 року по жовтень 2014 року.

Постановою Правління Національного банку України від 20 квітня 2012 року № 168 у ПАТ «АКБ «Базис» була призначена тимчасова адміністрація строком на шість місяців з 23 квітня 2012 року по 23 жовтня 2012 року та введено повний мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на три місяці з 23 квітня 2012 року по 23 липня 2012 року.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність» мораторій зупинення виконання банком зобовязань перед кредиторами та зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів) та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобовязань.

Відповідно до статті 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність» протягом дії мораторію не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання зобовязань перед кредиторами та зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів).

Протягом дії мораторію забороняється здійснювати стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення, та вжиття заходів, спрямованих на забезпечення такого стягнення відповідно до законодавства України та не нараховуються фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобовязань перед кредиторами.

23 серпня 2012 року Національний банк України прийняв постанову № 357 про відкликання банківської ліцензії відповідача і почав процедуру його банкрутства.

Відповідно до статті 91 Закону України «Про банки і банківську діяльність» з дня прийняття рішення про відкликання ліцензії та призначення ліквідатора строк виконання всіх грошових зобовязань банку та зобовязання щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів) вважається таким, що настав; припиняється нарахування процентів, неустойки (штрафу, пені) та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банку.

З урахуванням того, що з 23 квітня 2012 року по 21 жовтня 2014 року діяв мораторій на задоволення вимог кредиторів, протягом якого припиняється нарахування процентів, неустойки (штрафу, пені) та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банку, а тому колегія суддів вважає, що суд дійшов передчасного висновку про стягнення 3% річних та інфляційних витрат за цей період.

Апеляційний суд вважає, що розрахунок інфляційних втрат повинен бути за період з листопада 2014 року по жовтень 2015 року та складає:

листопад 2014 року 32405,80 х 101,9% : 100% = 33021,51 32405,80 = 615,71

грудень 2014 року 32405,80 х 103% : 100% = 33377,97 32405,80 = 972,17

січень 2015 року 32405,80 х 103,1% : 100% = 33410,38 32405,80 = 1004,58

лютий 2015 року 32405,80 х 105,3% : 100% = 34123,30 32405,80 = 1717,50

березень 2015 року 32405,80 х 110,8% : 100% = 35905,63 32405,80 = 3499,83

квітень 2015 року 32405,80 х 114% : 100% = 36942,61 32405,80 = 4536,81

травень 2015 року 32405,80 х 102,2% : 100% = 33118,73 32405,80 = 712,93

червень 2015 року 32405,80 х 100,4% : 100% = 32535,42 32405,80 = 129,62

липень 2015 року не індексується, індекс інфляції не перевищує 100%

серпень 2015 року не індексується, індекс інфляції не перевищує 100% вересень 2015 року 32405,80 х 102,3% : 100% = 33151,13 32405,80 = 745,33

жовтень 2015 року не індексується, індекс інфляції не перевищує 100%.

Отже загальна сума інфляційних втрат за період з листопада 2014 року по жовтень 2015 року складає 46340, 28 грн., а тому сума підлягає зменшенню з 56859,22 грн. до 46340,28 грн.

Крім того, підлягає зменшенню і сума 3% річних за цей період з 2916,52 грн. до 962,18 грн. ( 3% : 12) х 10 місяців х 32405,80 грн. = 972,17 (за період з січня по жовтень 2015 року) + ( 3% : 12) х 2 місяці х 32405,80 грн. = 152,03 грн. (за період з листопада по грудень 2014 року).

За наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд відповідно до пункту 3 частини 1 статті 307 ЦПК України з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини 1 статті 309 ЦПК України, в частині визначення розміру заборгованості по вкладу за договором про банківський вклад, яка підлягає стягненню на користь позивача з нарахованими процентами і з урахуванням індексу інфляції, а також 3% річних від простроченої суми за невиконання грошового зобовязання, змінює рішення суду першої інстанції в цій частині з наведених вище підстав.

Судові витрати відповідно до вимог статті 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319, ЦПК України, -

в и р і ш и в:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «АКБ «БАЗИС» задовольнити.

Рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 25 лютого 2016 року змінити.

Зменшити розмір суми заборгованості по вкладу за договором про банківський вклад № 001959 від 09 квітня 2012 року, яка підлягає стягненню з Публічного акціонерного товариства «АКБ «БАЗИС» (код ЄДРПОУ 19358916) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), з нарахованими процентами і з урахуванням індексу інфляції з 56859 грн. 22 коп. до 46340 грн. 28 коп. та 3% річних від простроченої суми за невиконання грошового зобовязання, зменшивши їх розмір з 2916 грн. 52 коп. до 962 грн. 18 коп., а всього загальну суму з 59775 грн. до 47302 (сорока семи тисяч трьохста двох) грн. 46 коп.

Зменшити розмір судового збору, який підлягає стягненню з Публічного акціонерного товариства «АКБ «БАЗИС» (код ЄДРПОУ 19358916) на користь держави з 5977 грн. до 473 (чотирьохсот сімдесяти трьох) грн. 02 коп.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення.

Касаційна скарга на рішення апеляційного суду може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий О.А. Кружиліна

Судді П.В. Кісь

ОСОБА_2