Ухвала суду № 66875615, 31.05.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/4753/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Кравець Ю. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

31.05.2017 року м. Одеса

Суддя апеляційного суду Одеської області Кравець Ю.І., розглянувши питання про відкриття провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 04.04.2017 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пальміра Сервіс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Самсунг Електронікс Україна компані» про зобовязання безоплатно усунути недоліки товару протягом встановленого строку, продовження гарантійного строку, стягнення неустойки у звязку з ненаданням товару з обмінного фонду та відшкодування моральної шкоди,

встановив:

28.11.2016 року ОСОБА_2 звернувся з зазначеним позовом, у якому просив:

- визнати дії ТОВ «Пальміра Сервіс» та бездіяльність ТОВ «Самсунг Електронікс Україна компані» фактичною відмовою позивачу в реалізації його прав, установлених ч.1 ст.8 Закону України «Про захист прав споживачів»;

- зобов'язати ТОВ «Самсунг Електронікс Україна компані» безоплатно усунути недоліки в роботі стільникового телефону, що належить ОСОБА_2;

- зобов'язати ТОВ «Самсунг Електронікс Україна компані» надати (з доставкою) позивачу для користування на час ремонту мобільний телефон марки (моделі, артикулу, модифікації), аналогічної до мобільного телефону Samsung SM- A500HZKDSEK, що передається у ремонт;

- зобов'язати ТОВ «Самсунг Електронікс Україна компані» продовжити гарантійний строк на стільниковий телефон Samsung SM-A500HZKDSEK, ІМЕІ: 355311070504032, s/n: RF1GB01C33B, на час від дня першого звернення позивача з вимогою про усунення недоліків (18.10.2016 року) по день видачі позивачу відремонтованого товару;

- стягнути з ТОВ «Пальміра Сервіс» на користь ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 10000,00 грн. відшкодування завданої моральної шкоди;

- стягнути з ТОВ «Самсунг Електронікс Україна компані» на користь ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 11580,00 грн., що складається з 6580,00 грн. неустойки за затримку видачі товару з обмінного фонду та 5000,00 грн. відшкодування завданої моральної шкоди.

Рішенням Суворовського районного суду м.Одеси від 04.04.2017 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.

Вказане рішення оскаржує в апеляційному порядку позивач ОСОБА_2 В скарзі ставиться питання про зміну рішення та задоволення заявлених ним позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою судді апеляційного суду Одеської області від 03.05.2017 року апеляційна скарга була залишена без руху з наступних підстав.

Відповідно до п.21 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» законом передбачено сплату судового збору за подання апеляційної та касаційної скарги на рішення суду в певному розмірі виходячи зі ставки судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги незалежно від оспорюваної суми (підпункти 6, 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI).

Встановлено, що предметом позову були чотири вимоги немайнового характеру: про визнання дії ТОВ «Пальміра Сервіс» та бездіяльність ТОВ «Самсунг Електронікс Україна компані» фактичною відмовою позивачу в реалізації його прав, установлених ч.1 ст.8 Закону України «Про захист прав споживачів»; зобов'язання ТОВ «Самсунг Електронікс Україна компані» безоплатно усунути недоліки в роботі стільникового телефону; зобов'язання ТОВ «Самсунг Електронікс Україна компані» надати (з доставкою) позивачу для користування на час ремонту мобільний телефон та зобов'язання ТОВ «Самсунг Електронікс Україна компані» продовжити гарантійний строк на стільниковий телефон.

Крім того, предметом позову була вимога майнового характеру: про стягнення грошових коштів у загальній сумі 21580,00 грн.

Відповідно п.3 ч.6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до п.12 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру.

Згідно ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, яка діяла на час подання позовної заяви) за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (тобто 551,20 грн. за кожну вимогу немайнового характеру), за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати (тобто враховуючи ціну позову (21580,00 грн.) 551,20 грн.).

Відповідно до ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (тобто у даному випадку 606,32 грн. за кожну вимогу немайнового характеру та 606,32 грн. за вимогу майнового характеру).

Таким чином, апелянту необхідно було сплатити несплачену суму судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір» у розмірі 3031,60 грн. (5 *606,32 грн.).

Будо звернуто увагу ОСОБА_2 на відсутність підстав для звільнення його від сплати судового збору на підставі Закон України «Про захист прав споживачів» з наступних підстав.

На підставі Закону України № 484-VIII від 22.05.2015 року частина перша статті 5 Закону України «Про судовий збір» викладена в іншій редакції, відповідно до якої положення щодо звільнення від сплати судового збору споживачів (за позовами, що повязані з порушенням їхніх прав) виключено. За змістом змін до статті 5 Закону України «Про судовий збір», які прийняті пізніше, ніж Закон України «Про захист прав споживачів», вбачається, що з 01.09.2015 року споживачі за позовами, що повязані з порушенням їхніх прав, не відносяться до субєктів, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх інстанція

В статті 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, що однозначно розуміється як початок дії закону з моменту набрання ним чинності і припинення з утратою чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Конституційний Суд України Рішенням від 09.02.1999 року у справі № 1-7/99 конкретизував зазначений принцип, указавши, що положення частини першої статті 58 Конституції України щодо «незворотності» дії законів та інших нормативно-правових актів необхідно розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи).

При цьому суд зазначив, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом'якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може передбачатися шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Для процесуального закону це означає, що діє в часі той процесуальний закон, на момент та час дії якого вчиняється процесуальна дія.

Відносно змін у статті 5 Закону України «Про судовий збір» щодо кола осіб, які звільняються від сплати судового збору, це означає, що звуження законом кола осіб, які звільняються від сплати судового збору, не може бути підставою для покладення на цих осіб обов'язку зі сплати судового збору після вчинення процесуальної дії, зокрема після відкриття провадження. Водночас зазначена норма не передбачає продовження дії прав, які діяли раніше.

З огляду на зазначене можна дійти висновку про те, що процесуальний закон визначає свою дію в часі саме за часом вчинення відповідних процесуальних дій.

За таких умов Закон України «Про судовий збір» має застосовуватися в редакції, яка діяла на момент вчинення певної процесуальної дії.

Частиною третьою статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Проте, при розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному, якщо він не скасований виданим пізніше загальним актом.

В рішенні Конституційного Суду України № 12-рп/2013 від 28.11.2013 року, яке є остаточним та обов'язковим до виконання на території України, також зазначено, що перелік суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання позову, визначено у статті 5 Закону України «Про судовий збір» і цей перелік є вичерпним.

Оскільки спеціальним законом, який визначає підстави для звільнення від сплати судового збору та пільги щодо його сплати є Закон України «Про судовий збір», то саме цей Закон підлягає застосуванню.

Аналогічна думка висловлена Верховним Судом України у постанові від 30.11.2016 року по справі № 226/168/15-ц.

Встановлено строк в пять днів з дня отримання ним даної ухвали для усунення вказаних недоліків скарги. Роз'яснено наслідки невиконання даної ухвали.

З наявної у матеріалах справи розписки з поштового відділення вбачається, що копію ухвали апеляційного суду ОСОБА_2 отримав 13.05.2017 року, але у встановлений строк вимоги ухвали не виконав та не надав доказів сплати судового збору у визначеному розмірі.

Відповідно до положення статей 121, 297 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення скарги без руху у встановлений строк, скарга вважається неподаною і повертається особі, яка її подала.

Враховуючи вищенаведене, вважаю що апеляційна скарга ОСОБА_2І підлягає поверненню.

Апелянт не позбавлений права після усунення недоліків повторно звернутись до апеляційного суду в установленому законом порядку.

Керуючись ст. ст. 121, 297 ЦПК України,

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 04.04.2017 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пальміра Сервіс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Самсунг Електронікс Україна компані» про зобовязання безоплатно усунути недоліки товару протягом встановленого строку, продовження гарантійного строку, стягнення неустойки у звязку з ненаданням товару з обмінного фонду та відшкодування моральної шкоди - вважати неподаною та повернути.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Суддя апеляційного суду

Одеської області ОСОБА_3