Рішення № 66874581, 24.05.2017, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/8338/16-ц

Провадження № 522/2796/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2017 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого-судді Чернявської Л.М.,

при секретарі Прусс О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в місті ОСОБА_1 цивільну справу за позовом заступника військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, квартирно-експлуатаційного відділу міста ОСОБА_1 до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, Департаменту міського господарства Одеської міської ради, ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання противоправними та скасування розпоряджень, визнання недійсними ордеру на житлове приміщення та свідоцтва про право власності

В С Т А Н О В И В:

До суду в інтересах держави у особі Міністерства оборони України, квартирно-експлуатаційного відділу міста ОСОБА_1 звернувся заступник військового прокурора Одеського гарнізону і просить визнати незаконним та скасувати розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради №330 від 20.06.2013 року про виділення ОСОБА_5 квартири за адресою: АДРЕСА_1 та розпорядження органу приватизації від 09.07.2013 року №219750 про передачу ОСОБА_5 у приватну власність зазначеної квартири, видане Департаментом міського господарства Одеської міської ради; визнати недійсним ордер на жиле приміщення від 21.06.2013 серії ПР №009465 щодо права зайняття ОСОБА_5 квартири за адресою: АДРЕСА_1; визнати недійсним свідоцтво від 09.07.2013 №219750 про право власності ОСОБА_5 на квартиру. Стягнути судові витрати. В обґрунтування позовних вимог позивачі посилаються на те, що будинок № 23/4 по проспекту Гагаріна в м. Одесі побудований за рахунок коштів Міністерства оборони УССР у 1966 році. Рішенням комісії з контролю за розподілом житла Міністерства оборони України (протокол №229 від 25.12.2012 року) однокімнатна квартира № 37 у вказаному будинку, як така, що є перехідним фондом МОУ, затверджена діючому військовослужбовцю підполковнику ОСОБА_3 у якості «службової». Однак, Приморська районна адміністрація Одеської міської ради відмовила КЕВ м. Одеси у задоволенні клопотання про надання даній квартирі статусу службової та передачі її для заселення ОСОБА_3 Крім того, військовою прокуратурою встановлено, що спірна квартира розподілена Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради ОСОБА_6, яка в подальшому нею приватизована 09.07.2013року (свідоцтво про право власності № 219750) та 29.07.2013 року подарована її сестрі ОСОБА_1 по договору дарування. Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 16.02.2016 року задоволено позов військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, квартирно-експлуатаційного відділу міста ОСОБА_1 та визнано недійсним з моменту укладення договір від 29.07.2013 року дарування квартири, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 Зазначають, що розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради №330 від 20.06.2013 року, розпорядження органу приватизації від 09.07.2013 року №219750 є незаконними та підлягають скасуванню, а виданий на їх підставі ордер серії ПР №009465 та свідоцтво про право власності на квартиру від 09.07.2013 визнанню недійсними.

Сторони в судове засідання не зявились, про день, місце та час розгляду справи були повідомлені належним чином. Представники позивачів звернулись до суду з заявою про розгляд справи за їх відсутністю, просять задовольнити позовні вимоги. Відповідачі про причини неявки суд не повідомили. Заперечення проти позовних вимог не надали.

Матеріалами справи встановлено, що будинок №23/4 по проспекту Гагаріна в місті Одесі був побудований за рахунок коштів Міністерства оборони УРСР у 1966 році, що підтверджується актом прийому до експлуатації 5-ти поверхового житлового будинку по проспекту Гагаріна в м. Одесі. Вказаний акт державної комісії був затверджений рішенням Виконавчого комітету Одеської міської Ради депутатів трудящих від 20.10.1966 №775.Згідно вказаного акту держкомісії замовником будівництва будинку було Квартирно-експлуатаційне управління Одеського військового округу. Рішенням виконавчого комітету Приморської районної ради народних депутатів від 04.07.1986 №420 для КЕЧ ОСОБА_1 була виділена квартира АДРЕСА_2 для заселення військовослужбовця ОСОБА_7 зі складом родини 4 особи. Після отримання ОСОБА_7 іншого житла для постійного проживання, рішенням комісії з контролю за розподілом житла Міністерства оборони України (згідно протоколу №229 від 25.12.2012) однокімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_1 як така що є військово-перехідним фондом Міністерства оборони України, розподілена діючому військовослужбовцю підполковнику ОСОБА_3 в якості службової. Протягом квітня-липня 2013 року начальник КЕВ м. Одеси неодноразово звертався до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради з проханням надати статус «службової» вищевказаній квартирі для подальшого заселення у неї військовослужбовця. Листом від 24.07.2013 року №01-11/1479 Приморська районна адміністрація Одеської міської ради відмовила КЕВ м. Одеси у задоволенні клопотання про надання вищевказаній квартирі статусу «службової» та передачі її для заселення військовослужбовцю підполковнику ОСОБА_3

Разом з тим, на підставі розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради №330 від 20.06.2013 року, громадянці ОСОБА_5 видано ордер серії ПР №009465 від 21.06.2013 р. на однокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1. 09.07.2013 року на підставі розпорядження органу приватизації від 09.07.2013 року №219750 ОСОБА_5 спірне житлове приміщення приватизоване, а Департаментом міського господарства Одеської міської ради видане свідоцтво про право власності на вказану квартиру за №219750. 29.07.2013 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 укладено договір дарування вказаної квартири.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10.10.2014 року задоволено адміністративний позов Одеського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, квартирно-експлуатаційного відділу міста ОСОБА_1 про визнання противоправними та скасування розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради №330 від 20.06.2013 року про виділення ОСОБА_5 квартири за адресою: АДРЕСА_1 та ордера на право вселення до цього житлового приміщення від 21.06.2013 серії ПР №009465; визнано протиправним та скасовано свідоцтво від 09.07.2013 року №219750 про право власності на зазначену квартиру. Ухвалою Вищого адміністративного суду від 26 лютого 2016 року постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10.10.2014 року скасовано, провадження закрито, оскільки виник спір про право , а тому справу належить розглядати у порядку цивільної юрисдикції (а.с.44-46).

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 16.02.2016 року задоволено позов військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, квартирно-експлуатаційного відділу міста ОСОБА_1 визнано недійсним з моменту укладення договір від 29.07.2013 дарування квартири № 37 у м. Одеса, пр. Гагаріна, буд. 23/4, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_1

Крім того, під час розгляду судом даної справи 23.02.2017 року виконавчим комітетом Одеської міської ради винесено рішення № 29, яким скасовано пункт 3.7 розпорядження голови Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 18.06.2013 року № 326 «Про взяття на квартирний облік та надання житлової площі громадянам» та п. 2.2 розпорядження голови Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 20.06.2013року № 330 «Про взяття на квартирний облік та надання житлової площі громадянам». В рішенні зазначено, що пунктом 3.7 розпорядження голови Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 18.06.2013 року № 326 «Про взяття на квартирний облік та надання житлової площі громадянам» та пунктом 2.2 розпорядження голови Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 20.06.2013року № 330 «Про взяття на квартирний облік та надання житлової площі громадянам» у порушення законодавства України, зокрема вимог законів України «Про Збройні Сили України», «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», за відсутністю повноваженьАДРЕСА_3 житловою площею 17 кв.м. у будинку № 23/4 по проспекту Гагаріна у м. Одеса передана апарату Приморської районної адміністрації Одеської міської ради та розподілена ОСОБА_5 на підставі чого видано ордер на вселення.

Відповідно до ст.ст.1,3 Закону України «Про Збройн іСили України» та ст.ст.2,10 Закону України «Про оборону України» Збройні Сили України це військове формування, на яке покладається оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і неподільності, організаційно Збройн іСили України складаються із органів військового управління, об'єднань, з'єднань, військових частин, закладів, установ та організацій. Безпосереднє керівництвоЗбройними Силами України на підставіст.3 Закону України «Про Збройні Сили України» здійснює Міністерство оборони України.

Згідно ст.14 Закону України «Про Збройні Сили України» та ст.1 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» земля, води, інші природні ресурси, а також майно закріплене за військовими частинами, установами Збройних Сил України, є державною власністю.Статті 1,3 цього ж Закону визначають, що військовим майном визнається будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильн іматеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженернемано, майнозв'язкутощо.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», відчуження військового майна здійснюється Міністерством оборони України через уповноважені Кабінетом Міністрів України підприємства та організації. Рішення про відчуження військового майна, що є придатним до подальшого використання, але не знаходить застосування у повсякденній діяльності військ, надлишкового майна, а також цілісних майнових комплексів та іншого нерухомого майна приймає Кабінет Міністрів України за поданням Міністерства оборони України.

Судом встановлено, що замовником будівництва будинку №23/4, розташованого по проспекту Гагаріна в м. Одесі, було квартирно-експлуатаційне управління Одеського військового округу.

Згідно положень статті 55 Житлового кодексу України, жилі приміщення, що звільняються в будинках, переданих державними підприємствами, установами, організаціями виконавчим комітетам місцевих Рад народних депутатів, а також жилі приміщення, що звільняються в будинках, споруджених із залученням у порядку пайової участі коштів підприємств, установ, організацій, заселяються в першу чергу потребуючими поліпшення житлових умов працівниками цих підприємств, установ, організацій. Зазначений порядок заселення застосовується незалежно від часу передачі або закінчення спорудження жилого будинку.

Таким чином, вказана квартира повинна була бути розподілена Приморською РА ОМР та виділена в порядку ст.55 ЖК України для іншого військовослужбовця, а не іншій особі, в даному випадку ОСОБА_8, яка не є військовослужбовцем.

Оскільки при виданні оскаржуваного розпорядження від 20.06.2013 року №330 суб'єкт владних повноважень Приморська РА ОМР діяла з порушенням вимог ст.55 ЖК України, такий акт є незаконним та відповідно вимог ст. 21 ЦК України підлягає скасуванню.

Відповідно до положень ч.2 ст.58 ЖК України ордер може бути видано лише на вільне житлове приміщення.

Згідно даних ордеру Серія ПР №009465, він був виданий ОСОБА_5 21.06.2013 року. Відповідно до акту прийому-здачі квартири №37 за адресою: м.Одеса, проспект Гагаріна 23/4 попередній наймач вказаної квартири повернув її до КЕВ м.Одеси лише 03.07.2013 року, тобто на час видання цього ордеру 21.06.2013 року вказана квартира не булла вільною.

Згідно ч.1 ст.59 ЖК України підставою для визнання недійсним ордеру на право вселення до житлового приміщення є порушення прав громадян чи організацій на зазначене в ордері житлове приміщення, а також в інших випадках порушення порядку та умов надання жилих приміщень.

Оскільки Приморська РА ОМР у порушення вимог ст.ст.55,58 Житлового кодексу України видала 21.06.2013 року ОСОБА_5 ордер Серія ПР №009465 з порушенням прав Міністерства оборони України та військовослужбовця ОСОБА_3, а також на не звільнене житлове приміщення, відповідно до положень ч.1 ст.59 ЖК України, такий ордер на жиле приміщення підлягає визнанню недійсним.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» до об'єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, кімнати у гуртожитках, кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більшенаймачів (далі - квартири (будинки), які використовуються громадянами на умовах найму.

Відповідно до ч.2 ст.8 ст.2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передача займаних квартир (будинків, кімнат у гуртожитках) здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку, кімнаті у гуртожитку), в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку, кімнати у гуртожитку). Таким чином, право особи на безоплатну приватизацію державного житлового фонду мають лише особи, які постійно проживають в житлових приміщеннях, визначених у ст.2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Суд встановив, що ОСОБА_5 з моменту отримання ордеру на право вселення у спірну квартиру від 21.06.2013 серії ПР №009465, у спірній квартирі не проживала, що підтверджується поясненнями ОСОБА_3, який вказує, що з моменту передачі цієї квартири ОСОБА_9 03.07.2013 року та до теперішнього часу у цій квартирі ніхто не проживає, він здійснює її охорону.

Відтак, ОСОБА_5 не мала права на приватизацію вказаного житла за положеннями Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду». У свою чергу, розпорядження органу приватизації від 09.07.2013року №219750, видане Департаментом міського господарства Одеської міської ради, про передачу ОСОБА_5 у приватну власність квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_4 є незаконним та підлягає скасуванню, а свідоцтво про право власності від 09.07.2013 року №219750, видане на його підставі підлягає визнанню недійсним.

Таким чином, суд доходить до висновку, що позов обґрунтований, в звязку чим, вважає за необхідність задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Крім того, відповідно ст. 88 ЦПК України на користь позивача підлягає стягненню з відповідачів сплачений судовий збір в розмірі 5512 гривень рівних частках з кожного.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 55, 58, 59 Житлового Кодексу України, ст.ст. 16, 21, 215, 216, 316, 321, 326 ЦК України, ст.ст. 11, 60, 88, 212 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов заступника військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, квартирно-експлуатаційного відділу міста ОСОБА_1 до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, Департаменту міського господарства Одеської міської ради, ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання противоправними та скасування розпоряджень, визнання недійсними ордеру на житлове приміщення та свідоцтва про право власності задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради №330 від 20.06.2013 року про виділення ОСОБА_5 квартири за адресою: АДРЕСА_1.

Визнати недійсним ордер на жиле приміщення від 21.06.2013 року серії ПР №009465 щодо права зайняття ОСОБА_5 квартири за адресою: АДРЕСА_1.

Визнати незаконним та скасувати розпорядження органу приватизації від 09.07.2013 року №219750 про передачу ОСОБА_5 у приватну власність квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4, видане Департаментом міського господарства Одеської міської ради.

Визнати недійсним свідоцтво від 09.07.2013 року №219750 про право власності ОСОБА_5 на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, видане Департаментом міського господарства Одеської міської ради.

Стягнути з Приморської районної адміністрації Одеської міської ради (м. Одеса, вул. Канатна, 134, код 26303264), Департаменту міського господарства Одеської міської ради (м. Одеса, вул. Успенська, 83/85, код 34674154), ОСОБА_5 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь військової прокуратури Південного регіону України (65012, м. Одеса, вул. Пироговська, 11, ідентифікаційний код 38296363, МФО 820172, ДКСУ, м. Київ, р/р 35216073082762) судовий збір у розмірі 5512,00 гривень в рівних частках з кожного.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області, через Приморський районний суд міста ОСОБА_1, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Л. М. Чернявська

24.05.2017