Ухвала суду № 66874483, 02.06.2017, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/7137/17

Провадження № 1-кс/522/9805/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2017 року ОСОБА_1

Слідчий суддя місцевого Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_2, при секретарі Брус Н.П., за участю прокурора Піщевят І.І., підозрюваного ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Управління Служби безпеки України в Одеській області ОСОБА_5, погоджене прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_6, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 332 ч. 2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Досудовим розслідуванням встановлено, що приблизно 25 травня 2017 року ОСОБА_3 зателефонував раніше невідомий йому громадянин України ОСОБА_7, який домовився із ОСОБА_3 про незаконне переправлення себе разом зі своїм товаришем ОСОБА_8 через державний кордон України поза пунктом пропуску з території України на територію Республіки Молдова, за грошову винагороду в розмірі 200 доларів США.

Згідно із попередньо розробленим планом, ОСОБА_3 повинен був забрати ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з міста ОСОБА_5, та доправити їх до села Гребеники, де в подальшому пішим способом дійти разом з ними до лінії державного кордону України і вказати їм безперешкодний шлях до території Республіки Молдова, поза пунктом пропуску.

ОСОБА_3, на виконання свого злочинного наміру, домовився зі своїм знайомим ОСОБА_9, якого застосував у своїй злочинній діяльності в якості водія. Так, останній на власному автомобілі «Мерседес» зустрів у місті ОСОБА_5, на розі вулиць ОСОБА_10 та Колгоспний провулок, двох громадян України ОСОБА_7 та ОСОБА_8 яких та доставив до помешкання ОСОБА_3, а саме за адресою: село Гребеники, вул. Міщенка, 3.

В подальшому 30.05.2017 приблизно о 23 годині 45 хвилин, ОСОБА_3 діючи згідно з попередньо розробленим злочинним планом, вийшов з власного помешкання разом з громадянами України ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у напрямку села Володимирівка, Республіки Молдова, шлях до якого простягався вздовж лісосмуги, яка перетинала державний кордон України.

Крім того, під час недовготривалої подорожі до вказаної лісосмуги громадяни України ОСОБА_7 та ОСОБА_8 передали ОСОБА_3 грошову винагороду у розмірі 200 доларів США, з розрахунку 100 доларів США за незаконне переведення через державний кордон України однієї особи.

Однак злочинна діяльність ОСОБА_3 була перервана, у звязку з затриманням його співробітниками СБУ на підході до державного кордону України, напрямку с. Гребеники (Україна) с. Володимирівка (Республіка Молдова, ПМР).

30.05.2017 року ОСОБА_3, в порядку ст. 208 КПК України було затримано.

31.05.2017 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України.

Слідчий звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором, про застосування відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивуючи клопотання тим, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покарання за яке передбачено у вигляді позбавлення волі від 5 до 7 років, вчинив тяжке кримінальне правопорушення, знаходячись на свободі може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити нове кримінальне правопорушення, продовжити свою злочинну діяльність, знаходячись на свободі може незаконно впливати на потерпілого, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що свідчить про неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш мяких запобіжних заходів.

Відповідно до вимог п. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового розслідування встановлено наявність ризику, передбаченого в п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, в обґрунтування необхідності застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 ставиться запобігання подальших спроб приховуватись від органів досудового розслідування і суду. Інші, менш суворі запобіжні заходи, на думку слідчого, не забезпечать виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, передбачених чинним Кримінальним процесуальним кодексом і його належної поведінки.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання слідчого, вважаючи мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтованими та такими, що дають право слідчому судді на застосування найбільш суворого заходу.

Підозрюваний та його захисник під час розгляду клопотання заперечували проти його задоволення та просили обрати більш мякий запобіжний захід.

Вивчивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, допитавши підозрюваного, його захисника, а також заслухавши прокурора, приходжу до висновку, що у застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід відмовити, та необхідно застосувати більш мякий запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, з наступних підстав.

З наданих матеріалів досудового розслідування вбачається, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 до 7 років, на думку суду вказана підозра є передчасною.

Можливість призначення ОСОБА_3 у разі визнання його винним, покарання у вигляді позбавлення волі, свідчить про наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Проте, в судовому засіданні слідчий та прокурор не довели обставини, передбачені пунктом 3 частини першої ст. 194 КПК України, тобто недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризиків, зазначених у клопотанні.

Твердження прокурора про те, що ОСОБА_3 перебуваючи на свободі, може знищити, сховати або спотворити будь яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати та здійснювати тиск на заявника, свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, є припущеннями.

Одна лише тяжкість кримінального правопорушення не може являтися підставою для застосування найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання особи під вартою.

ОСОБА_3 має на утриманні має неповнолітню дитину, постійне місце проживання, що свідчить про його соціальні звязки, які спростовують ризик уникнути кримінальної відповідальності.

За таких обставин, на підставі наданих матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, приходжу до висновку, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в межах, передбачених ст. 181 КПК України, зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного під час досудового розслідування.

Керуючись ст.ст. 132, 176, 177, 178, 179, 181, 183, 205 КПК України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Управління Служби безпеки України в Одеській області ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 332 ч. 2 КК України відмовити.

Застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 строком на два місяці.

Накласти на ОСОБА_3 заборону залишати житло в період з 22.00 год. по 06.00 год. кожної доби, не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Копію ухвали суду вручити ОСОБА_3 негайно після її проголошення.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом пяти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя:

02.06.2017