Рішення № 66871731, 29.05.2017, Покровський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області)

Справа № 184/2265/16-ц

Номер провадження 2/184/72/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Гукової Р.М.,

за участі секретаря: Дощенко О.О.,

позивача: ОСОБА_1,

відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Покров цивільну справу за позовом Покровської міської ради до ОСОБА_3 про стягнення збитків за фактичне користування земельною ділянкою , -

ВСТАНОВИВ:

Покровська міська рада Дніпропетровської області звернулась в Орджонікідзевський міський суд із позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення збитків у сумі 147 784,91 грн., заподіяних внаслідок неодержання доходів за фактичне використання земельної ділянки за період з 01.10.2013р. по 30.06.2016р.

В обґрунтування своїх вимог, які підтримані у судовому засіданні його повноважним представником, позивач посилається на користування відповідачем земельною ділянкою комунальної власності загальною площею 0,4392 га, яка розташована за адресою: вул.Партизанська,1 м.Покров без правовстановлюючих документів, без оформлення відповідного договору оренди земельної ділянки та сплати орендних платежів, чим Покровській міській раді завдано збитків у виді неодержаних доходів у розмірі 147 784,91 грн., стягнення яких є предметом даного судового розгляду.

Відповідач, згідно наданих у судовому засіданні пояснень його повноважного представника, проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість. Зокрема, представник відповідача вказує на порушення порядку визначення збитків та їх розміру, відсутності вини відповідача в не укладенні договору оренди, відсутності права власності позивача на спірну земельну ділянку, а також будь-яких порушень прав органу місцевого самоврядування як власника земельної ділянки. Крім того відповідачем подано заяву про застосування позовної давності.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача та заперечення представника відповідача, оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Рішенням Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 11.12.2007р. по справі №2-717/07 визнано за ОСОБА_3 право власності на окремо розташовану будівлю зварювальної дільниці, інв. №1005, загальною площею 283,3 кв.м., яка розташована за адресою: м.Орджонікідзе, вул.Партизанська,1 Дніпропетровської області.

Крім того, рішенням Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 18.02.2008р. по справі №2-280/08 визнано за ОСОБА_3 право власності на окремо розташовану будівлю профілакторію ТО-1, ТО-2, загальною площею 666,3 кв.м., яка розташована за адресою: м.Орджонікідзе, вул.Партизанська,1 Дніпропетровської області.

Право власності відповідача на вказане майно підтверджується відомостями із інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб’єкта – ОСОБА_3 від 30.11.2016р.

Рішенням Орджонікідзевської (Покровської) міської ради Дніпропетровської області №11 від 23 квітня 2013р. «Про заяву ОСОБА_3 щодо затвердження проекту землеустрою та передачі земельної ділянки в оренду по вул..Партизанська,1» вирішено затвердити «проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для обслуговування та експлуатації власних нежитлових будівель та споруд гр. ОСОБА_3 на території Орджонікідзевської міської ради м.Орджонікідзе, вул..Партизанська,1 Дніпропетровської області. Передано в оренду ОСОБА_3 терміном на 5 років земельну ділянку, кадастровий номер 1212100000:01:114:0063, площею 0,4392 га для обслуговування власних нежитлових будівель та споруд по вул.Партизанська,1. Крім того, зобов’язано ОСОБА_3 укласти договір оренди земельної ділянки з Орджонікідзевською міською радою та вжити заходів щодо його державної реєстрації відповідно до вимог чинного законодавства України.

Граничного терміну укладення договору оренди земельної ділянки рішенням органу місцевого самоврядування не встановлено.

Станом на 22 грудня 2016 року (час звернення до суду з позовом) договір оренди земельної ділянки між Покровською міською радою та ОСОБА_3 не укладено.

З огляду на наведене, рішенням виконавчого комітету Покровської міської ради від 27.07.2016 року №387 створено Комісію по визначенню розміру збитків, заподіяних власнику землі – територіальній громаді м.Покров у складі:

Голова комісії – ОСОБА_4 – заступник міського голови;

Члени комісії – ОСОБА_5 – начальник управління Держгеокадастру у Нікопольському районі Дніпропетровської області або представник за довіреністю; ОСОБА_6 – в.о. начальника юридичного відділу; ОСОБА_7 – головний спеціаліст відділу землекористування; ОСОБА_8 – начальник відділу архітектури та інспекції державного архітектурно-будівельного контролю – головного архітектора міста; ОСОБА_9 – заступник начальника фінансового управління – начальник відділу доходів; ОСОБА_10 – начальник відділу економіки; ОСОБА_11 – начальник відділу землекористування; ОСОБА_3 – землекористувач або його представник за довіреністю.

Рішенням виконавчого комітету Покровської міської ради Дніпропетровської області від 25.08.2016р. №439 було затверджено Акт з розрахунком визначення розміру збитків, заподіяних власнику землі – територіальній громаді м.Покров громадянином ОСОБА_3 внаслідок фактичного використання земельної ділянки площею 0,4392 га, яка використовується для обслуговування та експлуатації власних нежитлових будівель та споруд по вул.Партизанська,1 на території Покровської міської ради.

Так, згідно Розрахунку заборгованості по сплаті за користування земельною ділянкою ОСОБА_3 за період з 01.11.2013р. по 01.08.2016р. не отримана орендна плата складає 147 784,91 грн.

Листом від 31.08.2016р. №11/353-3043/16, який отриманий відповідачем 09.09.2016р., ОСОБА_3 направлено рішення виконавчого комітету Покровської міської ради Дніпропетровської області від 25.08.2016р. №439 та копію розрахунку заборгованості по сплаті за користування земельною ділянкою, а також повідомлено про нараховану йому суму збитків у розмірі 147 784,91 грн. за фактичне використання земельної ділянки та запропоновано погасити існуючу заборгованість

Однак, як зазначає позивач та не заперечує представник відповідача станом на час вирішення спору у суді зазначена сума збитків ОСОБА_3Ф не відшкодована.

Відповідно до ст.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться у межах території України є об’єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Згідно ст.80 ЗК України суб’єктами права власності на землю є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.

Відповідно до ст.83 даного Кодексу, землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

У комунальній власності перебувають:

а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності;

б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Відповідно до п.3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» передбачено, що з дня набрання чинності цим законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються:

а) земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об’єкти нерухомого майна комунальної власності територіальної громади; які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування комунальних підприємств, установ, організацій;

б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у п.п. «а» і «б» п.4 цього розділу.

Згідно п.7 даного нормативно-правового акту встановлено, що з дня набрання чинності цим законом землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими.

У п.8 Прикінцевих та перехідних положень вказаного закону зазначено, що у разі якщо межі сіл, селищ, міст не встановлені відповідно до вимог ст..174,175 та 176 Земельного кодексу України, визначення меж земель державної та комунальної власності здійснюється з урахуванням меж населених пунктів, зазначених у Державному земельному кадастрі.

Таким чином, з аналізу наведених норм законодавства можна зробити висновок, що земельні ділянки перебувають у комунальній власності, тобто належать територіальній громаді, у випадку їх розташування в межах населеного пункту.

Згідно ст.17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні та є комплексним планувальним документом.

Так, містобудівна документація «Внесення змін до генерального плану , розробка плану зонування міста Покров Дніпропетровської області» затверджена рішенням сесії №27 від 03.02.2017р. містить графічні матеріали оновленого генерального плану , розробленого на єдину цілісну адміністративну одиницю, в яку ввійшли території міста Покров, смт.Чортомлик та смт. Гірницьке.

З огляду на наведене, право власності територіальної громади м.Покров на земельну ділянку, на якій розташовані будівлі, які належать відповідачу підтверджено та визнано законом та матеріалами справи, а тому заперечення відповідача щодо належності спірної земельної ділянки до комунальної власності територіальної громади Покровської міської ради, суд вважає безпідставними.

Зазначений висновок суду узгоджується також із правовим висновком ВСУ, який викладений у постанові від 21.12.2016р. у справі №6-1755цс16.

Згідно ст.206 ЗК України використання землі в Україні є платним.

Водночас, із положень ст.377 ЦК України та 120 ЗК України слідує, що виникнення права власності на об’єкт нерухомості не є підставою для автоматичного набуття права власності чи оренди земельної ділянки. Законодавством у такому випадку передбачено лише перехід права власності/користування.

Таке право необхідно оформити у порядку, який визначений земельним законодавством, тобто шляхом оформлення технічної документації та прийняття міською радою рішення стосовно надання земельної ділянки власнику будівлі, споруди у користування (оренду) або у власність, а потім оформити договір оренди земельної ділянки або отримати свідоцтво про право власності.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (ч.1 ст.124 ЗК України,).

Відповідно до ст.ст.638-640 ЦК України договір є укладеним якщо сторони в письмовій формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Однак, як вбачається із матеріалів справи та не заперечується представником відповідача, між сторонами відсутній укладений у відповідності до вимог чинного законодавства договір оренди.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 28 січня 2015 року у господарській справі №3-210гс14, відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності.

Підстави для настання цивільно-правової відповідальності за порушення земельного законодавства встановлено, зокрема, ЗК України.

Так, згідно ч.2 ст.152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки (п.«д» ч.1 ст.156 ЗК України).

Згідно ч.1 ст.157 ЗК України, відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.

Таким чином, посилання відповідача на відсутність будь-яких порушень прав органу місцевого самоврядування як власника земельної ділянки є безпідставним та необґрунтованим.

Частиною 4 ст.623 ЦК України встановлено, що при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини та встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди.

Пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно могли бути отримані позивачем. Крім того, при визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті позивачем для їх одержання. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема і відомостей, наданих Управлінням Держгеокадастру у Нікопольському районі, відповідач придбав нежитлові приміщення загальною площею 949,6 кв.м, які розташовані на спірній земельній ділянці і фактично користується земельною ділянкою площею 0,4392 га, на якій розташовані його приміщення та яка належить позивачу.

Водночас, договір оренди спірної земельної ділянки між сторонами не укладено та відповідні орендні платежі відповідачем не сплачуються, чим у свою чергу, органу місцевого самоврядування завдано збитки у вигляді недоотриманої орендної плати за користування земельною ділянкою.

При цьому матеріали справи та надані у судовому засідання пояснення представників сторін свідчать про вчинення органом місцевого самоврядування дій щодо укладення договору оренди спірної земельної ділянки із відповідачем, однак такі пропозиції позивача залишені відповідачем без відповідного реагування.

У свою чергу, порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року №284 (зі змінами та доповненнями), відшкодуванню підлягають збитки власників землі та землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

При цьому неодержаний доход це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

Вирішуючи такий спір, необхідно брати до уваги загальні положення статті 22, глави 82 ЦК України.

Так, згідно зі ст.22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такого заходу відповідальності як відшкодування шкоди слід встановити як наявність у діях винної особи усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки), так і ступінь вини у розумінні ст.1193 ЦК України.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

У п.2 Порядку зазначено, що розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

Відповідно до даного порядку комісією, створеною рішенням виконавчого комітету Покровської міської ради від 27.07.2016р. №387, визначено розмір збитків, у вигляді неодержаних доходів у зв’язку з тимчасовим невикористанням земельної ділянки, що належить позивачу, які відповідно до акту "Про визначення розмірів збитків, заподіяних власнику землі – Покровській міській раді за фактичне використання земельної ділянки»" від 18.08.2016р., склав 147 784,91 грн. за період з 01.11.2013р по 01.08.2016р.

З урахуванням встановлених обставин та положень Порядку відшкодуванню підлягають збитки власників землі і землекористувачів, суд приходить до висновку, що відповідачем порушенні права власника земельної ділянки територіальної громади м.Покров в особі Покровської міської ради Дніпропетровської області та заподіяно збитків внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки (п.«д» ч.1 ст.156 ЗК України), які підлягають відшкодуванню відповідачем.

Що стосується доводів відповідача про те, що чинним законодавством не передбачено такої підстави для відшкодування збитків як фактичне користування земельною ділянкою, суд останні оцінює критично, оскільки факт користування земельною ділянкою без належного укладення та оформлення договору оренди встановлено у судовому засіданні та не заперечується відповідачем, що свідчить про недоотримання місцевим бюджетом відповідних грошових коштів.

Не заслуговують на увагу також посилання відповідача на сплату земельного податку, оскільки із наданих відповідачем документів податкової звітності слідує, що такий податок сплачувався юридичною особою – ПАТ «Криворізький спеццентр», а не відповідачем ОСОБА_3 Крім того, із вказаних документів не можливо ідентифікувати земельну ділянку.

Крім того, судом оцінюються критично доводи відповідача щодо відсутності його вини в не укладенні договору оренди земельної ділянки, оскільки такі спростовуються матеріалами справи, а також поясненнями представника відповідача, який зазначав про неодноразове направлення органом місцевого самоврядування на адресу відповідача відповідного договору, однак останній ОСОБА_3 підписаний не був.

Доводи відповідача щодо розміру завданих збитків та реальної можливості отримання доходу від оренди земельної ділянки також спростовується наявними у справі доказами, зокрема розмір збитків, які позивач вважає, що йому були завдані, розрахований та наведений у відповідному розрахунку на підставі документів, наданих повноважними органами. При цьому, унормування чинним законодавством платного характеру землекористування підтверджує факт неотримання відповідачем як власником землі, відповідного доходу.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Покровської міської ради про стягнення із ОСОБА_3 збитків, заподіяних внаслідок неотримання доходів за фактичне користування земельною ділянкою є обґрунтованими, доведеними зібраними у справі доказами та не спростованими у встановленому законом порядку відповідачем, а тому підлягають до задоволення.

Разом з тим, відповідачем подано заяву про застосування позовної давності у три роки, оскільки позивач звернувся із позовом про стягнення збитків, нарахованих за період з 01.10.2013р. по 30.06.2016р. у січні 2017р.

Як вбачається із штемпеля вхідної кореспонденції Орджонікідзевського міського суду позовна заява подана органом місцевого самоврядування 22.12.2016р.

За таких обставин, враховуючи заяву відповідача про застосування позовної давності, суд вважає, що сума збитків, завданих Покровській міській раді за фактичне використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів підлягає до задоволення за період з 22.12.2013р. по 01.08.2016р. у сумі 143 187,16 грн.

Відповідно до ст.88 ЦПК України сплачений позивачем судовий підлягає частковому відшкодуванню за рахунок відповідача пропорційно до розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212-215, 218, 292, 294 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Покровської міської ради Дніпропетровської області до ОСОБА_3 про стягнення збитків, заподіяних внаслідок неодержання доходів за фактичне використання земельної ділянки – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ід.код НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.) на користь Покровської міської ради Дніпропетровської області (53300, Дніпропетровська обл.., м.Покров, вул..Центральна,48, код ЄДРПОУ 04052212, отримувач Банк УДКСУ у м.Покров Дніпропетровської області, код платежу 24060300 «Інші надходження» - за фактичне використання землі, номер рахунку:31417544700031, МФО 805012, ЄДРПОУ 37691430) - 143 187,16 грн. збитків, заподіяних внаслідок неодержання доходів за фактичне використання земельної ділянки.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ід.код НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, Одеська обл.) на користь Покровської міської ради Дніпропетровської області (53300, Дніпропетровська обл.., м.Покров, вул..Центральна,48, код ЄДРПОУ 04052212, отримувач Банк УДКСУ у м.Покров Дніпропетровської області, код платежу 24060300 «Інші надходження», номер рахунку:31417544700031, МФО 805012, ЄДРПОУ 37691430) – 2147,80 грн. в рахунок повернення судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області через Орджонікідзевський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.