Ухвала суду № 66871673, 24.05.2017, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер справи 185/2636/17

Провадження № 1-кп/185/241/17

У Х В А Л А

24 травня 2017 року колегія суддів Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Самоткан Н.Г.

суддів - Шаповалової І.С., Бабія С.О.

за участі секретаря - Муржиєвої І.О.

за участю прокурора - Сачави О.А.

потерпілої - ОСОБА_1

захисника - адвоката ОСОБА_2

обвинуваченого - ОСОБА_3

розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, внесеному в ЄРДР за № 12017040370000018 від 04 січня 2017 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Під час судового розгляду від прокурора не надійшло клопотання про продовження строків запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3, який спливає 29 травня 2017 року.

Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобовязаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 КПК України, до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

На даний час рішення по даному кримінальному провадженню не прийнято.

Обвинувачений ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, ризики не перестали існувати і мають місце на час розгляду клопотання, а саме: відсутність постійного місця проживання, міцних соціальних звязків, в звязку з чим обвинувачений може переховуватись від суду.

Фактів, які б заперечували дані ризики, стороною захисту не надано.

При цьому суд враховує усталену судову практику та сформульовані основні «правові позиції» щодо вимог, які зобовязані дотримуватися держави за п. 3 ст. 5 Конвенції. Зокрема, у рішеннях ЄСПЛ наголошується на тому, що згідно з ч. 2 п. 3 ст. 5 Конвенції особу, обвинувачену у правопорушенні, має бути звільнено до судового розгляду, якщо держава не доведе існування «відповідних і достатніх» підстав для подальшого тримання її під вартою (рішення ЄСПЛ від 08 червня 1995 року у справі «Ягчі і Саргін проти Туреччини»). Щоб дотриматися цієї вимоги, національні судові органи повинні дослідити усі факти за і проти існування реального суспільного інтересу, який за належного врахування принципу презумпції невинуватості виправдовує відступ від вимоги забезпечення поваги до особистої свободи

На думку колегії суддів, в разі обрання запобіжного заходу, не повязаного з триманням під вартою, обвинувачений ОСОБА_3 може впливати на потерпілу та свідків, тому колегія суддів вважає необхідним продовжити строк його тримання під вартою до 60 днів.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 331 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований у відношенні обвинуваченого ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, продовжити до 22 липня 2017 року.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: Н.Г.Самоткан

Судді: І.С.Шаповалова

ОСОБА_4