Ухвала суду № 66870331, 24.05.2017, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 125/2485/15-к

Провадження №11-кп/772/606/2017

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач : Нешик Р. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2017 року м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області у складі:

Головуючого судді: Нешик Р.І.

суддів: Кривошея А.І., Дедик В.П.

при секретарі: Міхневич І.А.

обвинуваченого: ОСОБА_2

захисника: ОСОБА_3

розглянула 24 травня 2017 року у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальне провадження №12015020000000262 за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 20.01.2017 року, яким

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого;

засуджено за ч.1 ст.115 КК України до 14 років позбавлення волі.

Вирішено питання з речовими доказами.

За участю прокурора: Кузьміна С.В.

В С Т А Н О В И В :

В апеляційній скарзі адвоката ОСОБА_4 ставиться питання про скасування вироку суду і закриття кримінального провадження за відсутністю в діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення, посилаючись на обґрунтування вироку суду доказами, які не відповідають фактичним обставинам кримінального правопорушення, неповноту судового розгляду та невідповідність призначеного покарання особі обвинуваченого внаслідок суворості.

Згідно вироку суду ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за те, що 14 липня 2015 року, в період часу між 21 та 22 годинами, перебуваючи у стані алкогольного спяніння у будинку свого батька ОСОБА_5, за адресою по провулку Чапаєва №3 у м. Бар Вінницької області, під час суперечки з останнім на побутовому ґрунті, діючи умисно з метою протиправного заподіяння смерті ОСОБА_5, наніс йому численні удари кулаками в область голови та тулуба, спричинивши ОСОБА_5, згідно з висновком експерта №55 від 21 вересня 2015 року, тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент спричинення від яких ОСОБА_5І помер на місці події.

Виявлена при експертизі трупа ОСОБА_5 сполучна травма тіла утворилась від дії тупих твердих предметів, якими могли бути, зокрема, руки; смерть ОСОБА_5 настала від сполучної травми тіла, яка ускладнилась травматичним шоком. Між сполучною травмою тіла та смертю ОСОБА_5 існує причинний звязок.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду; пояснення обвинуваченого і його захисника ОСОБА_3, підтримавших доводи апеляційної скарги, поданої в інтересах, ОСОБА_2; міркування прокурора, щодо законності вироку суду; виступи їх в судових дебатах в підтримання висловлених позицій, а обвинуваченого ще і в останньому слові; дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку про залишення без змін оскаржуваного вироку суду.

Потерпілий ОСОБА_6 просив в своїй заяві розглядати апеляційну скаргу без нього, що не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду.

Висновки суду про доведеність вини, обвинуваченого у скоєнні вбивства свого батька, за яке він засуджений, при обставинах, викладених у вироку, правильні, ґрунтуються на доказах, безпосередньо досліджених в суді та оцінених у вироку, сукупність яких дала підстави для прийняття законного і обґрунтованого рішення, на які суд детально послався у вироку.

Твердження апелянта щодо відсутності мотиву вбивства спростовуються показами свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8Л, ОСОБА_9, які пояснювали в суді, що потерпілий не хотів, щоб обвинувачений зловживав спиртними напоями, із-за чого сварився на сина.

Сусід, свідок ОСОБА_10, на якого посилаються у скарзі, також стверджував, що часто бачив обвинуваченого пяним. Те, що він в той вечір не чув сварок між покійним ОСОБА_5 і його сином не виключає їх наявність.

Відповідно до висновків СМЕ трупа смерть ОСОБА_5 настала за 36-40год до початку їх проведення, тобто в ніч з 14 на 15 липня 2015 року. В разі поступового нанесення тілесних ушкоджень, які були виявлені на трупі, покійний міг певний час жити, до певного часу пересуватись в межах кімнати.

Час скоєння злочину обвинуваченим, встановлений судом, співпадає із зазначеними висновками експертизи. Більш того, ОСОБА_2 не заперечував, що після вживання спиртного в кафе, він повернувся додому о 21 годині.

Посилання у скарзі на відсутність доказів щодо нанесення тілесних ушкоджень потерпілому однією людиною, зокрема обвинуваченим, не приймаються судом.

За висновками біологічної експертизи на грошових купюрах, вилучених у обвинуваченого і його речах були виявлені сліди крові, походження яких від потерпілого не виключається.

Слідством перевірена версія обвинуваченого щодо нанесення тілесних ушкоджень батькові іншими особами, в тому числі сусідами, не підтвердилась.

За встановленими судом обставинами, після перебування ОСОБА_2 в кафе, де вживав алкогольні напої, він повернувся додому, відкрив закриті ним не пошкоджені двері ключами, які він мав при собі, і зайшов в кімнату, що виключає проникнення до будинку сторонніх осіб та побиття ними потерпілого. Зазначені обставини також виключають доводи, що потерпілий міг отримати ушкодження на вулиці, куди він в силу стану здоровя майже не виходив перед смертю. Проте, хвороба потерпілого не знаходиться в причинному звязку зі смертю, як встановила судово-медична експертиза трупа.

Твердження обвинуваченого, що він виявив в будинку травмованого батька, закривавленого і побитого, від виклику карети швидкої допомоги батько відмовився, після чого обвинувачений ліг спати, а вранці виявив батька мертвого, не узгоджуються із його поясненнями про турботливе ставлення до потерпілого.

За висновками СМЕ отримані тілесні ушкодження не характерні для неодноразового падіння із висоти власного зросту, хіба що при падінні із десятого поверху.

Відтворення аудіозапису негласної слідчої дії, що є одним із багатьох доказів, також підтверджує вину обвинуваченого у скоєному.

При прослуховуванні аудіозапису ОСОБА_2 у довільній формі розповідав співкамерникам про стосунки із батьком, відомі лише йому та про його побиття, що могло потягти за собою переломи ребер.

Суд обґрунтовано визнав допустимим даний доказ, здобутий на підставі ухвали слідчого судді, за дорученням про його проведення та за наявності клопотання про це.

Відкриття даного доказу давала підстави стороні захисту заявляти клопотання про проведення фоноскопічної експертизи в разі наявності сумнівів у ідентичності голосу обвинуваченого, чого не було ними зроблено.

Кримінальний процесуальний кодекс України не передбачає проведення обовязкового проведення такої експертизи в разі відсутності сумнівів у достовірності зазначеного доказу.

Допит свідка ОСОБА_11, про що заявлялось клопотання, не викликався необхідністю, оскільки перебування обвинуваченого із ним в кафе із 18 до 21 години 14.07.2015 року не підтверджує подальшу поведінку ОСОБА_2 в своєму будинку.

Висновки амбулаторної судово-наркологічної експертизи від 23.07.2015 року підтвердили свідчення, що ОСОБА_2 зловживав алкоголем, а тому виявляв ознаки хронічного алкоголізму ІІ ступеню. 15 липня 2015 року при освідуванні він продовжував перебувати в стані алкогольного спяніння.

Суд обґрунтовано визнав скоєння вбивства потерпілого при перебуванні обвинуваченого в стані алкогольного спяніння, що зумовило його протиправну поведінку і нанесення таких чисельних ушкоджень, небезпечних для життя.

Саме таким емоційним станом обвинуваченого судово-психіатрична експертиза пояснила скоєння ним злочину, вчинення якого підсилилось почуттям образи і злоби за зроблені йому зауваження батьком.

Незважаючи на заперечення обвинуваченого проти висновків щодо зловживання алкоголем, встановлений діагноз також підкріплений викликом до обвинуваченого бригади швидкої допомоги 16 та 17 липня 2015 року в ІТТ Вінницького МВ УМВС України у Вінницькій області. В результаті чого був встановлений діагноз хронічний алкоголізм та розлади психіки.

При дачі оцінки юридичної кваліфікації скоєного, суд обгрунтовано керувався розясненнями п.22 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 07.02.2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоровя особи».

Спосіб, кількість, характер, локалізація тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінка винного після скоєного засвідчує про умисел ОСОБА_2 саме на вбивство свого батька.

Тривалість часу протягом якого потерпілий ще був живий, не впливає на кваліфікацію злочину.

Відсутність на тілі потерпілого смертельних ушкоджень чи колото-різаних ран не виключає умислу на заподіяння смерті ОСОБА_5 в інший спосіб.

Не виключається, що переломи 16 ребер, нанесення 84 синців, саден та забоїв в області голови і тулуба, заподіяні руками, ногами, плоскою частиною табурета, що була виявлена на місці, із застосуванням сили до особи похилого віку, немічного батька, якого після побиття залишив помирати на підлозі без будь-якої допомоги, проявивши байдужість до наслідків і є підтвердженням умислу на вбивство.

Поведінка обвинуваченого при апеляційному розгляді не була свідченням каяття за скоєне, а лише підтверджувала його намагання уникнути кримінальної відповідальності.

Більш того, про зменшення чи помякшення покарання обвинувачений не просив.

Виходячи із обставин, в тому числі і тих, на які є посилання в апеляційній скарзі та врахованих судом, призначене обвинуваченому покарання відповідає вимогам ст.65 КК України, а тому підстав до його зміни в бік помякшення колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 405, 407, 414, 419 КПК України апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Вирок Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 20.01.2017 року відносно обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 3 місяців із дня її оголошення, а обвинуваченим із дня вручення йому копії ухвали.

Судді:

Р.І. ОСОБА_12 ОСОБА_13 Кривошея

Згідно з оригіналом: