УКРАЇНА
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Чернігівської області
14000 , м. Чернігів тел. 7-38-36
проспект Миру , 20 тел.678-853
=====
Іменем України
РІШЕННЯ
24 травня 2007 року Справа № 8/107
За позовом: Відкритого акціонерного товариства "Селянський комерційний банк "Дністер", вул.Переяславська 6а, м. Львів,79017 (в особі Київської філії Відкритого акціонерного товариства “Селянський комерційний банк “Дністер”, вул.Вузівська 5, м.Київ, 03037)
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівський картонно-паперовий комбінат", вул. Боженка 106-а, м.Чернігів, 14005
Про стягнення 311912,42 грн. за рахунок заставленого майна
Суддя Т.Г. Оленич
ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:
від позивача: Поліщук І.А. –представник, довір. № 502-1289/1 від 20.03.2007
від відповідача: не з’явився
СУТЬ СПОРУ:
Позивачем заявлено позов про стягнення з відповідача 300000грн. боргу по кредиту, наданому Кореновському Ігорю Івановичу на підставі договору від 10.10.2006р. № 2942/4 про надання споживчого кредиту, 11758грн.33коп. пені за порушення строку повернення строку повернення кредиту, нарахованої за період з 31.01.2007р. по 26.03.2007р. включно, та 154грн.08коп. пені за порушення строку повернення процентів, нарахованої за період з 31.01.2007р. по 21.03.2007р. включно, шляхом звернення стягнення на майно, яке є предметом застави відповідно до договору застави №2942/4 від 10.10.2006р.
Відповідач письмового відзиву на позов не надав. В силу ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.
Відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, але представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суду не повідомлено. Враховуючи, що відповідач не скористався своїм правом брати участь у господарських засіданнях, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки явка уповноважених представників сторін в судове засідання обов’язковою не визнавалася.
Дослідивши матеріали справи, з’ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, вислухавши пояснення та доводи представника позивача, суд ВСТАНОВИВ:
10 жовтня 2006 року між позивачем та Кореновським Ігорем Івановичем укладений договір №2942/4 про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого позивач зобов’язувався надати позичальнику кредит на споживчі потреби у сумі 300000грн. терміном з 10 жовтня 2006 року до 09 грудня 2006 року зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 23% річних.
Договором про внесення змін №1 до договору про надання споживчого 10 грудня 2006 року термін користування кредитом продовжений сторонами договору до 30 січня 2007 року.
19 січня 2007 року між позичальником та банком укладений договір про внесення змін №2 до договору про надання споживчого кредиту, яким змінені умови нарахування процентів за користування кредитом, порядок їх сплати, а також визначений строк, з якого в разі несплати позичальником нарахованих процентів останні вважаються простроченими і надають право банку застосовувати штрафні санкції згідно п.4.6. договору про надання споживчого кредиту.
В якості забезпечення зобов’язань позичальника за договором про надання споживчого кредиту 10 жовтня 2006 року між ВАТ „Селянський комерційний банк „Дністер” (позивач по справі) та ТОВ „Чернігівський картонно-паперовий комбінат” (відповідач по справі) укладений договір застави №2942/4.
За умовами договору предметом застави є обладнання, а саме: лінія по переробці поліетилентерефталату.
Відповідно до п.4 на момент укладення договору застави відповідач був власником майна, яке складає предмет застави, що підтверджується Договором №04011/06 від 04.01.2006р. (а.с.36-39).
Вищезазначена застава зареєстрована у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 19.12.2006 за № 4247154, про що свідчить наданий позивачем витяг від 06.04.2007р. №12010000 (Запис 14).
Кредитні правовідносини, що виникли між сторонами договору, регулюються § 2 глави 71 Цивільного кодексу України. Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення цього кодексу, які регулюють відносини за договором позики, якщо інше не встановлено § 2 гл.71 ЦК України, або не випливає із суті кредитного договору.
В силу ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Факт надання позичальнику кредиту банком підтверджується копією заяви на видачу готівки №95 від 10.06.2006р. (а.с.16), що не суперечить п.3.1. договору про надання споживчого кредиту та свідчить про відкриття позичальнику кредитного рахунку №220292942004 і отримання позичальником 300000грн. кредиту, про що свідчить його особистий підпис.
Відповідно до п.4.1. договору про надання споживчого кредиту та договору про внесення змін №1 до нього позичальник зобов’язався забезпечити повернення кредиту в строк до 30 січня 2007 року, але прийняті на себе зобов’язання не виконав. На момент прийняття рішення заборгованість по кредиту становить 300000грн.
За приписами ст.ст.525,526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом п.4.2. договору про надання споживчого кредиту (в редакції договору про внесення змін №2 від 19.01.2007р.) позичальник зобов’язався проценти в нарахованій банком сумі за період з 25 числа попереднього місяця по 24 число поточного місяця включно, сплачувати в період з 25-го числа по останній робочий день поточного місяця, а при поверненні кредиту в день повернення кредиту. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються з дня надання кредиту по день його повернення на суму кредиту, що фактично перебуває в користуванні позичальника, виходячи з фактичної кількості днів у році, якщо проценти нараховують у гривні (п.3.3. договору). Пунктом 4.11., яким договір про надання споживчого кредиту доповнений 19.01.2007р. на підставі договору про внесення змін №2, сторони передбачили можливість застосування до позичальника штрафних санкцій згідно п.4.6. договору в разі несплати ним процентів у вищезазначений період, оскільки сума нарахованих процентів з першого числа наступного місяця вважається простроченою.
Умовами договору, а саме п.4.6., за порушення строків повернення кредиту та процентів позичальник зобов’язався сплачувати банку додатково до встановленої процентної ставки пеню з розрахунку подвійної річної облікової ставки НБУ, що діяла за період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення платежу.
На цій підставі позивачем нарахована пеня за порушення строку повернення кредиту за період з 31.01.2007р. по 26.03.2007р. включно в розмірі 11758грн.33коп. та 154грн.08коп. пені за порушення строків повернення процентів за період з 31.01.2007р. по 21.03.2007р. включно. Враховуючи, що відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України пеня застосовується до несправних боржників у випадку порушення ними зобов’язання за договором, матеріалами справи підтверджується факт невиконання позичальником зобов’язань в частині своєчасного повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, суд приходить до висновку, що позивачем обґрунтовано нарахована та заявлена до стягнення пеня за порушення строку повернення кредиту в сумі 11758грн.33коп. за період з 31.01.2007р. по 26.03.2007р. включно, а в частині нарахування пені за порушення строків повернення процентів судом вимоги позивача задовольняються частково в сумі 89грн.50коп. за період з 31.01.2007р. по 21.03.2007р. включно, оскільки позивачем при обчисленні пені не врахований фактичний розмір відсотків, що існував на початок періоду нарахування і інші дати, включені до періоду нарахування (довідка про рух коштів по рахунку позивальника за період з 01.01.07 по 01.05.07), а пеня обчислювалась виходячи з суми прострочених відсотків –6616грн.45коп., яка виникла лише станом на 02.03.2007р.
Відносини щодо застави майна, яке передається в забезпечення виконання зобов’язань, регулюються Законом України “Про заставу” та ст.ст.572-593 Цивільного кодексу України.
В силу ч.2 ст.590 Цивільного кодексу України заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов’язання не буде виконано у встановлений строк, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналіз укладеного між сторонами у даній справі договору застави №2942/4 від 10.10.2006р. свідчить, що в ньому містяться умови щодо права заставодержателя (позивача) звернути стягнення на предмет застави, зокрема в разі, якщо на момент настання терміну виконання зобов’язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано. (п.11 договору застави).
Виходячи із змісту ст.19 Закону України “Про заставу” та ч.2 ст.589 Цивільного кодексу України за рахунок заставленого майна можуть бути задоволені вимоги заставодержателя в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, в тому числі нараховані відсотки, пеня, інші платежі, а також витрати, понесені у зв’язку із пред’явленням вимоги, якщо інше не зазначено в договорі застави. За змістом п.2 договору заставою забезпечується виконання заставодавцем (відповідачем у справі) зобов’язань по договору про надання споживчого кредиту №2942/4 від 10.10.2006р. в повному обсязі –в частині вчасного повернення кредиту, своєчасної сплати відсотків за користування кредитними коштами, сплати неустойки та штрафів, передбачених кредитним договором.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання договору не допускається.
Враховуючи, що на момент вирішення спору відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості по кредиту та сплаті пені, суд приходить до висновку, що позивач правомірно вимагає стягнути наявну заборгованість за рахунок заставленого майна. Таким чином, за рахунок заставленого майна має бути погашено 300000грн. боргу по кредиту, 11758грн.33коп. пені за порушення строку повернення кредиту, нарахованої за період з 31.07.2007р. по 26.03.2007р. включно, 89грн.50коп. пені за порушення строків повернення процентів, нарахованої за період з 31.01.2007р. по 21.03.2007р. включно, 3118грн.48коп. держмита та 117грн.98коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В частині визначення розміру судових витрат, що підлягають відшкодуванню позивачу, суд виходив з норм ст.49 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої в разі часткового задоволення позову судові витрати підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру позовних вимог.
Керуючись ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.525,526,549,589,590,1050,1052,1054 Цивільного кодексу України, ст.19 Закону України “Про заставу”, ст.ст.49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Чернігівський картонно-паперовий комбінат”, вул.Боженка 106-а, м.Чернігів (ідентифікаційний код 33111299, п/р 2600300014136 в ФВАТ „Держексимбанку України” м.Чернігів, МФО 353649) на користь Відкритого акціонерного товариства „Селянський комерційний банк „Дністер”, вул.Переяславська 6а, м.Львів (ідентифікаційний код 21705801, відомості про номер банківського рахунку відсутні, МФО 300722) 300000грн. боргу по кредиту, 11758грн.33коп. пені за порушення строку повернення кредиту, нарахованої за період з 31.07.2007р. по 26.03.2007р. включно, 89грн.50коп. пені за порушення строків повернення процентів, нарахованої за період з 31.01.2007р. по 21.03.2007р. включно, 3118грн.48коп. держмита та 117грн.98коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, звернувши стягнення на заставлене майно: лінію по переробці поліетилентерефталату, що є власністю Товариства з обмеженою відповідальністю „Чернігівський картонно-паперовий комбінат”, розташованого за адресою: вул.Боженка 106-а, м.Чернігів, і є предметом застави по договору застави №2942/4 від 10 жовтня 2006 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством „Селянський комерційний банк „Дністер” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Чернігівський картонно-паперовий комбінат”.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В решті позову відмовити.
Суддя Т.Г.Оленич
25.05.07
Судове рішення № 668698, Господарський суд Чернігівської області було прийнято 25.05.2007. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 8/107. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: