Постанова № 66869485, 30.05.2017, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/558/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

"30" травня 2017 р. м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Кривенка Д. Т.

за участю секретаря Марчук Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста ОСОБА_1 адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2017 року позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом до Липовецького об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Вінницької області.

14.04.2017 року було відкрито скорочене провадження у даній адміністративній справі, однак за результатами розгляду справи в скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, дійшов висновку про неможливість ухвалення законного рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, тому справа призначена до розгляду в загальному порядку.

Підставність позову позивач обґрунтовує тим, що з 06.10.2016 року йому була призначена пенсія за віком відповідно до вимог Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування». На день досягнення пенсійного віку він працював на посаді лікаря, загальний страховий стаж становить 43 роки 8 місяців 7 днів, а стаж на посадах, роботах, які дають право на призначення пенсії за вислугу років становив 35 років 04 місяця 06 днів. 30.03.2017 року позивач звернувся до відповідача з заявою про зарахування до спеціального трудового стажу, який дає йому право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «е» ст. 55 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» періоду проходження військової служби та навчання в клінічній ординатурі медичного інституту. Однак відповідач відмовив у зарахуванні до спеціального стажу (працівників охорони здоровя) періоду проходження військової служби з 09.05.1976 року по 05.05.1978 року (1 рік 11 місяців 26 днів) та навчання в клінічній ординатурі медичного університету з 16.09.1991 року по 01.09.1993 року (1 рік 11 місяців 15 днів), посилаючись на те, що це не передбачено чинним законодавством. Позивач вважає таку відмову відповідача протиправною та такою, що порушує його право на одержання грошової допомоги, тому просить суд визнати протиправною відмову Липовецького обєднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області щодо відмови у зарахуванні до спеціального стажу, який дає йому, ОСОБА_2, право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п."е" статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», періоду проходження військової служби з 09.05.1976 року по 05.05.1978 року та навчання в клінічній ординатурі медичного інституту з 16.09.1991 року по 01.09.1993 року; зобов'язати ОСОБА_1 обєднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області зарахувати йому, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, до спеціального стажу, який дає йому право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п."е" статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоду проходження військової служби з 09.05.1976 року по 05.05.1978 рік та навчання в клінічній ординатурі медичного інституту з 16.09.1991 року по 01.09.1993 рік.

30.05.2017 року судом було постановлено ухвалу про заміну відповідача ОСОБА_1 обєднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області, у звязку із його реорганізацією на правонаступника Іллінецьке обєднане Управління Пенсійного фонду України Вінницької області.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_5 позовні вимоги підтримала у заявленому обсязі, зіславшись на обставини викладені у позовній заяві, просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_3 обєднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області ОСОБА_6 позовні вимоги не визнала, просила суд в задоволенні позову відмовити, аргументувавши свою позицію тим, що позивач не вірно трактує зміст понять «трудовий стаж» та «спеціальний стаж», а тому згідно норм діючого законодавства навчання в клінічній ординатурі медичного університету та час військової служби не зараховується до спеціального стажу роботи, а зараховується до загального стажу, що не дає права позивачеві на отримання грошової допомоги згідно Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали адміністративної справи, повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку про таке.

Як убачається із паспортних документів позивача, ОСОБА_2 народився 05.10.1956 року, тобто віку 60 років він досяг 05.10.2016 року.

З 06.10.2016 року позивачу була призначена пенсія за віком відповідно до вимог Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Вказані обставини сторонами спору визнавались, отож доказуванню не підлягають.

30.03.2017 року позивач звернувся до Липовецького об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Вінницької області із заявою про зарахування до спеціального трудового стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «е» ст. 55 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» періоду проходження військової служби та навчання в клінічній ординатурі медичного інституту.

31.03.2017 року ОСОБА_1 об'єднаним Управлінням Пенсійного фонду України Вінницької області в адресу позивача було направлено лист №7-ч, відповідно до якого відповідач відмовив у зарахуванні до спеціального стажу періоду військової служби з 09.05.1976 р. по 05.05.1978 р. та навчання в клінічній ординатурі медичного інституту з 16.09.1991р. по 01.09.1993р., мотивуючи тим, що вказані періоди не дають права на призначення грошової допомоги в розмірі 10 пенсій, так як це не передбачено чинним законодавством.

Позивач не погодившись із вказаною відмовою відповідача звернувся до суду із даним позовом.

Правилами ст.6 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Суд, надаючи оцінку правомірності прийнятого субєктом владних повноважень рішення оформленого у формі листа, дійшов висновку про таке.

Статтею 19 Конституції Українипередбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Пунктом 7-1 Прикінцевих положень вказаного Закону встановлено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "є" - "ж" статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців.

Згідно записів в трудовій книжці позивача судом встановлено, що ОСОБА_2 працював:

- з 04.03.1976 р. по 04.05.1976 р. на посаді фельдшера Турбівської дільничої лікарні;

- з 16.08.1978 р. по 31.08.1979 р. на посаді медсестри Вінницької міської

лікарні;

- з 25.08.1983 р. по 22.08.1984 р. на посаді медсестри Вінницької обласної лікарні;

- з 01.08.1985 р. по 31.07.1986 р. на посаді лікаря - інтерна Вінницької міської лікарні;

- з 01.08.1986 р. по 14.09.1991 р. на посаді лікаря ОСОБА_1 районної

лікарні;

- з 06.09.1993р. по 30.09.2016р. на посаді лікаря ОСОБА_1 районної

лікарні;

Згідно з Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909 до спеціального стажу, який дає право на пенсію за вислугу років, зараховуються періоди роботи на посадах лікарів та середнього медичного персоналу (незалежно від найменування посад) у лікарняних закладах, лікувально-профілактичних закладах особливого типу, лікувально-трудових профілакторіях, амбулаторно-поліклінічних закладах, закладах швидкої та невідкладної медичної допомоги, закладах переливання крові, закладах охорони материнства і дитинства, санаторно-курортних закладах, установах з проведення лабораторних та інструментальних досліджень і випробувань Держсанепідслужби та територіальних органах Держсанепідслужби (щодо працівників, які не є державними службовцями), діагностичних центрах.

Відповідно до примітки 3 постанови Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року №909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота па яких дає право на пенсію за вислугу років» робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах до 01 січня 1992 року, яка давала право на пенсію за вислугу років відповідно до раніше діючого законодавства, зараховується до стажу для призначення пенсії за вислугу років.

У відповідності з Переліком установ, організацій і посад, робота в яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджений наказом Міністерства соціального забезпечення УPCP від 31 грудня 1959 року №135 та підпункту «а» пункту 1 Положення про порядок зарахування стажу для призначення пенсій за вислугу років працівникам освіти та охорони здоров'я, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 17 грудня 1959 року №1397 учителям, лікарям і іншим працівникам освіти та охорони здоров'я до стажу роботи за спеціальністю, зараховується робота у лікарняних установах всіх типів та найменувань незалежно від відомчої приналежності установи і організації та найменування посади.

Згідно п.4 зазначеного положення вчителям, лікарям та іншим працівникам освіти та охорони здоровя в стаж роботи за фахом зараховується військова служба медпрацівників за фахом в складі Збройних Сил СРСР.

У відповідності до записів в трудовій книжці та згідно з довідкою Липовецького районного військового комісаріату №1086 від 12.09.2016 року, позивач в період з 09.05.1976 року по 05.05.1978 року (1 рік 11 місяців 26 днів) проходив військову службу медичним працівником на посаді санінструктора в Збройних силах СРСР. З 16.09.1991 року по 01.09.1993 року (1 рік 11 місяців 15 днів) навчався в спеціальній клінічній ординатурі за фахом «хірургія».

Пунктом 1 статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно - технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Частиною першою статті 2 Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу», передбачено, що час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах.

Отже, період строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо особа на момент призову на строкову військову служби працювала за професією, що дає право на пенсію на пільгових умовах або після демобілізації особа працювала за набутою спеціальністю в професійно-технічному закладі.

Згідно записів у трудовій книжці, позивач працював на посаді фельдшера Турбівської дільничної лікарні з 04.03.1976 року по 04.05.1976 року, звільнений з роботи в звязку з призовом на військову службу. З 09.05.1976 року по 10.05.1978 року проходив військову службу в Збройних сила СРСР на посаді санінструктора. Після звільнення зі служби в армії, позивач продовжував працювати на посаді медсестри в Вінницькій міській лікарні з 16.08.1978 року по 19.09.1979 року.

В Переліку установ, організацій і посад, робота в яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженому постановою Ради Міністрів СРСР від 17 грудня 1959 року № 1397, було визначено, що правом на пенсію за вислугу років користуються окремі працівники охорони здоров'я, зокрема, фельдшери.

Отже, як на день призову на строкову військову службу, так і після звільнення, позивач працював в закладі охорони здоров'я на посаді середнього медичного персоналу, робота на якій дає право на пенсію за вислугу років.

Таким чином, зарахування часу проходження строкової військової служби до спеціального стажу гарантоване чинним законодавством, тому відмова відповідача у зарахуванні військової служби в ОСОБА_7 до пільгового стажу є протиправною.

До затвердження постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року № 909 Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, на території України та Української PCP діяв порядок, передбачений постановою Ради Міністрів СРСР № 1397 від 17.12.1959 року «Про пенсії за вислугу років працівникам освіти, охорони здоров'я та сільського господарства».

Відповідно до пп. «ж» п. 1 Положення про порядок обчислення стажу для призначення пенсій, визначено, що до стажу роботи медичних працівників включається час навчання з підвищення кваліфікації по спеціальності.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 61 Закону України «Про вищу освіту», від 01.07.2014 року № 1556-VII, клінічний ординатор - це особа, яка має ступінь магістра медичного спрямування та кваліфікацію лікаря певної спеціальності відповідно до переліку лікарських спеціальностей і навчається з метою поглиблення професійних знань, підвищення рівня компетентності лікаря - спеціаліста.

Згідно із пунктом «д» ст. 56 Закону № 1788-ХІІ до стажу роботи зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах з підготовки кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Із зібраних у справі доказів судом встановлено, що у 1985 році ОСОБА_2 закінчив Вінницький медичний інститут ім.. ОСОБА_8 за спеціальністю - лікувальна справа, що підтверджується копією диплому від 26.06.1985 року серії КВ №671870; в період з 16.09.1991 року по 01.09.1993 року підвищував кваліфікацію лікаря в спеціальній клінічній ординатурі при Київському медичному інституті і закінчив повний курс за спеціальністю хірургія, що підтверджується копією посвідчення та копією трудової книжки. Під час проходження клінічної ординатури згідно з функціональними обовязками лікаря-хірурга вів хворих, оперував, займався науковою діяльністю.

Крім цього, згідно з посвідченням №594 Міністерства охорони здоровя, я 07.05.1993 року проходив атестацію в атестаційній комісії при M3 України і наказом M3 України від 24.05.1993 року №49-0 йому була присвоєна кваліфікація лікаря-хірурга першої категорії.

Основним завданням клінічної ординатури є поглиблення професійних знань, підвищення рівнів умінь та навичок лікаря-спеціаліста за його лікарським фахом з метою підготовки висококваліфікованого лікаря для самостійної роботи в закладах охорони здоров'я.

У Положенні про клінічну ординатуру, затвердженому наказом МОЗ від 29.01.1998 року № 12 визначено, що клінічна ординатура є вищою формою підвищення кваліфікації лікарів-спеціалістів з певного фаху у вищих медичних закладах освіти IIІ-IV рівнів акредитації, закладах післядипломної освіти, клінічних науково-дослідних інститутах, центрах та набутого досвіду практичної роботи лікарем-спеціалістом з певного фаху.

Пунктом 4.12 цього Положення прямо передбачено, що термін навчання в клінічній ординатурі зараховується лікарю до його загального трудового стажу та стажу роботи за фахом.

Аналізуючи вищевказані правові норми, суд дійшов до переконання, що періоди навчання позивача в клінічній ординатурі медичного інституту з 16.09.1991 року по 01.09.1993 рік зараховуються до спеціального страхового стажу, який дає право лікарю право на пенсію за вислугу років та на виплату при призначенні пенсії за віком грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню у розмірі 10 місячних пенсій.

За таких обставин, суд дійшов до переконання, що відмова відповідача у зарахуванні до спеціального страхового стажу періодів навчання позивача в клінічній ординатурі медичного інституту з 16.09.1991 року по 01.09.1993 рік також є протиправною.

Згідно із ч. 2 ст. 71 КАС України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що субєктом владних повноважень в ході судового розгляду не доведено належними та допустимими доказами правомірності прийнятого ним рішення, не спростовано доводи позивача, отож суд дійшов до переконання, що позовні вимоги підлягають до повного задоволення.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд виходить з приписівст. 94 КАС України, відповідно до яких, у разі задоволення позову на користь особи, яка не є суб'єктом владних повноважень усі понесені нею та документально підтверджені судові витрати підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі.

Керуючись ст.7-1, 26 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", ст.ст. 6, 11, 14, 70, 71, 86, 94, 158-163, 167, 185, 186 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії ОСОБА_3 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області щодо відмови у зарахуванні до спеціального стажу, який дає право ОСОБА_2 на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п."е" статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», періоду проходження військової служби з 09.05.1976 року по 05.05.1978 року та навчання в клінічній ординатурі медичного інституту з 16.09.1991 року по 01.09.1993 року.

Зобов'язати Іллінецьке обєднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області зарахувати ОСОБА_2 до спеціального стажу, який дає йому право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п."е" статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоду проходження військової служби з 09.05.1976 року по 05.05.1978 рік та навчання в клінічній ординатурі медичного інституту з 16.09.1991 року по 01.09.1993 рік.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_3 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області на користь ОСОБА_2, судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1280 (одну тисячу двісті вісімдесят) гривень.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Д.Т. Кривенко