Ухвала суду № 66869172, 20.05.2017, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/15734/17

Провадження № 1-кс/761/9808/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2017 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Циктіч В.М., за участі секретаря Філь В.В., прокурора Пономарьової К.В., підозрюваного ОСОБА_1, захисника Гребенника М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого про зміну запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на тримання під вартою у кримінальному провадженні № 120 171 001 000 046 43 від 20.04.2017, у якому

гр. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець Ватутіне Черкаської області, громадянин України, українець, з середньою освітою, у зареєстрованому шлюбі не перебуває, офіційно не працевлаштований, зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1, не судимий,

підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст.186 КК України,

у с т а н о в и в :

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури № 10 Пономарьовою К.В. клопотання слідчого Шевченківського УП ГУНП у м. Києві Дубаня Т.В. про зміну підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу з домашнього арешту на тримання під вартою.

На обґрунтування клопотання зазначено, що 20.04.2017 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 186 КК України, що скоєне за таких обставин.

ОСОБА_1 19.04.2017 приблизно о 22 год. 30 хв., перебуваючи за адресою м. Київ, проспект Перемоги, 34, побачив раніше невідому йому ОСОБА_5, яка при собі мала жіночу сумку. У цей час у підозрюваного виник злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення майна потерпілої з метою власного збагачення.

Реалізуючи задумане, ОСОБА_1 підбіг до ОСОБА_5 та здійснив спробу вирвати сумку з рук останньої. Однак, ОСОБА_5 міцно тримала в руках сумку та не дала змоги підозрюваному її вирвати. Під час другої спроби заволодіти сумку. Потерпілої шляхом ривку, ОСОБА_5 почала голосно кричати, щоб привернути інших осіб. У цей момент ОСОБА_1 відпустив сумку потерпілої та з місця вчинення злочину зник.

Рішенням слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 21.04.2017 у вказаному кримінальному провадженні до підозрюваного ОСОБА_1 застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з покладенням на останнього низки обов'язків.

Водночас, органом досудового розслідування встановлено, що обов'язки підозрюваним порушені, останній за місцем проживання відсутній. На підставі цього ухвалою слідчого судді від 08.05.2017 надано дозвіл на затримання ОСОБА_1 з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про зміну запобіжного заходу.

Слідчий вважає, що підозрюваний ОСОБА_1 може знову переховуватись від органу досудового слідства та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

У судовому засіданні прокурор підтримала клопотання, просила його задовольнити з підстав, які у ньому зазначені.

Підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення клопотання, наполягаючи, що ОСОБА_1 не мав наміру переховуватись від органу досудового розслідування, однак покладені на нього обов'язки порушив свідомо. Інші, наведені стороною обвинувачення ризики також не обґрунтовані, отже, належну процесуальну поведінку може забезпечити запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.

Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, вивчивши надані суду матеріали, дійшов висновку про таке.

Частиною 1 статті 200 КПК передбачено, що слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися з клопотанням про зміну запобіжного заходу.

Підставами для ініціювання зміни запобіжного заходу, зокрема, є наявність обставин, які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу.

Як свідчить клопотання, такими обставинами є порушення підозрюваним покладених на нього ухвалою слідчого судді обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 194 КПК на слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов'язок встановити існування наступних складових:

-чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри;

-чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК, та на які вказує слідчий;

-чи не є достатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Тлумачення наведених вище процесуальних норм у їх логічному зв'язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування до особи запобіжних заходів оцінка наданих сторонами доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «K.F. проти Німеччини» обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин.

Крім того, Європейський Суд з прав людини у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.

Отже, суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих йому доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.

З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях підозрюваного ОСОБА_1 ознак інкримінованого злочину.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя приймає до уваги, що ОСОБА_1 ухилився від виконання покладених на нього рішенням слідчого судді від 21.04.2017 обов'язків у зв'язку з застосуванням запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

На користь існування зазначеного ризику вказує також те, що підозрюваний не має міцних соціальних зв'язків, сім'ї та утриманців, постійного місця проживання у м. Києві, тобто вагомі стримуючі чинники відсутні.

Крім того, зважаючи на характер вчиненого злочину, слідчий суддя не виключає, що підозрюваний може вдатись до дій з метою здійснення незаконного впливу на свідків та потерпілу.

Приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 не працевлаштований, тобто офіційного та стабільного джерела доходів не має, слідчий суддя вважає, що не виключений ризик вчинення підозрюваним інших кримінальних правопорушень.

За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК.

Відповідно до ч.2 ст.183 КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до раніше не судимої особи може бути застосований, якщо остання підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'ять років лише за умови, якщо прокурором доведено, що особа переховувалась від органу досудового розслідування.

Інкримінований підозрюваному злочин передбачає застосування покарання у виді позбавлення волі на строк до чотирьох років.

Однак, наданими матеріалами доведено, що підозрюваний свідомо ухилився від виконання покладених на нього ухвалою слідчого судді обов'язків, тобто вчинив дії, спрямовані на переховування від органу досудового розслідування. Наведене у силу вказаної вище норми є підставою для застосування до ОСОБА_1 ініційованого стороною обвинувачення запобіжного заходу.

Таким чином, порушення раніше обраного до підозрюваного запобіжного заходу, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, існуючі ризики, пов'язані з перешкоджанням кримінальному провадженню, приводять слідчого суддю до переконання, що застосування інших, більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Зазначене приводить до висновку, що встановлені вище обставини є достатніми для обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Частиною 3 статті 183 КПК передбачено обов'язок слідчого судді визначити розмір застави, який є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Визначаючи відповідно до вимог ч.4 ст. 183 КПК розмір застави, слідчий суддя вважає, що застава у межах, передбачених ч.5 ст.182 КПК, може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

На підставі викладеного, керуючись ст. 176-179, 182, 183, 193, 194, 309 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в :

Клопотання слідчого СВ Шевченківського УП ГУНП у м. Києві Дубаня Т.В. задовольнити.

Змінити підозрюваному ОСОБА_1 запобіжний захід з домашнього арешту на тримання під вартою.

Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_1 під вартою визначити по 20 червня 2017 року включно.

Визначити ОСОБА_1 заставу у сумі шести розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 9 600 (дев'ять тисяч шістсот) грн.

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві (код ЄДРПОУ - 26268059, Банк-одержувач - Державна казначейська служба України в м. Києві, МФО 820172, розрахуноквий рахунок № 37318005112089, призначення - застава для Шевченківського районного суду м. Києва).

У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у виді застави.

У випадку внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого СВ Шевченківського УП ГУНП у м. Києві, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця перебування;

У разі внесення застави, встановити 2-х місячний термін дії покладених судом обов'язків, починаючи з дня внесення застави.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави.

На ухвалу слідчого судді до Апеляційного суду м. Києва прокурором, підозрюваним, його захисником упродовж п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя В.М. Циктіч