Ухвала суду № 66868477, 01.06.2017, Чорнухинський районний суд Полтавської області

Справа №549/538/15-ц

Провадження №2-во/549/5/17

УХВАЛА

22 травня 2017 року Чорнухинський районний суд Полтавської області

в складі: головуючого - судді Крєпкого С.І.

при секретарі Якубовській Т.О

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Чорнухи справу за заявою ОСОБА_1 про виправлення описки в рішенні Чорнухинського районного суду Полтавської області від 14.07.2016 у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа Чорнухинський районний відділ виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області, про стягнення майнової шкоди та упущеної вигоди,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про виправлення помилок в мотивувальній частині рішенні Чорнухинського районного суду від 14.07.2016 у цивільній справі №549/538/15-ц за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа Чорнухинський районний відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області, про стягнення майнової шкоди та упущеної вигоди.

Свою заяву обгрунтовує тим, що підставами позову до громадянина ОСОБА_3, а не до зберігача ОСОБА_3, були не встановлені взаємовідносини в період часу з 06.11.2012 по 30.12.2014.

Цей період поділявся на два періоди. З 06.11.2012 по 30.12.2014 ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не заперечують, що займались бізнесом в домоволодінні по вул.Комсомольська, 70, але з 01.04.2014 по 30.12.2014 ОСОБА_3 категорично заперечив цивільні відносини з ОСОБА_1 на підставі договору оренди та наголосив, що по акту приймання-передачі домоволодіння не приймав, про що дав свідчення в засіданні суду під присягою. Це твердила ОСОБА_4

ОСОБА_3 також заперечив, що 03.10.2014 повідомляв державному виконавцю Бут Л.М. про те, що він орендував в цей день домоволодіння.

Вважає, що державний виконавець Бут Л.М. у виконавчому провадженні вигадала обставину, що ОСОБА_3 03.10.2014 повідомив, що є орендарем посилаючись на рішення 14.04.2015. Звертає увагу суду, що рішення прийняте в 2015 році, а виконавчі дії по опису та арешту проводились 03.10.2014 враховуючи ту обставину, що заявка на реалізацію арештованого майна була подана 11.12.2014, в додатках до заявки повинні додаватись копії правовстановлюючих документів на арештоване майно та копії документів, які надають право володіти та користуватися майном на підставі Порядку про реалізацію арештованого майна на електронних торгах. Документ на право володіння та користування дає підстави державному виконавцю не обмежувати користування житлом на підставі прямого відношення до майна.

Зазначає, що судом встановлено, що ОСОБА_3 є зберігачем житлового будинку з 03.10.2014, а не його орендарем, тобто з моменту предявлення йому на території домоволодіння по вул. Комсомольська,70 в смт. Чорнухи державним виконавцем Бут Л.М. Ухвали про примусове проникнення в житло від 19.08.2014 громадянин ОСОБА_3 не міг підтвердити своє законне право знаходження в приватній власності, яка належить ОСОБА_1 та ОСОБА_5, а відтак не міг підтвердити документально про знаходження його рухомого майна в чужому домоволодінні.

В оренду заявником надавався житловий будинок з всім обладнанням, меблями, електронікою, устаткуванням, посудом, ТV, караоке, освітленням. Ці речі були присутніми в період, коли вона була зберігачем арештованого майна в 2013.

В квітні 2014 ОСОБА_5 здійснив домовленість визначену самим ОСОБА_3 З 01 квітня він проживав в будинку без присутності ОСОБА_3. Треба взяти до уваги, що ОСОБА_3 в сенсі проживання в будинку ніколи права не мав. За першою вимогою власників він зявлявся в домоволодінні і власники володіли та користувалися майном без перешкод.

У звязку з цим просить виправити помилку в мотивувальній частині рішенні суду в абзаці першому сторінки першої з «Позивачі звернулися до суду з позовом до відповідача який обґрунтовували тим, що з 06.11.2012 року по 30.12.2014 року між ОСОБА_1І та ОСОБА_3 була досягнута усна домовленість щодо оренди належного їй на праві приватної власності житлового будинку за адресою: Полтавська область, смт.Чорнухи, вул. Комсомольська, 70, з комерційною метою - для ведення відповідачем господарської діяльності» на:

"На першій сторінці позову від 30.09.2015 позивач ОСОБА_1 зазначила: період оренди житлового будинку визначені сторонами з 06.11.2012 по 30.12.2013. В подальшому, усна домовленість щодо оренди житлового будинку була пролонгована. А саме до 30.12.2014.

У звязку з узгодженими усними домовленостями, ОСОБА_5, який є співвласником вказаного будинку, а останній розмістив зовнішню рекламу біля свого магазину щодо ведення господарської діяльності.

Таким чином, з 06.11.2012 по 30.12.2014 житловий будинок за адресою: Полтавська область смт.Чорнухи вул.Комсомольська,70. на підставі усних домовленостей використовувався відповідачем для ведення господарської діяльності".

Суд дослідивши матеріали справи, вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Рішенням Чорнухинського районного суду Полтавської області від 14.07.2016 вищевказаний позов задоволено частково - стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 48986 грн. в рахунок відшкодування майнової шкоди та 486 грн. 46 коп. судових витрат.

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 31 серпня 2016 року зазначене рішення суду залишено без змін.

Відповідно до ст.219 ЦПК України, суд може з власної ініціативи або за заявою осіб, які беруть участь у справі, виправити допущені у судовому рішенні описки чи арифметичної помилки.

Неявка осіб, повідомлених про час і місце засідання, не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.

За змістом вказаної статті під опискою слід розуміти випадкову граматичну помилку, що тягне за собою неточний виклад змісту судового рішення чи перекручування його суті (наприклад, пропуск літери, цифри, їх перестановка, описки у написанні складних прізвищ або складних чисел тощо); арифметична помилка - це помилка у підрахунках (арифметичних діях).

Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів, цифр тощо (пропуск літери, цифри, їх перестановка тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків.

Разом з тим, диспозиція наведеної статті не дозволяє під виглядом виправлення недоліків судового рішення вносити будь-які зміни до його змісту, зокрема, змінювати висновки та мотиви судового рішення.

Як роз'яснено у п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» № 14 від 18 грудня 2009 року, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Зі змісту заяви ОСОБА_1 вбачається, що вона фактично не погоджується з встановленими судом обставинами та оцінкою доказів і просить внести зміни до його змісту.

Дане питання не підлягає розгляду в порядку ст. 219 ЦПК України, тому у задоволенні заяви про внесення виправлень у рішення суду слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 219 ЦПК України, суд,

ухвалив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки в рішенні Чорнухинського районного суду Полтавської області від 14.07.2016 у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа Чорнухинський районний відділ виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області, про стягнення майнової шкоди та упущеної вигоди відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом 5 днів з дня її проголошення, а у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення розгляду справи апеляційним судом.

Суддя