
У Х В А Л А
24 травня 2017 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
судді-доповідачаГриціва М.І.,суддів:Волкова О.Ф., Прокопенка О.Б., -розглянувши заяву представника Головного управління Національної поліції в Харківській області Блудової О.В. (далі - Представник) про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 7 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справі України на Південній залізниці (далі - Комісія), Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС), Головного управління Національної поліції у Харківській області про встановлення способу та порядку виконання судового рішення,
встановила:
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 7 березня 2017 року скасував постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2016 року та залишив в силі постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20 травня 2016 року про задоволення позову в частині скасування наказу про звільнення та зобов'язав поновити позивача на посаді у зазначеній справі.
Не погодившись з рішеннями Вищого адміністративного суду України,
Представник подала заяву про їх перегляд Верховним Судом України з установленої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції у подібних правовідносинах норм права, що регулюють підстави, порядок та процедуру звільнення працівника із займаної посади у випадку ліквідації структурного підрозділу МВС зі скороченням усіх штатних посад, що, на думку заявника, підтверджується постановою Вищого адміністративного суду України від 22 листопада 2016 року (справа № К/800/21160/16).
Посилається також на постанову Верховного Суду України від 23 квітня 2012 року (справа № 21-3а12), яка, з погляду заявника, підтверджує невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у ній висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права (пункт 5 частини першої статті 237 КАС).
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України перевірила наведені у заяві доводи і дійшла висновку про її необґрунтованість з огляду на таке.
За правилами пункту 1 частини першої статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмету спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.
У рішенні суду касаційної інстанції, про перегляд якого подано заяву, та у рішенні, наданому для порівняння, йдеться про застосування одних і тих самих норм трудового законодавства, які регулюють відносини, пов'язані з припиненням трудової діяльності внаслідок ліквідації структурного підрозділу державного органу у зв'язку реформуванням та зобов'язанням роботодавця запропонувати вивільненому працівнику всі наявні вакантні посади у новоствореному органі які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації.
За змістом і значенням ці рішення різняться між собою, але в основі цього лежить не неоднаковий підхід до розуміння зазначених вище норм права, а різний характер фактичних обставин. Так, у рішенні, про перегляд якого подано заяву, йдеться про те, що внаслідок ліквідації структурного підрозділу МВС позивачку, що знаходилась у додатковій відпустці по догляду за дитиною без збереження заробітної плати, звільнено з органів внутрішніх справ та не запропоновано іншої посади аналогічної за змістом та обсягом посадових обов'язків.
В постанові від 22 листопада 2016 року суд касаційної інстанції встановив, що у процесі припинення діяльності шляхом реорганізації міських, районних, районних у містах та міжрайонних прокуратур, утворенням місцевих прокуратур, внесено зміни до структури та штатного розпису. Умовою призначення прокурора в реорганізовану прокуратуру законодавець визначив успішне проходження тестування та конкурсу на зайняття посад у цьому органі. Така умова позивачем виконана не була, тому відповідач був позбавлений правових підстав для переведення позивача на посаду в новоутвореній місцевій прокуратурі.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.
Посилання на постанову Верховного Суду України від 23 квітня 2012 року є неприйнятним, оскільки аналіз оскаржуваного судового рішення та постанови, яку додано на обґрунтування заяви, не підтверджує невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у наданій постанові висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права. У цьому рішенні Верховний Суд України не сформулював правового висновку, а ухвалив рішення про відмову у задоволенні заяви, позаяк не встановив підстав неоднакового застосування норм матеріального права.
Керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України,
ухвалила:
Відмовити у допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_5 до Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справі України на Південній залізниці, Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Національної поліції у Харківській області про встановлення способу та порядку виконання судового рішення, для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 7 березня 2017 року.
Суддя-доповідач М.І. ГрицівСудді: О.Ф. Волков О.Б. Прокопенко
Судове рішення № 66867526, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України) було прийнято 24.05.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 820/2013/16. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: