Ухвала суду № 66866513, 29.05.2017, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/6437/16-ц

н/п 2-п/640/27/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про відмову у перегляді заочного рішення

"29" травня 2017 р.

Київський районний суд м. Харкова:

головуючий-суддя Золотарьова Л.І.

за участю секретаря Бломберус С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,-

ВСТАНОВИВ:

25.01.2017 року представник ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, у якій просить скасувати заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 12.07.2016 року у цивільній справі №640/6437/16-ц та призначити справу до розгляду в загальному порядку. Посилається на те, що він не був повідомлений про судовий розгляд справи, йому не було направлено судове рішення, про існування якого він дізнався від виконавчої служби, а отримав рішення суду лише 12.07.2016 року. Також зазначив, що позика була частково повернута позикодавцю, що може підтвердити свідки та квитанції про грошові перекази. Договором позики не передбачено стягнення індексації, тому не повинна була нараховуватися. Хоча, позика і була повернута, однак позивач звертає стягнення на майно, позичальник знаходиться у важкому майновому стані.

В судовому засіданні представник заявника заяву підтримав, надав пояснення відповідно до викладених в заяві вимог.

Представник ОСОБА_2 проти задоволення заяви заперечував, просив у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення відмовити, оскільки підстави для перегляду відсутні. Посилання в заяві не підтверджені жодними доказами.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали цивільної справи, зазначає наступне.

Заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 07.10.2016 року у цивільній справі №640/6437/16-ц (н/п 2/640/1847/16) позовні вимоги задоволені частково; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики від 18.05.2012 року у розмірі 7661954 грн. 45 коп., що включає заборгованість: за позикою 7455627 грн. 90 коп., трьома відсотками річних 206326 грн. 55 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу направлялись за адресою реєстрації місця проживання ухвала про відкриття провадження з позовною заявою з додатками, судові повістки, судове рішення, однак кореспонденція відповідачем не отримувалась та поверталась до суду з поштовою відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Таким чином, судом вживались належні засоби для повідомлення відповідача про розгляд справи.

Разом з тим, зясування лише причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення.

Підставою для скасування заочного рішення, зокрема, є зазначення заявником таких доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, та можуть привести до ухвалення іншого рішення.

Заявник посилається на те, що грошові кошти за позикою передавались частками.

Однак, докази повернення позики чи повернення хоча б частково суду не надано, зокрема розписки, квитанції про перерахування грошових коштів позикодавцю тощо суду не надано, показання свідків щодо нібито підтвердження повернення позики не є допустимим доказом на підтвердження вказаних обставин, а представником ОСОБА_2 ці обставини не визнаються.

Згідно з ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно з п. 9 договору, позичальник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити три відсотки річних від простроченої суми.

Позивачем заявлялись лише вимоги щодо стягнення трьох відсотків річних, і судом було частково задоволені ці вимоги.

Вимоги щодо стягнення індексації не розглядались і судом не вирішувалось, тому посилання в заяві на ці обставини є безпідставними.

У цій справі вирішувався спір щодо стягнення заборгованості за договором позики, тому посилання на порушення прав заявника у звязку зі зверненням стягнення на іпотеку тощо не впливає на суть заочного рішення від 12.07.2016 року.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

У звязку з цим, відсутність у позичальника можливості повернути грошові кошти через важкий майновий стан не є підставою для відмови у стягнення заборгованості.

Інших доводів та підстав з приводу перегляду заочного рішення суду заявник не вказував.

Виходячи з наведеного, у суду немає правових підстав для перегляду заочного рішення суду від 25.11.2016 року.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata , тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).

Таким чином, заява про перегляд заочного рішення суду задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 60, 231, 232 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 12.07.2016 року у цивільній справі № 640/6437/16-ц залишити без задоволення.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Заочне рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі до Київського районного суду м. Харкова апеляційної скарги протягом десяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Головуючий