Ухвала суду № 66866502, 01.06.2017, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/8232/17

Провадження № 1-кс/638/1616/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2017 року Дзержинський райсуд м. Харкова в складі :

головуючого слідчого судді Семіряд І.В.

при секретарі Вороніні Д.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Харків клопотання старшого слідчого військової прокуратури Харківського гарнізону старший лейтенант юстиції ОСОБА_1 « Про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» по кримінальному провадження внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017220750000178 від 25.05. 2017, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, у відношенні:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, народженого в м. Харкові, громадянина України, росіянина, одруженого, військового комісара Вовчанського районного військового комісаріату Харківської області, раніше не судимого, учасника АТО, який зареєстрований за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_2, фактично мешкає за адресою: м. Харків, пр.. ОСОБА_3, 25, корп.. 1, кв. 68,

за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 ч. 3 КК України, -

за участю :

прокурора Гаврилюка М.Л.

захисника ОСОБА_4

підозрюваного ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ :

01.06.2017 ст. слідчий військової прокуратури Харківського гарнізону ст. лейтенант юстиції ОСОБА_1, за погодженням з прокурором військової прокуратури Харківського гарнізону ОСОБА_5, звернувся до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_2, підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 ч. 3 КК України.

Клопотання слідчий обґрунтовує тим, що 30.05.2017 ОСОБА_6 звернувся до військового комісара Вовчанського РВК Харківської області майора ОСОБА_2 з питанням законної можливості відстрочення його призову на строкову військову службу, який напередодні отримав повістку з викликом до вказаного військового комісаріату для проходження строкової військової служби.

30.05.2017 року майор ОСОБА_2, під час особистої зустрічі з ОСОБА_6 повідомив останньому, що для вирішення питання щодо не призову ОСОБА_6 на строкову військову службу до досягнення ОСОБА_6 27 років, тобто граничного віку призову на строкову військову службу, останньому необхідно надати особисто ОСОБА_2 неправомірну вигоду у розмірі 1 000 доларів США.

Після чого, ОСОБА_6, діючи під контролем правоохоронних органів, 30.05.2017 приблизно о 18 год. 05 хв., прибув в приміщення Вовчанського РВК Харківської області, який розташований за адресою: Харківська область, м. Вовчанськ, вул. Духовна, 29 де за вказівкою чергового Вовчанського РВК Харківської області ОСОБА_6 пройшов до кабінету №15 де за вказівкою майора ОСОБА_2А, близько 18 год. 15 хв., передав ОСОБА_7 неправомірну вигоду у розмірі 1 000 доларів США, яка в подальшому за вказівкою ОСОБА_2 мала передати вказані грошові кошти останньому.

Таким чином, слідчим зазначено, майор ОСОБА_2, будучи військовим комісаром Вовчанського РВК Харківської області, являючись службовою особою, яка займає відповідальне становище, діючи умисно, розуміючи протиправність своїх діянь направлених на власне незаконне збагачення шляхом вимагання та отримання неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів, 30.05.2017 приблизно о 18 год. 15 хв., перебуваючи в приміщенні Вовчанського РВК Харківської області, який розташований за адресою: Харківська область, м. Вовчанськ, вул. Духовна, 29, отримав від ОСОБА_6 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у розмірі 1000 доларів США через ОСОБА_7, за вирішення питання щодо не призову ОСОБА_6 на строкову службу до ОСОБА_8 сил України.

Своїми умисними протиправними злочинними діями ОСОБА_2, здійснив одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище неправомірної вигоди для себе за невчинення такою службовою особою в інтересах того хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади та службового становища, поєднано з вимаганням, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України.

Вина ОСОБА_2 у скоєнні вказаного кримінального правопорушення, повністю підтверджується зібраними відповідно до вимог КПК України у ході досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, зокрема : протоколом затримання, особи підозрюваної у вчиненні злочину від 30.05.2017, протоколом огляду, помітки та вручення ідентифікованих засобів - грошових купюр від 30.05.2017, протоколом обшуку службового кабінету №3, яким користується ОСОБА_2 від 30.05.2017, протоколами допиту свідків ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_7, а також іншими матеріалами кримінального провадження.

Метою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спроб: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення. У ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ст. 177 КПК України.

У судовому засіданні прокурор Гаврилюк М.Л. вказане клопотання підтримав повністю, просив його задовольнити, з підстав на які слідчий посилається в своєму клопотанні.

Підозрюваний ОСОБА_2 у судовому засіданні свою провину у вчиненні злочину передбаченого ст. 368 ч. 3 КК України не визнав, просить суд застосувати до нього менш суворий запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні просив суд застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід не повязаний з триманням під вартою у вигляді домашнього арешту.

Суд, заслухавши думки прокурора, захисника, пояснення підозрюваного та вивчивши письмові матеріали, надані на підтвердження заявленого клопотання, вважає, що клопотання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Метою запобіжного заходу у виді тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.

Так, судом встановлено наступне :

Матеріал досудового розслідування внесено до ЄРДР за № 42017220750000178 від 25.05.2017 за фактом одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище неправомірної вигоди для себе за невчинення такою службовою особою в інтересах того хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади та службового становища, поєднано з вимаганням, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України.

30.05.2017 о 22 годині 30 хвилин ОСОБА_2, було затримано в порядку ст.ст. 40, 104, 131, 132, 208-211, 213 КПК України слідчим військової прокуратури.

31.05.2017 о 17 годині 20 хвилин ст. слідчим військової прокуратури Харківського гарнізону ОСОБА_1, було вручено ОСОБА_2 повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 ч. 3 КК України.

01.06.2017 о 11 годині 40 хвилин копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу у відповідності до ч. 2 ст. 184 КПК України надана підозрюваному ОСОБА_2.

Слідчим у клопотанні доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 вищевказаного злочину.

За вчинення вказаного злочину, передбачено покарання, лише у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 10 років, так як вказаний злочин віднесений, відповідно до ст. 12 КК України, до категорії тяжкого злочину

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Феррарі - Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим лише тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням органів досудового розслідування (попереднього слідства).

Також Європейський суд з прав людини у справі «Фокс, Кембел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що суд своїм рішенням має забезпечити не лише права підозрюваних, але і високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що саме по собі вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

У якості ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчим зазначено, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Зазначений факт, на думку суду, підтверджений матеріалами кримінального провадження.

Крім того, вирішуючи клопотання про застосування такого запобіжного заходу як тримання під вартою, слідчий суддя враховує фактичні обставини та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, та приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, перешкоджати встановленню істини кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, та вважає, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню, оскільки у звязку із встановленням обґрунтованої підозри, доведеністю існування передбачених ст. 177 КПК України ризиків, особи підозрюваного та конкретних обставин правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, контроль за поведінкою підозрюваного шляхом застосування більш мякого запобіжного заходу є неможливим, оскільки інші запобіжні заходи не убезпечать від ризиків передбачених ст. 177 КПК України.

За таких обставин клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню, так як загроза достатньо суворого покарання сама по собі є одним з ризиків, який може свідчити про неналежну процесуальну поведінку особи у майбутньому, тому у відношенні ОСОБА_2 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на максимальний строк шістдесят днів.

Строк тримання під вартою ОСОБА_2 необхідно рахувати з 30.05.2017 з 18 годин 39 хвилин, то б то з часу початку обшуку його службового кабінету, так як саме з зазначеного часу, відповідно до приписів ст. 209 КПК України, ОСОБА_2 вважається затриманим, так як він через підкорення наказу змушений був залишатися поряд із уповноваженою службовою особою в зазначеному приміщенні.

При цьому на виконання ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя вважає необхідним визначити розмір застави як альтернативного запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується, у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, покладених на неї обовязків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Враховуючи конкретні обставини та тяжкість правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_2, даних про його особу, вік, стан здоровя, майновий стан, наявність у нього постійного місця проживання, родини, те, що він раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, є учасником АТО, вважаю, що слідчим та прокурором завищений розмір застави, враховуючи принципів розумності і співмірності, слідчий суддя вважає за необхідним визначити для підозрюваного ОСОБА_2 розмір застави у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (160000 грн.), оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обовязків.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов'язки відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Але у випадку невиконання вище перелічених обов'язків, застава може бути звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України й використана у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 211, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого військової прокуратури Харківського гарнізону старший лейтенант юстиції ОСОБА_1 « Про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою » по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017220750000178 від 25.05.2017, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України у відношенні підозрюваного ОСОБА_2 задовольнити частково.

Обрати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі « Харківська установа виконання покарань (№27) », строком до 28.07.2017 до 18 години 39 хвилин.

Встановити ОСОБА_2 заставу у розмірі 160 000 гривень у національній грошовій одиниці, яку може бути внесено як самим підозрюваним так і іншою фізичною особою на наступні реквізити одержувач ТУДСА України у Харківській області, код одержувача 26281249, МФО банку 820172, банк Державна казначейська служба України, р/р 37318098006674, призначення платежу - застава, справа № ___, підозрюваний (прізв., ініціали) платник (прізв., ініціали).

В разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_2 з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд.

З моменту звільнення ОСОБА_2 з-під варти у зв'язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В разі внесення застави покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки:

1. прибувати до слідчого військової прокуратури Харківського гарнізону із встановленою ним періодичністю чи за викликом;

2. повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

3. здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

4. носити електронний засіб контролю.

Вказані обов'язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_2 на строк не більше двох місяців.

В разі невиконання вище перелічених обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

В іншій частині клопотання відмовити.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Харківської області протягом 5 днів з моменту її проголошення.

Слідчий суддя: І.В. Семіряд