Ухвала суду № 66864912, 29.05.2017, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

У Х В А Л А Справа № 200/8727/17

Імям України Провадження № 1-кс/200/5167/17

29 травня 2017 року м. Дніпро

Слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Литвиненко І.Ю.,

за участю слідчого Марушкіна С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Дніпрі клопотання слідчого по кримінальному провадженню № 12013040670002827 про арешт майна, -

В С Т А Н О В И В:

29 травня 2017 року слідчий СВ ДВП ГУ НП в Дніпропетровській області Марушкін С.І., звернувся до суду із клопотанням, за погодженням із прокурором Дніпровської місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_1,у якому прохає накласти арешт на майно, а саме: нежитлові приміщення підвалу № 68 поз. 1-22, 27, 28 загальною площею 358,5 кв.м. в житловому будинку А-5 по пр. О. Поля, 100, в м. Дніпро; приміщення першого поверху № 67 поз. № 1, 4-18, 22 загальною площею 358,2 кв.м. в житловому будинку А-5 по пр. О. Поля, 100, в м. Дніпро.

Необхідність накладення арешту обґрунтовує наступним чином. 18 червня 2013 року близько 15 години до ЧЧ Кіровського РВ Дніпропетровського МУ надійшла заява гр. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, стосовно того, що 18 червня 2013 року йому стало відомо, що невстановлена особа, використовуючи завідомо підроблені документи, подала заяву до Управління з питань реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у Дніпропетровській області про виведення ОСОБА_2 зі складу засновників ТОВ «Гастроном» та зміни юридичної адреси вказаного підприємства.

В ході провадження досудового розслідування за даним кримінальним провадженням був допитаний в якості свідка ОСОБА_2 - директор та співзасновник ТОВ «Гастроном» (ЄДРПОУ 13470865) який пояснив, що з 1995 року він являвся співзасновником ТОВ «Гастроном». 26 серпня 1999 року підприємством було придбане приміщення за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, 100, яке здається в найм, що і є основним видом діяльності підприємства. Останні зміни до статуту вносилися у жовтні 2011 року у зв'язку з виходом громадянина ОСОБА_3 зі складу засновників підприємства.

18 червня 2013 року приблизно о 09 годині від бухгалтера підприємства та за сумісництвом співзасновника - ОСОБА_4, ОСОБА_2 дізнався про те, що юридичну адресу ТОВ «Гастроном» змінено.

Звернувшись із письмовою заявою до начальника управління виконкому Дніпропетровської міської ради з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за адресою: м. Дніпропетровськ, проспект імені Газети Правда, 42, про ознайомлення з документами, що послугували основою для вказаних змін, ОСОБА_2 отримав таку можливість та ознайомився з пакетом документів, що свідчили про підробку офіційних документів, що надають права та використання завідомо підроблених документів. Такими документами стали: заява від імені ОСОБА_2 з проханням вивести його зі складу засновників ТОВ «Гастроном», засвідчена приватним нотаріусом ОСОБА_5; довіреність від імені ОСОБА_2 на ОСОБА_6 на представлення його інтересів у всіх підприємствах, установах та організаціях, засвідчена приватним нотаріусом ОСОБА_7; довіреність від імені ОСОБА_2 на ОСОБА_8, подавати документи до управління виконкому Дніпропетровської міської ради з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців для реєстрації змін до установчих документів; протокол рішення загальних зборів ТОВ «Гастроном» від 22 травня 2013 року про вихід зі складу учасників Товариства ОСОБА_2; договір купівлі-продажу частки статутного капіталу ТОВ «Гастроном» міжнародній комерційній компанії «БНП Сейлз Лімітед»; реєстраційна картка на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, заповнена від імені ОСОБА_8, з підписом та відбитком печатки ТОВ «Гастроном».

ОСОБА_2 стверджує, що ніяких довіреностей на вказаних громадян ніколи не видавав, до приватних нотаріусів ОСОБА_7 та ОСОБА_5 ніколи не звертався, а відбиток печатки ТОВ «Гастроном» не відповідає справжньому відбитку печатки підприємства.

Дії невідомих осіб ОСОБА_2 вважає незаконним захопленням підприємства. Відповідно до ст. 84 КПК України доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Кримінальний процесуальний кодекс України передбачає виключний перелік процесуальних джерел доказів, а тому здобуті іншим шляхом фактичні дані не зможуть бути використані як допустимі докази.

25 травня 2017 року винесена постанова про визнання речовими доказами нерухомого майна, а саме:

1. нежитлових приміщення підвалу № 68 поз. 1-22, 27,28 загальною площею 358,5 кв.м. в житловому будинку А-5 по пр. О. Поля, 100, в м. Дніпро.

2. приміщення першого поверху № 67 поз. №1, 4-18, 22 загальною площею 358,2 кв.м. в житловому будинку А-5 по пр. О. Поля, 100, в м. Дніпро. Слідчий у судовому засіданні клопотання підтримав, прохав задовольнити. Пояснення надав аналогічні тексту клопотання.

У звязку з тим, що вказане нерухоме майно є речовим доказом у кримінальному провадженні, існує реальна загроза його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, власник майна в судове засідання не викликався. З цих підстав, відповідно до вимог ч. 1 ст. 172 КПК України, клопотання розглянуто за відсутності власника майна та ухвалено рішення.

Згідно з вимогами ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. У випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України. У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна. У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження. У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше. Арешт може бути накладений на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу. Вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою. Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна. Заборона використання житлового приміщення особам, які на законних підставах проживають у такому житловому приміщенні, не допускається.

Розглянувши клопотання, вислухавши пояснення слідчого, дослідивши надані до клопотання додатки, приходжу до висновку про те, що воно підлягає задоволенню, оскільки, з метою забезпечення кримінального провадження тазбереження речових доказів, вважаю за можливе накласти арешт на нежитлові приміщення підвалу № 68 поз. 1-22, 27, 28 загальною площею 358,5 кв.м. в житловому будинку А-5 по пр. О. Поля, 100, в м. Дніпро; приміщення першого поверху № 67 поз. № 1, 4-18, 22 загальною площею 358,2 кв.м. в житловому будинку А-5 по пр. О. Поля, 100, в м. Дніпро.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 103, 110, 167, 170-173, 309-310, 369, 371-372 КПК України,-

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого СВ ДВП ГУ НП в Дніпропетровській області Марушкіна С.І. по кримінальному провадженню № 12013040670002827 від 18 червня 2013 року задовольнити.

Накласти арешт на нежитлові приміщення підвалу № 68 поз. 1-22, 27, 28 загальною площею 358,5 кв.м. в житловому будинку А-5 по пр. О. Поля, 100, в м. Дніпро; приміщення першого поверху № 67 поз. № 1, 4-18, 22 загальною площею 358,2 кв.м. в житловому будинку А-5 по пр. О. Поля, 100, в м. Дніпро шляхом заборони відчуження, розпорядження та/або користування цим майном.

На ухвалу слідчого судді може бути подано апеляцію безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом пяти діб зо дня її винесення.

Слідчій суддя І.Ю. Литвиненко