Ухвала суду № 66864254, 01.06.2017, Турківський районний суд Львівської області

Справа № 458/753/16-к

1-кп/458/3/2017

УХВАЛА

01 червня 2017 року Турківський районний суд Львівської області в складі судді Строни Т.Г., за участю секретаря Яворської Ю.В., прокурора Кишки Ю.А., адвоката ОСОБА_1, підсудного ОСОБА_2, розглянувши в м.Турці Львівської області матеріали кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України,

встановив:

В судовому засіданні 01.06.2017 року суддя Строна Т.Г., заявила собі самовідвід, посилаючись на те, що під час перерви в судовому засіданні у даному кримінальному провадженні Прокуратурою Львівської області розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 42017141290000028 від 10.05.2017 року за фактом постановлення суддею Строною Т.Г. завідомо неправосудного вироку від 21.11.2016 року, яким затверджено угоду від 21.11.2016 року, укладену між прокурором Самбірської місцевої прокуратури та обвинуваченим ОСОБА_3, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 375 Кримінального кодексу України, а тому в силу п. 4 ч. 1 ст. 75 Кримінального процесуального кодексу України, враховуючи вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних собод та рішень Європейського суду з прав людини "Білуха проти України", "Мироненко і ОСОБА_3 проти України", вона не може розглядати дану кримінальну справу по суті, оскільки виникли об'єктивні підстави неможливості забезпечення довіри до суду у даному кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України, стороною обвинувачення якого є Прокуратура Львівської області.

Заявлений самовідвід було поставлено на обговорення.

Прокурор заперечив проти заяленого самовідводу, тому що вважає, що, оскільки розслідування у справі № 42017141290000028 проводить інше управління Прокуратури Львівської області, а також заведена за даним фактом справа не має ніякого відношення до розглядуваної судом на даний час кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України, підстави для задоволення самовідводу відсутні.

Захисник вважав необхідним самовідвід задовольнити, оскільки прокуратура може чинити таким способом тиск на суддю.

Підсудний не зміг визначитися і поклався на думку суду.

Вислухавши думку учасників судового розгляду, суд приходить до наступного.

Згідно зі статтею 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сімї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сімї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Згідно зі статтею 81 КПК України у разі заявлення відводу судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу. У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.

Усі інші відводи під час досудового розслідування розглядає слідчий суддя, а під час судового провадження - суд, який його здійснює.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини (справи "Білуха проти України", "Мироненко і ОСОБА_3 проти України") важливим є, чи існують переконливі факти, які б могли

свідчити про безсторонність суду. Це означає, що при вирішенні

того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що

певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є

важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна

вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.

З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну

важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки

чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться"

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ наявність

безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6

Конвенції за допомогою суб'єктивного та об'єктивного

критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте

переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до

об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи

забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких

сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи

мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що

свідчать про те, що суд не є безстороннім.

Застосовуючи об'єктивний критерій, слід з'ясувати, чи

існують певні факти, які можуть служити підставою для сумніву в безсторонності судді. Тобто при

визначенні наявності у відповідній справі законних підстав

сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне

значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими. У цьому зв'язку навіть видимі ознаки можуть мати певне

значення або, іншими словами, "має не лише здійснюватися

правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється", адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в

демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість.

В даному випадку суд бере до уваги право учасників судового розгляду на справедливий суд незалежним і безстороннім судом, а не залежним від сторони обвинувачення, і, враховуючи вимоги Європейського суду з прав людини про те, що суд, який розглядає справу, має забезпечувати відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності, враховуючи, що існують факти, а саме залежність судді від сторони обвинувачення, якою є Прокуратура Львівської області (незалежно від того, яке саме управління сторони обвинувачення проводить розслідування щодо судді), які можуть бути підставою для сумніву у безсторонності судді, враховуючи, що наведені суддею факти мають таку природу та ступінь, що

свідчать про те, що суд на даний час не є безстороннім, а тому суд приходить до переконання про необхідність задоволення самовідводу судді, оскільки викладені суддею обставини вважає такими, що перешкоджають розгляду нею даної кримінальної справи в світлі викладених вище вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та рішень Європейського суду з прав людини у справах "Білуха проти України" від 09.11.2006 року, "Мироненко і ОСОБА_3 проти України" від від 10.12.2009 року.

На підставі наведеного вище та керуючись статтями 7, 75, 80-82 Кримінального процесуального кодексу України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, рішеннями Європейського суду з прав людини "Білуха проти України" від 09.11.2006 року, "Мироненко і ОСОБА_3 проти України" від від 10.12.2009 року, суд

ухвалив:

заявлений самовідвід задовольнити.

Справу передати на розгляд іншого судді Турківського районного суду Львівської області відповідно до ст. 35 Кримінального процесуального кодексу України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя -