Ухвала суду № 66863573, 30.05.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 310/72/16 Головуючий у 1 інстанції Прінь І.П.

Провадження № 22-ц/778/2112/17 Суддя-доповідач ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого Подліянової Г.С.,

суддів: Дашковської А.В.,

ОСОБА_2,

за участю секретаря Путій Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 на ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 31 березня 2017 року у справі за скаргою ОСОБА_3 про визнання дій головного державного виконавця Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_5 неправомірними, скасування постанови, заінтересована особа Бердянське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих,

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду із вищезазначеною скаргою на дії головного державного виконавця Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_5

В обґрунтування скарги зазначав на те, що за рішенням Бердянського міськрайонного суду від 26.04.2016 року його було поновлено на посаді складальника виробів Бердянського учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих. 11.08.2016р. державним виконавцем Бєляєвою А.С. було відкрито виконавче провадження за виконавчим листом про поновлення на роботі. 09.03.2017р. поштою він отримав постанову головного державного виконавця Васильєвої Л.Ю. про закінчення виконавчого провадження від 28.02.2017р. у звязку з повним фактичним виконанням рішення суду. Однак з вказаною постановою він не згоден, оскільки рішення суду фактично не виконано, роботодавець до цього часу не допустив його до роботи. За таких підстав вважав дії державного виконавця неправомірними, просив скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 28.02.2017 року.

Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 31 березня 2017 року у задоволенні зазначеної скарги ОСОБА_3 відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу, якою скаргу ОСОБА_3 задовольнити у повному обсязі.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції і обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно до вимог ч. 1 ст. 311 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок. встановлений для його вирішення.

Відмовляючи у задоволені скарги, суд першої інстанції виходив із того, що оскаржувані дії державного виконавця відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження», є правомірними.

Судова колегія не може повністю погодитися з такими висновками, виходячи із наступного.

Судом першої інстанції встановлено і з матеріалів справи вбачається, що рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 26 квітня 2016 року, яке ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 07 липня 2016 року залишено в силі, скасовано наказ №80-вк від 01.12.2015року «Про звільнення ОСОБА_3» за п. 1 ст. 40 КЗпП України (скорочення штату) незаконним та скасовано його. Поновлено ОСОБА_3 на посаді складальника виробів Бердянського учбово-виробничого підприємства українського товариства сліпих. (а.с. 4-13).

11 серпня 2016 року державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом №310/72-16-ц від 04 серпня 2016 року про поновлення ОСОБА_3 на посаді складальника виробів Бердянського учбово-виробничого підприємства українського товариства сліпих. (а.с. 15).

Постановою державного виконавця від 07 вересня 2016 року виконавче провадження було закінчено. (а.с. 16).

На підставі заяви ОСОБА_6 від 22 вересня 2016 року, в якій він висловив незгоду щодо зазначення в наказі №20-вк від 08 липня 2016 року дати поновлення на роботі з 08 липня 2016 року, постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 07 вересня 2016 року була скасована.

Постановою від 26 жовтня 2016 року відновлено виконавче провадження. (а.с. 20).

Боржник на вимогу державного виконавця 27 лютого 2017 року виніс наказ №5 «Про внесення змін до наказу №20-вк від 08.07.2016р.», яким з наказу №20-вк від 08 липня 2016 року виключено посилання на дату поновлення ОСОБА_3 на роботі з 08 липня 2016 року.

Того ж дня Бердянським учбово-виробничим підприємством українського товариства сліпих на адресу відділу ДВС направлена заява про закінчення виконавчого провадження до якої додано наказ №5 від 27 лютого 2017 року ( а.с. 40).

28 лютого 2017 року головний державний виконавець Васильєва Л.Ю. винесла постанову про закінчення виконавчого провадження. (а.с. 22).

Згідно зі ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до положень ст. 386 ЦПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю заявника і державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються.

Право осіб, які беруть участь у справі, мати інформацію про час і місце судового розгляду справи, брати участь у судовому засіданні забезпечено ч.2 ст.6, ч.1 ст.27 ЦПК України.

Порядок направлення та вручення повісток регулюється ст. ст. 74, 76 ЦПК України.

Відповідно до ч. ч. 1, 3, 5, 6 ст. 74 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик, які надсилаються особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам. Судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. Стороні чи її представникові за їх згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам цивільного процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.

З матеріалів справи вбачається, що розгляд справи, призначений на 31 березня 2017 року здійснено без участі державного виконавця, який не був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, оскільки судова повістка про виклик до суду йому не була вручена.

В матеріалах справи міститься розписка на імя ВДВС (ОСОБА_7Ю.) про судове засідання на 31.03.2017 року, проте в ній не має підпису державного виконавця Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_5 про отримання нею судової повістки про виклик в судове засідання на 31.03.2017 року (а.с. 35).

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що державний виконавець не був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи на 31 березня 2017 року.

Крім того, в запереченнях на скаргу Бердянське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих зазначає, що воно добровільно виконало рішення Бердянського міськрайонного суду від 26.04.2016 року на підставі наказу № 20-вк від 08.07.2016 року ( зі змінами, внесеними наказом № 5 від 27.02.2017 року) скасувавши наказ № 80 вк від 01.12.2015 року та поновило ОСОБА_3 на посаді складальника виробів. На підставі цього наказу у трудовій книжці ОСОБА_3 записом № 13 були внесені зміни « запис за № 12 недійсний. Поновлений на попередній роботі» ( записом № 12 були внесені відомості про звільнення у звязку із скороченням штатів).

З цим наказом скаржник був ознайомлений тільки 26 липня 2016 року ( а.с. 42).

Як вбачається з матеріалів справи постанова про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем винесена лише 11 серпня 2016 року за виконавчим листом №310/72-16-ц від 04 серпня 2016 року про поновлення ОСОБА_3 на посаді складальника виробів Бердянського учбово-виробничого підприємства українського товариства сліпих. (а.с. 15).

Натомість, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, хто і коли звертався до відділу державної виконавчої служби з заявою про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 310/72-16-ц, який виданий 04.08.2016 року.

При розгляді скарги судом не були витребувані для огляду і матеріали виконавчого провадження, хоча у разі відсутності в матеріалах достатньої інформації щодо обставин виконання судового рішення, витребування матеріалів виконавчого провадження є доцільним.

За вимогами ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Зокрема, виконавець зобов'язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону).

Порядок виконання рішення про поновлення на роботі врегульовано ст. 65 Закону України «Про виконавче провадження» і передбачає, що рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону.

Рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

В постанові про закінчення виконавчого провадження від 28.02.2017 року державний виконавець зазначив, що фактичне виконання судового рішення здійснено згідно заяви стягувача від 27.02.2017 року та наказів № 20-вк від 08.07.2016 року та № 5 від 27.02.2017 року.

Водночас, відомості про внесення наказу № 5 від 27.02.2017 року в трудову книжку скаржника та ознайомлення його з цим наказом матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 210 ЦПК України ухвала, що постановляється як окремий документ, складається з: зокрема ч. 1 п. 3 мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу.

Пунктом 18 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року № 6 "Про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах" судам розяснено, що за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд постановляє ухвалу, яка має відповідати вимогам ст.210, 213, 387 ЦПК України.

Отже, за наслідками розгляду скарги по даній справі, обґрунтованою може вважатися така ухвала, яка постановлена на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених належними доказами, які мають бути досліджені в судовому засіданні.

Вищезазначене свідчить про те, що у ході розгляду справи судом не дотримано вимог п. 4 ст. 10 ЦПК України щодо обовязку сприяти всебічному і повному зясуванню обставин справи та не надано мотивування усім доводам сторін у справі, що є обовязковим елементом справедливого судового розгляду.

Таким чином, неповно зясувавши дійсні обставини справи, не давши належної оцінки доказам, розглянувши справу без державного виконавця, який не був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи суд допустив порушення норм процесуального права, що призвело до передчасного вирішення справи та відповідно до ч. 1 п. 3 ст. 312 ЦПК України є підставою для скасування ухвали із передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 311, 312, 313, 314, 315 ЦПК України колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 задовольнити частково.

Ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 31 березня 2017 року у цій справі скасувати, передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді: