Рішення № 66862710, 23.05.2017, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23 травня 2017 рокуСправа № 921/165/16-г/7

Господарський суд Тернопільської області

у складі головуючого судді Стадник М.С. , судді Андрушків Г.З. , судді Хоми С.О.

розглянув справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", пров. Шевченка, 12, м. Київ 1, 01001

до відповідача ОСОБА_1 підприємства "Агрофірма "Україна", вул. Центральна, 2а, с. Сидорів, Гусятинський район, Тернопільська область, 48208

про cтягнення 894 638,33 грн., з яких 140 000,00 грн - заборгованість по кредиту, 754 638,33 грн. - заборгованість по процентах за період з 01.01.2011р. по 30.06.2015р. (із врахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 19.05.2016р.).

За участю представників:

позивача: ОСОБА_2, довіреність № 09/12/3 від 10.01.17р., ОСОБА_3, довіреність №09-32/482 від 03.08.15р.;

відповідача: ОСОБА_4, довіреність № б/н від 07.03.17р.

судового експерта: ОСОБА_5, посвідчення №1310 від 18.01.16р.

Суть справи:

Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" звернулось із позовом до ОСОБА_1 Підприємства "Агрофірма "Україна" про стягнення (із врахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 19.05.2016р.) 894 638,33 грн. заборгованості по Кредитному договору про відкриття кредитної лінії №03-182 від 14.04.2005р., з яких: 140 000,00 грн. заборгованість по кредиту, 754 638,33 грн. заборгованість по процентах за період з 01.01.2011р. по 30.06.2015р.

Ухвалою суду від 22.03.2016р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 12.04.2016р.

Ухвалами суду від 12.04.2016р. та 26.04.2016р. розгляд справи відкладено на 26.04.2016р. та 13.05.2016р. відповідно, а в судовому засіданні 13.05.2016р. оголошено перерву до 17.05.2016р., яка продовжена до 23.05.2016р., для надання сторонам можливості надати додаткові матеріали в обґрунтування заявлених вимог та заперечень.

У судовому засіданні 23.05.2016р. прийнята до розгляду заява позивача про збільшення розміру позовних вимог по сумі тіла кредиту (140 000,00 грн.) та зменшення позовних вимог по відсотках за користування кредитом (754 638,33 грн.).

Ухвалою суду від 23.05.2016р., за клопотанням представника позивача, відповідно до ст. 69 ГПК України, строк розгляду справи продовжений на 15 днів по 07.06.2016р.

Ухвалою суду від 25.05.2016р., за клопотанням відповідача, провадження у справі зупинено у зв'язку з призначенням судово-економічної експертизи, проведення якої доручено Тернопільському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, оплату вартості якої покладено на Приватне підприємство "Агрофірма "Україна".

Тернопільське відділення Київського науково дослідного інституту судових експертиз 28.02.2017р. подало висновок судово-економічної експертизи від 15.02.2017р., у звязку з чим ухвалами суду від 01.03.017р. поновлено провадження у справі та призначено судове засідання на 09.03.2017р., а ухвалою суду від 09.03.2017р. відкладено розгляд справи до 10.03.2017р., для надання можливості сторонам надати результати ознайомлення із висновком експертного дослідження.

Ухвалою суду від 10.03.2017р. справу прийнято до розгляду у складі колегії суддів: головуючого судді Стадник М.С., суддів: Хома С.О., Гирила І.М., та призначено її розгляд на 28.04.2017р.

Ухвалою суду від 28.04.2017р. справу прийнято до розгляду у складі колегії суддів: головуючого судді Стадник М.С., суддів: Хома С.О., Андрушків Г.З., призначено її розгляд на 23.05.2017р. за участю судового експерта ОСОБА_5 та зобов'язано позивача надати додаткові матеріали, а саме: виписки з рахунків, позабалансових рахунків позичальника, на яких обліковується кредитний договір: тіло кредиту, прострочене тіло кредиту, нараховані відсотки, прострочені відсотки за період з серпня 2012р. по травень 2017р.; витяг з ЄІС "Реєстр позичальників" про заборгованість відповідача за Кредитним договором №03-182 від 14.04.2005р. станом на травень 2017 року.

Представники позивача в процесі розгляду справи та у судовому засіданні 23.05.2017р. підтримали позовні вимоги, в обґрунтування яких посилаються на наступне: - факт видачі кредиту Банком та невиконання відповідачем грошових зобовязань по кредитному договору №03-182 від 14.04.2005р. підтверджується рішенням господарського суду Тернопільської області від 22.10.2007р. у справі №9/143-3562, яке набрало законної сили; - сума позовних вимог 894 638,33 грн., яка обліковується у Банку станом на 01.03.2016р. та є непогашеною на даний час, складається з наступних платежів: 140 000,00 грн. заборгованості по тілу кредиту, яка за даними позивача рахується з 01.10.2007р.; 754 638,33 грн. заборгованість по процентах за період з 01.01.2011р. по 30.06.2015р., які скориговані відповідно до постанови Вищого господарського суду України від 27.04.2016р. у справі №9/143-3562; - нараховані проценти за користування кредитом, підтверджені банківськими виписками з рахунків, розрахунками, наданими Банком, та умовами кредитного договору, згідно яких позичальник зобовязується сплачувати нараховані відсотки до повного погашення кредиту; - згідно протоколу правління Банку №493 від 24.12.2010р., суму боргу по кредиту у розмірі 493 704,00 грн. списано як безнадійну заборгованість за рахунок резервів Банку, однак таке списання не є підставою для припинення вимог Банку до позичальника, що підтверджуються п.8 Порядку формування банками резервів за кредитами і нарахованими за ними процентами та списання безнадійної заборгованості, затвердженого постановою правління НБУ №172 від 01.06.2011р., згідно якого списання безнадійної заборгованості за кредитами та нарахованими за ними процентами не є підставою для припинення вимог банку до позичальника, а Банк продовжує роботу щодо відшкодування списаної за рахунок резерву безнадійної заборгованості; - на вимогу суду надати виписки по рахунках 2063, 2067, 2068, 2069 не мав змоги, оскільки у 2012 р. відбулося закриття рахунків, у звязку із реорганізацією філії у відділення банку в м. Тернопіль, а облік заборгованості перенесено на позабалансові рахунки 9 класу. Доказів повідомлення відповідачу нових рахунків, на які потрібно було сплачувати кредиторську заборгованість, представники відповідача не надали. Щодо експертного висновку, вважає, що експертне дослідження №430/16-22 від 15.02.2017р. не містить відповідей на запитання, визначених ухвалою суду від 25.05.2016р., а відповіді на запитання сформульовані без повного та належного дослідження наданих суду доказів, є необґрунтованими та суперечать фактичним обставинам справи, а тому просять такий не брати до уваги, як неналежний доказ. Виписки по рахунках, на яких обліковуються нараховані позивачем відсотки за заявлений період (з 01.01.2011р. по 30.06.2015р.), представники не надали, а вважають таким доказом єдиний запис від 26.05.2016р. по рахунку №8069285046210 щодо наявності такого боргу.

Представник відповідача підтримав доводи, викладені у поданих у процесі розгляду справи письмових поясненнях та запереченнях. Проти позову заперечує та просить суд звернути увагу на наступне: - ПП Агрофірма "Україна" кредит погашено повністю, про що свідчить рішення господарського суду Тернопільської області №9/143-3562 від 22.10.2007р., яке набрало законної сили та виконано; - позивачем неправомірно зазначено суму боргу та не враховано сплачені відповідачем суми коштів за період з 2007р. по 2015р., що за даними підприємства становить більше 200 000,00 грн. які, як стверджує Банк, направлялися тільки на погашення відсотків, що є порушенням умов договору та законодавства, яке регулює кредитні відносини; - здійснене коригування Банком коштів є неправомірним, оскільки у 2010р. суму боргу було списано Банком, а в 2012р. рахунки, на яких обліковувалась заборгованість по кредиту закрито; - позивачем арифметичним шляхом проведено збільшення суми по тілу кредиту та зменшення по відсотках, тоді як такі мають підтверджуватися рахунками, на яких Банк веде облік, а такий облік не підтверджений а отже, нарахування по відсотках не проводилися в порядку передбаченому законодавством; - відповідно до інформації, зазначеної у листі НБУ №20-0009/33469 від 10.05.2017р., наданої на запит підприємства, зі змісту якого вбачається наявність простроченої заборгованості ПП "Агрофірма "Україна" перед ПАТ "Промінвестбанк", що виникла 03.08.2015р. за угодою №03-182 від 03.01.2013р., однак такої угоди підприємство з Банком не укладало; - вважає, що надані позивачем розрахунки, виписки не доводять існування заборгованості відповідача по кредитному договору №03-182 від 14.04.2005р., що підтверджено і висновком експерта, який досліджував матеріали надані Банком та не підтвердив в обліку Банку такої заборгованості; - сума коштів, одержана позивачем після її списання, повинна була бути оподаткована ним відповідно до Податкового кодексу України, норми яких є обовязковими для усіх платників податків,однак таких доказів Банк не надав. Просить в позові відмовити.

Судовий експерт у судовому засіданні, на запитання представників сторін повідомив, що експертне дослідження проводилося на підставі матеріалів справи, в тому числі виписках Банку, на якому обліковувався кредит. За даними експертного дослідження відсутня будь-яка заборгованість ПП Агрофірма "Україна" перед ПАТ "Промінвестбанк" по кредитному договору №03-182 від 14.04.2005р., сума боргу по тілу кредиту та відсотках визначена банком розрахунково та не підтверджена банківськими виписками чи іншими бухгалтерськими документами. Також, зазначила, що Банком не доведено підстави нарахування відсотків після списання суми заборгованості у 2010 році на підставі рішення кредитного комітету.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в процесі розгляду справи пояснення представників сторін та судового експерта, судом встановлено:

- між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком в особі керуючого філією "Тернопільське центральне відділення Промінвестбанку" (далі Банк, з 28.11.2011р. ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк") та ОСОБА_1 підприємством Агрофірма "Україна" (далі - Позичальник) укладено 14.04.2005р. Кредитний договір про відкриття кредитної лінії №03-182 , відповідно до умов якого сторони взяли на себе зобов'язання:

- Банк надає Позичальнику кредит шляхом відкриття відновлюваної кредитної лінії, яка не може перевищувати 200 000,00 грн. на витрати повязані із придбанням обладнання та реконструкцією будівель під комплекс по вирощуванню грибів, строк дії кредитної лінії до 13.04.2008р., ліміт кредитної лінії зменшується відповідно до погодженого сторонами графіку (п.п. 2.1-2.3 Договору);

- кредит надається Банком шляхом оплати протягом дії договору розрахункових документів (платіжних доручень) з позичкового рахунку №20633350684044, відкритого у філії "Тернопільське центральне відділення Промінвестбанку". Позичальник зобовязується протягом 5-ти банківських днів з дати кожного перерахування сплатити Банку комісійну винагороду у розмірі 0,1% від суми перерахування на рахунок №6111290102. Відсотки за користування кредитом нараховуються Банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються Позичальником, виходячи із встановленої Банком відсоткової ставки - 17,0% річних, які нараховуються Банком 10, 20 числа та в останній робочий день поточного місяця з використанням методу "факт/факт", виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, і сплачуються Позичальником щомісячно не пізніше останнього робочого дня місяця на р/р №20688350684044, а у випадку дострокового погашення сплати на рахунок №36007301684044 відкритих у філії. У випадку порушення строків повернення кредиту, процентна ставка встановлюється у розмірі 34,0% річних (п.п. 3.1-3.3 Договору);

- з метою забезпечення належного та своєчасного виконання зобовязань Позичальник доручає Банку здійснювати договірне списання коштів у національній валюті з поточного рахунку №26006301684044, який відкрито у філії, та на який Позичальник зобовязується спрямувати 100% доходу від реалізації. При збільшені частки надходжень на поточний рахунок, а саме на кожних 10% плата за кредит зменшується на 1% річних, у разі зменшення збільшується на 1% річних, розраховується така частка щоквартально (п. 3.10, п. 3.12 договору).

Збільшення відсоткової ставки на умовах п.3.12.3 договору, зокрема від 1-2 % річних проводиться на підставі укладеної додаткової угоди.

За наявності заборгованості по кредиту, сторони встановлюють наступну черговість погашення Позичальником заборгованості: в першу чергу сплаті підлягає нарахована, але не сплачена в строк плата за кредит, в другу чергу нарахована плата за кредит, строк сплати якої ще не сплинув, в третю чергу прострочена заборгованість за кредитом, в четверту неустойка (п. 3.6 договору).

Відповідно до п.3.6.1 умов договору, при наявності відшкодування з державного бюджету суми відсотків у розмірі 14% згідно постанови КМ України від 18.02.2004р. №184, якою затверджено Порядок використання коштів, передбачених у Державному бюджеті України на 2005, 2006 роки на здійснення фінансової підтримки підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення коротко - і довгострокових кредитів, позичальник сплачує відсотки у розмірі 3% річних.

У разі порушення Позичальником умов кредитного договору щодо повернення сум кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, інших грошових зобовязань, Банк має право вимагати від Позичальника (незалежно від настання строку остаточного повернення коштів) сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом, плати за кредит, відсотків за неправомірне користування кредитом (п. 4.3.4 Договору).

Договір діє до повного повернення Позичальником отриманих сум кредитних коштів, сплати у повному обсязі відсотків за користування кредитом та інших грошових зобовязань, що випливають з кредитного договору (п. 6.6 договору).

Сторонами укладено 23.01.2006р. Договір про внесення змін №1 до договору, яким збільшено ліміт кредитної лінії до 500 000,00 грн., змінено графік надання та погашення кредиту, при цьому, дата повернення залишилася незмінною 13.04.2008р.

Сторонами укладено 30.05.2006р. договір про внесення змін №2 до договору, яким внесено зміни в п.3.8 Договору щодо обсягу та загальної вартості заставного майна.

Матеріалами справи встановлено, що Банк на виконання умов Кредитного договору №03-182 надавав Позичальнику кредитні кошти шляхом оплати розрахункових документів, що підтверджується платіжними дорученнями: №1 від 20.04.2005р. на 10 000,00 грн., №3 від 20.04.2005р. на 48 928,00 грн., №4 від 20.04.2005р. на 48 950,00 грн., №4 від 22.04.2005р. на 35 752,00 грн., №5 від 26.04.2005р. на 56 370,00 грн., №3 від 26.01.2006р. на 150 000,00 грн., №14 від 02.02.2006р. на 150 000,00 грн., всього на суму 500 000,00 грн.

Відповідно до розрахунків Банку, Позичальником станом на 01.03.2016р. допущено заборгованість по кредитному договору №03-182 від 14.04.2005р.в сумі 894 638,33 грн.: по тілу кредиту 140 000,00грн. та відсотках 754 638,33 грн. за період з 01.01.2011р. по 30.06.2015р., несплата яких стала підставою для звернення до суду.

Суд, на підставі ст. 43 ГПК України, давши оцінку поданих сторонами доказам та наведеним представниками сторін в процесі розгляду справи доводам в обґрунтування заявлених вимог та заперечень, висновку експерта, прийшов до висновку, що позов не підлягає до задоволення.

При цьому, суд виходив із наступного:

- порядок укладення, зміни, розірвання та виконання кредитного договору регулюється нормами Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Господарського кодексу України (далі ГК - України), Закону України "Про банки і банківську діяльність" та нормативними актами, прийнятими Національним банком України, який є особливим центральним органом державного управління (ст. 2 Закону України "Про Національний банк України") та видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обовязковими для органів державної влади, місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб;

- відповідно до ст.ст. 47, 49, ч. 1 ст. 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність", відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком;

- згідно ст. 626, 627 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків, при цьому, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості;

- кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі, у якому передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту (ст. 345 ГК України, ст. 1055 ЦК України).

Згідно ст.ст. 1048, 1049, 1054 ЦК України, позичальник зобовязаний повернути банку суму кредиту та сплатити проценти до дня повернення кредиту, при цьому, кредит вважається повернутим в момент зарахування грошової суми на банківський рахунок кредитора.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та умов договору (ст.ст. 526, 530 ЦК України, ч. 1 ст. 193 ГК України).

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Одним із видів припинення зобов'язання за волею кредитора є звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора (стаття 605 ЦК України).

Порядок списання банком позичальникам заборгованості за зобовязаннями по фінансових кредитах передбачено у разі віднесення такої заборгованості до безнадійної.

Згідно п.1.10 Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків, затвердженого Постановою Правління Національного банку України №279 від 06.07.2000р. (чинна на момент списання заборгованості (втратила чинність 31.12.2012р.)), заборгованість за кредитними операціями, що класифікована банком як безнадійна, списується за рахунок резерву в порядку, установленому Національним банком.

Відповідно п.п. 3, 4 Порядку формування банками резервів за кредитами і нарахованими за ними процентами та списання безнадійної заборгованості, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 13.09.2010 №424 (далі - Порядок, набрав чинності 07.11.2010р., (втратив чинність 04.07.2011р)), банк має право самостійно списати (відшкодувати) за рахунок резервів безнадійну заборгованість за кредитами позичальників - юридичних осіб, фінансова діяльність яких визначена як незадовільна, та позичальників - фізичних осіб, фінансовий стан яких визначено як нестабільний або незадовільний, за якою платежі за основним боргом та/або нарахованими доходами прострочені понад 90 днів та яка обліковується за окремими аналітичними рахунками з обліку безнадійної заборгованості (далі - безнадійна заборгованість). У разі списання безнадійної заборгованості за кредитами банк одночасно списує нараховані проценти за цими кредитами за рахунок сформованих резервів. Рішення про списання безнадійної заборгованості за активом приймається правлінням банку.

Банк відображає в бухгалтерському обліку списання безнадійної заборгованості за відповідними кредитами та нарахованими за ними процентами за рахунок відповідних резервів, а також відображає списану за рахунок резервів безнадійну заборгованість за позабалансовими рахунками відповідно до Інструкції з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України №481 від 27.12.2007р. (п. 6 Порядку №424).

Списання безнадійної заборгованості за кредитами та нарахованими за ними процентами не є підставою для припинення вимог банку до позичальника. Банк у період відповідно до законодавства України продовжує роботу щодо відшкодування списаної за рахунок резерву безнадійної заборгованості (п.8 Порядку №424).

Зобовязання Банку продовжувати роботу щодо відшкодування списаної за рахунок резерву безнадійної заборгованості передбачено п. 7 Порядку відшкодування банками України безнадійної заборгованості за рахунок резерву, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 01.06.2011р. №172 (далі - Постанова №172), який встановлює правила відшкодування (списання) банками України згідно з пунктами 159.2 та 159.4 статті 159 розділу III Податкового кодексу України (даними нормами встановлено порядок урегулювання безнадійної та сумнівної заборгованості та порядок відшкодування банками сум безнадійної заборгованості за рахунок страхового резерву, і такі втратили чинність 01.01.2015р. згідно Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи") за рахунок створеного страхового резерву заборгованості, яка визначена безнадійною відповідно до методики, установленої Національним банком України. При цьому, Банк відображає в бухгалтерському обліку відшкодування (списання) за рахунок резерву безнадійної заборгованості відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України з бухгалтерського обліку(п. 6 Постанови №172).

Постановою НБУ №737 від 27.10.2015р., з метою забезпечення дотримання норм Податкового кодексу України, Правління Національного банку України постановило визнати такою, що втратила чинність Постанова №172 (постанова №172 втратила чинність 01.12.2015р.).

Згідно з підпунктом 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, списана безнадійна заборгованість є додатковим благом: додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Відповідно до підпункту "д" пп. 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника про анулювання боргу та включає суму анульованого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано, такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Аналіз вищезазначених норм дозволяє зробити висновок, що поняття прощення, списання, анулювання боргу за рішенням кредитора є тотожними.

Матеріалами справи підтверджено:

- рішенням господарського суду Тернопільської області від 22.10.2007р. у справі №9/143-3562 задоволено позов Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в особі Тернопільського центрального відділення "Промінвестбанку", шляхом звернення стягнення заборгованості ОСОБА_1 підприємства Агрофірми "Україна" за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №03-182 від 14.04.2005р. в розмірі 420 542,98 грн. боргу по неповерненому кредиту та несплачених відсотках за користування кредитом на заставлене майно: - майновий комплекс, що знаходиться за адресою: с. Сидорів, вул. Центральна, 2а, Гусятинського р-н, Тернопільської обл. і складається з: адмінбудинок з цегли загальною площею 655,2 кв.м., фарфоровий цех з цегли загальною площею 661,7 кв.м., Пластмасовий цех з цегли загальною площею 674,9 кв.м., котельня з цегли загальною площею 265,9 кв.м., Ковбасний цех з цегли загальною площею 1062,7 кв.м., склад з цегли загальною площею 97,7 кв.м., склад горючих (заправка) з цегли загальною площею 22,2 кв.м., цистерни металеві, трансформаторна підстанція з цегли загальною площею 21,9 кв.м., водозбір бетонний, земельна ділянка під будівництво виробничої бази площею 5,5 га.; - обладнання: парокоптильна камера 1 шт., холодильна установка КХН-10 (1982р.) 1 шт., транспортер А9КТ 2 шт.; - обладнання: кліматичні установки в комплекті, а саме: акліматизаційний канал в комплекті 4 шт., повітряний випускний клапан 4 шт., електронний блок регулювання частоти обертання електродвигуна 4 шт., сервоприлад керування повітряною заслінкою 8 шт., сервоприлад управління кульковим краном 8 шт., кульковий кран 8 шт., автомат захисту трьохфазний 4 шт., система автоматичного збору даних і управління пастеризаційною камерою в комплекті - 4 шт., гнучкий основний повітропровід 4 шт., система вимірювання СО2 4 шт., зволожувач повітря-ресивер 16 шт. Також, рішенням стягнено на користь Банку 4 323,43 грн. судових витрат.

На примусове виконання рішення від 22.10.2007р., яке набрало законної сили 16.11.2007р., господарським судом Тернопільської області 16.11.2007р. видано накази №9/143-3562, на виконання яких старшим державним виконавцем відділом державної виконавчої служби Гусятинського районного управління юстиції відкрито:

1/ виконавче провадження ВП №5875203 від 14.01.2008р. про стягнення з ПП "Агрофірма "Україна" в користь Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку 4 323,43 грн. судового збору. Постановою ВП №5875203 від 30.09.2009р., головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Гусятинського районного управління юстиції повернуто виконавчий документ стягувачеві на підставі ст.40 Закону України "Про виконавче провадження" у звязку з відмовою стягувача залишити за собою майно, нереалізоване на прилюдних торгах, яке йому було запропоновано згідно листа від 21.09.2009р. (в редакції Закону від 11.06.2009р. чинній на момент винесення постанови).

Ухвалою господарського суду від 01.04.2015р. відмовлено в задоволенні клопотання Відділу ДВС Гусятинського РУЮ про видачу дубліката наказу господарського суду від 16.11.2007р.

2/ виконавче провадження ВП №31004690 від 07.02.2012р. про звернення стягнення на майно ПП "Агрофірма "Україна". Відповідно до постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №31004690 від 25.08.2015р., головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Гусятинського районного управління юстиції закінчено виконавче провадження та знято арешт з майна боржника на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49, ст.50 Закону України "Про виконавче провадження" у звязку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом (в редакції Закону від 21.04.1999р. чинній на момент винесення постанови).

Фактичне виконання рішення суду відбулося шляхом перерахування боржником у строк, наданий для самостійного виконання рішення суду, платіжним дорученням №1 від 18.08.2015р. на суму 420 542,98 грн., а також платіжним дорученням №2 від 18.08.2015р. перераховано судові витрати в сумі 4 323,43 грн.

За результатами розгляду скарги Банку на дії ДВС щодо неправомірного закінчення виконавчого провадження у справі №9/143-3562, яку відхилено ухвалою господарського суду Тернопільської області від 17.11.2015р., яка залишена без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.02.2016р. та постановою Вищого господарського суду України від 27.04.2016р., судами встановлено правомірність винесення головним державним виконавцем ВДВС Гусятинського РУЮ постанови про закінчення виконавчого провадження №31004690 від 25.08.2015р., у звязку з фактичним виконанням рішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта (правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 22.02.2017р. у справі № 927/788/16).

Як стверджує Банк, вищезазначеним рішенням встановлено часткову заборгованість Боржника перед Банком, яка виникла станом на 01.10.2007р., як по тілу кредиту так і відсотках, а не повну суму заборгованості.

Приймаючи до уваги: заперечення Позичальника (ПП "Агрофірма "Україна") щодо наявності заявленої до стягнення суми боргу по кредитному договору; враховуючи, що Банк звернувшись з позовом у 2007 році використав передбачене договором право на дострокове повернення суми кредиту та відсотків; борг по тілу кредиту в сумі 493 704,00 грн. та 41 014,21 грн. відсотки списані як безнадійні згідно протоколу №493 засідання правління ПАТ "Промінвестбанк" від 24.12.2010р., а також для встановлення на відповідність правомірності застосування підвищеної відсоткової ставки та наданих Банком розрахунків суми позовних вимог (по розрахунку до позовної заяви: тіло кредиту 133 704,88 грн., відсотки 768 894,88 грн. за період з 01.01.2011р. по 31.07.2015р., при цьому, нарахування по відсотках здійснені по лютий 2016 року із врахуванням підвищених відсотків - 34%; по розрахунку від 19.05.2016р.: тіло кредиту 140 000,00 грн., відсотки 754 638,33 грн. за період з 01.01.2011р. по 31.06.2015р.) даним виписок по особовому рахунку, рахунках відкритих по договору, позабалансових рахунках, на яких банк здійснює облік заборгованості по кредитному договору в порядку передбаченому вимогами Інструкції з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 27.12.2007р. №481, у справі призначено судово-економічну експертизу.

На вирішення експерта поставлено питання: 1/ Чи відповідає сума 140 000,00 грн. боргу по тілу кредиту фактичній сумі заборгованості ПП "Агрофірма "Україна" перед ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" по кредитному договору №03-182 від 14.04.2005р.? Яка сума боргу по тілу кредиту підтверджена бухгалтерськими документами? 2/ Чи відповідає 754 638,33 грн. сума боргу по процентах за період з 01.01.2011р. по 30.06.2015р. фактичній сумі заборгованості ПП "Агрофірма "Україна" перед ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" по кредитному договору №03-182 від 14.04.2005р.? Яка сума боргу по відсотках за користування кредитом підтверджена бухгалтерськими документами за період з 20.08.2008р. по 16.02.2016р.? 3/ Чи проводилося зарахування банком платежів в іншій черговості ніж передбачено п.3.6 Кредитного договору №03-182 від 14.04.2005р.? Якщо так, то як вплинуло порушення п.3.6 Кредитного договору №03-182 від 14.04.2005р. на суму боргу по тілу кредиту та відсотках за користування кредитом?

За результатами висновку судової експертизи №430/16-22 від 15.02.2017р., за період з 28.08.2010р. по 13.05.2016р. відсутня будь-яка заборгованість по кредитному договору №03-182 від 14.04.2005р., у тому числі не підтверджені бухгалтерськими документами суми боргу по тілу кредиту у розмірі 140 000,00 грн. та відсотках у розмірі 754 638,33 грн., які визначені Банком розрахунково. Зарахування Банком платежів в іншій черговості ніж передбачено п. 3.6 кредитного договору №03-182 від 14.04.2005р. на суму боргу по тілу кредиту та відсотках за користування кредитом експертним дослідженням не встановлено.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 42 ГПК України, висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Приймаючи до уваги, що Банк не надав суду доказів, що станом на день прийняття рішення за відповідачем обліковується непогашена заборгованість по Кредитному договору №03-182 від 14.04.2005р., а тому суд приймає до уваги висновок експерта як належний доказ.

Так, матеріалами справи та експертним висновком підтверджено, що у відповідача заборгованість по кредитному договору відсутня:

1/ - згідно п. 1 протоколу №493 засідання Правління ПАТ "Промінвестбанк" від 24.12.2010р., затверджено перелік позичальників та договорів, по яких заборгованість класифікується як безнадійна та підлягає списанню з балансу Банка за рахунок створених резервів відповідно до Порядку №424 (додатки 1-2 до протокольного рішення). При цьому, у протоколі міститься застереження, що по кредитних угодах, по яких не було призупинено нарахування відсотків, провести нарахування за період з 01.11.2010р. по дату списання та провести списання заборгованості в сумах, які обліковуються на балансі на дату списання по кредитних договорах та забезпечити подачу позовів по списаних сумах до 01.02.2011р. Доручено Департаментам кредитного адміністрування та бухгалтерського обліку здійснювати контроль за повнотою списання безнадійної заборгованості з рахунків балансових та подальшого їх обліку на позабалансових рахунках та про відображення операцій по списанню в податковому обліку.

Згідно Додатку №1 до протокольного рішення Правління №493 від 24.12.2010р., списано заборгованість ПП "Агрофірма "Україна" в сумі 493 704,00 грн. тіло кредиту та 41 014,21 грн. відсотків, яка обліковувалася на рахунках Банку станом на день списання 24.12.2010р.

Виписками по рахунках (не щоденні, як передбачено кредитним договором, а за окремі банківські дні) підтверджено списання Банком 28.12.2010р. вищезазначених сум на підставі протокольного рішення: дані про списання 493 704,00 грн. відображені на рахунку №20677350684044 (прострочене тіло кредиту), рахунок закрито 24.08.2012р.; дані про списання 41 014,21 грн. відсотків відображені на рахунку №20699350684044 (прострочені відсотки), рахунок закрито 20.06.2012р.

Наданий позивачем у даній справі розрахунок суми позову не відповідає даним протокольного рішення щодо наявної суми боргу по кредитному договору станом на день списання, а саме 24.12.2010р., оскільки така мала би складати: 500 000,00 грн. тіло кредиту, а не 493 704,00 грн. та 529 484,70 грн. несплачених відсотків (за період з 2005 року (дата видачі кредиту) по 24.12.2010р. (дата списання) із розрахунку: 670 692,03 грн. (нараховані відсотки) 141 207,33 грн. (сплачені відсотки) = 529 484,70 грн. (різниця між нарахованими і сплаченими) та яку Банк мав подати до протокольного рішення на списання заборгованості, як наявну на обліку, а не 41 014,21 грн.

Неподання даних про таку заборгованість підтверджує відсутність такого нарахування та його обліку в порядку встановленому законодавством.

Дане свідчить про те, що Банк припинив нарахування відсотків, звернувшись 20.08.2007р. з позовом про стягнення 420 542,98 грн. боргу по неповерненому кредиту та несплачених відсотках за користування кредитом, які рішенням суду у справі № 9/143-3562 задоволені.

Отже, списана сума заборгованості відповідає даним Додатку до протокольного рішення та застереження у ньому про донарахування відсотків по день списання тільки по тих кредитних договорах, по яких не призупинено їх нарахування.

Крім того, позивач не звертався з позовом до 01.02.2011р., як зазначено у протокольному рішенні, про стягнення з ПП "Агрофірма "Україна" різниці суми заборгованості між стягнутою рішенням суду у справі №9/143-3562 та, яка списана як безнадійна.

Даний факт Банк не спростував щоденними виписками по рахунках, на яких обліковувалися нараховані ним відсотки (2068 та 2069) та сума тіла кредиту (2063 та 2067) за період з 24.12.2010р. по день їх закриття, та інших виписок з позабалансових рахунків, відкритих після закриття балансових, що свідчить про те, що такі не нараховувалися за відсутності підстав нарахування (сума боргу списана).

Отже, станом на 24.12.2010р. позивач списав за рахунок резерву, як безнадійну, повну суму заборгованості (загальна по протоколу 534 718,21 грн.), а тому зобовязання Позичальника по кредитному договору припинилися 24.12.2010р.

Відповідно до пп.14.1.257 ст.14 Податкового кодексу України, сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості є фінансовою допомогою, наданою на безповоротній основі, а не коштами, одержаними на погашення списаної безнадійної заборгованості по кредиту та обліковується така допомога в порядку, передбаченому Податковим кодексом України, як дохід Банку.

Банком отримано кошти на виконання рішення суду у справі № 9/143-3562 18.08.2015р., тобто після списання суми кредиту, а тому такі є фінансовою допомогою в розумінні податкового законодавства.

2/ - відповідно до інформації Національного Банку України (лист №20-0009/33469 від 10.05.2017р.), наданої на запит ПП "Агрофірма "Україна" (№28/17 від 28.04.2017р. ) щодо даних Єдиної інформаційної системи "Реєстр позичальників", який діє на підставі Положення про єдину інформаційну систему "Реєстр позичальників", затвердженого Постановою Правління НБУ №245 від 27.06.2001р., станом на 01.01.2017р. в ЄІС "Реєстр позичальників" відображено прострочену заборгованість ПП "Агрофірма "Україна" (код ЄДРПОУ - 14054258) перед ПАТ "Промінвестбанк", що виникла 03.08.2015р. за угодою №03-182 від 03.01.2013р. на суму 140 000,00 грн., дата останньої зміни даних 16.05.2016р.

Банк витребуваного витягу з Реєстру позичальників не надав, а інформативно повідомив у додаткових поясненнях до позовної заяви (23.05.2017р.), що НБ України на запит Банку від 16.05.2017р. надало звіт про чинність запису по відповідачу на суму 140 000,00 грн., дата виникнення заборгованості 13.05.2016р. Дана інформація не відповідає дійсності.

Згідно п.п. 3.1, 7.2 вищезазначеного Положення, після підключення до ЄІС "Реєстр позичальників" банк регулярно надає потрібну інформацію про своїх клієнтів до бази даних ЄІС "Реєстр позичальників" і несе повну відповідальність згідно з чинним законодавством за достовірність наданої інформації. Банк надає до ЄІС "Реєстр позичальників" інформацію про тих позичальників, які на дату її надання мають прострочену заборгованість (з урахуванням прострочених нарахованих доходів) у національній та іноземній валютах у сумі, що в гривневому еквіваленті перевищує 10 тис. грн. Своєчасне надання до ЄІС "Реєстр позичальників" достовірної інформації про свого клієнта є обов'язковим для всіх користувачів системи.

Інформацію про позичальників (боржників), які мають прострочену заборгованість перед банком за станом на певну дату Банки надають згідно формою затверджено Додатком № 4 до Положення. Відповідно до Пояснення щодо надання інформації про позичальників (боржників), які мають прострочену заборгованість перед банком Банк надсилає інформацію з часу виникнення простроченої заборгованості, її збільшення або погашення та в разі зміни назви позичальника (боржника) або присвоєння йому ідентифікаційного коду (якщо він не був присвоєний на час виникнення простроченої заборгованості).

Згідно даних пояснень, у колонках зазначається Банком наступна інформація:

"Колонка 7 (номер договору) - зазначається номер договору, за яким виникла заборгованість.

Колонка 8 (дата виникнення заборгованості згідно з договором) - зазначається дата виникнення заборгованості за договором.

Колонка 9 (код валюти) - зазначається цифровий код валюти, у якій виникла заборгованість, згідно з Класифікатором іноземних валют (KL_R030).

Колонка 10 (сума простроченої заборгованості) - зазначається сума простроченої заборгованості позичальника (з урахуванням прострочених до погашення нарахованих доходів) за вказаним видом валюти. Сума простроченої заборгованості відображається в тій валюті, у якій вона виникла.

Колонка 11 (дата виникнення простроченої заборгованості) - зазначається дата виникнення простроченої заборгованості за вказаним видом валюти.

Колонка 12 (дата фактичного погашення простроченої заборгованості) - зазначається дата фактичного погашення простроченої заборгованості за вказаним видом валюти. Ця колонка заповнюється лише в разі повного погашення простроченої заборгованості".

Отже, даними Реєстру не підтверджено, що у відповідача існує заборгованість по кредитному договору №03-182 від 14.04.2005р.

Внесена позивачем інформація в базу даних Реєстру позичальників про наявність у відповідача заборгованості по кредитному договору №03-182 від 03.01.2013р. на суму 140 000,00 грн. не є предметом даного спору.

При таких обставинах, позивач не довів належними та допустимими доказами наявність у ПП "Агрофірма "Україна", станом на день прийняття рішення у справі, заборгованості по Кредитному договору №03-182 від 14.04.2005р. по тілу кредиту та нарахованих відсотках за заявлений період (виписками з рахунків про щоденні нарахування відсотків, іншого кредитний договір та чинне законодавство не передбачає), а тому позовні вимоги заявлені до відповідача безпідставно та задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.У позові відмовити.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня підписання рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено "01" червня 2017р.

Головуючий суддяМ.С. Стадник

Судді: С.О. Хома

ОСОБА_6