Постанова № 66862292, 30.05.2017, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.05.2017 року Справа № 904/11345/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Чус О.В. (доповідач)

судді: Кузнецов В.О., Науменко І.М.

Секретар судового засідання Пінчук Є.С.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник, довіреність №009/юр-15 від 03.01.2017 р.;

від відповідача: ОСОБА_2 представник, довіреність №б/н від 11.07.2016 р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "НОВОКРАМАТОРСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2017 року у справі №904/11345/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "НОВОКРАМАТОРСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД", м. Краматорськ, Донецька область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖИ ГРУП", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про визнання недійсним договору, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2017 року у справі №904/11345/16 (суддя Ярошенко В.І.) відмовлено у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "НОВОКРАМАТОРСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖИ ГРУП" про визнання недійсним договору.

Не погодившись із зазначеним рішенням, позивач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповну та невірну юридичну оцінку обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права (ч.1 ст.43 ГПК України, п.1,5 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємства», ч.1 ст.203, ч.1 ст.125 ЦК України), просить суд рішення скасувати, прийняти нове про задоволення позову.

Відповідачем відзиву на апеляційну скаргу не надано.

За клопотаннями сторін судове засідання проводилось в режимі відеоконференції з Краматорським міським судом Донецької області та з Деснянським районним судом м.Києва.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, та встановлено місцевим судом, 26.05.2006 між Закритим акціонерним товариством "Новокраматорський машинобудівельний завод" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Новокраматорський машинобудівельний завод") (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Металург" (покупець) було укладено контракт № 23/71-06.

Відповідно до п. 1.1 контракту № 23/71-06, покупець зобов'язаний сплатити продукцію, зазначену у специфікаціях № 1, № 2, № 3.

На виконання умов вищевказаного контракту, позивач виготовив для ТОВ "Торговий дім "Металург" обладнання на загальну суму 7568847 грн., що підтверджується актами здачі-приймання обладнання:

- від 31.07.2007, яким позивач передав покупцеві половини барабану у кількості 2 шт. механічної часини ШПМ БЦК 8/5х2,7 на суму 1459889 грн.;

- від 31.10.2007, яким позивач передав покупцеві підшипник та вал головний механічний частини ШПМ БЦК 8/5х2,7 на суму 1059286 грн.;

- від 28.02.2008, яким позивач передав покупцю половини барабану механічної частини ШПМ БЦК 8/5х2,7 на суму 1450243 грн.;

- від 30.04.2008, яким позивач передав покупцю наступні вузли механічної частини ШПМ БЦК 8/5х2,7: половини барабану у кількості 1 шт. черт. 8-69568, 8-69569 на суму 1361770 грн., вал (поз.1) у кількості 1 шт. черт. 8-69754 на суму 1623647 грн., привід гальмівний у кількості 2 шт. черт. 0-154389 на суму 293676 грн., ШПМ БЦК 8/5х2,7 (інші вузли) у кількості 1 шт. черт. 4-1409770 на суму 320336 грн. Всього за актом на суму 3599429грн.

Вказані акти підписані сторонами та скріпленими печатками підприємств (а.с. 82-85).

Оплату вартості виготовленого обладнання здійсно у повному обсязі, що підтверджується копіями платіжних доручень (а. с. 77-81).

У актах здачі-приймання від 31.07.2007, 31.10.2007, 28.02.2008 та від 30.04.2008 зазначено, що ТОВ "Торговий дім "Металург" залишило на відповідальне зберігання ПАТ"НКМЗ" обладнання на загальну суму 7568847 грн. Крім того, сторонами було підписано зберігальні розписки від 31.10.2007, 28.02.2008 та від 30.04.2008, відповідно до яких обладнання, виготовлене згідно контракту № 23/71-06 від 26.05.2006 перебуває на відповідальному зберіганні у ПАТ "НКМЗ" (а. с. 86-88).

01.08.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Міленіум Груп" (комітент) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ніка Груп" (комісіонер) було укладено договір комісії на купівлю № 01/08-02 (а. с. 89-90).

Відповідно до п. 1.1 договору комісії, комісіонер зобов'язується за дорученням комітента за винагороду вчинити за рахунок комітента і від свого імені правочини щодо придбання механічної частини ШПМ БЦК 8/5х2,7 за цінами не вище погоджених сторонами в додатку № 1 до цього договору, у строки і в обсягах, передбачених додатком № 1, що є невід'ємною частиною договору.

Належним виконання комісіонером своїх зобов'язань за цим договором вважається вчинення комісіонером правочинів (укладання договорів з третіми особами) щодо придбання товарів в порядку та на умовах, визначених цим договором, а також передача придбаного товару на умовах, визначених у п. 2.1 цього договору (п. 1.2 договору комісії).

Пунктом 1.3 договору комісії встановлено, що за виконання послуг з придбання товару за цим договором комітент зобов'язується сплатити комісіонеру комісійну винагороду в розмірі 0,5 % від вартості придбаного товару.

У додатку № 1 до договору комісії сторони підписали специфікацію, якою погодили найменування товару - механічна частина ШПМ БЦК 8/5х2,7 у кількості 1 шт. за ціною 10200000 грн., з яких ПДВ 20% -1700000 грн. (а. с. 91).

07.08.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Металург" ( постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ніка Груп" (покупець) було укладено договір № 07/08-01 (а. с. 92-94).

Відповідно до п. 1.1 договору, постачальник зобов'язується передати у власність покупцю товар згідно додатку-специфікації до договору, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та оплатити його на умовах, передбачених цим договором.

У додатку №1-специфікації до договору № 07/08-01 сторони погодили поставку механічної частини ШПМ БЦК 8/5х2,7 у кількості 1 шт. за ціною 10200000 грн., з яких ПДВ 20% -1700000 грн. (а. с. 95).

Пунктами 3.2-3.3 договору № 07/08-01 встановлено, що датою поставки вважається дата, зазначена в акті приймання-передачі товару, підписаного уповноваженими представниками сторін. Датою переходу права власності на товар від постачальника до покупця є дата поставки.

Відповідно до накладної № 15 від 08.08.2008 та акту № 1 приймання-передачі товару від 08.08.2008 ТОВ "Торговий дім "Металург" передало, а ТОВ "Ніка Груп" прийняло механічну частину ціною 10200000 грн., з яких ПДВ 20% -1700000 грн. у кількості 1 шт. (а. с. 96-97).

11.08.2008 між ПАТ "НКМЗ", ТОВ "Торговий дім "Металург" та ТОВ "Ніка Груп" було складено та підписано зберігальну розписку, відповідно до якої ТОВ "Торговий дім "Металург" передає обладнання, виготовлене згідно контракту № 23/71-06 від 26.05.2006 на загальну суму 10080000 грн. з ПДВ, що знаходяться у цехах ПАТ "НКМЗ" на відповідальному зберіганні, ТОВ "Ніка Групп" згідно акту № 1 (акт приймання-передачі товару за договором №07/08-01 від 07.08.2008 між ТОВ "Торговий дім "Металірг" та ТОВ "Ніка-Груп") (а. с. 98).

Відповідно до видаткової накладної № РН-0000012 від 18.08.2008 ТОВ "Ніка Груп" , на виконання умов договору комісії № 01/08-02 від 01.08.2008, передало, а ТОВ "Міленіум Груп" прийняло механічну частину ШПМ БЦК 8/5х2,7 у кількості 1 шт. загальною вартістю 10200000 грн. (а. с. 99).

18.08.2008 між ТОВ "Ніка Груп" (первісний кредитор) та ТОВ "Міленіум Груп" (новий кредитор) було укладено угоду про відступлення права щодо відповідального зберігання майна (а. с. 100).

Згідно із п. 1 угоди про відступлення права щодо відповідального зберігання майна від 18.08.2008, у зв'язку з передачею механічної частини ШПМ БЦК 8/5х2.7 згідно договору комісії на купівлі № 01/08-02 від 01.08.2008. Первісний кредитор відступає новому кредитору права поклажедавця відносно механічної частини ШПМ БЦК 8/5х2.7, що знаходиться на відповідальному зберіганні в цехах ЗАТ "НКМЗ" до моменту її відвантаження власнику відповідно до п.п. 6.1, 9.4 контракту " 23/71-06 від 26.05.2006.

Права поклажедавця, були набуті первісним кредитором у Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Металург" на підставі договору № 07/08-01 від 07.08.2008, що підтверджується розпискою від 11.08.2008 (п. 2 угоди про відступлення права щодо відповідального зберігання майна від 18.08.2008).

Первісний кредитор передає новому кредитору оригінали всіх документів, що засвідчують права поклажодавця, які є предметом цієї угоди (п. 3 угоди про відступлення права щодо відповідального зберігання майна від 18.08.2008).

29.10.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Міленіум Груп" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енерджи Груп" (покупець, відповідач) було укладено договір № 1-03/МГ (арк. с. 101-102).

Відповідно до п. 1.1 договору № 1-03/МГ від 29.10.2010, постачальник зобов'язується передати у власність покупцю товар згідно додатку-специфікації до договору, а покупець зобов'язується прийняти зазначений товар та сплатити його на умовах, передбачених цим договором.

Сторонами було складено та підписано додаток-специфікацію до договору № 1-03/МГ від 29.10.2010, якою погоджено поставку механічної частини ШПМ БЦК 8/5х2.7 у кількості 1 шт. загальною вартістю 10224000 грн. (арк. с. 103).

Датою поставки вважається дата, зазначена у видатковій накладній постачальника, підписаній уповноваженим представником покупця (п. 3.2 договору № 1-03/МГ від 29.10.2010).

Додатковою угодою б/н від 01.06.2010 до договору № 1-03/МГ від 29.10.2010, сторони вирішили доповнити договір № 1-03/МГ від 29.10.2010 пунктом 1.2 наступного змісту: Право вимоги відвантаження товару (механічної частини ШПМ БЦК 8/5х2.7), що перебуває на відповідальному зберіганні Закритого акціонерного товариства "Новокраматорський машинобудівельний завод", а також право поклажодателя на зберігання цього товару до моменту відвантаження, переходять від постачальника до покупця у момент підписання видаткової накладної постачальника згідно з п. 3.2 договору (арк. с. 104).

01.07.2010 ТОВ "Міленіум Груп", відповідно до договору № 1-03/МГ від 29.10.2010, передало, а ТОВ "Енерджи Груп" прийняло механічну частину у кількості 1 шт. за ціною 10224000 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000005, підписаною обома сторонами (а. с. 105).

02.07.2010 між ТОВ "Енерджи Груп" та ТОВ "Міленіум Груп" було підписано акт приймання-передачі векселів, відповідно до якого ТОВ "Енерджи Груп" передало, а ТОВ "Міленіум Груп" прийняло в рахунок заборгованості за товар, поставлений згідно договору №1-03/МГ від 29.10.2010 на суму 10222600 грн. та договору № 1-04/МГ від 30.06.2010 на суму 1794540 грн., свої власні належним чином оформлені векселі за реквізитами зазначеними у акті (а. с. 108).

За твердженням позивача, оскільки відсутній факт реальної передачі механічної частини ШПМ БЦК 8/5х2.7 між ТОВ "Міленіум Груп" та ТОВ "Енерджи Груп", вказане є підставою визнання недійсними договору № 1-03/МГ від 29.10.2010 та додаткової угоди б/н від 01.06.2010 на підставі ч. 5 ст. 203 ЦК України. Також позивач вважає, що за спірними правочинами ТОВ "Міленіум Груп" передало ТОВ "Енерджи Груп" право вимоги, яке фактично не мало, адже оспорюваний договір є договором купівлі-продажу, а ПАТ "НКМЗ" не є його стороною (боржником).

Вказане стало підставою для звернення ПАТ "НКМЗ" з позовною заявою про визнання недійсними договору № 1-03/МГ від 29.10.2010 та додаткової угоди б/н від 01.06.2010 до договору № 1-03/МГ від 29.10.2010.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч.1 ст.628 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 названого Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За ч. 5 ст. 203 ЦК України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частинами 1,1 статті 234 ЦК України передбачено, що фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлюються ним. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

У пункті 3.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 р. «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» роз'яснено, що фіктивний правочин (стаття 234 ЦК України) є недійсним незалежно від мети його укладення, оскільки сторони не мають на увазі настання правових наслідків, що породжуються відповідним правочином. Таким може бути визнаний будь-який правочин, в тому числі нотаріально посвідчений. Якщо сторонами не вчинено ніяких дій на виконання фіктивного правочину, господарський суд приймає рішення лише про визнання фіктивного правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі коли на виконання правочину було передано якесь майно, такий правочин не може розцінюватися як фіктивний. Саме лише невчинення сторонами тих чи інших дій на виконання правочину не означає його фіктивності. Визнання фіктивного правочину недійсним потребує встановлення господарським судом умислу його сторін.

З урахуванням того, що фіктивний правочин не спрямований на набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків, він не створює цивільно-правових наслідків незалежно від того, чи він був визнаний судом недійсним.

У розгляді відповідних справ суд має враховувати, що ознака фіктивності має бути притаманна діям усіх сторін правочину. Якщо хоча б одна з них намагалася досягти правового результату, то даний правочин не може визнаватися фіктивним. Позивач, який вимагає визнання правочину недійсним, повинен довести, що всі учасники правочину не мали наміру створити правові наслідки на момент його вчинення.

Відповідно до постанови Верховного Суду України від 21.01.2015 р. у справі №6-197цс14 для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. У разі, якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.

Отже, фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду, знаючи заздалегідь, що він не буде виконаним; вчиняючи фіктивний правочин, сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків.

Ознака вчинення його лише для вигляду повинна бути властива діям обох сторін правочину. Якщо одна сторона діяла лише для вигляду, а інша намагалася досягти правового результату, такий правочин не може бути фіктивним.

Позивач, який звертається до суду з позовом про визнання правочину фіктивним, повинен довести суду відсутність в учасників правочину наміру створити юридичні наслідки.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (ст. 628 ЦК України).

Матеріали справи свідчать про те, що на виконання умов спірного договору, ОСОБА_3" передало, а ТОВ "Енерджи Груп" прийняло механічну частину ШПМ БЦК 8/5х2.7, а ТОВ "Енерджи Груп", у свою чергу, повністю сплатило вартість механічної частини ШПМ БЦК 8/5х2.7 за договором № 1-03/МГ від 29.10.2010.

Так, додатковою угодою б/н від 01.06.2010 лише закріплено факт перебування механічної частини ШПМ БЦК 8/5х2.7 на зберіганні у ПАТ "НКМЗ", що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (акти здачі-приймання від 31.07.2007, 31.10.2007, 28.02.2008 та від 30.04.2008; зберігальні розписки від 31.10.2007, 28.02.2008 та від 30.04.2008; зберігальна розписка від 11.08.2008).

Крім того сторонами погоджено у додатковій угоді б/н від 01.06.2010 до договору №1-03/МГ від 29.10.2010, що право вимоги відвантаження товару (механічної частини ШПМ БЦК 8/5х2.7), що перебуває на відповідальному зберіганні Закритого акціонерного товариства "Новокраматорський машинобудівельний завод", а також право поклажодателя на зберігання цього товару до моменту відвантаження, переходять від постачальника до покупця у момент підписання видаткової накладної постачальника згідно з п. 3.2 договору.

Вищезазначені дії сторін є підтвердженням реальності настання правових наслідків за договором № 1-03/МГ від 29.10.2010.

Так, колегія суддів поділяє висновок господарського суду, що додаткова угода від 01.06.2010 до договору № 1-03/МГ від 29.10.2010 не впливає на права та обов'язки позивача, оскільки зобов'язання позивача у спірній додатковій угоді не встановлюються, не припиняються та не змінюються.

На підставі аналізу сукупності наявних в матеріалах справи доказів, колегія суддів приходить до висновку про те, що оспорювані правочини відповідають вимогам діючого законодавства, обставини, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення, під час розгляду справи встановлено не було.

Всупереч вимогам ст.ст.33,34 ГПК України позивачем не надано належних та допустимих доказів в підтвердження того, що оспорювані правочини є недійсними.

Скаржник не довів належними та допустимими засобами доказування той факт, що оспорюваним правочином, на час його вчинення, були порушені його права та охоронювані законом інтереси.

Колегія суддів вважає, що клопотання позивача про витребування додаткових доказів не підлягають задоволенню, оскільки наведені заявником обставини для витребування додаткових доказів, не є перешкодою для вирішення даного спору без витребування цих доказів. Крім того, обґрунтовано місцевим судом відмовлено у задоволенні клопотання позивача щодо призначення проведення судової експертизи з посиланням не положення п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" від 23.03.2012 № 14.

Враховуючи викладене, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для визнання недійсними спірних правочинів, як таких, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, без застосування наслідків недійсності.

Доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки встановлених судом обставин, не спростовують висновків суду першої інстанцій, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду. Не підтверджене матеріалами справи і твердження скаржника про порушення господарським судом приписів процесуального законодавства.

З урахуванням наведеного, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції та не визнаються судом такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали.

Керуючись ст.ст. 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "НОВОКРАМАТОРСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2017 року у справі № 904/11345/16 залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складений 01.06.2017р.

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя В.О. Кузнецов

Суддя І.М. Науменко