Рішення № 66862161, 30.05.2017, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" травня 2017 р.Справа № 925/548/17

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Кенкеч О.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго», м. Черкаси, вул. Гоголя, 285

до приватного акціонерного товариства «Агропроммеханізація», Черкаська область, Черкаський район, с. Мошни, вул. Горіхова, 47

про стягнення 907 405,65 грн. заборгованості, інфляційних та річних,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю,

від відповідача: не зявився;

Публічне акціонерне товариство «Черкасиобленерго» звернулося в господарський суд Черкаської області з позовом до приватного акціонерного товариства «Агропроммеханізація» про стягнення заборгованості за прострочення виконання грошового зобовязання згідно договору відступлення права вимоги (за конкурсною заборгованістю) від 29.09.2014р. №690-03/22-14 в розмірі 907 405,65 грн., в тому числі 871 962,45 грн. основного боргу, 9 022,75 грн. 3% річних, 26 420,45 грн. інфляційних та відшкодування судових витрат.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених в позовній заяві; просив позов задовольнити.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, відзив на позов не надав, представника у судове засідання не направив, витребувані документи не надав, про причини неявки суд не повідомив. Ухвала суду від 15.05.2017р. про порушення провадження у справі повернулась до суду з відміткою працівника пошти «за закінченням терміну зберігання».

За змістом ст. 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Суд вважає, що судом вжиті належні заходи для повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи.

Неподання відповідачем відзиву на позовну заяву та незявлення представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними доказами відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України. Адреса відповідача відповідає адресі, вказаній в реєстраційних документах. Місце проведення господарської діяльності відповідно до положень ст. 93 Цивільного кодексу України відповідає адресі реєстрації. Доказів проведення розрахунку з позивачем - не надано.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи позивача, судом встановлено такі взаємовідносини сторін та обставини:

29.09.2014р. між публічним акціонерним товариством «Черкасиобленерго» (Первісний кредитор Позивач по справі), в особі директора з правових, майнових та корпоративних відносин ОСОБА_2, що діє на підставі довіреності №804/09-03 від 04.02.2014р. та рішення правління від 29.09.2014р., та приватним акціонерним товариством «Агропроммеханізація» (Новий кредитор Відповідач по справі), в особі директора ОСОБА_3, що діє на підставі Статуту, було укладено договір відступлення права вимоги (за конкурсною заборгованістю) №690-03/22-14 (далі - Договір, а.с. 9-10), за умовами якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором Новий кредитор виплачує Первісному Кредитору 971962,45 грн. заборгованості Відкритого акціонерного товариства «Черкаський завод телеграфної апаратури» (Боржник) за отриману активну електроенергію в сумі 786357,20 грн. та 104 653,48 грн., сума невдорахованої електричної енергії внаслідок порушення Правил користування електричною енергією, 58 661,09 грн. - інфляційні збитки, 22 290,68 грн. - 3% річні - згідно Договору про постачання електричної енергії №16 від 09.08.2004р., укладеного між Боржником і Первісним кредитором, разом із змінами та доповненнями (далі Договір на поставку електроенергії), а Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору належне Первісному кредитору право вимоги за Договором на поставку електроенергії. Дана заборгованість є безспірною та становить розмір конкурсної вимоги Первісного кредитора до Боржника у справі про банкрутство Боржника №10-14-01/2759 та була внесена до реєстру вимог кредиторів ухвалою господарського суду Черкаської області, прийнятою за результатами попереднього засідання 02.02.2005р., четвертої черги погашення.

Відповідно до п. 2.1 Договору право вимоги, що відступається за цим Договором оцінене сторонами в сумі 971 962,45 грн.

Пунктом 3.2. Договору передбачено, що з моменту набрання чинності цим Договором Новий кредитор сплачує перший платіж в сумі 100 000,00 грн. на користь Первісного кредитора протягом трьох банківських днів із дня укладення договору іпотеки нерухомого майна з метою забезпечення виконання зобовязань Новим кредитором.

Пунктом 3.3. Договору визначено, що заборгованість в сумі 871 962,45 грн. погашається на умовах відстрочення платежу та має бути сплачена на протязі 23 місяці та 25 днів з дати винесення господарським судом Черкаської області ухвали про внесення змін до реєстру вимог кредиторів щодо заміни Первісного кредитора в справі про банкрутство. В будь якому разі кінцевою датою виконання зобовязання є 24 листопада 2016 року.

Пунктом 4.1. Договору визначено, що Первісний кредитор зобов'язаний передати Новому кредитору право вимоги до Боржника засвідчену копію Договору про постачання електричної енергії №16 від 09.08.2004р. протягом трьох робочих днів з дня переходу до Нового кредитора права вимоги.

ПАТ «Черкасиобленерго» виконало свої договірні зобов'язання у повному обсязі.

20.02.2017р. Позивач направив на адресу Відповідача письмову претензію №1095/09-03 з вимогою сплатити розмір інфляційного збільшення суми боргу за Договором станом на 17.02.2017р. в розмірі 17 525,57 грн., а також суму нарахованих трьох процентів річних в розмірі 6 156,02 грн.

Відповідач на вказану претензію не відповів, кошти Позивачу не перерахував.

За розрахунком Позивача, станом на 12.05.2017р. сума основного боргу Відповідача перед Позивачем по Договору складає 871 962,45 грн.

На запитання головуючого представник позивача заявив:

про відсутність будь-яких інших доказів на підтвердження своїх доводів і пояснень;

про відсутність потреби у витребуванні інших доказів від учасників провадження у справі та інших осіб;

про можливість завершення дослідження обставин справи.

Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності та за своїм внутрішнім переконанням, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з таких правових підстав та мотивів.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» рішення з господарського спору повинно прийматись у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто зясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Сторони є субєктами господарювання на ринку послуг.

Місце проведення господарської діяльності сторін відповідає місцю їх реєстрації згідно даних ЄДРПОУ положення ст. 93 ЦК України.

Згідно ч. 3 ст. 5 Господарського кодексу України (далі - ГК України) субєкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Частина 2 ст. 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає зобовязання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Зобов'язанням, згідно статті 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема договорів та інших правочинів.

В силу положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Вказані норми кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України.

Договір, згідно статті 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору. Договір відступлення права вимоги (за конкурсною заборгованістю) від 29.09.2014р. №690-03/22-14 не заперечений сторонами, не визнаний судом недійсним та не розірваний в установленому порядку. Суд також враховує презумпцію правомірності правочину (положення ст. 204 ЦК України). Спору в цій частині немає.

Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 512 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні може відбутися внаслідок переданням ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд вважає обґрунтованим та доведеним право Позивача на стягнення з Відповідача основної суми заборгованості за зобовязанням у розмірі 871 962,45 грн. Позов в цій частині підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 193 ГК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

На суму інфляційних нарахувань не нараховуються проценти.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Позивачем нараховано Відповідачу за період з 24.11.2016р. по 29.03.2017р.: 9 022,75 грн. - 3% річних та 26 420,45 грн. інфляційних, які просить стягнути з відповідача. Розрахунок перевірено судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу «Ліга-Закон». Розрахунок виконано вірно та не перевищує суми можливого нарахування. Стягненню підлягає 9 022,75 грн. - 3% річних та 26 420,45 грн. інфляційних.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обовязок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого субєктивного права.

Суд вважає, що позивачем використано належний спосіб захисту свого порушеного права чи інтересу відповідно до положень ст.ст. 15-16 ЦК України.

Суд зазначає, що проведення оплати боргу відповідачем під час розгляду справи та неподання ним доказів у справу має враховуватись виконавчою службою при виконанні рішення суду в ході виконавчого провадження. Суд вважає, що відповідач мав достатньо часу для надання заперечень суду по суті спору чи доказів про проведення розрахунку. Відповідач не надав доказів обєктивної неможливості заперечення вимог чи погашення боргу.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати належить покласти на Відповідача та стягнути на користь Позивача 13 611,08 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з відповідача приватного акціонерного товариства «Агропроммеханізація», Черкаська область, Черкаський район, с. Мошни, вул. Горіхова, 47, код ЄДРПОУ 03563554, номер рахунку в банку невідомий

на користь позивача публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго», м. Черкаси, вул. Гоголя, 285, код ЄДРПОУ 22800735, номер рахунку в банку невідомий,

871 962,45 грн. основного боргу, 9 022,75 грн. 3% річних, 26 420,45 грн. інфляційних та 13 611,08 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 31.05.2017р.

Суддя Г.М. Скиба