Ухвала суду № 66857781, 29.05.2017, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/5564/17

Провадження № 2/369/2744/17

УХВАЛА

Іменем України

29.05.2017 року м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Волчко А.Я., вирішуючи питання про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 сільської ради до ОСОБА_2 про визнання укладеним договору про пайову участь,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 сільська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання укладеним договору про пайову участь.

Вивчивши матеріали позовної заяви, вважаю, що позовна заява не відповідає вимогам, передбаченим ст. 119 ЦПК України, а тому її слід залишити без руху та надати строк для усунення недоліків з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленомуЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб визначений законами України (ст. 4 ЦПК України).

Згідно ізЗаконом України «Про судовий збір», із позовних заяв немайнового характеру, що подаються до суду юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, судовий збір справляється в розмірі1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1ст. 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свободгарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладнийрух. Також Європейський суд з прав людини зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі «Жоффре де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року).

Оскільки пред`явлення позову - це процесуальна дія, яка здійснюється у порядку встановленомуЦПК України, справи позовного провадження повинні розглядатися судом на підставі поданої позивачем позовної заяви, яка повинна за формою та змістом відповідати закону.

Вимоги щодо форми і змісту позовної заяви встановленіст. 119 ЦПК України.

Згідно з вимогами ч. 5ст. 119 ЦПК Українидо позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору.

Із змісту позовної заяви встановлено, що позивач пред'явив позов до суду, який містить позовні вимоги немайнового характеру про визнання договорів про пайову участь укладеними.

Відповідно доЗакону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік»з 01 січня 2017 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений у розмірі 1600 грн.

Згідно ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір»за подання до суду позовної заяви немайнового характеру юридичною особою ставка судового збору 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто1600 грн. 00 коп.

У порушення вищезазначених вимог, позивачем не сплачено судовий збір за кожну вимогу немайнового характеру та не надано документ, що підтверджує сплату судового збору.

Так позивач надав на підтвердження сплати судового збору квитанцію на суму 640 гривень, однак враховуючи заявлені позовні вимоги, позивач повинен був сплатити судовий збір за кожну вимогу немайнового характеру у розмірі 6400 гривень.

Тому, враховуючи сплачену суму судового збору у розмірі 640 гривень, позивачу необхідно доплатити судовий збір за кожну вимогу немайнового характеру, у розмірі 5760 гривень.

Частиною 1 ст. 121 ЦПК України передбачає, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, передбачених ст.119, 120 ЦПК України, або не в повному розмірі сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.

За таких обставин, керуючись ч. 1 ст. 121 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 сільської ради до ОСОБА_2 про визнання укладеним договір про пайову участь - залишити без руху та надати позивачу строк на усунення недоліків тривалістю пять днів з дня отримання позивачем цієї ухвали.

У випадку, якщо недоліки позовної заяви у визначений строк не будуть усунені, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: А.Я. Волчко