Вирок № 66857429, 30.05.2017, Іванківський районний суд Київської області

Справа № 366/634/17

Провадження № 1-кп/366/53/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2017 року Іванківський районний суд Київської області у складі головуючого - судді Слободян Н.П., (секретар судового засідання Мартовицька Н.Є.) за участю прокурора Яковенко І.П. обвинуваченого ОСОБА_1, потерпілої ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Іванків, Київської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12016110180000608 про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, такого, що не має судимості, не працює, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України,-

В С Т А Н О В И В:

23 серпня 2016 року, приблизно о 19 годині, ОСОБА_1, перебуваючи за місцем свого проживання в будинку № 24 по вул. Лугова в с. Шпилі Іванківського району Київської області, на ґрунті неприязних відносин, які в нього виникли раптово по відношенню до ОСОБА_2, умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень, наніс останній два удари кулаком в живіт. В результаті вказаних дій, ОСОБА_1 спричинив ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді травми живота з розривом селезінки, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.

Обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся, цивільний позов визнав у повному обсязі.

Враховуючи повне визнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини, підтвердження ним обставин вчинення кримінального правопорушення, яке йому інкримінується, суд визнає на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. Обвинуваченому розяснено наслідки застосування ч. 3 ст. 349 КПК України, проти яких, він не заперечує.

Будучи допитаним як обвинувачений, ОСОБА_1 показав суду, що він проживає в ІНФОРМАЦІЯ_5 разом із співмешканкою ОСОБА_2 Того дня він повернувся додому з роботи. ОСОБА_2 була пяна, їжі не було приготовано. Він розізлився і вдарив співмешканку два рази кулаком в живіт. Після цього вона почала готувати, а він ліг спати. Коли вночі прокинувся, ОСОБА_2 вдома не було. Він з дочкою співмешканки шукали її. ОСОБА_3 сказала, що ОСОБА_2 приходила до неї, сказала, що почуває себе погано, і ОСОБА_3 викликала «швидку». Коли він поїхав до лікарні і зайшов у палату, то ОСОБА_2 сказала, що їй вирізали селезінку.

Потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні зазначила, що претензій до обвинуваченого не має, просила не позбавляти волі ОСОБА_1

Крім того, судом у судовому засіданні в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, було досліджено характеризуючі матеріали на обвинуваченого ОСОБА_1, а саме:

-копію паспорта;

-вимогу про судимості, відповідно до якої ОСОБА_1 вважається таким, що не має судимості;

-лист Іванківської центральної районної лікарні № 7 від 17.01.2017 про те, що ОСОБА_1 на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває та за медичною допомогою не звертався;

- довідку Іванківського районного центру зайнятості № 262 від 17.01.2017 року, відповідно до якої ОСОБА_1 на обліку в Центрі не перебуває;

-довідку-характеристику з Шпилівської сільської ради, відповідно до якої ОСОБА_1 проживає в ІНФОРМАЦІЯ_6 без реєстрації, за час проживання зарекомендував себе з негативної сторони, зловживає спиртними напоями, займається крадіжками, ніде не працює, авторитетом серед односельців не користується.

Оцінюючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю доведена, а його дії вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, а саме: умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя потерпілої ОСОБА_2 в момент його заподіяння, що спричинило втрату потерпілою органу.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення злочину, суспільну небезпеку скоєного кримінального правопорушення, дані, що характеризують особу обвинуваченого: його ставлення до скоєного, характеристики за місцем проживання.

Відповідно до положень ст. 66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, суд визнає - щире каяття.

Відповідно до положень ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, суд не встановив.

ОСОБА_1 вважається таким, що не має судимості, за місцем проживання характеризується негативно, на обліках у нарколога та психіатра не перебуває.

Враховуючи обставини справи, особу обвинуваченого, обставини, які помякшують покарання обвинуваченому, відсутність обставин, які обтяжують покарання, позицію потерпілої щодо міри покарання, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_1 слід призначити покарання в межах санкції ч. 1 ст. 121 КК у виді позбавлення волі. На підставі положень ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком, поклавши на обвинуваченого обовязки, передбачені ст. 76 КК України. Така міра покарання буде достатньою для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 не обирався.

Цивільний позов, заявлений прокурором в інтересах держави в особі КЗ ІРР «Іванківська центральна лікарня» про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої від злочину, підлягає задоволенню в повному обсязі на підставі ст.ст. 1166, 1206 ЦК України, оскільки вимоги підтверджені письмовими доказами та визнані обвинуваченим у повному обсязі.

Судові витрати та речові докази по справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 371, 373, 374, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (пяти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 3 (три) роки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обовязки:

- періодично зявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирався.

Судові витрати та речові докази по справі відсутні.

Цивільний позов, заявлений прокурором в інтересах держави в особі КЗ ІРР «Іванківська центральна лікарня» про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої від злочину, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, на користь Комунального закладу Іванківської районної ради «Іванківська центральна районна лікарня» (р/р 31551203132697 в УДКСУ в Іванківському районі, МФО 821018, код 01994409 КЗ ІРР «Іванківська ЦРЛ») кошти, витрачені на стаціонарне лікування потерпілої від злочину, на загальну суму 3165 (три тисячі сто шістдесят пять) гривень.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його нене скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Вирок може бути оскаржений протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Київської області шляхом подання апеляційної скарги через Іванківський районний суд Київської області.

Суддя: