Вирок № 66857116, 01.06.2017, Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/454/17

Кримінальне провадження № 1-кп/355/49/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" червня 2017 р. Баришівськийрайонний суд Київської областів складі

головуючого суддіЛисюка О.Д.

при секретарі Ющенко Л.А.

з участю сторін кримінального провадження:

прокурора Маглич О.М.

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника потерпілої ОСОБА_3

представника Баришівського МРВ з питань пробації ЦМУ з питань виконання кримінальних покарань та пробації МЮУ ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні Баришівського районного суду Київської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015110070000715 від 29.08.2015 року, за обвинуваченням

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає: ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянин України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_4, вдівця, раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Суд визнав доведеним, що29.08.2015 року, близько 07 години, водій ОСОБА_5, керуючи технічно справним автомобілем марки «Кіа Carnival», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись на 64 км. автодороги сполученням «Київ-Харків», що на території Баришівського району Київської області, в правій смузі для руху в напрямку м. Києва зі швидкістю приблизно 90-100 км/год., в порушення вимог пунктів 2.3 б), 2.3.д) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року та введених в дію з 01 січня 2002 року не був уважний під час керування транспортним засобом, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміну, внаслідок чого своїми діями створив загрозу безпеці дорожнього руху. В порушення пункту 12.1 Правил дорожнього руху України, відповідно до якого «під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним» та пункту 13.1 Правил дорожнього руху України, відповідно до якого «водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться і стану транспортного засобу повинен дотримуватися безпечної дистанції та безпечного інтервалу» проявив злочинну самовпевненість, не врахував дорожню обстановку, не обрав безпечну швидкість руху транспортного засобу та місце його розташування в межах проїзної частини дороги в напрямку м. Києва, щоб мати змогу постійно контролювати його рух, обравши не відповідну дорожній обстановці швидкість руху, не дотримався безпечної дистанції до попутного транспортного засобу, внаслідок чого допустив зіткнення із задньою частиною напівпричепа марки «WEILTON», реєстраційний номер НОМЕР_2, який перебував у складі автопоїзда із сідловим тягачем марки «МАN ТGX 18.360», державний реєстраційний номер АА27390К, який рухався у попутному напрямку, в правій смузі для руху в бік м. Києва.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля марки «Кіа Carnival», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_6, який перебував на передньому пасажирському сидінні від отриманих тілесних ушкоджень 07.09.2015 року помер в Київській обласній клінічній лікарні.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №74-ТР від 12.11.2015 року встановлено, що при судово-медичній експертизі трупу ОСОБА_6 виявлені: переломи кісток склепіння та основи черепу, кісток лицьового скелету, масивна забита рана в області чола, забита рана в області верхньої повіки лівого ока, множинні садна в області обличчя (переважно справа), масивний крововилив в м'які тканини в лобній, скроневих та правій тім'яній ділянках, крововиливи в над і під тверду мозкову оболонку, під м'яку мозкову оболонку, у речовину головного мозку й у шлуночки головного мозку, зазначені ушкодження комплекс яких сформував відкриту проникаючу черепно-мозкову травму та обумовив настання смерті, утворилися від дії тупих предметів можливо в строк та за обставин зазначених у медичній документації і мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень. Смерть ОСОБА_6 настала від відкритої проникаючої черепно-мозкової травми у вигляді множинних переломів кісток склепіння та основи черепу, кісток лицьового скелету, крововиливи від мозкової оболонки в речовину та у шлуночки головного мозку, що підтверджується виявленими тілесними ушкодженнями та даними медичної документації.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину, з його кваліфікуючими ознаками, при цьому вказав, що 28.08.2015 року близько 07 год ранку він, керуючи власним автомобілем НОМЕР_3, рухаючись на ділянці 64 км. автодороги сполучення «Київ-Харків» відволікся та не розрахувавши дистанції до автомобіля який рухався попереду, допустив зіткнення із задньою частиною напівпричепа «Wielton» реєстраційний номер НОМЕР_2, який перебував у складі автопоїзда із сідловин тягачем «MAN TGX 18.360» реєстраційний номер НОМЕР_4. Внаслідок ДТП пасажир ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження, від яких настала його смерть. Обвинувачений щиро розкаюється у вчиненому та просить вибачення у потерпілої. Також в судовому засіданні обвинувачений вказав, що він протягом тривалого часу намагався вчинити дії, які направлені на відшкодування заподіяної шкоди родині померлого, однак його дії були марними, на контакт із ним ніхто не бажав йти.

Потерпіла ОСОБА_7, будучи належним чином повідомлена про час та місце проведення судового розгляду в судове засідання не з'явилася. Потерпіла ОСОБА_7 надала суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, зазначивши, що представляти її інтереси доручає адвокатам ОСОБА_8 та (або) ОСОБА_3.

Згідно вимогст. 325 КПК Українивирішено провести судовий розгляд у відсутності потерпілої.

Представник потерпілої ОСОБА_3 в судове засідання не зявився надавши до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнає свою провину в скоєному та чистосердечно розкаюється, вважає за недоцільне дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому, враховуючи волю потерпілої, заявлений позов про відшкодування шкоди залишити без розгляду, а з приводу обрання обвинуваченому покарання, просить суд обрати покарання у виді позбавлення волі в межах санкції передбаченої ст. 286 КК України без застосування ст. 75 КК України.

Відповідно до ч. 3ст. 349 КПК Українисуд, за згодою учасників судового провадження, з'ясувавши, чи правильно вони розуміють зміст фактичних обставин справи, які вказані в обвинувальному акті, чи добровільною є їх позиція, роз'яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Суд, визначивши обсяг доказів, які будуть досліджуватись, здійснив допит обвинуваченого та дослідив дані, які характеризують його особу.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено порушення обвинуваченим ОСОБА_5 п.2.3. б)Правил дорожнього рухузгідно якого, для забезпечення дорожнього руху водій зобовязаний: бути уважним , стежити за дорожньою обстановкою, реагувати на її зміну, п 2.3 д) відповідно до якого, водій повинен не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.

Окрім того, в порушення п.12.1 Правил, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху, водій повинен врахувати дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ними.

Також, в порушення п.13.1 Правил дорожнього руху, водій ОСОБА_5 залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться і стану транспортного засобу, повинен був дотриматися безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Таким чином, сукупність приведених в судовому засіданні доказів, їх оцінка переконують суд, щоОСОБА_5 допустив порушення правил безпеки дорожнього руху, особою що керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, а тому, його діїкваліфікує за ч. 2ст. 286 КК України.

Відповідно до п.1постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 « Про практику призначення судами кримінального покарання», суди при призначенні покарання у кожному конкретному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо дотримуватись вимогст. 65 КК Українистосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізується принцип законності, справедливості, обгрунтованості та індивідуалізації покарання.

Призначаючи покарання ОСОБА_5, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу обвинуваченого, який виключно позитивно характеризується за місцем попередньої роботи, є пенсіонером, здійснює догляд за престарілою матірю своєї покійної дружини ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5. Судом також враховується поведінка обвинуваченого в ході досудового слідства та судового розгляду, його щирість та бажання відшкодувати заподіяні матеріальні збитки та моральні страждання потерпілій.

Відповідно до довідки Кременчуцького обласного наркологічного диспансеру, ОСОБА_5 на диспансерному обліку не перебуває.

Відповідно до довідки Кременчуцького обласного психоневрологічного диспансеру, ОСОБА_5 на диспансерному обліку не перебуває.

Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_5 передбаченихст. 66КК Українисуд визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, намагання добровільного відшкодування заподіяної шкоди.

Обставин, яка б обтяжувала покарання ОСОБА_5 в ході судового розгляду не встановлено.

Беручи до уваги те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, одночасно враховуючи конкретні обставини справи, тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, умови його життя, відношення до праці, відсутність судимостей, принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, спрямованих на виправлення, виховання та соціальну реабілітацію засудженого, приймаючи відповідно до вимог ч.1ст.368 КПК України,досудову доповідь Баришівського МРВ з питань пробації Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого від 28.04.2017 року відповідно до якої, виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 можливе без ізоляції останнього від суспільства суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції його від суспільства із застосуванням ст.ст.75,76 КК України.

Окрім того, враховуючи вік обвинуваченого, його ставлення до скоєного, ту обставину, що транспортний засіб йому необхідний для здійснення догляду за престарілою ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, суд вважає за можливе, не застосовувати до обвинуваченого додаткової міри покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Відповідно до п.5 ст.207 ЦПК України, враховуючи клопотання представника потерпілого - адвоката ОСОБА_3, суд вважає за необхідне, заявлений позов залишити без розгляду.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст.369-371,373-376 КПК Українисуд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_5визнати винним в скоєнні злочину, передбаченогоч.2ст. 286 КК Українита призначити йому покарання 5 (пять) роківпозбавлення волі без позбавлення права керування транспорними засобами.

На підставіст.75 КК Українизвільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням встановивши іспитовий строк тривалістю 2(два) роки.

Згідност.76 КК Українипокласти на засудженого ОСОБА_5 обов'язки :

- періодично зявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути із ОСОБА_5 процесуальні витрати на залучення експерта на проведення судових експертиз на користь держави в розмірі 7309 (сім тисяч триста девять) грн.68 коп. (Банк ГУДСКУ у Київській області р/р 31113115700016, МФО 821018, код ЄДРПОУ 37862784 УДК в Київській області одержувач УК у Баришівському районі, смт. Баришівка 24060300 ).

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на вирок суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Київської області через Баришівський районний суд.

Суддя Баришівського

районного суду ОСОБА_10