Ухвала суду № 66851568, 29.05.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

29 травня 2017 року м. Київ К/800/17746/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Головчук С.В., вирішуючи питання про прийняття касаційної скарги Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27 січня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 травня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області, Атестаційної комісії № 17 Головного управління Національної поліції в Харківській області, Апеляційної атестаційної комісії Східного регіону № 1 про скасування рішень, визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в :

У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому, уточнивши позовні вимоги, просив визнати протиправними та скасувати рішення (висновок) Атестаційної комісії № 17 Головного управління Національної поліції в Харківській області від 07 вересня 2016 про визнання позивача таким, що не відповідає займаній посаді та підлягає звільненню через службову невідповідність; рішення (висновок) Апеляційної атестаційної комісії Східного регіону № 1 від 19 вересня 2016 року про відхилення скарги ОСОБА_1; наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 27 вересня 2016 року № 361 о/с в частині звільнення позивача з посади; поновити ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора-чергового сектору реагування патрульної поліції Печенізького відділення поліції Чугуївського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області або на рівнозначній посаді та стягнути заробітну плату за час вимушеного прогулу. Посилаючись на те, що атестацію проведено за відсутності правових підстав, а її висновки є упередженими та не ґрунтуються на перевірених і встановлених фактах, просив суд задовольнити позов.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27 січня 2017 року, яку залишено без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 травня 2017 року, позов задоволено частково. Скасовано рішення (висновок) атестаційної комісії № 17 Головного управління Національної поліції в Харківській області від 07 вересня 2016 року та зазначене в розділі IV «Результати атестування (висновок атестаційної комісії)» атестаційного листа, а саме: « 4 - займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність», прийняте відносно ОСОБА_1. Скасовано рішення (висновок) апеляційної атестаційної комісії Східного регіону № 1 від 19 вересня 2016 року та зазначене в розділі V «Висновок апеляційної атестаційної комісії» атестаційного листа, а саме: «Відхилити скаргу поліцейського», прийняте відносно позивача. Скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 27 вересня 2016 року № 361 о/с в частині звільнення майора поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції, поновлено його на посаді старшого інспектора-чергового сектору реагування патрульної поліції Печенізького відділення поліції Чугуївського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області з 27 вересня 2016 року та стягнуто 15604,70 грн грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 27 вересня 2016 року по 27 січня 2017 року.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, зокрема, положень Закону України «Про Національну поліцію» та Інструкції про проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 листопада 2015 року № 1465 (далі - Інструкція). Вказує, що суди не дали належної правової оцінки обставинам справи та неправильно застосував норми законодавства, якими врегульовані спірні правовідносини.

Згідно із пунктом 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Із змісту оскаржуваних судових рішень видно, що задовольняючи позов, суди виходили з наступного.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження ними служби в Національній поліції України регулюються нормами Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію», пунктами 8, 9, 12 розділу XI якого передбачено, що з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.

Працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Працівникам міліції, які у визначеному цим Законом порядку прийняті на службу до поліції, наказами про призначення на відповідні посади одночасно присвоюються відповідні спеціальні звання поліції.

Як встановлено судами, наказом Головного управління Національної поліції України в Харківській області від 07 листопада 2015 року № 22 о/с ОСОБА_1 призначено на посаду начальника Чугуївського відділу поліції (м. Чугуїв) Головного управління Національної поліції в Харківській області, в порядку переатестації, з присвоєнням спеціального звання «майор поліції».

У зв'язку з реорганізацією, наказом т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції України від 22 березня 2016 року № 91 о/с майора поліції ОСОБА_1, призначено на посаду старшого інспектора чергового сектору реагування патрульної поліції Печенізького відділення поліції Чугуївського відділу поліції (м. Чугуїв) Головного управління Національної поліції в Харківській області.

Наказом Національної поліції України від 12 лютого 2016 року № 102, з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри при призначенні на вищу посаду, переміщення на нижчу, звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, керуючись статтею 57 Закону України «Про національну поліцію України» та вимогами Інструкції, призначено проведення атестації поліцейських Головного управління Національної поліції в Харківській області.

У вересні 2016 року Атестаційною комісією № 17 Головного управління Національної поліції в Харківській області проведено атестування ОСОБА_1, за результатами якого члени атестаційної комісії вирішили, що позивач займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції, про що 07 вересня 2016 року складено відповідний висновок.

Рішенням Апеляційної атестаційної комісії Східного регіону № 1 від 19 вересня 2016 року відхилено скаргу ОСОБА_1 на висновок Атестаційної комісії № 17 Головного управління Національної поліції в Харківській області від 07 вересня 2016 року.

В подальшому, на підставі висновків атестації, наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 27 вересня 2016 року № 361 о/с позивача звільнено зі служби в поліції за пунктом 5 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (через службову невідповідність).

Інститут атестування поліцейських передбачено Законом України «Про Національну поліцію» відповідно до частини першої статті 57 якого, атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

Відповідно до частини другої статті 57 Закону України «Про Національну поліцію» атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Наведений перелік підстав є вичерпним і розширенню не підлягає, а тому аналіз положень наведеної норми Закону дає підстави для висновку, що атестуванню підлягають лише ті поліцейські, які претендують на вищу посаду або щодо яких вирішується питання про переведення на нижчу посаду, або щодо яких вирішується питання щодо звільнення через службову невідповідність, а тому відповідно до списку поліцейських, які підлягають атестуванню (складається на підставі підпункту 2 пункту 1 розділу ІV Інструкції) слід включати лише тих поліцейських, відносно яких наявні підстави для проведення атестування, що передбачені частиною другою.

За таких обставин, суди дійшли висновку, що кожна із зазначених у частині другій статті 57 Закону України «Про Національну поліцію» підстав проведення атестування повинна бути пов'язана з певними передумовами, зокрема, атестування яке призначається для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність повинне бути зумовлене існуванням реальних підстав до звільнення, як то неналежне виконання службових обов'язків, порушення установленого чинним законодавством порядку і правил несення служби тощо.

Як встановлено судами, атестацію позивача проведено в порядку атестації усіх поліцейських Національної поліції України з метою оцінки їх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри, що, на думку відповідачів, не суперечить приписам частини першої статті 57 Закону України «Про Національну поліцію».

Разом з тим, приписи частини першої статті 57 Закону України «Про Національну поліцію», не є самостійною підставою проведення атестування, оскільки цю норму слід застосовувати у системному взаємозв'язку з нормами частини другої статті 57 Закону України «Про Національну поліцію», в якій наведений вичерпний перелік підстав для проведення атестування, за відсутності яких проведення атестації є неправомірним.

Крім того, пунктом 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» встановлює, що працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів. Вказані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Вирішуючи спір, суди встановили, що накази Головного управління Національної поліції України від 07 листопада 2015 року № 22 о/с та від 22 березня 2016 року № 91 о/с, згідно з якими ОСОБА_1 прийнято на службу до поліції, з призначенням на відповідні посади, не містять жодних застережень про тимчасовість призначення позивача на ці посади, а тому питання про відповідність позивача вимогам до поліцейських було вирішено ще з листопада 2015 року, у момент видання наказу про прийняття його на службу.

Враховуючи те, що нормами пункту 9 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» не передбачено можливості переатестації колишніх працівників міліції на предмет відповідності посаді, на яку їх вже призначено для подальшого проходження служби в органах поліції, суди дійшли висновку, що атестування ОСОБА_2 проведено неправомірно та за відсутності визначених законом підстав.

Крім того, метою проведення атестації (для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність) є вирішення питання про можливість у той чи інший спосіб залишення особи на службі і, як крайній захід, пропозиція щодо звільнення зі служби через службову невідповідність виходячи з професійних, моральних і особистих якостей.

Аналізуючи матеріали атестування позивача, суди зазначили, що зміст атестаційного листа ОСОБА_1 складеного його безпосереднім начальником, свідчить про те, що позивачу надано позитивну характеристику. В цьому ж атестаційному листі зроблено висновок про те, що ОСОБА_1 займаній посаді відповідає. За результатами тестування, позивач отримав 35 балів за загальне тестування та 45 балів за професійне тестування, тобто подолав мінімальний бар'єр у 25 балів.

Відповідно до пункту 16 розділу IV Інструкції атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).

Разом з тим, аналізуючи надані документи та перевіряючи обставини справи, суди встановили, що відповідач не довів, що під час прийняття рішення про невідповідність позивача займаній посаді, атестаційною комісією враховувались обов'язкові критерії згідно з пунктом 16 розділу IV Інструкції, і, що за сукупністю оцінки усіх критеріїв позивач виявив себе як некваліфікований працівник, зокрема щодо низьких показників хоча б одного із встановлених критеріїв.

За таких обставин, суди дійшли висновку, що атестаційна комісія, в порушення вимог статті 57 Закону України «Про Національну поліцію» та пункту 16 розділу IV Інструкції не проводила глибокого і всебічного вивчення документів особової справи позивача, не аналізувала в сукупності повноту виконання позивачем функціональних обов'язків (посадових інструкцій), показників його службової діяльності, рівня теоретичних знань та професійних якостей, не враховувала наявність заохочень та дисциплінарних стягнень тощо, а тому таке рішення та наказ про звільнення підлягають скасуванню, а позов задоволенню.

У касаційній скарзі відсутнє належне обґрунтування підстав для скасування чи зміни судових рішень, викладені в ній доводи перевірені судами і не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми процесуального права.

Наведене є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27 січня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 травня 2017 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С.В. Головчук