Ухвала суду № 66850379, 30.05.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/4156/17 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А. Суддя-доповідач: Ганечко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

30 травня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Ганечко О.М.,

суддів: Коротких А.Ю., Літвіної Н.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.04.2017 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства юстиції України, Заступника Міністра юстиції з питань державної реєстрації Мороза Павла Олександровича про визнання неправомірними дій, зобов'язати вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, заступника Міністра юстиції з питань державної реєстрації Мороза Павла Олександровича про: визнання неправомірними дії відповідачів стосовно ненадання обґрунтованої відповіді на скаргу позивача від 13.02.2017; зобов'язання Міністерства юстиції України провести перевірку та за її результатами надати обґрунтовану відповідь стосовно наявності чи відсутності порушень з боку посадових осіб Міністерства юстиції України під час розгляду скарги позивача від 30.12.2016 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.04.2017 позовну заяву залишено без руху.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Справа розглянута відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції, залишаючи позовну заяву без руху, діяв на підставі ч.1 ст.108 КАС України, з огляду на те, що позовна заява не відповідає вимогам ст.106 КАС України, а саме: позивачем до позовної заяви не додано документа про сплату судового збору та подано клопотання, в якому позивач просить відстрочити сплату судових витрат до вирішення справи по суті, у зв'язку із скрутним майновим станом.

Водночас, в матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження скрутного майнового стану позивача та неможливості сплати судового збору, а тому суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору, що вбачається із змісту оскаржуваної ухвали.

Так, згідно із ч.3 ст.106 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Відповідно до ч.2 ст.87 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір», стаття 5 якого встановлює пільги щодо сплати судового збору.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір», судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених Законом України «Про судовий збір». Розмір судового збору визначено зазначеним Законом і залежить від об'єктивних ознак позову (заяви): з яких правовідносин виник і який предмет позову. Умови сплати судового збору однакові й рівні для всіх позивачів, а пільги щодо його сплати передбачені безпосередньо законом.

Відповідно до ч.1 ст.88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Крім того, згідно ст.8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

В той же час, при розгляді апеляційної скарги, колегія суддів критично оцінює посилання апелянта на те, що сплата судового збору за подання позовної заяви може суттєво вплинути на бюджет та рівень життя сім'ї позивача, з огляду на наявність доходу в розмірі 4281 грн., про що зазначено позивачем в апеляційній скарзі, та того, що позивач не позбавлений можливості сплатити судовий збір, а не бажає його сплачувати, посилаючись на невеликий середньомісячний дохід сім'ї.

Вказані доводи на думку колегії суддів не є достатньою підставою для звільнення позивача від сплати судового збору за подання позовної заяви, та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

Відтак, колегія суддів, з урахуванням вимог ч.1 ст.108, 106 КАС України погоджується, з висновком суду першої інстанції, та вказує на правомірність залишення позовної заяви без руху, оскільки, всупереч вимог ч.3 ст.106 КАС України, позивачем не сплачено судовий збір за подання позовної заяви.

Колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі, та вважає, що судом першої інстанції дотримано процесуальні положення КАС України, та надана правильна правова оцінка обставинам на підставі законодавства, яке врегульовує спірні правовідносини.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в ухвалі від 14.04.2017, та не можуть бути підставою для її скасування.

За таких обставин, у відповідності до ст.200 КАС України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Крім того, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2017 року було відстрочено ОСОБА_2 сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання апеляційної скарги на ухвалу суду необхідно сплатити 1 (один) розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01 січня 2017 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1600 грн.

Відтак, враховуючи вимоги Закону України «Про судовий збір», КАС України, та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2017, якою відстрочено сплату судового збору, апелянт зобов'язаний сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу суду в розмірі 1600 грн.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 186, 195, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.04.2017 - без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Державного бюджету України (р/р 31211206781007, Банк отримувача: ГУДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ-38004897, МФО 820019, Код класифікації доходів бюджету: 22030001, Символ звітності -206, Призначення платежу: судовий збір Київський ААС) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн.

Ухвала набирає законної сили згідно ст.254 КАС України, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя

Судді:

Головуючий суддя Ганечко О.М.

Судді: Коротких А. Ю.

Літвіна Н. М.