Постанова № 66850188, 30.05.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/202/17 Головуючий у 1-й інстанції: Непочатих В.О.

Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 травня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Літвіної Н.М.

суддів Ганечко О.М. Коротких А.Ю.

при секретарі Архіповій А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного нотаріуса Чернігівського районного нотаріального округу Лисенко Наталії Борисівни на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 березня 2017 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Куликівські аграрні інвестиції» до приватного нотаріуса Чернігівського районного нотаріального округу Лисенко Наталії Борисівни, треті особи: ОСОБА_3, Товариство з обмеженою відповідальністю «Горбів Агро», Куликівська районна державна адміністрація Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до приватного нотаріуса Чернігівського районного нотаріального округу Лисенко Н.Б. про визнання протиправним та скасування рішення відповідача № 31370242 від 13 вересня 2016 року.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 березня 2017 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - приватний нотаріус Чернігівського районного нотаріального округу Лисенко Н.Б., звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 3,1984 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка розташована на території Дроздівської сільської ради Куликівського району Чернігівської області, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2.

10 серпня 2010 року між ОСОБА_3 та ПП «Куликівські аграрні інвестиції» було укладено договір оренди земельної ділянки, площею 3,1984 га, яка розташована на території Дроздівської сільської ради Куликівського району Чернігівської області, строком на 10 років.

Вказаний договір був зареєстрований 08 листопада 2010 року та внесено запис Куликівським районним відділом Чернігівської регіональної філії ДП «Центр Державного земельного кадастру» за № 041083500516 до Книги записів реєстрації державних актів на право власності та на право постійного користування землею, договорів оренди землі.

В подальшому 04 серпня 2016 року ОСОБА_3 було укладено з ТОВ «ГОРБІВ АГРО» договір оренди землі № Д379, відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку для сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Дроздівської сільської ради Куликівського району Чернігівської області (кадастровий номер НОМЕР_1, загальна площа 3,1984 га).

13 серпня 2016 року відповідачем на підставі заяви директора ТОВ «ГОРБІВ АГРО» Штупуна А.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і доданих до неї документів прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 31370242, яким проведено державну реєстрацію іншого речового права, права оренди земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_1 за ТОВ «ГОРБІВ АГРО».

Вважаючи зазначене рішення протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Спеціальним законом, який регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав є Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 р. № 1952-IV (надалі за текстом - «Закон № 1952-IV»).

У статті 1 цього Закону надано визначення термінів, що вживаються у ньому. Розкрито і зміст терміну «державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом ч. 1 ст. 4 названого закону державній реєстрації прав підлягають речові права, похідні від права власності, зокрема, право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Частиною 1 ст. 5 Закону № 1952-IV установлено, що у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Ст. 6 Закону № 1952-IV державних реєстраторів прав на нерухоме майно віднесено до організаційної системи державної реєстрації прав.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону № 1952-IV державний реєстратор:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом;

відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав;

відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах;

наявність обтяжень прав на нерухоме майно;

наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;

2) перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;

3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.

Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов'язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі;

4) під час проведення державної реєстрації прав на земельні ділянки використовує відомості Державного земельного кадастру шляхом безпосереднього доступу до нього у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

5) відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до нього записи про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав;

6) присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна під час проведення державної реєстрації прав;

7) виготовляє електронні копії документів та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав);

8) формує документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав;

9) формує та веде реєстраційні справи у паперовій формі.

10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно ч. 1 ст. 27 Закону № 1952-IV державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі:

1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката;

2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;

3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;

4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів;

5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката;

6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно чи його дубліката, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією;

7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном;

8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року;

9) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно;

10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди;

11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно;

12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації;

13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність;

14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Ч. 2 ст. 18 Закону № 1952-IV визначено, що перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 року № 553) (надалі за текстом - «Порядок»).

Згідно вимог пункту 9 Порядку разом із заявою заявник подає оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав, та документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав.

Відповідно до пункту 12 Порядку Розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на це саме майно, а також відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями.

Під час розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор обов'язково використовує відомості Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, які є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, а також відомості з інших інформаційних систем, доступ до яких передбачено відповідно до законодавства, у тому числі відомості з Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (далі - Єдиний реєстр документів).

У разі коли документом, поданим для державної реєстрації прав, є рішення суду, державний реєстратор з метою встановлення набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на підставі такого рішення суду обов'язково використовує також відомості Єдиного державного реєстру судових рішень, що відкриті для загального доступу на офіційному веб-порталі судової влади, щодо наявності в Реєстрі електронної копії такого рішення, відповідності його за документарною інформацією та реквізитами.

Доступ до відомостей Єдиного реєстру документів забезпечується за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав шляхом пошуку та отримання державним реєстратором в режимі реального часу відомостей про документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта. Інформаційна взаємодія між Державним реєстром прав та Єдиним реєстром документів здійснюється інформаційно-телекомунікаційними засобами в електронній формі у порядку, визначеному Мін'юстом разом з Мінрегіоном.

Державний реєстратор у разі наявності у нього паперових носіїв інформації (реєстрові книги, реєстраційні справи, ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації) використовує також відомості, які містяться на відповідних носіях інформації.

В силу вимог пункту 40 Порядку державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та цим Порядком.

Згідно пункту 59 Порядку для державної реєстрації права власності на земельну ділянку в разі, коли в документах, що подаються для такої реєстрації, відсутні відомості про її кадастровий номер, а також у разі, коли в результаті доступу до Державного земельного кадастру державним реєстратором встановлено відсутність відомостей про відповідну земельну ділянку, також подається витяг з Державного земельного кадастру про таку земельну ділянку.

За приписами пункту 18 Порядку за результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону № 1952-IV у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:

1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону;

2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою;

3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом;

4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження;

5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;

6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно;

7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;

8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав;

9) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію;

10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі;

11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Відповідно до пункту 4 Порядку надання органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, органу державної реєстрації прав доступу до перегляду кадастрових карт (планів), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 118 від 22 лютого 2012 року, доступ до перегляду кадастрових карт (планів) надається державним реєстраторам прав на нерухоме майно виключно для цілей ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно пункту 6 цього Порядку доступ до перегляду кадастрових карт (планів) надається стосовно земельної ділянки, щодо якої здійснюється розгляд заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, та земельної ділянки, на якій розташовано об'єкт нерухомого майна, об'єкт незавершеного будівництва, щодо якого здійснюється розгляд заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Частиною 1 ст. 20 Закону України «Про Державний земельний кадастр» від 07 липня 2011 року № 3613-VI установлено, що відомості Державного земельного кадастру є офіційними.

Відповідно до с. 2 ст. 38 названого Закону витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку містить усі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги.

Згідно пункту 12 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1051 від 17 жовтня 2012 року, відомості Державного земельного кадастру є офіційними і вважаються об'єктивними та достовірними, якщо інше не доведено судом.

Статтею 202 Земельного кодексу України, у редакції, що була чинною до 01 січня 2013 року, передбачалось, що державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у складі державного реєстру земель. Державний реєстр земель складається з двох частин:

а) книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок;

б) Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.

Згідно пункту 4 Розділ VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Державний земельний кадастр» у разі якщо земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні зареєстровані до набрання чинності цим Законом у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення.

Пунктом 134 Порядку ведення Державного земельного кадастру передбачено, що внесення відомостей до Державного земельного кадастру в разі внесення змін до відомостей про земельну ділянку, на яку відповідно до цього Порядку Поземельна книга не відкривалася, та/або нових (додаткових) відомостей про таку земельну ділянку до Поземельної книги (в тому числі у випадку, передбаченому пунктом 4 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Державний земельний кадастр», під час перенесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки з державного реєстру земель) здійснюється Державним кадастровим реєстратором відповідно до п. 124 цього Порядку.

Відповідно до п. 124 Порядку ведення Державного земельного кадастру Державний кадастровий реєстратор за результатами розгляду документів, поданих для внесення до Поземельної книги змін до відомостей про зареєстровану земельну ділянку, зазначених у п.п. 1 і 2 п. 119 цього Порядку, вносить зміни до Поземельної книги в електронній (цифровій) формі, яка містить відомості про відповідну земельну ділянку. До Поземельної книги в паперовій формі зміни до зазначених відомостей вносяться Державним кадастровим реєстратором у разі звернення власника або користувача земельної ділянки за внесенням певних відомостей (змін до них) до відповідної Поземельної книги та/або отриманням певних відомостей з Державного земельного кадастру про відповідну земельну ділянку.

З досліджених судовою колегією матеріалів справи вбачається, що приватний нотаріус, як державний реєстратор, при прийнятті рішення про реєстрацію прав ТОВ «Горбів Агро» вжила всіх заходів, які передбачені законодавством України, щодо перевірки наявності на момент вчинення реєстраційних дій будь-яких прав третіх осіб на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1.

На час здійснення спірної реєстраційної дії Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» був викладений у новій редакції.

Так, згідно п. 3, 4 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) Державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 01 січня 2013 року, запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником. Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов'язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі. Під час проведення державної реєстрації прав на земельні ділянки використовує відомості Державного земельного кадастру шляхом безпосереднього доступу до нього у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Тобто, за цією редакцією Державному реєстратору надано право безпосереднього доступу до даних Державного земельного кадастру та не зобов'язано останнього здійснювати запити до органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав на земельні ділянки.

Відповідно до даних Державного земельного кадастру на момент винесення відповідачем оскаржуваного рішення про проведення державної реєстрації земельна ділянка з кадастровим № НОМЕР_1 не мала будь-яких користувачів (орендарів), які б визнавались державою, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно з листом Відділу Держгеокадастру у Куликівському районі Чернігівської області від 01 березня 2017 року № 19-28-99.1-425/2/17 в «Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі», ( розділ 4) за № 04183500516 від 08 листопада 2010 року зареєстровано договір оренди землі б/н від 10 серпня 2010 року між ПП «Куликівські аграрні інвестиції» та ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 3,1984 га, кадастровий номер НОМЕР_1, термін дії договору - 10 років.

Разом з тим, цей лист не містить інформації щодо внесення відповідного запису в Поземельну книгу, яка містить відомості про земельну ділянку і є складовою Державного реєстру земель та інформація з якої переноситься до Державного земельного кадастру.

У вказаному листі зазначено, що відомості про реєстрацію речового права в Поземельній книзі відсутні.

Наведене дає підстави для висновку, що приймаючи рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 13 вересня 2016 року № 31370242 державний реєстратор вчинив усі передбачені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень дії щодо встановлення відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема шляхом перевірки в режимі читання інформації в Державному земельному кадастрі про земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1, в якому була відсутня інформація про будь-які права ПП «Куликівські аграрні інвестиції», а відтак підстави для відмови у державній реєстрації права оренди земельної ділянки були відсутні.

Таким чином, доводи апеляційної скарги приватного нотаріуса Чернігівського районного нотаріального округу Лисенко Н.Б. спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 15 березня 2017 року та є підставами для її скасування.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови порушено норми матеріального, що стали підставою для неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції - скасуванню, з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. 41, ч. 4 ст. 196, ст. ст. 160, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу приватного нотаріуса Чернігівського районного нотаріального округу Лисенко Наталії Борисівни - задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 березня 2017 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «Куликівські аграрні інвестиції» до приватного нотаріуса Чернігівського районного нотаріального округу Лисенко Наталії Борисівни, треті особи: ОСОБА_3, Товариство з обмеженою відповідальністю «Горбів Агро», Куликівська районна державна адміністрація Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення № 31370242 від 13 вересня 2016 року відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Літвіна Н.М.

Судді Ганечко О.М.

Коротких А.Ю.

Повний текст постанови виготовлено 31 травня 2017 року.

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Коротких А. Ю.

Ганечко О.М.