Ухвала суду № 66850042, 30.05.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/19355/15 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Губська Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

30 травня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

Суддів: Оксененка О.М.,

Федотова І.В.,

при секретарі: Нікітіній А.В.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_3,

представника відповідача Бикова О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 05 квітня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_6 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_6 звернулася до суду з даним позовом, в якому просила (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) про:

- визнання протиправною бездіяльності уповноваженої особи Фонду щодо невключення її до переліку вкладників ПАТ «Банк «Київська Русь», які мають право на відшкодування коштів за вкладками за рахунок Фонду;

- зобов'язання уповноваженої особи включити до переліку вкладників ПАТ «Банк «Київська Русь», які мають право на відшкодування коштів за вкладками за рахунок Фонду, додаткової інформації про неї щодо виплати відшкодування у сумі 194 000,00грн.;

- зобов'язання уповноваженої особи Фонду надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про виплату позивачу відшкодування у сумі 194 000,00грн. за рахунок коштів Фонду;

- зобов'язання Фонду включити позивача до загального реєстру вкладників ПАТ «Банк «Київська Русь», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 05 квітня 2016 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав і просив її задовольнити, в той час, як представник позивача проти цього заперечувала, просила залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду другий відповідач до суду не прибув, що, відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, не є перешкодою для судового розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як установлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, між ОСОБА_6 та ПАТ «Банк «Київська Русь» укладено договір №22212-34 від 13 березня 2015 року про відкриття поточного рахунку фізичної особи (далі по тексту - договір банківського рахунку), за умовами якого банк відкриває клієнту поточний рахунок НОМЕР_1 у національній валюті та здійснює його розрахунково-касове обслуговування.

16 березня 2015 року на поточний рахунок позивача НОМЕР_1 надійшли грошові кошти у розмірі 194 000,00 грн. від Асоціації автомобільних перевізників України в якості поворотної фінансової допомоги.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 19 березня 2015 року №190 «Про віднесення ПАТ «Банк «Київська Русь» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 19 березня 2015 року №61 про запровадження з 20 березня 2015 року тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк «Київська Русь».

Згідно з даним рішенням у ПАТ «Банк «Київська Русь» (запроваджено тимчасову адміністрацію на три місяці з 20 березня 2015 року до 19 червня 2015 року включно, призначено уповноважену особу Фонду Волкова О.Ю.

У відповідності до постанови Правління Національного банку України від 16 липня 2015 року №460 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» виконавча дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішенням від 17 липня 2015 року №138 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк «Київська Русь» та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» Волкова О.Ю.

Позивач 18 червня 2015 року звернувся до відповідача із заявою про включення її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування за банківським вкладом.

Проте, уповноважена особа Фонду повідомленням від 13 жовтня 2015 року №9246/16 повідомила позивача про нікчемність у відповідності до приписів п. 2 та 7 ч. 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та статті 228 Цивільного кодексу України: правочину щодо перерахування частини одержаних внаслідок дострокового розірвання банківського вкладу грошових коштів у загальній сумі 194 000 грн. з поточного рахунку Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України №2600305907001 у ПАТ «Банк «Київська Русь» на особовий рахунок НОМЕР_1 у ПАТ «Банк «Київська Русь», відкритий на ім'я ОСОБА_6; договору банківського рахунку від №22212-34 від 13 березня 2015 року.

Вказана обставина і стала підставою для звернення останньої до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачами не доведено правомірність та обґрунтованість підстав для невключення позивача до переліку та загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює такі функції, зокрема: веде реєстр учасників Фонду; здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 26 Закону України «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб» Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, врегульований ст. 27 вказаного закону, відповідно до якого уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року №14 передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

З метою забезпечення прав Фонду Уповноважена особа, як зазначено в ч. 2 ст. 38 Закону України «Про систему гарантувань вкладів фізичних осіб», забезпечує перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

За змістом ч. 3 ст. 38 зазначеного закону (в редакції на час прийняття спірного рішення) правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»; банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

В своїй апеляційні скарзі відповідач посилається на нікчемність правочину, укладеного між позивачем та Банком.

Як зазначено відповідачем, Уповноваженою особою Фонду на виконання обов'язків, передбачених ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», було проведено перевірку правочинів (у тому числі договорів) вчинених (укладених) банком протягом року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними.

З урахуванням виявлених під час перевірки фактів позивача повідомлено про нікчемність правочину щодо перерахування частини одержаних внаслідок дострокового розірвання банківського вкладу грошових коштів у загальній сумі 194 000 грн. з поточного рахунку Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України №2600305907001 у ПАТ «Банк «Київська Русь» на особовий рахунок НОМЕР_1 у ПАТ «Банк «Київська Русь», відкритий на ім'я ОСОБА_6; договору банківського рахунку від №22212-34 від 13 березня 2015 року.

Нікчемність договорів обґрунтована проведенням «дроблення» великої суми коштів іншого клієнта з метою відшкодування грошових коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за результатами чого збільшилася гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку з порушенням норм законодавства.

Таким чином, позивача не включено, спочатку до списку вкладників, які отримують кошти у межах гарантованої суми за рахунок цільової позики Фонду гарантування вкладів, а потім і до переліку вкладників у зв'язку із визнанням нікчемними договорів банківського вкладу.

Як наголошувалось вище, Уповноважена особа Фонду наділена повноваженнями перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних.

В той же час, таке право не є абсолютним, а кореспондується з обов'язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими Закон пов'язує нікчемність правочину. Одного лише твердження про нікчемність правочину недостатньо для визнання його таким, оскільки воно, у випадку, який розглядається, нівелюється протилежним твердженням особи про дійсність вкладу.

Загальне поняття нікчемності правочинів наведено в ст. 228 ЦК України. Відповідно до ч.ч. 1, 2 вказаної статті правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

До таких правочинів відносяться правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Разом з тим, доказів на підтвердження нікчемності зазначеного правочину (спрямованості його на порушення прав та свобод особи або держави, незаконне заволодіння майном) уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Банк «Київська Русь» не наведено, оскільки умови договору банківського вкладу (депозиту) є типовими, та з них не вбачається, які саме пільги або переваги отримав (міг би отримати) позивач.

З матеріалів справи вбачається, що 13 березня 2015 року Банком вчинено Правочин щодо перерахування частини одержаних внаслідок дострокового розірвання Договору банківського вкладу грошових коштів у загальній сумі 194 000,00 грн. з поточного рахунку Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України № 2600305907001 у ПАТ «Банк «Київська Русь» на особовий рахунок НОМЕР_1 у ПАТ «Банк «Київська Русь», відкритий на ім'я ОСОБА_6 з призначенням платежу: надання поворотної фінансової допомоги згідно договору 5-15/КР від 12 березня 2015 року (а.с. 44).

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що кошти позивачу надійшли від Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України в якості поворотної фінансової допомоги, що надало можливість останньому, як власнику значної суми вкладу, таким шляхом повернути свій вклад у повному обсязі за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

З цих підстав відповідач прийшов до висновку, що договір №22212-34 є нікчемним в силу закону, зазначаючи також при цьому, що укладений між позивачем та банком договір не є договором банківського вкладу.

У розумінні ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 р. № 2121-III вкладом є кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позивач у розумінні даної норми є вкладником банку, оскільки має власний поточний рахунок, на якому розміщені кошти.

При вирішенні даної справи колегія суддів враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в п. 50 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України», в якому ЄСПЛ зокрема зазначив, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним.

У розумінні ст. 177 ЦК України грошові кошти позивача є об'єктом його майнових прав, відтак, ці права відповідно до вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., практики ЄСПЛ та ст. 41 Конституції України є непорушними до тих пір, доки, на думку колегії суддів, не буде досягнуто справедливого балансу між порушенням таких прав та суспільним інтересом.

В той же час, відповідачем належними та допустимими доказами не доведено існування вказаного балансу та відсутність майнових прав позивача на кошти, що є предметом даного спору.

Щодо належності спірної суми Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України колегія суддів зауважує, що договір поворотної фінансової допомоги є за своєю суттю договором позики.

Відповідно до п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПКУ фінансова допомога - це фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.

При цьому поворотна фінансова допомога - це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

Статтею 1046 ЦК України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що кошти, розміщені на поточному рахунку позивача, з моменту зарахування їх на цей рахунок є власністю позивача, а поверненню підлягають не ті самі кошти, а їх еквівалент.

Крім того, як свідчать матеріали справи і не є спірним, кошти на поточний рахунок в ПАТ «Банк «Київська Русь» за вказаним Договором надійшли до запровадження тимчасової адміністрації банку.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи і судове рішення ухвалено у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,206,211,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 05 квітня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту.

Ухвала в повному обсязі складена 01 червня 2017 року.

Головуючий-суддя Л.В.Губська

Судді О.М.Оксененко

І.В.Федотов

Головуючий суддя Губська Л.В.

Судді: Федотов І.В.

Оксененко О.М.