Постанова № 66849918, 31.05.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Крилова М.М.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2017 року справа №805/4537/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

при секретареві судового засідання Борисові А.А.,

за участю представника позивача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року в справі № 805/4537/16-а за позовом Публічного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Дзержинська» до Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування вимоги від 03.08.2016 № Ю-179-23 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску в сумі 83494,15 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Центральна збагачувальна фабрика «Дзержинська» звернулось до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнень просило скасувати вимогу Бахмутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про сплату недоїмки з єдиного соціального внеску № Ю-179-23 від 03.08.2016 на суму 83494,15 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року адміністративний позов задоволено, внаслідок чого скасовано спірне рішення податкового органу.

Відповідач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

На обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що позивач є платником єдиного внеску на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, тож на нього покладено обовязок щодо нарахування, обчислення та сплати вказаного внеску відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування». Згідно з інтегрованою карткою ПАТ «Центральна збагачувальна фабрика «Дзержинська» станом на 31.07.2016 підприємство мало недоїмку в розмірі 83494,15 грн, яка виникла на підставі зобовязань зі сплати єдиного внеску, самостійно визначених позивачем у звітах про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб. Також апелянт наголошує, що несплата єдиного внеску перш за все порушує права працівників та має своїм наслідком втрату ними соціального захисту.

Враховуючи зазначені обставини Бахмутською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби було прийнято податкову вимогу від 03.08.2016 № Ю-179-23.

Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача в судове засідання не прибув.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне задовольнити вимоги апеляційної скарги, а постанову суду першої інстанції скасувати з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Публічне акціонерне товариство «Центральна збагачувальна фабрика «Дзержинська» (далі позивач, ПАТ «ЦЗФ «Дзержинська») перебуває на обліку Бахмутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (далі відповідач, Бахмутська ОДПІ), є платником єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування.

03 серпня 2016 року Бахмутською ОДПІ (Дзержинським відділенням) було сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-179-23, відповідно до якої, станом на 31.07.2016 заборгованість товариства зі сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування складає 83494,15 грн.

Не погодившись із вказаною вимогою позивач подав до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області у42/10/05-99-10-01-12-1 повідомив ПАТ «ЦЗФ «Дзержинська» про відсутність підстав для скасування вимоги, оскільки її прийнято із дотримання вимог чинного податкового законодавства.

Отримавши таку відповідь товариство звернулось до Державної фіскальної служби України зі скаргою на рішення Бахмутської ОДПІ та ГУ ДФС у Донецькій області. За результатами розгляду цієї скарги центральним органом було прийнято рішення від 25.10.2016 № 22996/6/99-99-11-02-02-25 про залишення вимоги № Ю-179-23 від 03.08.2016 без змін.

Вважаючи, що перелічені рішення прийняті всупереч нормам чинного податкового законодавства, Публічне акціонерне товариство «Центральна збагачувальна фабрика «Дзержинська» звернулось до суду за захистом свого порушеного права.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі Закон № 2464-VI) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VI недоїмка сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VI передбачено, що платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

За приписами п. 1 ч. 10 ст. 9 Закону № 2464-VI, днем сплати єдиного внеску у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів вважається день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів. А відповідно до ч. 8, ч. 12 ст. 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Згідно з вимогами ст. 25 Закону № 2464-VI у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату (частини 2-4 статті 25).

Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.

З метою забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, 02 вересня 2014 року прийнято Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII (далі Закон № 1669-VII), відповідно до ст. 1 якого період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Частиною 4 статті 11 Закону № 1669-VII було внесено зміни до Закону № 2464-VI, а саме розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 9-3 такого змісту:

«Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обовязків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обовязків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.»

Цей пункт у подальшому було перейменовано на 9-4.

У свою чергу відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний:

1) своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок;

2) вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством;

3) допускати посадових осіб органу доходів і зборів до проведення перевірки правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, а до проведення перевірки щодо достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, та для призначення пенсій - посадових осіб органів Пенсійного фонду за наявності направлення та/або наказу про перевірку та посвідчення осіб, надавати їм передбачені законодавством документи та пояснення з питань, що виникають у процесі перевірки;

4) подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв'язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю;

5) надавати безоплатно застрахованій особі та на вимогу членів сім'ї померлої застрахованої особи відомості про заробітну плату (дохід), суму сплаченого єдиного внеску та інші відомості про застраховану особу, що подаються до органу доходів і зборів;

6) пред'являти на вимогу застрахованої особи, на користь якої він сплачує єдиний внесок, повідомлення про взяття на облік як платника єдиного внеску та надавати інформацію про сплату єдиного внеску, в тому числі у письмовій формі;

7) перевіряти під час прийняття на роботу наявність у фізичної особи посвідчення застрахованої особи;

8) повідомляти у складі звітності про прийняття на роботу фізичної особи, відомості про яку відсутні в Державному реєстрі або яка не пред'явила на вимогу платника єдиного внеску посвідчення застрахованої особи, та подавати необхідні відомості і документи для взяття на облік зазначеної особи;

9) отримувати в територіальному органі Пенсійного фонду посвідчення застрахованої особи в порядку, встановленому Пенсійним фондом, та видавати їх застрахованим особам;

10) повідомляти у складі звітності про зміну відомостей, що вносяться до Державного реєстру, про застраховану особу, на користь якої він сплачує єдиний внесок, у десятиденний строк після надходження таких відомостей;

11) у випадках, передбачених цим Законом і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, стати на облік в органі доходів і зборів як платник єдиного внеску;

12) виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.

Аналіз наведених нормативно правових актів дозволяє дійти висновку, що платники єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, які здійснюють свою господарську діяльність на території проведення антитерористичної операції, не звільняються від обовязку сплачувати єдиний внесок. Попри невизначене формулювання п. 12 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI, обовязок щодо сплати єдиного внеску передбачений ст. 9 цього Закону. Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, як то нарахування штрафу та пені, до ПАТ «ЦЗФ «Дзержинська» застосовано не було.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами, викладеними в апеляційній скарзі Бахмутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області щодо правомірності формування податкової вимоги № Ю-179-23 від 03.08.2016.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального права, що відповідно до вимог ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення.

Керуючись статями 195, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Бахмутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року в справі № 805/4537/16-а за позовом Публічного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Дзержинська» до Бахмутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування вимоги від 03.08.2016 № Ю-179-23 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску в сумі 83494,15 грн задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2017 року в справі № 805/4537/16-а скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволені позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Дзержинська» до Бахмутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування вимоги від 03.08.2016 № Ю-179-23 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску в сумі 83494,15 грн відмовити.

Вступна та резолютивна частини постанови складені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 31 травня 2017 року. Повний текст постанови складений 01 червня 2017 року.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після виготовлення повного тексту.

Колегія суддівМ. Г. Сухарьок

ОСОБА_2

ОСОБА_3