Постанова № 66849575, 24.05.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

24 травня 2017 рокусправа № 804/804/17 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого судді:Коршуна А.О. (доповідач)

суддів: Чередниченка В.Є. Ясенової Т.І.

за участю секретаря судового засідання:Яковенко О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.02.2017р. у справі №804/804/17за позовом:ОСОБА_1 до: третя особа: про:Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Управління Держгеокадастру у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії ВСТАНОВИВ:

30.01.2017р. ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа - Управління Держгеокадастру у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області, про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії /а.с. 5-8/.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.01.2017р. за вищезазначеним адміністративним позовом відкрито провадження у справі №804/804/17 та справу призначено до судового розгляду / а.с. 2/.

Позивач, посилаючись у позовній заяві на те, що він 15.11.2016р. звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Новотаромської сільської ради Дніпропетровського (Дніпровського) району Дніпропетровської області, але відповідач листом від 15.12.2016р. за вих.. № Д-12180/0-6449/6-16 відмовив у наданні дозволу на розробку документації із землеустрою через недостатність наданих ним разом з клопотанням документів. але позивач вважає таку відмову відповідача необґрунтованою та безпідставною, оскільки ним було надано разом із клопотанням усі визначені чинним земельним законодавством документи для вирішення цього питання, і у разі необхідності відповідач, з урахуванням наданих йому чинним законодавством повноважень ,не був позбавлений можливості використовувати інші документи та матеріали, які знаходяться в його розпорядженні, як відповідного органу з земельних справ, тому просив суд : - визнати протиправною відмову відповідача, викладену у листі № Д-12180/0-6449/6-16 від 15.12.2016р., у задоволенні клопотання у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою для відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту, яка знаходиться на території Новотаромської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області із земель державної власності у межах норм безплатної приватизації; - зобов'язати відповідача задовольнити клопотання та видати наказ про надання дозволу розроблення технічної документації із землеустрою для відведення земельної ділянки (згідно з наданими графічними матеріалами) у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га за рахунок земель, сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту, яка знаходиться на території Новотаромської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області із земель державної власності у межах норм безплатної приватизації.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.02.2017р. у справі №804/804/17 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа - Управління Держгеокадастру у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області, про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії - відмовлено . (суддя Захарчук- Борисенко Н.В.) / а.с. 67-69/.

Позивач, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу / а.с. 75-78/, у якій посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи було зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до постановлення ним рішення у справі з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції від 27.02.2017р. та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач, у письмових запереченнях на апеляційну скаргу / а.с. 94-98/ заперечував проти доводів апеляційної скарги та посилаючись на те, що судом було обєктивно та повно зясовано усі обставини справи та постановлено у справі обґрунтоване рішення без порушень норм чинного законодавства, просив апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції від 27.02.2017р. у даній справі залишити без змін.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи викладені у апеляційній скарзі та просив суд апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції від 27.02.2017р. у даній справі скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким задовольнити у повному обсязі заявлені позивачем позовні вимоги.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, підтримав доводи викладені у письмових запереченнях на апеляційну скаргу та просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції від 27.02.2017р. залишити без змін.

Представник третьої особи у судове засідання не зявився. Третя особа про день, годину та місце розгляду даної справи апеляційним судом повідомлена належним чином / а.с. 86,88,108,109/, про поважність причин не явки своїх представників суд у встановленому законом порядку не повідомили. За таких обставин колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутність представника третьої особи.

Заслухавши у судовому засіданні представника заявника апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали даної адміністративної справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Під час розгляду даної справи судом встановлено, що позивач 15.11.2016р. звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Новотаромської сільської ради Дніпропетровського (Дніпровського) району Дніпропетровської області / а.с. 10/.

За результатами розгляду заяви та доданих до неї документів Головним управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області позивачу було надано відповідь у формі листа від 15.12.2016р. за вих. № Д-12180/0-6449/6-16, якою позивачу відмовлено у наданні дозволу на розробку документації із землеустрою / а.с. 12-15/ і саме правомірність та обґрунтованість цієї відмов є предметом у даній адміністративній справі.

Відповідно до пункту 4.12 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, який затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру №22 від 03.03.2015р. ( з наступними змінами), відповідач у справі- Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, відповідно до покладених на нього завдань, передає відповідно до закону земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або користування для всіх потреб в межах області.

Отже з урахуванням вищезазначеного органом, уповноваженим державою здійснювати дані функції виступає Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, яке є територіальним органом центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин - Держгеокадастру України.

Відповідно до частини 1 статті 121 Земельного кодексу України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами зазначений статтею 118 Земельного кодексу України.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами зазначений статтею 118 Земельного кодексу України.

Відповідно до ч 1. ст. 118 Земельного кодексу України, громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Частиною 2 цієї ж статті визначено, що рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Відповідно до ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Частиною 7 ст. 118 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки визначені ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України .

Під час розгляду даної адміністративної справи встановлено, що підставою для відмови позивачу у задоволенні заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Новотаромської сільської ради Дніпропетровського (Дніпровського) району Дніпропетровської області відповідно до листа відповідача від 15.12.2016р. за вих. № Д-12180/0-6449/6-16 / а.с. 12-15/ стала неможливість визначити чи відноситься позначена на графічних матеріалах земельна ділянка до державної власності сільськогосподарського призначення, перебування її у користуванні, у переліку земельних ділянок державної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, а також перевірити місце розташування на відповідність вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, містобудівної документації, схемам землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектом землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, що суперечить положенням ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України. якою визначено підстави відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Отже, з урахуванням вищенаведених обставин колегія суддів вважає, що відповідач у справі, який у спірних відносинах виступає у якості субєкта владних повноважень, під час розгляду клопотання позивача 15.11.2016р. про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Новотаромської сільської ради Дніпропетровського (Дніпровського) району Дніпропетровської області / а.с. 10/ діяв не у спосіб, який визначено чинним законодавством, що призвело до прийняття ним необґрунтованою та безпідставною відмови у задоволенні такого клопотання у формі листа від 15.12.2016р. за вих. № Д-12180/0-6449/6-16 / а.с. 12-15/.

Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи зробив висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до прийняття ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, що відповідно до положень ст. 202 КАС України є підставою для скасування такого рішення суду, тому необхідно апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції від 27.02.2017р. у даній справі - скасувати.

Вирішуючи по суті заявлені позивачем позовні вимоги, колегія суддів оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної справи, та приймаючи до уваги вищенаведені норми чинного законодавства, яке регулює відносини що виникли між сторонами у справі, вважає, що заявлені позивачем позовні вимоги підлягають частковому задоволенню і необхідно визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області викладену у листі №Д-12180/0-6449/6-16 від 15.12.2016р. у задоволенні клопотання позивача у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою для відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту, яка знаходиться на території Новотаромської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області із земель державної власності в межах норм безплатної приватизації, та з метою захисту прав та охоронюваних законом інтересів позивача зобовязати Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області розглянути клопотання позивача від 15.11.2016р. та прийняти відповідне рішення, а в задоволенні решти позовних вимог відмовити оскільки суд позбавлений можливості підмінювати своїм рішенням рішення відповідного органу державної влади до компетенції якого нормами чинного законодавства покладено обовязок щодо прийняття певних рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.02.2017р. у справі №804/804/17 - скасувати.

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області викладену у листі №Д-12180/0-6449/6-16 від 15.12.2016р. у задоволенні клопотання ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою для відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту, яка знаходиться на території Новотаромської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області із земель державної власності в межах норм безплатної приватизації.

Зобовязати Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області розглянути клопотання ОСОБА_1 від 15.11.2016р. та прийняти відповідне рішення.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки визначені ст.. 212 КАС України.

Повний текст виготовлено 31.05.2017р.

Головуючий:А.О. Коршун

Суддя:В.Є. Чередниченко

Суддя:Т.І. Ясенова