Постанова № 66849306, 22.05.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2017 р. № 820/4423/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Цибульник Г.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи", про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Західної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області №0043441701 від 12.11.2015.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що податкове повідомлення-рішення Західної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області №0043441701 від 12.11.2015 є протиправним та прийнятим відповідачем з порушенням норм діючого законодавства.

Представник позивача в судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання прибув, проти заявленого позову заперечував з підстав викладених у письмових запереченнях проти позову.

Представник третьої особи в судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.

Контролюючим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи платника податків ОСОБА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 щодо достовірності, повноти, нарахування і сплати податку на доходи фізичних осіб з окремих видів доходів, відмінних від здійснення господарської (незалежної професійної) діяльності за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р.

За результатами перевірки контролюючим органом складено акт №336/20-33-17-01-07/НОМЕР_1 від 29.09.2015 р.

Перевіркою встановлено порушення ОСОБА_3 пп.164.2.17 "д" п.164.2 ст.164, пп.168.1.3 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України від 02.12.2010 у результаті чого занижено податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб з окремих видів доходів, відмінних від здійснення господарської (незалежної професійної) діяльності за 2013 рік у розмірі 59859,76 грн.

На підставі вищевказаного акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0043441701 від 12.11.2015, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 74824,70 грн, у тому числі за основним платежем - 59859,76 грн, штрафні (фінансові) санкції у розмірі 14964,94 грн.

Підставою для винесення вказаного податкового повідомлення-рішення послугував висновок контролюючого органу про порушення податкового законодавства, зроблений на підставі даних, отриманих від Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи", про те, що позивач у 2013 році отримав дохід (додаткове благо) у вигляді суми боргу платника податків, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства.

Судом встановлено, що 28.10.2013 ТОВ "Кредитні ініціативи" уклало з ПАТ "Альфа-Банк" договір факторингу, відповідно до якого воно набуло право вимоги до ОСОБА_3 за договором про надання траншу № SME0015085 від 02.07.2008.

Станом на 28.10.2013 заборгованість ОСОБА_3 за договором про надання траншу № SME0015085 від 02.07.2008 становила 96301,90 дол. США, що було еквівалентом за курсом НБУ на 28.10.2013 - 769741,09 грн.

Також 28.10.2013 між ОСОБА_3 та ТОВ "Кредитні ініціативи" укладено додаткову угоду до договору про надання траншу № SME0015085 від 02.07.2008 (рамкова угода № SMERS01207 від 02.07.2008), згідно п. 5 якої сторони дійшли згоди, що відповідно до ст. 605 ЦК України ОСОБА_3 звільнено від подальшого виконання зобов'язань за договором у сумі 44221,90 дол. США, що на момент укладення угоди було еквівалентно - 353465,65 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" 28.10.2013 року позивачу було надано повідомлення про отримання останнім доходу у вигляді прощення боргу у розмірі 44221,90 дол. США та необхідність повідомлення про отримання такого доходу органів державної податкової служби України.

Як встановлено судом з аналізу акту перевірки №336/20-33-17-01-07/НОМЕР_1 від 29.09.2015 р. ОСОБА_3 подано податкову декларацію про майновий стан і доходи платника податків від 10.02.2014 року, однак в ній не відображено отримання вказаного доходу у вигляді прощеного боргу.

Суд зазначає, що відповідно до пп.14.1.54 Податкового кодексу України доходом з джерелом його походження з України є будь-який дохід, отриманий резидентом або нерезидентом, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України, її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Згідно з п. п. 14.1.47. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є і винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Згідно з п.162.1 ст.162 Податкового кодексу України платниками податку з доходів фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Відповідно до п.163.1 ст.163 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

За змістом п.164.1 ст.164 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця (пп.164.1.2 п.164.1 ст.164 Податкового кодексу України).

Види доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначені п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (в редакції станом на дату прощення (анулювання) боргу), дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку-боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Відповідно до п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (в редакції станом на дату прийняття податкового повідомлення-рішення) дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді: основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не повязаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобовязаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобовязаний виконати всі обовязки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що обов'язок щодо самостійної сплати податку з доходу у вигляді суми боргу, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, отриманого як додаткове благо, виникає у платника податку за наявності таких умов: а) отримання платником податку доходу, у вигляді суми боргу такого платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням; б) надіслання платнику податку повідомлення про анулювання боргу; в) включення кредитором суми анульованого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого на користь платника податку, за підсумками звітного періоду; г) відображення платником податків отриманого доходу у річній податковій декларації.

Відповідно до п.3.3. Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010року №1020, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2011 року за №46/18784, у графі 3 "Сума виплаченого доходу" відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом.

Таким чином, з урахуванням наведених положень податкового законодавства, судом встановлено, що основною ознакою доходу платника податку, як об'єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, у тому числі, у вигляді додаткового блага, є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формі, а тому прощена (анульована) сума заборгованості може вважатися доходом боржника лише у випадку фактичного отримання боржником такої суми.

Відповідно до пп. 165.1.49 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються інші доходи, які згідно з цим Кодексом не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

При цьому, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім відсотків, отриманих від боржника внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов'язання (пп. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов'язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року.

Суд зазначає, що зміна редакції ст. 164 Податкового кодексу України що набрала законної сили з 01.01.2015 р. призвела до значного пом'якшення фінансової відповідальності фізичної особи - платника податків.

Частиною 1 статті 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Офіційне тлумачення цього положення надано рішенням Конституційного Суду України від 09.02.1999 р. №1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів), в якому зокрема, зазначено, що Конституція України, закріпивши частиною першою статті 58 положення щодо неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, водночас передбачає їх зворотну дію в часі у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права. Тобто щодо юридичної відповідальності застосовується новий закон чи інший нормативно-правовий акт, що пом'якшує або скасовує відповідальність особи за вчинене правопорушення під час дії нормативно-правового акта, яким визначались поняття правопорушення і відповідальність за нього. Відповідальність можлива лише за наявності в законі чи іншому нормативно-правовому акті визначення правопорушення, за яке така юридична відповідальність особи передбачена, і яка може реалізовуватись у формі примусу зі сторони уповноваженого державою органу.

З огляду на зазначене відповідальність можлива лише за наявності в законі визначення правопорушення, за яке така юридична відповідальність особи передбачена.

З урахуванням вказаного вище, проценти за несвоєчасне виконання зобов'язання, нараховані банком відповідно до умов договору та анульовані за його рішенням, не є доходом платника податків в розумінні вимог Податкового Кодексу України, який підлягає оподаткуванню в порядку абз. "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового Кодексу України.

Крім того, відповідно до положень Податкового Кодексу України визначальною ознакою доходу платника податку, як об'єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формі.

Судом під час судового розгляду справи встановлено, що шляхом укладення додаткової угоди від 23.10.2013 до договору про надання траншу № SME0015085 від 02.07.2008 пунктом 1 визначено, що підписанням угоди сторони погоджуються змінити дату остаточного повернення кредиту, що визначена кредитним договором та встановити, що датою остаточного повернення кредиту є 27 жовтня 2028 року.

Також пунктом 5 додаткової угоди від 23.10.2013 року передбачено, що сторони дійшли згоди та відповідно до ст. 605 ЦК України ОСОБА_3 звільнено від подальшого виконання зобов'язань за договором у сумі 44221,90 дол. США, що на момент укладення угоди було еквівалентно - 353465,65 грн., виходячи з курсу НБУ на дату укладення Договору про внесення змін до і доповнень. При цьому, як визначено п. 6 Додаткової угоди загальна сума заборгованості позичальника перед кредитором становитиме 52080 доларів США, що еквівалентно 416275,44 грн. Також шляхом укладення даної додаткової угоди сторонами узгоджено викладення додатку №1 до кредитного договору у новій редакції.

З врахуванням зазначеного, суд приходить до висновку, що у даному випадку прощення позивачу суми боргу за кредитним договором відбулося не за власним рішенням кредитора, а за угодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до кредитного договору.

Також під час судового розгляду справи встановлено з наданих Товариством з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" на вимогу суду пояснень, що сума 44221,90 дол. США складається з 17201,71 дол. США, що еквівалентно 136701,96 грн, - відсотки, 27119,19 дол. США, що еквівалентно 216763,69 грн, - частина тіла кредиту.

При цьому вважає за необхідне вказати, що відповідно до приписів пп.165.1.29 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи: основна сума депозиту (вкладу), внесеного платником податку до банку чи небанківської фінансової установи, яка повертається йому, а також основна сума кредиту, що отримується платником податку (протягом строку дії договору), у тому числі фінансового кредиту, забезпеченого заставою, на визначений строк та під проценти, а також доходи, отримані внаслідок індексації депозиту (вкладу) в гривні (прив'язка курсу національної валюти до курсу іноземних валют відповідно до умов договору).

З аналізу вказаної норми встановлено, що протягом дії кредитного договору отримані платником податку від банку кошти не можуть бути включені до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника.

Також суд зазначає, що відповідно до положень абз. "д" пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається сума боргу платника, анульованого кредитором до закінчення строку позовної давності, перебіг якого розпочинається за правилами цивільного законодавства після спливу строку на виконання зобов'язання.

При цьому положеннями ч.5 ст.261 Цивільного кодексу України передбачено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Отже, як встановлено судом під час судового розгляду справи шляхом підписання додаткової угоди сторонами було узгоджено зміну кінцевої дати остаточного повернення грошового зобовязання, тобто у даному випадку сторонами фактично визначено порядок погашення зобовязання, а також визначено валюту подальших розрахунків між сторонами.

Таким чином в даному випадку недекларування фізичною особою додаткового блага у вигляді анульованої (прощеної) кредитором суми процентів за користування кредитом не є порушенням, відповідно відсутні підстави для донарахування грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування.

При цьому суд зазначає, що з аналізу та дослідження акту перевірки №336/20-33-17-01-07/НОМЕР_1 від 29.09.2015 р. не містить відомостей щодо складових прощеного ТОВ «Кредитні ініціативи» ОСОБА_3 боргу.

Встановлений ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України принцип прийняття суб'єктом вданих повноважень рішень, вчинення (невчинення) дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України випливає з принципу законності, що закріплений у частині другій статті 19 Конституції України: "Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України".

Зокрема, "у спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

З врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення №0043441701 від 12.11.2015 прийняте Західною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Харківській області без повного зясування усіх обставин та з порушенням норм діючого законодавства.

Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_3 до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи", про скасування податкового повідомлення-рішення підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 159-163, 167, 186, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи", про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Західної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області №0043441701 від 12.11.2015.

Стягнути на користь ОСОБА_3 (61093, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) сплачену суму судового збору в розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (61166, м. Харків, пр. Науки, 9, код 39859805).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 29 травня 2017 року.

Суддя Р.В. Мельников