Постанова № 66849193, 31.05.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

31 травня 2017 року 09:22 № 826/4703/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Шрамко Ю.Т., суддів Вєкуа Н.Г., Костенка Д.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністра закордонних справ України Клімкіна Павла Анатолійовича про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва, (також далі - суд), надійшла позовна заява ОСОБА_1, (далі - позивач, ОСОБА_1), до Міністра закордонних справ України Клімкіна Павла Анатолійовича, (далі - відповідач, Міністр Клімкін П.А.), про:

- визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не здійснення особистого прийому позивача у дні, визначені графіком прийому громадян;

- зобов'язання відповідача провести особистий прийом з позивачем у зручний для обох сторін час та день.

- встановлення Міністру закордонних справ України Клімкіну Павлу Анатолійовичу строк у десять днів з дня набрання постановою законної сили для подання звіту про виконання постанови.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивач, 03 січня 2017 року, 10 березня 2017 року, 04 квітня 2017 року намагався потрапити на особистий прийом до Міністра Клімкіна П.А., однак, з невідомих ОСОБА_1 причин, особистої зустрічі з відповідачем не відбулось. Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо не вжиття заходів для проведення особистого прийому з ОСОБА_1, що призвело до порушення прав та законних інтересів останнього.

Відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки, при вчиненні (допущенні) оскаржуваних дій (бездіяльності), Міністр Клімкін П.А. діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Як зазначено позивачем, що не заперечувалось відповідачем, 03 січня 2017 року, 10 березня 2017 року, 04 квітня 2017 року ОСОБА_1 намагався потрапити на особистий прийом до Міністра Клімкіна П.А., однак, з невідомих позивачу причин, особистої зустрічі з відповідачем не відбулось.

Представник відповідача у ході судового розгляду справи зазначив, що в період відсутності відповідача, останнім було уповноважено відповідальних осіб на рівні керівництва Департаменту консульської служби МЗС України для проведення прийому позивача, проте позивач відмовлявся зустрітися з ними, наполягаючи на зустрічі виключно з Міністром, звертав увагу на відсутність порушеного прав позивача та нерозуміння позивачем специфіки діяльності Міністерства закордонних справ України.

У контексті викладеного суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 40 Конституції України гарантовано, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Згідно зі ст. 1, ч.ч. 1-3 ст. 22 Закону України "Про звернення громадян" від 02 жовтня 1996 року №393/96-ВР, (далі - Закон №393/96-ВР), громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Керівники та інші посадові особи органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян зобов'язані проводити особистий прийом громадян.

Прийом проводиться регулярно у встановлені дні та години, у зручний для громадян час, за місцем їх роботи і проживання. Графіки прийому доводяться до відома громадян.

Порядок прийому громадян в органах державної влади, місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, об'єднаннях громадян визначається їх керівниками.

Відповідно до ст. 22 Закону №393/96-ВР, Указу Президента України "Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування" від 07.02.2008 №109 та з метою забезпечення вимог законодавства щодо особистого прийому громадян керівництвом Міністерства закордонних справ України, наказом МЗС України від 29 листопада 2010 року №289 затверджено Порядок організації та проведення особистого прийому громадян керівництвом Міністерства закордонних справ України, (далі - Порядок).

При цьому, у п. 2 наказу МЗС України від 29 листопада 2010 року №289 установлено, що керівництво Міністерства закордонних справ України - міністр, перший заступник та заступники Міністра, здійснюють прийом громадян двічі на місяць: у перший і останній вівторок з 16:00 до 18:00 години за окремим графіком, що затверджується Міністром закордонних справ України щокварталу.

Відповідно до п.п. 2, 3, 16 Порядку, особистий прийом громадян в МЗС здійснюється Міністром, першим заступником та заступниками Міністра за попереднім записом відповідно до затвердженого графіка прийому громадян з питань, що належить до компетенції МЗС.

Графік прийому громадян затверджується Міністром закордонних справ України щокварталу і розміщується в приміщеннях МЗС у доступному для вільного огляду місці та на офіційній веб-сторінці МЗС.

Посадова особа зобов'язана забезпечити прийом усіх громадян відповідно до попереднього запису з урахуванням правил внутрішнього трудового розпорядку МЗС та часу, визначеного графіком прийому громадян.

Отже, виходячи з наведених норм законодавства, суд приходить до висновку, що Міністр закордонних прав України, його перший заступник та заступники зобов'язані здійснювати особистий прийом громадян відповідно до попереднього запису з урахуванням правил внутрішнього трудового розпорядку МЗС України та часу, визначеного графіком прийому громадян.

Судом встановлено, що 03 січня 2017 року позивач прибув на особистий прийом до Міністра Клімкіна П.А., проте, зустрічі з відповідачем не відбулось.

10 березня 2017 року ОСОБА_1 повторно прибув на особистий прийом до відповідача, однак прийом громадян Міністром Клімкіним П.А., згідно затвердженого графіку особистого прийому громадян у цей день не здійснювався.

04 квітня 2017 року ОСОБА_1 вкотре прибув на особистий прийом до Міністра Клімкіна П.А., проте в особистій зустрічі ОСОБА_1 з Міністром Клімкіна П.А. було відмовлено посилаючись на те, що відповідач зайнятий іншими справами пріоритетного державного значення.

Зазначені дати, коли ОСОБА_1 прибував на особистий прийом до відповідача, визначені у відповідних квартальних графіках особистого прийому громадян керівництвом МЗС України, затверджених Міністром і представником відповідача не заперечувалось, що позивач прибував на особистий прийом до Міністра згідно з попереднім записом.

Наведене свідчить, що відповідач систематично не здійснював особистий прийом громадян відповідно до попереднього запису та з урахуванням часу, визначеного графіком прийому громадян.

Суд звертає увагу, що відповідачем не надано будь-яких доказів, які б вказували на поважність причин не здійснення особистого прийому громадян у дні, визначені графіком прийому громадян, зокрема на підтвердження обставин, викладених у письмових запереченнях проти позову.

З огляду на викладене, суд вважає, що така поведінка Міністра Клімкіна П.А. суперечить вимогам ст. 22 Закону №393/96-ВР, порушує право позивача на особисте звернення, тому є протиправною бездіяльністю, та приходить до висновку про задоволення позовних вимог у цій частині.

Посилання відповідача на те, що у дні прибуття ОСОБА_1 на особистий прийом до Міністра йому було запропоновано прийом іншими компетентними особами МЗС України зокрема, Директором Департаменту консульської служби Сибігою А.І., не визнаються судом поважною підставою не здійснення особистого прийому відповідачем, так як зазначена особа відповідно до норм Закону №393/96-ВР та Порядку не уповноважена здійснювати особистий прийом громадян, зокрема замість Міністра закордонних справ України.

Безпідставними є також твердження відповідача про те, що проблемні питання ОСОБА_1 могли вирішити інші особи МЗС України, оскільки позивач наділений правом на власний розсуд обирати посадову особу, з числа визначених Законом №393/96-ВР та Порядком, для проведення особистого прийому.

У свою чергу встановлена судом протиправна бездіяльність Міністра Клімкіна П.А. є підставою для зобов'язання останнього провести особистий прийом позивача у зручний для обох сторін час та день.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов ОСОБА_1 до Міністра закордонних справ України Клімкіна Павла Анатолійовича про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з абз. 7 п. 4 ч. 1 ст. 163, ч. 1 ст. 267 КАС України, постанова складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням, зокрема, встановленого судом строку для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій (перебіг цього строку починається з дня набрання постановою законної сили або після одержання її копії, якщо постанова виконується негайно).

Суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Оскільки дана постанова вимагає від Міністра закордонних справ України Клімкіна П.А. вчинення певних дій, суд вважає за можливе встановити для суб'єкта владних повноважень - відповідача, строк для подання звіту про виконання вказаної постанови у десять робочих днів з дня набрання нею законної сили.

Приймаючи до уваги вище викладене в сукупності, керуючись ст.ст. 24, 25, 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167, 267 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність Міністра закордонних справ України Клімкіна Павла Анатолійовича щодо не здійснення особистого прийому ОСОБА_1 у дні, визначені графіком прийому громадян, а саме, 03 січня 2017 року, 10 березня 2017 року та 04 квітня 2017 року.

3. Зобов'язати Міністра закордонних справ України Клімкіна Павла Анатолійовича провести особистий прийом ОСОБА_1 у зручний для обох сторін час та день.

4. Присудити на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір у розмірі 1280,00 грн. (одна тисяча двісті вісімдесят гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Міністра закордонних справ України Клімкіна Павла Анатолійовича.

5. Встановити Міністру закордонних справ України Клімкіну Павлу Анатолійовичу строк у десять робочих днів з дня набрання постановою законної сили для подання звіту про виконання постанови.

6. Попередити Міністра закордонних справ України Клімкіна Павла Анатолійовича про можливість застосування заходів, передбачених ч. 2 ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Згідно зі ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий суддя Ю.Т. Шрамко

Суддя Н.Г. Вєкуа

Суддя Д.А. Костенко