Постанова № 66849160, 30.05.2017, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2017 року ЧернігівСправа № 825/686/17

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді- Дякова В.І.,

за участю секретаря- Лазаренко В.Г.,

представника позивача - ОСОБА_1,

відповідача- ОСОБА_2,

третіх осіб- ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові, справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій» до державного реєстратора прав на нерухоме майно Комунального підприємства «Прилуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради Чернігівської області ОСОБА_2, за участю третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Обрій» (далі ТОВ «Обрій») звернулось до суду з адміністративним позовом до державного реєстратора прав на нерухоме майно Комунального підприємства «Прилуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради Чернігівської області ОСОБА_2 (далі державний реєстратор прав на нерухоме майно КП «Прилуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації» ОСОБА_2М.), за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3, у якому просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію іншого речового права індексний № 31736455 від 06.10.2016 державного реєстратора КП «Прилуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради Чернігівської області про реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 3,6365 га (кадастровий №7425182500:05:001:0020) за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1).

Позовні вимоги мотивовані тим, що 06.07.2004 між ОСОБА_5 та ТОВ «Обрій» було укладено договір оренди земельної ділянки площею 3,6365 га., яка розташована на території Гриціївської сільської ради Срібнянського району Чернігівської області, строком на 25 років. Державну реєстрацію договору оренди проведено 30.07.2004 у Срібнянському районному відділі регіональної філії центру ДЗК, про що у державному реєстрі вчинено запис № 139.

27.03.2017 від гр. ОСОБА_3 позивачем було отримано лист від 23.03.2017, яким товариство повідомлено про набуття ним права власності на орендовану земельну ділянку на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом НВС № 193434 від 17.12.2015 та про передачу вказаної земельної ділянки в користування ФОП ОСОБА_4.

Окрім того, в даному листі зазначалось, що договір оренди, укладений між новим власником земельної ділянки - ОСОБА_3Г та ФОП ОСОБА_4 зареєстрований 04.10.2016 КП «Прилуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації».

Відповідно до Інформаційного довідки з ДРРП на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо обєкта нерухомого майна № 83837490 від 30.03.2017 рішенням про державну реєстрацію іншого речового права індексний №31736455 від 06.10.2016, державним реєстратором прав на нерухоме майно КП «Прилуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації» ОСОБА_2, на підставі договору оренди земельної ділянки від 01.10.2016, здійснено державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки площею 3,6365 га, (кадастровий № 7425182500:05:001:0020) за ФОП ОСОБА_4.

Позивач вважає рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно КП «Прилуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації» про державну реєстрацію іншого речового права індексний № 31736455 від 06.10.2016 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки станом на день його прийняття договір оренди землі від 06.07.2004, укладений між ОСОБА_5 та ТОВ «Обрій» був не розірваним, його державна реєстрація не скасована та строк його дії тривав.

За таких обставин, ТОВ «Обрій» вважає, що відповідачем здійснено державну реєстрацію іншого речового права у той час, коли у позивача існували належним чином оформлені договірні відносини на підставі договору оренди від 06.07.2004, що призвело до того, що одна й та ж земельна ділянка передана в оренду різним особам.

Ухвалою суду від 22.05.2017 до участі у справі залучено в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4.

Представник ТОВ «Обрій» в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Державний реєстратор прав на нерухоме майно КП «Прилуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації» ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечувала проти позовних вимог, посилаючись на те, що 04.10.2016 ФОП ОСОБА_4 звернувся до неї з приводу проведення державної реєстрації договору оренди земельної ділянки, розташованої на території Гриціївської сільської ради Срібнянського району загальною площею 3,6365 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та кадастровим номером 7425182500:05:001:0020.

Під час розгляду заяви державний реєстратор перевіряє відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям що містяться у поданих/прийнятих документах, як це і передбачено Законом України від 01.07.2004 №1952 «Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень» (зі змінами та доповненнями) абз. 3 пп. 1 п. 3 ст. 10 та відповідно до пп.4 п. 3 обовязково використовує відомості з Державного земельного кадастру з метою недопущення подвійної реєстрації ОНМ.

Оскільки у Державному реєстрі прав та Державному земельному кадастрі відсутня інформація про державну реєстрацію іншого речового права, державним реєстратором, відповідно до ст. 11 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень», було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №31736455 від 06.10.2016 щодо земельної ділянки, розташованої на території Гриціївської сільської ради Срібнянського району загальною площею 3,6365га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та кадастровим номером 7425182500:05:001:0020, за результатом розгляду заяви у сфері державної реєстрації прав №18878166.

Третя особа - ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог.

Третя особа - ОСОБА_4 в судовому засіданні також заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що в даному випадку відсутній факт подвійної реєстрації речових прав на одну й ту ж земельну ділянку, оскільки в договорі оренди землі від 06.07.2004 №173 не визначений кадастровий номер спірної земельної ділянки. Проте у державному акті на право власності на земельну ділянку, виданого ОСОБА_5, визначений план меж земельної ділянки із зазначенням кадастрового номеру земельної ділянки 7425182500:05:001:0020, тому незрозумілим є те, про яку земельну ділянку в договорі йде мова.

Відповідно до договору оренди земельної ділянки від 06.07.2004 № 173 акт визначення меж земельної ділянки в натурі не являється невідємною частиною договору, проте станом на 21.03.2016 виготовлена технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі для ведення особистого селянського господарства на власника земельної ділянки - ОСОБА_3.

Також ОСОБА_4 зазначив, що існують певні розбіжності у реквізитах. Так в договорі оренди земельної ділянки та Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею та в державному акті на право власності на земельну ділянку, вказана різна реєстрація місця проживання орендодавця та підпис, проставлений в договорі оренди земельної ділянки під реквізитами орендодавця не відповідає його реальному підпису.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача та третіх осіб, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_5 на праві приватної власності належала земельна ділянка загальною площею 3,64 га, яка розташована на території Гриціївської сільської ради Срібнянського району Чернігівської області, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку від 18.06.2004 серії ЧН №154265, кадастровий номер земельної ділянки: 7425182500:05:001:0020 (а.с. 39).

06.07.2004 між ОСОБА_5 та ТОВ «Обрій» було укладено договір оренди землі, площею 3,64 га., яка розташована на території Гриціївської сільської ради Срібнянського району Чернігівської області, строком на 25 років. Державну реєстрацію договору оренди проведено 30.07.2004 у Срібнянському районному відділі регіональної філії центру ДЗК, про що у державному реєстрі земель вчинено запис № 139 (а.с.9-11).

Після смерті ОСОБА_5, відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 17.12.2015, зареєстрованого в реєстрі за №1-5344 та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №50127306, 17.12.2015 за ОСОБА_3 було зареєстровано право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 7425182500:05:001:0020, загальною площею 3,6365 га (а.с. 75, 76).

При цьому, в свідоцтві про право на спадщину за законом від 17.12.2015 вказано, що спадщина - земельна ділянка площею 3,6365 га, розташована за адресою: Чернігівська область, Срібнянський район, Гриціївська сільська рада, що належить спадкодавцеві на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЧН №154265, виданого Срібнянського районною державною адміністрацією Чернігівської області 18.06.2004, на підставі розпорядження Срібнянської районної державної адміністрації від 11.02.2004 № 53, та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №237. Цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Кадастровий номер земельної ділянки: 7425182500:05:001:0020 (а.с. 75).

Таким чином, судом встановлено, що земельна ділянка, що належала ОСОБА_5 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку від 18.06.2004 серії ЧН №154265 (а.с. 39) та була передана в оренду ТОВ «Обрій», відповідно до договору оренди землі від 06.07.2004, мала кадастровий номер 7425182500:05:001:0020.

Також з матеріалів справи вбачається, що 01.10.2016 між ОСОБА_3 (орендодавець) та ФОП ОСОБА_4 (орендар) укладено договір оренди землі №16-10, відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення (для товарного сільськогосподарського виробництва), загальною площею 3,6365 га., яка розташована на території Гриціївської сільської ради Срібнянського району Чернігівської області, терміном на 20 років (кадастровий номер 7425182500:05:001:0020) (а.с. 69-70).

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо обєкта нерухомого майна (а.с. 12-13) вбачається, що 06.10.2016 державним реєстратором прав на нерухоме майно КП «Прилуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації» ОСОБА_2 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 31736455 (а.с. 79) щодо державної реєстрації іншого речового права (права оренди землі) на земельну ділянку за кадастровим номером 7425182500:05:001:0020, на підставі свідоцтва про право на спадщину №1-5344, виданого 17.12.2015 та договору оренди землі від 01.10.2016 №16-10, укладеного між ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4.

Вважаючи рішення державного реєстратора щодо проведення реєстрації права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7425182500:05:001:0020 за ФОП ОСОБА_4 протиправним та таким, що прямо порушує права позивача, він звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Так, правовідносини, пов'язані з набуттям права оренди на земельні ділянки, укладенням договорів оренди землі та їх реєстрація, регулюються Цивільним кодексом України, Земельним кодексом України, Законом України від 01.07.2004 № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення) (далі - Закон №1952-IV), Законом України від 06.10.1998 №161-ХІV «Про оренду землі» (у редакції на час укладення та реєстрації договору оренди землі від 06.07.2004).

Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно статті 2 Закону № 1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.

В силу вимог приписів частини 3 статті 10 Закону № 1952-IV державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Згідно з частиною 4 статті 18 Закону № 1952-IV державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Статтею 29 Закону № 1952-IV встановлені особливості державної реєстрації похідних речових прав на земельні ділянки, право власності на які виникло та оформлено в установленому порядку до 1 січня 2013 року, зокрема, державна реєстрація похідного речового права на таку земельну ділянку, здійснюється одночасно з державною реєстрацією права власності на таку земельну ділянку (крім випадків, коли право власності на таку земельну ділянку вже зареєстровано в Державному реєстрі прав) на підставі заяви про державну реєстрацію прав.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 10 Закону № 1952-IV державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником. Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов'язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі.

Зі змістовного аналізу норм законодавства вбачається, що саме державний реєстратор, як суб'єкт владних повноважень, під час державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобовязаний перевірити інформацію щодо відсутності суперечностей між заявленими правами та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно, тобто наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, для запобігання випадкам одночасного існування подвійної державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Аналогічна правова позиція була висловлена неодноразово і Верховним Судом України у постановах від 22.09.2015 (справа № 21-760а15) та від 15.11.2016 (справа № 21-3030а16).

У відповідності до частини 1 статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Як вбачається з матеріалів справи, право власності на земельну ділянку виникло у ОСОБА_5 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧН №154265, виданого Срібнянською районною державною адміністрацією Чернігівської області 18.06.2004 (а.с. 39), а реєстрація права власності та іншого речового права відбулась 06.10.2016.

При цьому, матеріали реєстраційної справи не містять жодних доказів щодо звернення державного реєстратора з запитом про наявність або відсутність зареєстрованих договорів оренди щодо спірної земельної ділянки до Відділу Держгеокадастру у Срібнянському районі Чернігівської області, як до правонаступника Відділу Держземагентства у Срібнянському районі Чернігівської області - органу, який здійснював таку реєстрацію до 01.01.2013.

Разом з тим, у матеріалах справи міститься лист Відділу Держгеокадастру у Срібнянському районі Чернігівської області від 15.05.2017 №9-25.0.192-141/116-17, у якому зазначено, що 30.07.2004 Срібнянським відділом Чернігівської регіональної філії ДП «Центр ДЗК» зареєстровано договір оренди між гр. ОСОБА_5 та ТОВ «Обрій» терміном на 25 років, про що в Книзі реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі вчинено відповідний запис № 139 (а.с. 30).

При цьому, суд наголошує на тому, що реєстрація договору оренди землі з новим орендарем можлива лише після реєстрації угоди про розірвання договору оренди землі з попереднім орендарем або закінченням строку його дії (припинення його дії на підставі договору або закону).

Так, відповідно до умов договору від 06.07.2004, укладеного між ОСОБА_5 та ТОВ «Обрій» (далі договір) дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи - орендаря. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом (п. 37 договору).

Відповідно до п. 39 договору розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається. Умовами розірвання договору в односторонньому в односторонньому порядку є пошкодження обєкта оренди.

При цьому, відповідно до п. 40 договору перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору. Вказане також дублюється положенням частини 4 статті 32 Закону України «Про оренду землі».

Також відповідно до абз. 2 п. 40 договору, право на орендовану земельну ділянку у разі смерті фізичної особи орендаря, засудження або обмеження її дієздатності за рішенням суду, переходить до спадкоємців або інших осіб, які використовують цю земельну ділянку разом з орендарем.

Стаття 31 Закону України від 06.10.1998 №161-ХІV «Про оренду землі» (в редакції станом на день набуття права спадкування ОСОБА_3Г.) передбачає підстави припинення договору оренди землі, а в статті 32 вказаного закону визначені випадки дострокового розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку та за згодою сторін.

Відповідно до частини 1 статті 770 Цивільного кодексу України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обовязки наймодавця.

Згідно статті 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Отже, ні умовами договору, ні вимогами Закону України «Про оренду землі» не передбачено, що смерть фізичної особи - орендодавця є підставою для припинення договору, оскільки разом із правом власності на земельну ділянку до його спадкоємців переходять права та обов'язки за договором оренди, якщо інше прямо не передбачено в самому договорі.

Таким чином договір оренди землі, що був укладений 06.07.2004 між ОСОБА_5 та ТОВ «Обрій» є чинним, оскільки до ОСОБА_3, як спадкоємця, перейшли всі права та обовязки, що належали спадкодавцеві (ОСОБА_5), у тому числі і по договору оренди землі від 06.07.2004.

Матеріали справи також не містять жодних доказів щодо розірвання договору оренди землі від 06.07.2004, укладеного між ОСОБА_5 та ТОВ «Обрій» або визнання недійсною державну реєстрацію договору оренди чи визнання вказаного договору недійсним.

При цьому, суд не бере до уваги посилання третьої особи - ОСОБА_4 на не справжність підпису ОСОБА_5 під договором від 06.07.2004, оскільки воно не підтверджене жодними належними та допустимими доказами.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що державний реєстратор при проведенні державної реєстрації іншого речового права, а саме: права оренди земельної ділянки за договором оренди землі від 01.10.2016 за №16-10, укладеним між ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4, не виконав свого обовязку щодо встановлення суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та не перевірив належним чином, чи право оренди на спірну земельну ділянку зареєстровано чи ні, станом на 01.01.2013, внаслідок чого ним здійснено повторну реєстрацію договору оренди однієї і тієї ж земельної ділянки, що є недопустимим, оскільки зумовлює ситуацію, за якої одна і та ж земельна ділянка була передана в оренду різним орендарям.

Водночас, суд зауважує, що одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну і ту ж земельну ділянку суперечить вимогам Закону №1952-IV, який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою речових прав та інших прав, які підлягають державній реєстрації, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Частиною 3 статті 3 Закону № 1952-IV визначено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.

Оскільки, державна реєстрація договору землі від 06.07.2004, укладеного між ОСОБА_5 та ТОВ «Обрій», була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення договірних відносин, то право користування позивача спірною земельною ділянкою, в силу частини 3 статті 3 Закону №1952-IV є дійсним.

У свою чергу, частиною 1 статті 24 Закону № 1952-IV визначені підстави, за яких у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено.

Отже, з огляду на той факт, що заявлене право оренди на спірну земельну ділянку вже зареєстровано у Державному реєстрі прав за іншою особою, строк дії договору оренди землі не закінчився, державний реєстратор був зобов'язаний, з підстав, передбачених частиною 1 статті 24 Закону № 1952-IV, відмовити у державній реєстрації зазначеного права.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора речових прав на нерухоме майно КП «Прилуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації» ОСОБА_2 про реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 3,6365 га (кадастровий №7425182500:05:001:0020) за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) та задоволення позовних вимог ТОВ «Обрій» у повному обсязі.

Також, суд при вирішенні цього спору застосовує закріплений у судовій практиці Європейського Суду з прав людини принцип «належного урядування», згідно якого державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), п.74).

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (PincovdandPine v. theCzechRepublic), п.58, а також рішення у справі «Ґаші проти Хорватії» (Gashiv. Croatia), заява № 32457/05, п.40, від 13 грудня 2007 року та у справі «Трго проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п.67, від 11 червня 2009 року).

Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 3 статті 2, частини 1 статті 11 та частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Так, згідно частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки, позовні вимоги ТОВ «Обрій» підлягають задоволенню у повному обсязі, то суд вважає за необхідне присудити ТОВ «Обрій» за рахунок бюджетних асигнувань Комунального підприємства «Прилуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради Чернігівської області судові витрати у розмірі 1600,00 грн.

Керуючись статтями 94, 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію іншого речового права індексний № 31736455 від 06.10.2016 державного реєстратора прав на нерухоме майно Комунального підприємства «Прилуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради Чернігівської області ОСОБА_2 про реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 3,6365 га (кадастровий №7425182500:05:001:0020) за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1).

Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Комунального підприємства «Прилуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради Чернігівської області (код ЄДРПОУ 03358185) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій» (код ЄДРПОУ 30875394) судові витрати в сумі 1600 грн. 00 коп.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя В.І. Д'яков