Постанова № 66848768, 15.05.2017, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2017 року о/об 17 год. 14 хв.Справа № 808/2948/16 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., за участю секретаря судового засідання Малої Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ» до Запорізької митниці ДФС про зобовязання вчинити певні дії,

за участі представників:

від позивача - ОСОБА_1

(діє на підставі довіреності б/н від 12.01.2015 року)

від відповідача ОСОБА_2

(діє на підставі довіреності №172/92/08-70 від 22.03.2017 року)

ВСТАНОВИВ:

06 жовтня 2016 року до Запорізького окружного адміністративного суду (далі суд) надійшов адміністративний позов від Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ» (далі позивач, ТОВ «ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ») до Запорізької митниці ДФС (далі відповідач), в якому з урахуванням зменшення позовних вимог позивач просить суд:

зобовязати Запорізьку митницю ДФС надати висновок про повернення надмірно сплачених митних платежів за ВМД №112050000/2013/017476 та за ВМД №112050000/2012/019485.

Представник позивача в обґрунтування адміністративного позову зазначив, що ТОВ «ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ» подало до Запорізької митниці ДФС заяву про повернення суми надмірно сплачених митних та інших платежів. Однак відповідачем відмовлено в поверненні надмірно сплачених митних та інших платежів, оскільки за даними, отриманими з системи "Податковий блок", у ТОВ "ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ" наявний податковий борг у сумі 2566492,58 грн. Вважає, що відповідач безпідставно відмовив у надані висновку в поверненні надмірно сплачених платежів з підстав наявного податкового боргу.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у письмових поясненнях. Зазначив, що до Запорізької митниці ДФС надійшов лист ТОВ "ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ" від 17 листопада 2015 року про повернення надмірно сплачених митних та інших платежів. Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником митного органу разом з пакетом документів передається до відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум. Перевіривши усі підстави для повернення надмірно сплачених митних та інших платежів, надано відповідь про відсутність підстав для повернення надмірно сплачених митних платежів.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) 15 травня 2017 року сторонам проголошено вступну та резолютивну частину постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, вважає за необхідне зазначити наступне.

Суд вивчивши матеріали справи встановив, що для розмитнення товарів, придбаних позивачем протягом 2012 - 2013 років, останнім на адресу відповідача у зазначений період було направлено електронною поштою ВМД 112050000/2013/017476 від 05 липня 2013 форма МД-2, ВМД 112050000/2012/019485 від 31 серпня 2012 форма МД-2, згідно з якими митна вартість товарів була визначена позивачем за першим методом.

10 серпня 2016 року ТОВ "ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ" звернувся до відповідача із заявою №0870/9571/12 про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених сум митних платежів.

Листом від 23 вересня 2016 року № 1381/11/08-70-19 "Щодо повернення коштів" відповідач відмовив позивачу у поверненні надмірно сплачених митних платежів. Зокрема, відповідач зазначив, що статтею 43 Податкового кодексу України та пунктом 3 Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 р. № 618 визначено, що кошти підлягають поверненню платнику, крім випадків наявності у такого платника податків податкового боргу, а також повернення та/або надмірну сплачених сум грошового зобовязань проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків. Оскільки згідно з даних карток особових рахунків інформаційної системи «Податковий блок» станом на 23 вересня 2016 року ТОВ "ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ" має податковий борг у сумі 2566492,58 гривен.

Оцінюючи правомірність зазначених дій відповідача щодо неприйняття висновку про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених у якості фінансової гарантії митних платежів, суд виходить із такого.

Статтею 301 Митного кодексу України встановлено, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до пункту 43.1. статті 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до вказаної статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Згідно з пунктом 43.3. статті 43 Податкового кодексу України обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Пунктом 43.4. статті 43 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету. У разі повернення надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Відповідно до частини 2 статті 45 Бюджетного кодексу України та статей 43,102 Податкового кодексу України розроблено Порядок повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007р. № 618, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007року за № 1097/14364 (надалі - Порядок).

Відповідно до пункту 1 розділу III Порядку для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Як вже встановлено судом, позивач 10 серпня 2016 року звернувся до Запорізької митниці ДФС із заявою про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачені суми митних та інших платежів.

Сторонами не заперечується обставина щодо сплати позивачем до Державного бюджету України відповідних сум ввізного мита при митному оформленні товару відповідно до ВМД 112050000/2013/017476 від 05 липня 2013 форма МД-2, ВМД 112050000/2012/019485 від 31 серпня 2012 форма МД-2.

В ході судового розгляду встановлено, що у ТОВ "ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ" наявний податковий борг, що підтверджується відомостями з картки особового рахунку учасника зовнішньоекономічної діяльності інформаційної системи «Інспектор - 2006».

Відповідачем до матеріалів справи надано лист Головного управління ДФС у Запорізькій області № 1724/7/08-01-17-00-07 від 27 березня 2017 року про наявність у ТОВ «Технохімреагент» податкового боргу станом на 10 серпня 2016 року, 23 вересня 2016 року, 26 вересня 2016 року та на момент надання відповіді.

Згідно з пунктом 43.2. статті 43 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Таким чином, наявність податкового боргу у позивача унеможливлює повернення помилково/надмірно сплачених платежів з Державного бюджету України.

Також суд додатково зазначає, що ТОВ "ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ" 17 лютого 2017 року звернувся з заявою №808/2948/16-2, в якій просить надіслати до дерказначейства висновки про повернення надмірно сплачених коштів на реквізити ТОВ "ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ". Однак листом 02 березня 2017 року «Щодо повернення коштів» відмовлено позивачу у поверненні надмірно сплачених митних платежів, оскільки за ТОВ "ТЕХНОХІМРЕАГЕНТ" станом на 02 березня 2017 року має податковий борг у сумі 2632459,79 гривень та з таких підстав відповідно до статті 43 Податкового кодексу України та пункту 3 Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року № 618 кошти не підлягають поверненню.

Надана представником позивача копія ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2015 року по справі № 826/7149/15 не спростовує твердження представника відповідача та інформацію Головного управління ДФС в Запорізькій області щодо наявного податкового боргу.

Відповідач при розгляді питання стосовно повернення надмірно сплачених коштів не наділений правом або обовязком встановлювати правомірність нарахування податкового боргу.

З врахуванням встановлених обставин та доказів, поданих на їх обґрунтування, суд дійшов висновку, що відповідач правомірно відмовив позивачеві в задоволенні заяви про повернення помилково та/або надмірно сплачених сум ввізного мита. З огляду на це, суд не вбачає підстав для зобов'язання відповідача вчинити передбачені законодавством дії щодо повернення позивачеві з Державного бюджету України надмірно сплачені суми митних та інших платежів.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з частиною 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5)добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частина 2 статті 71 КАС України встановлює, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем не доведена протиправність відмови в поверненні з Державного бюджету України надмірно сплачені суми митних та інших платежів, у звязку із чим позовні вимоги є недоведеними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163, 167 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили відповідно до частини 1 статті 254 КАС України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами встановленими статтями 185-186 КАС України.

Суддя Д.В. Татаринов