Постанова № 66848765, 10.03.2017, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2017 року № 810/4475/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Панченко Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бориспіль Домобуд» до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бориспіль Домобуд» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 19.12.2011 №0004171520.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 02.07.2014 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2014 постанову Київського окружного адміністративного суду від 02.07.2014 скасовано та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 19.12.2011 № 0004171520.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.08.2016 постанову Київського окружного адміністративного суду від 02.07.2014 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2014 у справі № 810/4475/13-а скасовано.

Справу № 810/4475/13-а направлено на новий судовий розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

Скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій касаційний суд зазначив, що суди неповно з'ясували фактичні обставини справи, у зв'язку з чим дійшли передчасних висновків про обґрунтованість позовних вимог/заперечень.

Вищий адміністративний суд України вказав, що під час нового розгляду справи суду першої інстанції необхідно всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.08.2016 адміністративну справу № 810/4475/13-а прийнято до провадження та призначено до судового розгляду.

У зв'язку з проведеною реорганізацією та ліквідацією Міністерства доходів і зборів, відповідача у справі - Бориспільську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Київській області замінено на його правонаступника - Бориспільську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Київській області

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що контролюючий орган провів камеральну перевірку податкової звітності підприємства з податку на прибуток за перший та другий квартали 2011 року, за результатами якої встановив заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року на 1991977,00 грн. у зв'язку з включенням, до складу витрат ІІ кварталу 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування за підсумками І кварталу 2011 року, що складається, у тому числі, з від'ємного значення об'єкта оподаткування згідно з декларацією з податку на прибуток за 2010 рік.

Позивач, посилаючись на положення пункту 3 підрозділу 4 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України стверджує, що платники податку мають право включити до складу витрат другого календарного кварталу 2011 року розмір від'ємного значення, отриманого за підсумками першого кварталу 2011 року.

При цьому позивач вважає, що чинним податковим законодавством не було встановлено жодних застережень, які б виключали можливість відображення у складі витрат першого кварталу 2011 року суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток попередніх звітних періодів.

Відповідач позов не визнав, на обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що виходячи зі змісту пункту 3 підрозділу 4 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України до складу витрат ІІ кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011.

Оскільки позивач до показників витрат, які враховуються при визначені об'єкта оподаткування за ІІ квартал 2011 року, включив у тому числі від'ємне значення, сформоване за наслідками діяльності у 2010 році, відповідач вважає, що правомірно встановив заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств.

Враховуючи, що матеріали справи у достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, відсутність потреби у заслуховуванні свідків чи експерта, суд за письмовим клопотанням позивача ухвалив розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бориспіль Домобуд» зареєстроване 21.04.2006 як юридична особа, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААБ №546215 (т.1, а.с. 11).

28 листопада 2011 року контролюючим органом було проведено камеральну перевірку податкової звітності ТОВ «Бориспіль Домобуд» за другий квартал 2011 року, за результатами якої складений Акт від 28.11.2011 №312/15-2/34284380 (далі - Акт перевірки) (т.1, а.с. 63а).

В Акті перевірки контролюючий орган дійшов висновку про заниження позивачем податкового зобов'язання з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року на 1991977,00 грн. з огляду на неправомірність включення до складу витрат, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, за ІІ квартал 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року, на формування якого мав вплив показник від'ємного значення об'єкта оподаткування за попередній 2010 рік.

Контролюючий орган в Акті перевірки стверджує, що пункт 3 підрозділу 4 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України не наділяє платників податків правом включити до складу витрат ІІ кварталу 2011 року від'ємне значення об'єкта оподаткування, що фактично сформоване в інших, ніж І квартал 2011 року податкових періодах.

На підставі Акта перевірки, відповідно до пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючим органом було прийняте податкове повідомлення-рішення від 19.12.2011 №0004171520, яким ТОВ «Бориспіль Домобуд» збільшене податкове зобов'язання з податку на прибуток на 2489971,00 грн., у тому числі за основним платежем на 1991977,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 497994,00 грн. (т.1, а.с. 64).

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, судом з'ясовано наступне.

29 липня 2011 року позивачем до контролюючого органу було подано податкову декларацію за ІІ квартал 2011 року, у якій у складі витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (код рядка 4) у розмірі 10891898,00 грн., позивач відобразив суму від'ємного значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року у розмірі 8660771,00 грн. (код рядка 06.6) (т.1, а.с. 19-21).

Як вбачається з декларації ТОВ «Бориспіль Домобуд» за І квартал 2011 року від'ємне значення об'єкта оподаткування у розмірі 8660771,00 грн. було сформоване внаслідок включення до показника валових витрат від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року (2010) у розмірі 8661107,00 грн. (код рядка 04.9 податкової декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року) та за рахунок витрат, понесених безпосередньо у І кварталі 2011 року у розмірі 3013,00 грн. (рядки 04.3 та 04.4 податкової декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року).

Вирішуючи, чи було дотримано позивачем вимог податкового законодавства при відображенні у складі витрат ІІ кварталу 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року, сформованого переважно за рахунок від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2010 рік, суд виходив з такого.

02 грудня 2010 року Верховною Радою України прийнятий Податковий кодекс України, розділом XIX «Прикінцеві положення» якого визначено, що цей Кодекс набирає чинності з 01.01.2011, крім розділу III «Податок на прибуток підприємств», який набирає чинності з 01.04.2011 з одночасною втратою чинності Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Отже, у період з 01.01.2011 по 01.04.2011 правовідносини щодо визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника цього податку регулювались Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», а починаючи з 01.04.2011 - положеннями розділу III Податкового кодексу України.

Порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів у Податковому кодексі України, станом на момент спірних правовідносин, був врегульований пунктом 150.1 статті 150.

Вказаним пунктом було передбачено, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Таким чином податковим законодавством було встановлене загальне правило, відповідно до якого від'ємне значення об'єкта оподаткування за попередній звітний (податковий) період включається до складу витрат наступного звітного (податкового) періоду до його повного погашення.

Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, пункт 150.1 статті 150 Податкового кодексу України застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Аналіз положень пункту 3 підрозділу 4 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України свідчить про наявність у платника податків права відобразити у складі витрат другого кварталу 2011 року суму від'ємного значення, що є результатом розрахунку об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу 2011 року.

Абзацом 1 пункту 1 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України встановлено, що розділ III цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

З огляду на викладене та виходячи з приписів пунктів 1 та 2 розділу XIX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України, якими визначено момент набрання чинності розділу ІІІ цього Кодексу та момент втрати чинності Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» (01.04.2011), для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств за І квартал 2011 року підлягали застосуванню норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР (далі - Закон № 334/94-ВР).

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Закону № 334/94-ВР, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Згідно з пунктом 16.4 статті 16 Закону № 334/94-ВР податкова декларація про прибуток за звітний період розраховується наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону.

При цьому абзацом 2 пункту 22.4 статті 22 цього ж Закону визначено, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Таким чином, відповідно до зазначених законодавчих норм до складу валових витрат першого кварталу 2011 року підлягали включенню всі суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток - як ті, що утворилися станом на 01.01.2010 так і суми, які виникли у попередніх роках, без будь-яких обмежень.

Отже, розрахунок об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року повинен був здійснюватися з урахуванням у складі валових витрат цього податкового періоду всіх сум від'ємного значення, що існували станом на 01.01.2011.

Суд наголошує, що положення абзацу першого пункту 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України встановлюють виключно правовий режим від'ємного значення об'єкта оподаткування за підсумками І кварталу 2011 року та не застосовуються для визначення власне об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств у І кварталі 2011 року.

Відтак висновок контролюючого органу про неправомірність включення до складу витрат ІІ кварталу 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, яке виникло у тому числі за 2010 рік, не ґрунтується на вимогах закону.

З приводу від'ємного значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року, на формування якого мав вплив показник від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств за 2010 рік, суд зазначає, що спірні правовідносини між сторонами виникли внаслідок різного підходу до питання можливості включення до складу витрат ІІ кварталу 2011 року від'ємного значення попередніх звітних періодів з огляду на набрання чинності Податковим кодексом України.

При цьому, визначення позивачеві податкових зобов'язань оспорюваним податковим повідомленням-рішенням не пов'язане з відсутністю у позивача документального підтвердження задекларованих показників витрат, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування, чи внаслідок протиправного віднесення до складу валових витрат витрат за окремими фінансово-господарськими операціями.

У судовому засіданні представник відповідача також не ставив під сумнів достовірність відображеного у податковій декларації за І квартал 2011 року показника витрат.

Разом з цим, виконуючи вимоги ухвали Вищого адміністративного суду України судом було перевірено факт дотримання умов формування позивачем валових витрат та встановлено наступне.

Як було встановлено судом раніше, від'ємне значення об'єкта оподаткування у розмірі 8660771,00 грн. за І квартал 2011 року було сформоване позивачем внаслідок включення до показника валових витрат від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року (2010) у розмірі 8661107,00 грн. та за рахунок витрат, понесених безпосередньо у І кварталі 2011 року у розмірі 3013,00 грн.

На формування показника від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 рік у розмірі 8661107,00 грн. мав влив показник витрат у розмірі 8666284,00 грн., які складаються із витрат на сплату процентів за користування кредитними коштами у розмірі 8514137,00 грн. та витрат на розрахунково-касове обслуговування у розмірі 1032,00 грн.; витрат на оплату праці у розмірі 9048,00 грн.; витрат на придбання товарів (робіт, послуг) у розмірі 138582,00 грн. та суми страхових внесків у розмірі 3485,00 грн.

Так, судом встановлено, що між ТОВ «Бориспіль Домобуд» (Позичальник) та АКБ «Аркада» (Банк) були укладені кредитні договори:

- №290 від 23.03.2009, на умовах якого Банк відкриває Позичальнику відкличну кредитну лінію в сумі 65000000,00 грн. на поповнення обігових коштів для здійснення інвестиційної діяльності (т.2, а.с. 75-82);

- № 311 від 26.05.2010, на умовах якого Банк відкриває Позичальнику відкличну кредитну лінію в сумі 67000000,00 грн. на поповнення обігових коштів для здійснення інвестиційної діяльності (т.2, а.с. 68-74).

Відповідно до пункту 5.2 вказаних договорів, Позичальник зобов'язаний щоквартально, не пізніше 10 числа відповідного місяця платежу сплачувати на рахунок у Банку проценти за фактичну суму та строк користування кредитними коштами.

На виконання вказаних договорів АКБ «Аркада» у період з 2009 по 2010 роки перерахувало на рахунок позивача 132000000,00 грн., що підтверджується виписками з рахунку позивача за 23.03.2009 (т.2, а.с. 168), за 31.03.2009 (т.2, а.с. 169), за 26.05.2010 (т.2, а.с. 174), за 07.05. 2010 (т.3, а.с. 1).

Отримані за вказаними договорами кошти були спрямовані позивачем на купівлю цінних паперів, що підтверджується договорами купівлі-продажу цінних паперів №130/2009-Б від 23.03.2009 на суму 305036,73 грн.; №131/2009-Б від 23.03.2009 на суму 466100,00 грн.; №132/2009-Б від 23.03.2009 на суму 7764291,00 грн.; №114/2209-Д від 23.03.2009 на суму 41735398,75 грн.; №133/2009-Б від 23.03.2009 на суму 10810161,78 грн.; №157/2009-Б від 31.03.2009 на суму 3600000,00 грн.; №158/2009-Б від 31.03.2009 на суму 400000,00 грн.; №139/2010-Б від 26.05.2010 на суму1317000,00 грн.; №138/2010-Д від 26.05.2010 на суму 17682,816,64 грн.; №135/2010-Б від 26.05.2010 на суму 7228200,00 грн.; №134/2010-Б від 26.05.2010 на суму 26859950,00 грн.; №133/2010-Б від 26.05.2010 на суму 13913200,00 грн.; платіжними дорученнями на загальну суму 132082154,90 грн. (т.2, а.с. 39-67, 175-230; т.3, а.с. 2-34).

Як вбачається з матеріалів справи, за користування кредитними коштами відповідно до умов договорів з АКБ «Аркада» №290 від 23.03.2009 та № 311 від 26.05.2010 позивачем було сплачено відсотки у загальному розмірі 8514136,97 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №236 від 05.03.2010, № 260 від 07.05.2010, №261 від 07.05.2010, №302 від 08.06.2010, №352 від 03.09.2010, №425 від 09.12.2010, №430 від 10.12.2010 (т.2, а.с. 83-89).

Суму витрат на сплату процентів у загальному розмірі 8514136,97 грн. було включено позивачем до складу інших витрат податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2010 рік.

Факт понесення позивачем витрат на оплату праці у розмірі 9048,00 грн. та у зв'язку зі сплатою сум страхових внесків у розмірі 3485,00 грн. підтверджується долученими до матеріалів справи відомостями на виплату грошей за період січень-грудень 2010 року (т.3, а.с. 183-195); квитанціями до прибуткового касового ордера та банківськими виписками про зарахування коштів на рахунки працівників (т.3, а.с. 196-205); копіями платіжних доручень про сплату страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Пенсійного фонду України (т.3, а.с. 206-250; т.4, а.с. 1-11).

Задекларовані позивачем витрати на придбання товарів (робіт і послуг) у розмірі 138582,00 грн. складаються з витрат на оренду офісу за адресою: м. Бориспіль, вул. Ботанічна, 1 у розмірі 11088,00 грн.; витрат за договорами на брокерське обслуговування; витрат за послуги зберігача цінних паперів у розмірі 44574,39 грн.; витрат за нотаріальні послуги у розмірі 43365,86 грн.; витрат, понесених при купівлі бланків у розмірі 55,20 грн.; витрат за послуги посередника купівлі-продажу цінних паперів у розмірі 38936,41 грн., витрат за послуги електронного цифрового підпису у розмірі 200,00 грн. та підтверджуються наявними у матеріалах справи актами прийому-передачі виконаних робіт та платіжними дорученнями.

Склад та факт понесення позивачем задекларованих у декларації з податку на прибуток за 2010 рік витрат також підтверджується аудиторським звітом, складеним ТОВ «Аудит Консалтинг Груп», яке має свідоцтво про внесення до Реєстру суб'єктів аудиторської діяльності №4026, видане рішенням Аудиторської Палати України від 27.09.2007 №182/10 (т.4, а.с. 148-158).

Пунктом 3.1 статті Закону № 334/94-ВР передбачено, що об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону та суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону № 334/94-ВР, під валовими витратами виробництва та обігу (далі - валові витрати) розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пунктами 5.2, 5.5, 5.6, 5.7 статті 5 Закону № 334/94-ВР передбачено, що до складу валових витрат включаються:

- суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті (підпункт 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону № 334/94-ВР);

- будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку (підпункт 5.5.1 пункту 5.5 статті 5 Закону № 334/94-ВР);

- з урахуванням норм пункту 5.3 цієї статті до складу валових витрат платника податку відносяться витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат, виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на виплату авторських винагород та виплат за виконання робіт (послуг), згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-які інші виплати в грошовій або натуральній формі, встановлені за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами закону, що регулює питання оподаткування доходів фізичних осіб (законодавства, що встановлює правила оподаткування прибутковим податком з громадян) (підпункт 5.6.1 пункту 5.6 статті 5 Закону № 334/94-ВР);

- суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нараховані в порядку, встановленому законодавством 5.7.1 пункту 5.7 статті 5 Закону № 334/94-ВР).

Зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю позивача, наявність у матеріалах справи документального підтвердження їх обсягу представником відповідача під час розгляду справи не заперечувалось.

Беручи до уваги викладене у сукупності, суд зазначає, що позивачем було правомірно відображено у податковій декларації з податку на прибуток за 2010 рік показник валових витрат у розмірі 8666284,00 грн.

Оскільки чинним законодавством не було встановлено будь-яких обмежень щодо включення у І кварталі 2011 року до складу валових витрат від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, висновки відповідача про заниження позивачем податку на прибуток є необґрунтованими.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання цих вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення.

Водночас, позивач під час судового розгляду довів суду належними та достатніми доказами факт понесення витрат та правомірність відображення їх у податковій звітності.

З огляду на зазначене, беручи до уваги докази, наявні у матеріалах справи у їх сукупності, зважаючи на те, що суду не надано належних та достатніх доказів, які б свідчили про наявність законодавчо визначених обставин, що позбавляли б позивача права на включення до складу витрат ІІ кварталу 2011 року від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів, понесені позивачем витрати підтверджуються документально, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статями 11, 14, 69, 70, 71, 128, 158-163, 167, 254, 267 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 19.12.2011 №0004171520.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бориспіль Домобуд» за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області судовий збір у розмірі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панченко Н.Д.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 10 березня 2017 року.